Отчет по практике на підприємстве «Артель - Транс»

 

Висновки: виходячи з наведених  вище розрахунків можна побачити, що фонд оплати праці у звітному році збільшився на 3000 грн., порівняно з попереднім. Проте, разом з цим збільшилася кількість робітників (на 2 особи) та кількість відпрацьованих ними годин (на 4064 год.), що призвело до зменшення середньомісячної оплати праці на 155,03 грн.

 

Таблиця 3.4

Співвідношення зростання  продуктивності праці та середньорічної оплати  праці

ПП «Артель-Транс» за   2011 рік

Середньорічний виробіток  продукції на одного працівника основної діяльності, грн.			Середньорічна оплата праці  одного працівника основної діяльності, грн.			Коефіцієнт випередження
попередній рік	звітний рік	темп зростання, %	попередній рік	звітний рік	темп зростання, %
1	2	3	4	5	6	7
191950	290560	151,37	33125	31264,7	94,38	0,6

 

Висновки: розрахувавши коефіцієнт випередження, можна побачити, що на підприємстві середньорічний виробіток продукції на одного працівника випереджає середньорічну оплату праці одного працівника на 60 %.

 

3.3 Аналіз витрат і доходів операційної діяльності

 

Таблиця 3.5

Динаміка і структура  доходів

ПП «Артель-Транс» за   2011 рік

Показник	За попередній період		За звітний період		Відхилення (+,-)
	сума, тис. грн.	структура, %	сума, тис. грн.	структура, %	сума, тис.  грн.	структура, %
1	2	3	4	5	6	7
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	5279	100	8717	100	3438	-
1	2	3	4	5	6	7
Інші операційні доходи	-	-	-	-	-	-
Фінансові доходи	-	-	-	-	-	-
Іншій дохід	-	-	-	-	-	-
Надзвичайні доходи	-	-	-	-	-	-
Разом доходів	5279	100	8717	100	3438	-

 

Висновки: з таблиці видно, що єдиним доходом підприємства є дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). У звітному році цей дохід збільшився на 3438 тис. грн.

 

3.4 Аналіз фінансових результатів

 

Рівень та динаміка фінансових результатів діяльності підприємства проаналізовано у табл. 3.6.

 

Таблиця 3.6

Аналіз рівня і динаміки фінансових результатів

ПП «Артель-Транс» за   2011 рік   

Показник	За попередній період	За звітний період	Відхилення(+; -)
			абсолютне, тис. грн.	відносне, %
1	2	3	4	5
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	5279	8717	3438	65,13
Податок на додану вартість	1056	1453	397	37,59
Акцизний збір	-	-	-	-
Інші вирахування з  доходу	-	-	-	-
Чистий дохід (виручка) від  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	4223	7264	3041	72,01
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	3266	5312	2046	62,65
Валовий прибуток (збиток)	957	1008	51	5,33
Інші операційні доходи	-	-	-	-
Адміністративні витрати	131	280	149	113,74
1	2	3	4	5
Витрати на збут	-	-	-	-
Інші операційні витрати	-	-	-	-
Прибуток(збиток) від операційної  діяльності	826	728	-98	-11,86
Дохід від участі в капіталі	-	-	-	-
Інші фінансові доходи	-	-	-	-
Інші доходи	-	-	-	-
Фінансові витрати	-	127	127	-
Втрати від участі в  капіталі	-	-	-	-
Інші витрати	-	-	-	-
Прибуток (збиток) від звичайної  діяльності до оподаткування	826	601	-225	-27,24
Податок на прибуток від  звичайної діяльності	157	127	-30	-19,11
Прибуток (збиток) від звичайної  діяльності	669	474	-195	-29,15
Надзвичайні: доходи витрати	-	-	-	-
Податки з надзвичайного  прибутку	-	-	-	-
Чистий прибуток (збиток)	669	474	-195	-29,15

 

Висновки: за рахунок збільшення адміністративних витрат на 149 тис. грн. прибуток від операційної діяльності зменшився на 98 тис. грн. (11,86 %).

За рахунок збільшення фінансових витрат на 127 тис. грн. прибуток від звичайної діяльності до оподаткування зменшився на 225 тис. грн. (27,24 %)

Не дивлячись на зменшення  податку на прибуток від звичайної діяльності, прибуток від звичайної діяльності також зменшився на 195 тис. грн. (29,15 %). Незважаючи на це, підприємство залишається прибутковим.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4

ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

4.1 Організаційна структура  органів управління безпекою  та захистом у надзвичайних  ситуаціях

 

Принципи забезпечення безпеки  життєдіяльності випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту населення. Такими принципами є:

1) принцип безумовного  примату безпеки, відповідно до  якого концепція прогресу поступається  місцем концепції безпеки;

2) принцип ненульового  (прийнятного) ризику, який полягає  в намаганні досягти такого  рівня ризику на підприємствах,  який можна було б розглядати  як прийнятний. Його параметри  мають бути обґрунтовані;

3) принцип плати за  ризик. Розмір плати залежить  від потенційної небезпеки техногенних  об'єктів і є пропорційним величині  можливого збитку. Ця плата може  бути розумним самообмеженням  споживання суспільства. Ці кошти  спрямовуються на створення системи  попередньої безпеки та підвищення  оплати на виробництвах, де не  забезпечується безпека (наприклад,  вугільні шахти), а також на  певні виплати за ризик, що  мають стимулювати проведення  заходів, спрямованих на забезпечення  безпеки;

4) принцип добровільності, згідно з яким ніхто не має  права наражати людину на ризик  без її згоди;

