Отчет по практике в ТОВ «ЮлигС-МС»

Бухгалтер матеріального відділу Шепель Т. А. веде облік наявності та руху основних засобів, МШП, запасних частин, пально-мастильних матеріалів, газу, твердого палива, ветмедикаментів, будівельних матеріалів по всіх підзвітних особах.

Бухгалтер матеріального  відділу Бешевець Л.В. приймає та розробляє всю документацію по наявності та руху сільськогосподарської продукції – корми, насіння на току, робить звірки з елеватором по здачі зернових та олійних культур.

Бухгалтер розрахункового відділку  Покрас М.А. веде облік розрахункових операцій з іншими підприємствами, організаціями, фізичними та юридичними особами.

Бухгалтер розрахункового відділу  Веремієнко К.М. Здійснює облік розрахунків з робітниками та службовцями по нарахуванню та виплаті заробітної плати по Комсомольському відділку, по будівництву та господарській частині, по ремонтній майстерні, здійснює утримання із заробітної плати.

Можна зробити висновок, що в ТОВ «ЮлигС-МС»ведення обліку здійснюється за допомогою машинограм. Наказ «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику» відповідає вимогам які зазначені в Методичних рекомендаціях щодо складання розпорядчого документа про облікову політику підприємства затверджені Наказом Мінагрополітики України 17 грудня 2007 року №921, проте є певні недоліки на які підприємству необхідно звернути увагу.

Досліджуване господарство здійснило у 2000 році перехід до застосування нового плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов'язань  і господарських операцій, затверджений наказом Міністерства фінансів України  від 30.11.1999 р. №291. В господарстві план рахунків складається з дев’яти класів, проте не всі рахунки господарство використовує  для відображення своєї господарської діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3.

Облік зобов’язань за розрахунками з постачальниками, облік короткострокових зобов’язань за розрахунками з банками та іншими позиками, облік розрахунків з бюджетом

 

3.1 Облік зобов’язань  за розрахунками з постачальниками

Для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками  і підрядниками передбачено пасивний рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». В ТОВ «ЮлигС-МС» використовують субрахунок 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

По дебету рахунка 63 відображаються суми оплати рахунків і заліків по заздалегідь виданих в установленому порядку авансах.

По кредиту рахунка 63 відображається вартість товарно-матеріальних цінностей, що фактично надійшли, прийнятих робіт, спожитих послуг у кореспонденції з дебетом рахунків обліку цих цінностей або відповідних затрат. Зобразимо кореспонденцію бухгалтерських рахунків по обліку зобов’язань за розрахунками з постачальниками в ТОВ «ЮлигС-МС» в     таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку зобов’язань за розрахунками з постачальниками  в ТОВ «ЮлигС-МС»

№	Зміст господарських операцій	Кореспондуючі рахунки		Сума, грн
		Дт	Кт
1	Сплачено кошти за подачу води Миколаївському МУВГ	631	311	2500
2	Надійшов від ФОП Наумова Діна Михайлівна двигун ПД-10	27	631	500
3	Сплачено кошти за двигатель ПД-10 постачальнику	631	311	500
4	Отримано послуги від  ТОВ «Техноторг-Дон»	23	631	2200
5	Відображено ПДВ	641	311	366,67
6	Сплачено кошти за послуги	631	311	2200

Підприємства для здійснення розрахунків самостійно обирають платіжні інструменти і зазначають їх під час укладення договорів.

Більш детально розглянемо застосування окремих документів, які  ТОВ «ЮлигС-МС» використовує при безготівкових розрахунків.

Розрахунки із застосуванням  платіжних доручень. Платіжне доручення оформляється підприємством та подається в Ощадний банк, що його обслуговує не менше чим у двох примірниках і приймається банком до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписки.

Перший примірник доручення поміщається в документ для банку платника, другий – видається платнику з поміткою банку про одержання і виконання документа.

Розрахунки із застосуванням  платіжних вимог-доручень. Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунковий документ, який складається  з двох частин:

Верхня – вимога постачальника  безпосередньо до покупця оплатити вартість поставленої йому за договором  продукції.

Нижня – доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунка суму, проставлену в рядку  «Сума до оплати прописом».

Вимога-доручення заповняється одержувачем коштів і направляється  безпосередньо платнику. Платник  заповнює нижню частину вимоги-доручення  і здає його в обслуговуючий банк. Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена за наявністю коштів на поточному рахунку.

Рахунок-фактура — в комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. д.), умови постачання і зведення про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є основним документом, згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов. В міжнародній практиці використовується інвойс, який є аналогом рахунку-фактури.

Товарно-транспортна накладна (ТТН) — це основний документ на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень. Одночасно з цим ТТН виступає первинним документом бухгалтерського обліку.

ТТН виписується в декількох  екземплярах , кількість залежить від  форми накладної.

Перший – залишається  у вантажовідправника для списання товарно-матеріальних цінностей

Другий – для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей у  отримувача груза.

Третій – є основою  для розрахунку, організація –  власник автотранспорту прикріплює його до рахунку за перевозку та висилає замовнику автотранспорту.

Четвертий – прикріплюється до дорожнього листа і є основою  для обліку транспортної роботи та нарахування заробітної плати водію.

На підприємстві не ведеться облік неотфактурованих постачань. Неотфактурованими поставками вважаються матеріальні запаси які надійшли в організацію без розрахункових документів (рахунок-фактура, платіжне доручення та інші документи прийняті до оплати до постачальника).

