Розвиток підприємств малого бізнесу в Україні

Малий бізнес в  Україні має певні риси, які  суттєво відрізняють його від  підприємництва більшості зарубіжних країн, а саме: низький рівень технічної озброєності при значному інноваційному потенціалі; низький управлінський рівень, бракує знань, досвіду та культури ринкових відносин; прагнення до максимальної самостійності (більшість зарубіжних малих підприємств працює за умов франчайзингу тощо, а у нас це майже відсутнє); поєднання в межах одного малого підприємства декількох видів діяльності, неможливість в більшості випадків орієнтуватися на однопродуктову модель розвитку; відсутність системи самоорганізації та недостатня інфраструктура підтримки малого підприємництва; відсутність повної і вірогідної інформації про стан та кон'юнктуру ринку, низький рівень консультаційних послуг та спеціальних освітніх програм; практична відсутність державної фінансово-кредитної підтримки; недовіра західних партнерів та негативне психологічне ставлення населення до підприємців[7;100].

Крім того, слід зазначити, що стан товарного ринку  в Україні, на якому діють суб'єкти малого підприємництва, суттєво відрізняється  від економічно розвинутих країн. Розвинутим ринковим відносинам притаманні переважаючий вплив попиту з швидкою реакцією на нього, пріоритет приватної власності, розвинута ринкова інфраструктура, дієвість та усталеність законодавства, фінансова стабільність, доступність засобів виробництва, традиції використання договірних відносин, інформаційна відкритість, офіційно мінімальна криміналізація.

Нині сектор малого бізнесу в Україні перебуває  на початковому етапі розвитку і  характеризується високим ступенем неефективності. Одночасно українські підприємства потерпають від надмірних податків і складної системи регулятивних норм. Але останнім часом спостерігається значний ріст малого бізнесу в багатьох сферах: запровадженні нових гнучких технологій; розширенні попиту споживачів, який відходить від стандартних товарів масового виробництва, і звертається до товарів, які мають свій стиль і характерні риси. Ці досягнення можна пояснити певними перевагами малих підприємств у пристосуванні до умов перехідної економіки. Невеликі фірми входять у ринок, не маючи проблем більшості державних підприємств, таких як, скажімо, великі накладні витрати, неефективність у використанні капіталу та трудових ресурсів, заборгованість тощо. Однак успішна роль малого бізнесу при змінах в економіці – це не просто здатність швидко накопичувати капітал, використовуючи можливості, створені безладдям в економіці.

За нинішньої  ситуації в Україні розвиток малого бізнесу повинен стати вирішальним  чинником для вдосконалення економічних  механізмів. Тільки енергійний розвиток МП забезпечить соціальну реструктуризацію суспільства і перехід у цивілізований ринок.

Отже, розвиток малого підприємництва в Україні  вкрай необхідний. Його становлення  має позитивне значення для національної економіки, що значною мірою обумовить  створення сучасної ринкової економіки з соціальною спрямованістю.

1.3. Місце малих підприємств  у економіці різних країн світу

Аналіз зарубіжного  досвіду дозволяє по-новому подивитись на розвиток економіки в 80-90 роках  і уявити процес незвичайного росту  малого підприємництва, використати позитивні аспекти цього досвіду.

В кінці 80-х років  у всіх індустріально розвинених країнах частка малого підприємницва  за кількістю є значною. Так, в  США, Японії, Франції до малих відносилось 99% з числа всіх підприємств.

За статистичними  даними в США нараховується 13 млн. малих підприємств, в Англії – 2,37 млн., в Японії – 6,5 млн. Показник щорічного приросту нових малих підприємств за останнє десятиліття складав: у Великобританії 1,1%, у Франції – 1,5%, В США – 8%.

Нині у багатьох країнах з розвинутою економікою в малому бізнесі зайнято від 5 до 15% населення. У США в малому бізнесі працює 63% зайнятих у приватному секторі і на нього припадає 47% загального обсягу продажу товарів у країні, а також 50% валового внутрішнього продукту.

Частка МП за обсягами продукції в США в окремих галузях господарства відображена в таблиці1.2.