5) принцип невід’ємного  права кожного на здорове довкілля. Це право має бути гарантоване  і захищене законом. Цей принцип  передбачає обов'язки фізичних  і юридичних осіб забезпечувати  таке право і проводити свою  діяльність так, щоб не завдавати  шкоди довкіллю;

6) принцип правової забезпеченості  передбачає, що всі аспекти функціонування  системи захисту населення і  територій регламентуються відповідними  законами та іншими нормативно-правовими  актами;

7) принцип свободи інформації  щодо безпеки людини полягає  в урахуванні громадської думки  під час вирішення питань щодо  будівництва небезпечних підприємств;

8) принцип раціональної  безпеки передбачає максимально  можливе економічно обґрунтоване  зниження ймовірності виникнення  надзвичайних ситуацій і пом'якшення  їх наслідків;

9) принцип превентивної  безпеки − максимально можливе  значення ймовірності виникнення  надзвичайних ситуацій;

10) принцип необхідної  достатності і максимально можливого  використання наявних сил і  засобів визначає обсяг заходів  щодо захисту населення і територій  у разі загрози надзвичайних  ситуацій.

Основними принципами забезпечення безпеки життєдіяльності населення  в межах чинного законодавства  України є:

1) встановлення основних пріоритетів охорони навколишнього середовища;

2) визначення стратегії і тактики гармонійного розвитку виробничого та природничого потенціалу на рівні: роботи галузей виробництва, вирішення питань у сфері використання, поховання і регенерації відходів, військової діяльності і конверсії військово-промислового комплексу, забезпечення державної системи екологічного моніторингу;

3) формування єдиної державної системи запобігання травмуванням, захворюванням, аваріям, катастрофам та надзвичайним ситуаціям і реагування на них;

4) визначення і реалізація основних заходів щодо збалансованого використання і відновлення природних ресурсів;

5) механізм реалізації основних напрямків державної політики України в галузі екологічної безпеки, безпеки праці та іншого за рахунок: розробки і запровадження системи законодавства, організаційних засад охоронних заходів і засобів, впровадження економічних механізмів безпеки життєдіяльності, впровадження відповідної регіональної політики в сфері безпеки життєдіяльності, розвитку міжнародного співробітництва.

Термін цивільний захист населення визначений Державним  стандартом України

«Безпека у НС» ДСТУ 3891-99 як система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідеміологічних  та інших заходів щодо забезпечення запобігання та ліквідування надзвичайних ситуацій, спрямованих на захист населення, тварин, рослин, об’єктів економіки  і довкілля.

Системи протидії НС формуються з урахуванням потенціальних  загроз, притаманних різним територіям, і функціонують у правовому полі, визначеному Конституцією і законами України та підзаконними актами Президента і уряду. Слід зазначити, що існування в Україні трьох державних систем, дві з яких є єдиними, які будуються за однаковим територіально-виробничим принципом, мають практично єдині координуючі і постійні органи управління сили і засоби, певним чином дублюються одна одною і є для держави проблемою системного характеру. У зв’язку з цим доцільно буде розглянути сам процес протидії НС.

Формалізацію процесу  протидії НС, спрямованого на захист населення, тварин, рослин, об’єктів економіки  і довкілля, доцільно визначити через  розглянуте вище визначення НС, за яких виникає або явна загроза, або  безпосереднє ураження людей чи природних  і господарських об’єктів.

Запропоновано системне інтегральне  визначення НС як сукупності неприйнятних умов для життєдіяльності людей, що мають конкретний вияв у просторі й часі у вигляді можливих або  реальних деструктивних впливів, які  викликають витрати ресурсів на захисні  заходи.

Основними компонентами за таким інтегральним визначеннями у  загальному вигляді стають джерела  деструктивних впливів (уражаючі чинники), об’єкти ураження і захисту та ресурси захисних заходів.

До уражаючих чинників можна віднести групи факторів, що характеризуються фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією, визначеною відповідними параметрами та можуть зумовити такі стани, за яких виникає  або загроза, або безпосереднє ураження людей чи об’єктів. При цьому  під словом «об’єкт» пропонується розуміти територію, підприємство, установу, організацію.

Об’єктами ураження і захисту  стають населення, господарські об’єкти  та території як такі, що вимагають  здійснення захисних заходів.

Ресурсами захисних заходів  є інженерно-технічні, медико-біологічні, транспортно-комунікаційні, матеріальні  та фінансові ресурси для компенсації  втрат і покриття видатків на ліквідацію наслідків, а також сили і засоби, якими здійснюється захист населення  і територій від реальних або  можливих уражаючих чинників.

Формалізований опис процесів розвитку та протидії НС базується  на встановленні системоутворюючих  причинно-наслідкових зв’язків між  уражаючими чинниками, об’єктами ураження і захисту та ресурсами захисних заходів.

У часі процес зміни стану  компонентів, що формують НС, визначається трьома характерними періодами (фазами) розвитку і протидії НС. Це: початковий період (рання фаза), що характеризується появою на території зон ризику, де зростає загроза ймовірного виявлення  уражаючих чинників, період первинного впливу (фаза реалізації), який характеризується появою зон ураження, післякризовий  період (завершальна або пізня  фаза), що характеризується післядією, вторинним виявом уражаючих чинників (у зонах післядії) дією, вторинним  виявом уражаючих чинників (у зонах  післядії).

Відповідно системою протидії НС з метою зменшення збитків  та підтримання достатнього рівня  убезпечення (захищеності) населення  і територій здійснюються запобіжні  заходи, протягом первинного впливу –  рятувальні заходи з реагування (локалізації  наслідків), післякризового − ліквідація наслідків та відновлювальні роботи.