Для контролю за своєчасністю погашення заборгованості та правильністю її відображення в обліку і звітності  на підприємстві повинні періодично проводити інвентаризацію стану розрахунків.

Інвентаризація розрахунків полягає  у звіренні документів і записів  у регістрах обліку та перевірці  обґрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках. Комісія  встановлює термін виникнення заборгованості, її реальність та винних осіб у випадках пропуску термінів позовної давності. Усім дебіторам підприємство повинно передати письмові дані про їхню заборгованість. Дебітори зобов'язані протягом 10 днів з часу отримання такого повідомлення підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення. Розбіжності, що виникають, мають бути врегульовані шляхом звіряння розрахунків, про що складається окремий акт. На рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами повинні залишатися тільки узгоджені суми.

Результати інвентаризації розрахунків  оформлюються актом, в якому окремо вказуються суми безнадійних боргів та дебіторської і кредиторської  заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув. За цими видами заборгованості до акта слід додати довідку з найменуванням та адресами дебіторів і кредиторів, сумою заборгованості, за що, з якого часу та на підставі яких документів вона обліковується, а також із зазначенням винних осіб у пропущенні термінів позовної давності.

 

3.2 Облік короткострокових зобов’язань  за розрахунками з банками  та іншими позиками

Для поповнення нестачі власних  коштів для операційної діяльності підприємство оформляє в банку позику строком до одного року. Для її одержання з банком укладається договір, в якому передбачається: цільове використання позикових коштів, строк користування позикою, сума і плата за позику (процент, що сплачується підприємством). Після оформлення кредитного договору банк відкриває для підприємства кредитний рахунок, на якому і обліковуються надані та погашені кредити.

Синтетичний облік розрахунків за короткостроковими позиками ведеться на рахунку 60 «Короткострокові позики». За кредитом цього рахунка обліковуються суми зобов’язань перед банком за одержані позики. Найчастіше одержана позика зараховується на поточні рахунки і відображається згідно з випискою банку

За дебетом рахунка 60 «Короткострокові позики» відображаються операції з  погашення зобов’язань щодо позик, а також щодо переведення короткострокової позики в довгострокову в зв’язку зі змінами умов кредитування.

Усі питання, що пов'язані з банківським  кредитуванням, вирішуються позичальником  і банком шляхом укладання кредитного договору. Отож, у разі прийняття  кредитним комітетом позитивного  рішення про надання кредиту  позичальнику, фахівець кредитного підрозділу разом із працівником юридичної служби банку готує кредитний договір у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу.

Кредитний договір - це цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і обов'язки та економічну відповідальність банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.

Укладення кредитного договору між банком і позичальником - достатньо  трудомісткий процес, який включає  проведення правової експертизи документації позичальника та визначення всіх умов майбутньої кредитної операції. Головна  вимога до змісту кредитного договору полягає у тому, щоб він містив такі юридичні норми, які давали би змогу регулювати весь комплекс взаємозв'язків  банку з клієнтом (позичальником). У банківській практиці використовуються типові форми кредитних договорів  стосовно різних видів кредитів, які  розробляються банками самостійно та затверджуються у відповідних  внутрішньобанківських положеннях. Конкретний зміст кредитного договору і перелік усіх умов кредитної  операції визначаються за згодою сторін. У кожному конкретному випадку  зміст кредитного договору пристосовується  до особливостей позичальника, враховує специфіку його фінансово-господарської  діяльності.

Отже, укладання кредитного договору з позичальником та видача кредитних коштів здійснюється за умови  прийняття позитивного рішення  на кредитному комітеті банку відповідного рівня і на умовах, затверджених цим кредитним комітетом. Банківські установи самостійно розробляють типові форми кредитних договорів залежно  від характеру кредитної операції та методу кредитування. У кредитному договорі передбачаються всі умови  кредитної операції. Правильно складений  кредитний договір повинен захистити  інтереси банку та представлених  ним осіб (вкладників і акціонерів) через визначення всіх прав та обов'язків  кожної зі сторін, а також встановлення відповідних обмежень на дії позичальника, які можуть становити загрозу  для повернення коштів банку.

 

3.3 Облік розрахунків з  бюджетом

ТОВ «ЮлигС-МС» є платником фіксованого сільськогосподарського податку, податку на додану вартість та інших податків.

Фіксований сільськогосподарський  податок — це інтегрований, або узагальнений податок, який стягують тільки з виробників товарів, сільськогосподарської продукції. Суть цього податку полягає в тому, що він заміняє 12 інших податків та обов'язкових платежів, які мають сплачуватись виробниками товарної сільськогосподарської продукції. Перехід сільськогосподарських товаровиробників на сплату фіксованого сільськогосподарського податку спрощує нарахування податкових платежів, а також зменшує рівень податкового навантаження на сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, Адже розмір фіксованого сільськогосподарського податку значно меншим від суми 12 податків, які він заміняє.

Фіксований сільськогосподарський  податок, який не змінюється протягом визначеного терміну і справляється з одиниці земельної площі. Фіксований сільськогосподарський податок  сплачується в рахунок таких  податків і зборів (обов'язкових платежів):

• податку на прибуток підприємств;
• плати (податку) за землю;
• податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
• комунального податку;
• збору за геологорозвідувальні роботи, виконані коштом державного бюджету;
• збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
• збору на обов'язкове соціальне страхування;
• збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;
• збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
• збору до Державного інноваційного фонду;
• плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності;
• збору за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства).