Сучасний етап і перспективи розвитку обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами” (на прикладі управління “Тернопільводгосп”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: “Сучасний етап і перспективи розвитку обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами”

(на прикладі управління “Тернопільводгосп”)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План.

Вступ.

1. Види і форми розрахунків з дебіторами і кредиторами та завдання їх обліку.
2. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з дебіторами і кредиторами.
3. Вдосконалення обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Висновки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

Вступ.

1. Види і форми розрахунків з дебіторами і кредиторами та завдання їх обліку.
2. Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з дебіторами і кредиторами.
3. Вдосконалення обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки.

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Економічний і соціальний розвиток країни невідділений від вдосконалення економіної роботи на всіх рівнях управління, підвищення відповідальності міністерств і відомств, підприємств і бюджетних установ за ефективне використання грошових, матеріальних і трудових ресурсів.

Бухгалтерський облік відіграє велику роль в забезпечення раціонального і економічного витрачання ресурсів, посиленні боротьби з безгосподарністю, незакнним використанням матеріальних і грошових коштів, дотримання фінансово-бюджетної дисципліни. Він охоплює всі сторони економічної і господарської діяльності, як в середені установ і організацій, що знаходяться на Державному бюджеті, так і в їх взаємовідносинах з іншими господарськими організаціями і з фінансово-кредитною системою. Добре поставлений бухгалтерський облік дозволяє на тільки виявляти приховані резерви, порушення режиму економії, фінансово-бюджетної дисципліни, а й дозволяє попереджувати і установити можливі втрати і не обомовлені затрати.

В процесі здійснення фнанасово-господарської діяльності бюджетні усатнови вступають у взаємовідносини з іншими суб′єктами господарювання, створюючи при цьому різні форми товарних і розрахунково грошових відносин. Облік цих операцій займає важливе місце у діяльності установ. Це питання є особливо актуальним в сучасних умовах, нові форми розрахунків між господарськими суб′єктами. Все це вимагає вдосконалення обліку відповідно до умов діяльності.

Дана курсова робота написана на прикладі управління “Тернопільводгосп”. Тернопільське обласне виробниче управління меліорації і водному господарству. “Тернопільводгосп” створено Наказом Держводгоспу України від 31 січня 1994 року № 9, є державною бюджетною організацією з правомведення господарської діяльності; підпорядковується керівному комітету України по водному господарству. Облводгосп спрямовує свою діяльність на розвиток водного господарства і меліорації земель, несе відопвідальність за стан організації робіт по експлуатації меліоративних систем, забезпечення водою потреб населення і галузей економіки області.

До його складу входять структурні підрозділи:

• управління меліоративних систем і споруд;
• госпрозрахункові проектні групи;
• ремонтно-будівельні і будівельні організації та ін.

Головними завданнями Облводгоспу є:

1. Забезпечення розвитку водного господарства, міліорації земель та водогосподарського будівництва в області в умовах багатоукладної економіки;
2. Здійснення комплексу робіт по експлуатації меліоративних систем, відродження малих річок, озер та інших водойм, впровадження планового водокористування і раціонального використання водних ресурсів;
3. Контроль за меліоративним станом зрошуваних і осушених земель, виконання заходів по запобіганню його погіршення;
4. Здійснення контролю за раціональним використанням, охороною, обліком води на території області державними, громадськими підприємствами і громадянами;
5. Впровадження більш досконалої паливної техніки, передових технологій, нових форм господарської і фінансової діяльності;
6. Раціональне використання бюджетних коштів на експлуатацію та капітальні вкладення, що спрямовуються на меліорацію земель, реконструкцію і технічне вдосконалення діючих систем, розвиток житла і об′єктів соцкультпобуту.

Фінансування облводгоспу здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів, а також госпрозрахункової діяльності його підрозділів.

В даній курсовій роботі будуть розглянуті основні види і форми розрахунків з дебіторами і кредиторами (платіжні доручення, чеки, акредитиви, векселі, платіжні вимоги – доручення та ін.); порядок ведення синтетичного та аналітичного обліку розрахунків та шляхи вдосконалення обліку даних операцій.

 

1. ВИДИ І ФОРМИ РОЗРАХУНКІВ  З ДЕБІТОРАМИ І КРЕДИТОРАМИ  ТА ЗАВДАННЯ ЇХ ОБЛІКУ

 

В процесі своєї господарської діяльності бюджетні установи вступають у взаємовідносини з іншими суб′єктами господарювання.

Розрахунки, що здійснюються між ними поділяються на дві групи: готівкові, безгготівкові. Це правило, оплата за отримані товари і дані послуги здійснюється в безготівковому порядку через установи банку по розрахункових документах. Перерахування сум з поточного (розрахункового) рахунку платника на поточний (розрахунковий) рахунок одержувача дозволяє вивільнити із обігу значні суми готівкових грошей, дає можливість обходитись порівняно невеликою їх кількістю при значних оборотах господарських організацій, забезпечує здійснення контролю з боку банків за договірною і бюджетно-фінансовою дисципліною організацій.

Незалежно від місця знаходження установ банків, які обслуговують платника і одержувача, розрізняють розрахунки одногородні та іногородні.

Основними умовами здійснення безготівкових розрахунків є:

а) розрахунки проводяться без установи банку;

б) платежі проводяться із згоди (акцепту) платника або його дорученням. Без згоди платника чи його доручення списання коштів з рахунків допускається лише у випадках, встановлених чинним законодавством;

в) платежі здійснюються при наявності на рахунках платника власних коштів або в установленому порядку за рахунок кредитів банку. Платежі однієї установи за рахунок коштів іншої не дозволяється;

г) зарахування коштів на рахунки одержувача здійснюється лише після списання цих сум з рахунку платника, за винятком випадків, коли розрахунки проводяться чеками з нелімітованих чекових книжок.