 

 

Таблиця 1.2

Частка МП в окремих  галузях господарства США

Сфера	Частка, %
Машинобудування Металургія Взуттєва промисловість Швейна промисловість Гумова і пластмассова	21 10 23 40 23

 

Революцією  в галузі малого бізнесу стала  концепція франчайзингу. У США  лише протягом кількох десятиліть обсяг  продажу франчайзингових компаній склав 40% від загального обсягу роздрібної торгівлі, загальний валовий продаж перевищив 800 млн. доларів. Основною причиною такого успіху є структура франчайзингу, яка поєднує в собі ефект масштабу із можливістю надання персоніфікованих послуг.

Кінець 80-х років  став бумом малого підприємництва у  Великобританії. У 1987 році було зареєстровано 42 тис. МП, в 1990 році – 87 тис., в 1993 році – 409 тис., в 1997 – 2,37 млн. Орієнтовна зміна частки малого бізнесу в різних сферах економіки Великобританії за 1979-1989 роки відображена таблиці 1.3.

У Франції в 1998 році МП становили 94% від усієї  чисельності. В них зайнято 33% працездатного населення, що, в значній мірі, вирішує проблему зайнятості. За галузевою ознакою МП найбільш поширені в сфері послуг, торгівлі, будівництві (80% зайнятих), в меншій мірі – в промисловості (54%), транспорті (28,6%).

Частка МП в  економіці Японії за обсягами реалізованої продукції становить 58% в промисловості, вона складає 64% торгового обігу і 79% роздрібного товарообігу. В Японії функціонує більше 6,5 млн. МП, на яких зайнято 82% працюючих. Роль МП в економіці Японії відображена в таблиці 1.4 .

Таблиця 1.3

Приріст МП у Великобританії

Сфера	Частка приросту, %
Сільське господарство Промислове виробництво Будівництво Транспорт Гуртова торгівля Роздрібна торгівля Фінансування Постачання Послуги	0,2 28,8 46,1 30,4 27,3 -2,2 86,4 9,2 100,5

Найбільше МП з  країн ЄС мають Італія, Англія, Німеччина, Франція, Іспанія. При середній кількості  МП на 1000 жителів – 45 одиниць, Греція, Іспанія, Італія, Португалія мають 65 одиниць, Нідерланди, Данія, Франція – 30.

Таблиця 1.4

Місце МП в економіці Японії

Галузь	Частка МП, %
За кількістю, всього, в т.ч. в обробній промисловості в оптовій і роздрібній торгівлі За чисельністю зайнятих, всього, в т.ч. в обробній промисловості в оптовій і роздрібній торгівлі За обсягом продаж, всього, трлн. єн, в т.ч. в обробній промисловості в оптовій і роздрібній торгівлі	99,2 99,5 99,4 82,0 74,4 87,0 51,6 80,4

До кінця 70-х  років вважалося, що більшість нових  робочих місць створюється на великих підприємствах. Але дослідження  виявили, що протягом 1969-1976р. у США, завдяки малим підприємствам з двадцятьма й менше працівниками, було створено 66% усіх нових робочих місць у країні. Отже, менші корпорації активніше шукають нових можливостей. Це підтверджується статистичними даними з інших розвинутих країн. Скажімо, в Італії в малому бізнесі працює 80% загальної кількості зайнятих, у Данії 92% виробничих підприємств є малими, на яких зайнято 43% трудових ресурсів. Порівняємо структуру підприємств в Європі та США (див. таблицю 1.5).

Таблиця 1.5

Розмірна структура  підприємств в ЄС та США*, %

Кількість працівників, чол.	США	ЄС
До 100 100-499 500 і більше Всього	47/20 18/15 35/65 100	55/42 16/20 29/38 100

* У чисельнику наведено всі  сектори економіки, у знаменнику  – виробництво.

 

Як бачимо, на МП в ЄС зайнято більше населення, ніж у США, тобто в країнах ЄС мале підприємництво є важливішим щодо зайнятості, особливо у виробництві. Незалежно від критерію визначення МП, вони становлять в ЄС 95% усіх підприємств[6;211].

Зі статистичних даних можна зробити висновок, що найбільша питома вага МП на світовому рівні припадає на сільське господарство, торгівлю, сферу послуг, будівництво, промисловість (особливо легка та харчова). Останнім часом МП ефективно функціонують в сфері точного машинобудування, приладобудування, оптики, електроніки, електротехніки.

