Особливості обліку витрат виробництва

Висновки

В процесі утворення нових продуктів  споживаються засоби виробництва та жива праця. Сукупність витрат живої  праці та минулого, відтвореного в  предметах та засобах праці, на виробництво  продуктів утворює витрати виробництва, а відтворена в товарі суспільна праця – його вартість.

При відтворенні як непевно утворюючому  у послідовно змінюючому порядку  праці суспільного виробництва  частина вартості продукту перетворюється в особливу категорію – витрати виробництва. В умовах товарно-грошових відносин, витрати підприємства на випуск і реалізацію продукції в грошовій формі, приймають форму собівартості.

Собівартість, як економічна категорія  яка визначає відношення трудових колективів і держави стосовно використання засобів виробництва та живої праці у виробничому процесі. Собівартість широко застосовується для економічного обґрунтування рішень по виробництву нової чи призупиненні випуску застарілої продукції для визначення ефективності заходів науково-технічного прогресу, продажних цін, рентабельності виробів, резервів економії витрат.

Втрати підприємств відшкодовуються  із вартості продукції, їх зниження є  важливим джерелом підвищення рентабельності виробництва, покращення умов життя  народу. Особливо велике значення має зниження собівартості в умовах ринкової економіки. Конкурентна можливість продукції товаровиробників залежить не лише від ступеня її відповідності споживчому попиту і якості, але й від величини продажної ціни в складі якої значну частину складає собівартість.

Основними напрямками зниження собівартості продукції, а значить і витрат є ріст продуктивності праці та економія засобів на основі прискорення науково-технічного прогресу. Важливе значення має також  управління процесом формування собівартості продукції, а також, перш за все, суворий облік виробничих витрат та контроль за раціональним та економним використанням матеріальних, трудових та фінансових засобів, посилення боротьби з безгосподарністю. В зв'язку з цим, основними задачами обліку, контролю затрат на виробництво та нарахування собівартості продукції є:

• формування своєчасної, повної та достовірної інформації про фактичні затрати, які пов'язані з виробництвом продукції на підприємстві різних форм власності та господарювання;
• контроль за виконанням кошторису витрат на виробництво, на використання виробничих ресурсів;
• обґрунтування нарахування фактичної собівартості продукції, вірне складання звітних калькуляцій собівартості виробів, робіт та послуг;
• виявлення резервів зниження собівартості продукції, попередження невиробничих витрат та втрат;
• визначення вкладу кожного підрозділу підприємства в покращення загальних результатів роботи по економії виробничих витрат;

Облік витрат на виробництво та калькулювання  собівартості продукції повинні організовуватися по таким ознакам:

• узгодженість фактичних об'єктів обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, елементам та статтям витрат;
• включення усіх витрат по виробництву продукції звітного періоду в його собівартість;
• розширення по можливості, складу витрат, які відносяться на об'єкти їх обліку по прямій ознаці;
• забезпечення максимального суттєвого розподілу в обліку витрат по поточним нормам, відхиленнями від норм на собівартість;
• узгодженість об'єктів витрат з об'єктами калькулювання та нарахування на цій основі собівартості продукції по даним бухгалтерського обліку виробничих витрат;
• розвиток методології та організація обліку витрат на виробництво з метою їх наближення до міжнародних стандартів та світової практики.

Список використаної літератури

1. Бєлоусов А. Розрахунки за претензіями: Організація претензійно-позовної роботи, бухгалтерський і податковий облік // Все про бухгалтерський облік. – 2002. – № 83. – С. 3-6.
2. Бутинець Ф.Ф., Горецька ЛЛ. Бухгалтерським облік у зарубіжних країнах. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладав спеціальності 7.050106 "Обпік і аудит". – Житомир; ПП "Рута", 2002. – 544 с.
3. Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М., Чижевська Л.В. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для студентів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" вищих навчальних закладів. За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця; 2-е вид., перероб. і доп. – Житомир: ПП 'Тута", 2002. – 480 с
4. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для вузів / За ред. Ф.Ф. Бутинця. 2-е вид. – Житомир: ПП "Рута", 2000. – 608 с.
5. Горицкая Н.Г. Бухгалтерский учет и финансовая отчетность в Украине с 2000 года. – К.: Либідь, 2000. – 567 с.
6. Грабова Н.Н. Добровський В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях, 2000: Учеб. пособ. для вузов / Под ред. Н.В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2000. – 624 с.
7. Ільяшенко С. Розрахунки за відшкодуванням шкоди: правильно відображаємо в обліку // Все про бухгалтерський облік. – 2002. – № 101. – С. 28-29.
8. Лень B.C., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 576 с.
9. Лишиленко О.В. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник. – Київ: Вид-во "Центр навчальної літератури", 2004. – 254 с.
10. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навчальний посібник. – Київ: Вид-во "Центр учбової літератури", 2003. – 524 с.
11. Партин Г.О. Бухгалтерський облік: Основи теорії і практики. – К.: Лібра, 2000. – 458 с.
12. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. – Ч. 2-3. – К.: Лібра, 1996. – 438 с.
13. Сопко В., Завгородний В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу. – К.: КНЕУ, 2000. – 453 с.
14. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. – 6-те вид. – К.: А.С.К., 2001. – 784 с.
15. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навч. посібник. – Київ: ЦУП, 2002. – 656 с.
16. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 672 с.
17. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2003. – 444 с.