Всі розрахунки поділяються на товарні і безтоварні. Товарні – це розрахунки за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. Безтоварні – це розрахунки з бюджетом по соціальному страхуванню та ін.

Порядок здійснення безготівкових розрахунків регламентований Інсттрукцією НБУ №7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, що затверджена Постановою Правління НБУ №204 від 2.08.1999 р. Ця Інструкція визначає загальні принципи організації безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів та порядок документообігу, що впроваджений в розрахунковий оборот України.

Бюджетні установи в відповідності до наданих їм повноважень самостійно обирають форми розрахунків та вказують їх в укладених між ними договорах.

Безготівкові розрахунки здійснюються за формами таких розрахункових документів:

1. Платіжними дорученнями;
2. Платіжними вимогами – дорученнями;
3. Чеками;
4. Акредитивами;
5. Векселями;
6. Платіжними вимогами;
7. Інкасовими дорученнями.

Розрахункові документи, які подаються клієнтом в банк в паперовій формі, повинні відповідати вимогам встановлених стандартів та вміщувати, залежно від їх форми, такі реквізити:

а) назва документа;

б) номер документа, число, місяць і рік його виписки;

в) назву платника та одержувача коштів;

г) назви банків платника і одержувача, їх місце знаходження;

д) суму платежу цифрами і літерами;

е) призначення платежу;

є) відбиток печатки та підписи відповідних осіб платника або одержувача коштів;

ж) підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу.

Працівники бухгалтерії повинні точно і своєчасно виконувати і суворо контролювати всі розрахункові операції, приймати міри по прискоренню розрахунків, повноті і своєчасності платежів, попереджувати порушення розрахункової дисципліни. Важливо правильно і оперативно оформляти розрахункові документи, своєчасно здавати їх в банк для здійснення розрахунків, слідкувати за повнотою і своєчасністю поступлення платежів.

Найбільш поширеною формою розрахунків між установами та організаціями є розрахунки за допомогою платіжних доручень.

Платіжне доручення – документ, який являє собою письмово оформлене доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів із свого рахунку. Платіжні доручення застосовуються для розрахунків з постачальниками за товари і послуги, для погашення кредиторської заборгованості, для платежів у бюджет, органам соціального страхування і інших цілей.

В управлінні “Тернопільводгосп” платіжне доручення є основною формою розрахунків з різними дебіторами і кредиторами (Додаток 4).

Розрахунки дорученями можуть здійснюватись:

• за фактично виконані роботи, послуги;
• в порядку попередньої оплати;
• для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості установ.

Платіжне доручення приймається до виконання банком протягом 10 календарних днів з дня виписки. Платіжне доручення підписує керівник установи і головний бухгалтер по завірених взірцях підписів. Законість операції відображається шляхом відтиску печатки бюджетної установи.

Від неакуратних платників постачальник може вимагати попередньої оплати рахукнків. В цьому випадку він отримує від платника доручення до відпуску йому товару чи надання послуг. На платіжному доручені ставиться відмітка установи банку про прийняття його у попередню оплату, що служить підставою для отримання товару, виконання робіт чи надання послуг.

При рівномірних і постійних поставках між постачальниками і покупцями розрахунки можуть здійснюватися в порядку планових платежів на основі договорів з використанням у розрахунках платіжних доручень. При цій формі розрахунків платник здійснює оплату не кожної окремої угоди, а шляхом періодичного перерахування коштів у строки і в розмірах, обумовлених у договорах. Сума планових платежів визначається виходячи з періодичності платежів і ою′єму надання послуг. В платіжних дорученнях по планових платежах платник в графі “Призначення платежу” вказує: “Плановий платіж по договору, угоді від __ ______________ 19__р.”, а також строк платежу і цільове призначення перерахованих сум.

Щомісячно сторони уточнюють свої розрахунки на основі фактичного надання послуг, виконання робіт за весь період і здійснюють кінцевий розрахунок. Платник або проводить доплату в кінцевий розрахунок, або отримує суму переплати із чергового планового платежу.

При домовленості сторін платежі дорученнями можуть носити строковий, довгостроковий і відстрочений характер. Строкові платежі допускаються в наступних впадках:

• при авансових платежах;
• після надання послуг, виконання робіт;
• при часткових платежах великих угод.

А достроковий і відстрочений платежі застосовуються у випадках, передбачених договорами між учасниками угоди без збитку для їх фінансового стану.

Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:

верхня – вимога одержувача коштів безпосередньо до платника сплатити вартість поставленої йому за договором продукції, наданнях послуг;

нижня – доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку суму, яка проставлена в рядку “Сума до оплати – літерами”.

Вимога-доручення запонюється одержувачем коштів і надсилається безпосередньо платнику. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документу і здає в банк, що його обслуговує. Строки подання платниками вимоги-доручення у банк визначаються сторонами у договорах і банком не контролюються. Використання розрахунків з допомогою вимог-доручень носить дуже обмежений характер.

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними і юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою на виконанні роботи, надані послуги.

Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове розпорядження власника розрахунку (чекодавця) установі банку (банку емітенту), яка веде його рахунок, оплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів. чеки виписуються на спеціальних бланках. Вони видаються установами банку за заявами про видачу лімітованих чекових книжок установ, організацій. Чеки бувають лімітованими і нелімітованими. Для отримання лімітованої чекової книжки установа повинна перерахувати зі свого рахунку на рахунок в банку необхідну суму. В межах цієї суми установа банку має право видавати книжки.