Кількісний  ріст МП у промисловості обумовлюється, в основному, спеціалізацією та диференціацією суспільного виробництва, відмовою від крупномасштабного масового виробництва на користь дрібносерійного, індивідуального випуску товарів, що вимагає сучасний ринок.

Варто також  зазначити, що такий розквіт малого підприємництва в економічно розвинених країнах вдалось досягти завдяки  існування ефективної державної  політики підтримки сприяння розвитку даної сфери.

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ

2.1. Аналіз діяльності  малих підприємств за галузевою  ознакою

Становлення малого бізнесу  України проходило (і зараз проходить) в динамічних, часто змінюваних умовах. З перших років здійснення економічної  реформи в Україні, попри об’єктивні труднощі перехідного періоду, відбувається швидке зростання недержавного сектора економіки, яке супроводжувалось зростанням кількості суб’єктів малого бізнесу.

Одним із основних показників, що характеризують процес становлення  малого бізнесу, є динаміка зміни кількості діючих суб’єктів малого підприємництва (табл. 2.1).

Таблиця 2.1
Кількість діючих суб’єктів малого бізнесу України  у 1998-2003 рр.
Суб’єкти	1998	1999	2000	2001	2002	2003
Маліпідприємства	39196	100992	150006	159654	183202	171020
Темпи зміни, %	100	257,7	148,5	106,4	114,7	93,4
Кооперативи	54972	34486	19554	11944	8836	6536
Темпи зміни, %	100	62,7	56,7	61,1	74,0	74,0
Фермерськігосподарства	4196	29362	55478	63966	69556	70532
Темпи зміни, %	100	699,8	188,9	115,3	108,7	101,4
Всього	98364	164840	225038	235564	261594	248088
Темпи зміни, %	100	167,6	136,5	104,7	111,1	94,8

У 2002 році (порівняно з 1998р.) кількість малих підприємств збільшилася майже в 4,7 раза, а кількість фермерських господарств майже в 17 разів, однак кількість діючих кооперативів зменшилась більше ніж в 6,2 раза. Водночас, вже у 1999-2000 роках проявляються негативні тенденції у процесі становлення та розвитку малого бізнесу. Про це свідчить динаміка зміни кількості суб’єктів малого бізнесу, зокрема малих підприємств і кооперативів

Про негативні тенденції  процесу формування та розвитку малого бізнесу свідчить також такий  показник як кількість зайнятих у  малому бізнесі (табл. 2.2)

 

 

 

Таблиця 2.2
Кількість зайнятих у малому бізнесі України у 1998-2003рр.
Суб’єкти малого бізнесу	1998	1999	2000	2001	2002	2003
Малі підприємства	1274000	1821800	2076454	1972886	2084850	1877886
Кооперативи	1623600	674200	387040	235812	164934	100710
Фермерські господарства	10600	73400	138800	160000	173400	176320
Громадяни-підприємці, що зареєстровані	-	400584	853188	1344514	1719158	17343704
Всього	2908200	2969984	3455482	3713212	4142342	3889286

 

 

Найбільш суттєвий спад темпів приросту кількості працюючих порівняно із темпами приросту кількості суб’єктів господарювання відбувся по малих підприємствах у 2001році, відповідно 95% проти 106,4%. Це є свідченням того, що вже в 2000-2001 роках малі підприємства не були зацікавлені в розширенні своєї діяльності, особливо в сфері матеріального виробництва, що підтверджується і аналізом структури розподілу діючих малих підприємств за галузями економіки.

В Україні, особливістю  якої досі є високомонополізована структура  економіки, мале підприємництво поки що посідає незначне місце. Так, станом на 1.01.2002р. діяло 91,6 тис. малих підприємств і 4,4 тис. кооперативів. Середньооблікова кількість працівників малих підприємств становить 1042,4 тис. чоловік, кооперативів - 82,5 тис. чоловік. Крім того, налічується 859 тис. громадян-підприємців та майже 90 тис. зайнятих у фермерських господарствах. Тобто на 01.01.2003р. всього у малому підприємництві (за зазначеними категоріями) кількість працівників становила понад 3 млн. чоловік - це близько 10% зайнятого населення України (табл. 2.3).