Сучасний етап і перспективи розвитку обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами” (на прикладі управління “Тернопільводгосп”

На обкладинці лімітованої чекової книжки вказується загальна сума ліміту, на яку можуть бути виписані чеки з цієї книжки. Чекові книжки брошуруються по 10, 20, 25, 50 та 100 аркушів. Вони є бланками суворої звітності. Строк дії чекової книжки – 1 рік. За погодженням з установою банку строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений. Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо від чекодавця, на ім′я якого виписано документ, що підтверджує отримання ним товару, виконання робіт, надання послуг.

Для отримання чекової книжки установа подає до банку-емітенту заяву за підписами уповноважених осіб, яким надано право підписання документів для здійснення розрахунково-грошових операцій і з відбитком їх печатки. Чеки з чекової книжки виписуються в момент здійснення платежу і видається чекодавцю за отримані ним послуги.

Акредитив – це форма розрахунків при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта замовника акредитива зобов′язаний:

1. Виконати платіж третій особі за виконані роботи, надані послуги;
2. Надати повноваження іншому банку здійснити цей платіж (16, с. 32).

Умови та порядок проведення акредитивного розрахунку передбачаються в договорі. Акредитиви можуть виставлятися як за рахунок бюджетних, так і за рахунок позабюджетних коштів. банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий – акредитив при якому, для здійснення платежів завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконавчому банку;

б) непокритий – акредитив, оплата за який у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відзивні і безвідзивні. Відзивний – акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бинфіціаро (у разі недотримання ним умов, передбачених договором). Безвідзивний – акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з однією третьою особою і не може бути переадресований. Термін його дії встановлюється в межах 15 днів, не враховуючи нормативний термін проходження документів електроною почтою між банками. Акредитиви закриваються банком-емітентом у випадках:

• коли закінчується строк, що вказаний в них;
• за ініціативою заявника або банку-емітента при відзивному акредитиві;
• при розірванні договору між заявником акредитиву та третьою особою.

Використання акредитивів у розрахунках між установами і організаціями дуже обмежене.

Векмель – документ, який засвідчує безумовне грошове зобов′язання векселедавця сплатити після настання строку зазначену суму грошей власнику векселя (Додаток 1).

Розрізняють простий і переказний вексель.

Простий вексель – письмовий документ який містить просту нічим не обумовлену обіцянку векселедавця (боржника) сплатити кредитору зазначену грошову суму у визначений строк і в обумовленому місці.

Переказний вексель – письмовий документ, який містить простий і нічим не обумовлений наказ векселедавця платнику сплатити певну суму грошей отримувачу у визначений строк і у визначеному місці.

Сфера застосування векселів в господарському обігу України сьогодні значно розширилася. Управління “Тернопільводгосп” застосовує простий вексель у розрахунках з дебіторами і кредиторами. Організації також можуть здійснювати перекази коштів через відділення зв′язку.

Уся різноманітність форм розрахунків між різними установами і організаціями вимагає правильної організації їх бухгалтерського обліку з метою контролю за рухом і використанням бюджетних коштів.

Тому основними завданнями обліку розрахунків є:

• правильне, точне документальне відображення розрахункових операцій;
• контроль за використанням бюджетних коштів за цільовим призначенням;
• контроль за своєчасним проведенням розрахунків з дебіторами і кредиторами;
• контроль за правильністю застосування форм розрахунків, що регламентовані законодавством України.

Виконання цих завдань дасть змогу підвищити ефективність роботи установ та організацій, зміцнить дотримання фінансово-бюджетної дисципліни.

2. СИНТЕТИЧНИЙ І АНАЛІТИЧНИЙ  ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ  І КРЕДИТОРАМИ

 

В зв’язку з тим, що бюджетні установи всі розрахунки з іншими організаціями здійснюють шляхом безготівкових розрахунків, в них не повинно бути боргових розрахункових відносин. Однак в практичній діяльності зустрічаються випадки утворення дебіторсько-кредиторської заборгованості. До дебіторської заборгованості бюджетних установ відносять борги інших фізичних і юридичних осіб даній установі, різні нестачі, що рахуються за матеріально-відповідальними особами, заборгованість постачальників по сплачених їм рахунках за матеріальні цінності, що не отримані. До складу кредиторської заборгованості відносять борги іншим підприємствам, установам і окремим особам, які є кредиторами. Кредиторська заборгованість може виникати в окремих випадках через тимчасову відсутність грошових коштів у бюджетної установи на сплату рахунків постачальників і при порушенні нею встановлених форм розрахунків.

Для обліку стану розрахунків бюджетні установи використовують рахунок 17 “Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами”, які поділяються на ряд субрахунків:

170 – розрахунки по недостачам;

171 – розрахунки по соціальному  страхуванню;

172 – розрахунки по спеціальним  видам платежів;

173 – розрахунки по платежах  в бюджет;

174 – розрахунки по депозитних  сумах;

176 – розрахунки по коштах  одержаних на видатки за дорученнями;

177 – розрахунки з депозитами;

178 – розрахунки з іншими дебіторами  і кредиторами;

179 – розрахунки в порядку планових платежів.

На субрахунку 170 “розрахунки по недостачах” обліковується сума недостач і крадіжок грошових коштів і цінностей, сума втрат від списування матеріальних цінностей, віднесені за рахунок винних осіб, та інші суми, що підлягають утриманню встановленому порядку. Визначення розміру збитків від розкрадання, нестач, знищення матеріальних цінностей регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116. Згідно з даним нормативним актом розміри збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей з врахуванням амортизаційних відрахувань, але не нижче 50% від балансової вартості на момент встановлення такого факту з врахуванням індексів інфляції, який щомісяця визначає Міністерство статистики, відповідних сум ПДВ і акцизного збору.

В загальному розмір збитків визначається за формулою:

Рз = [(Бв - А)*Іінф + ПДВ +АЗ]*2, де

Рз – сума збитків;

Бв – балансова вартість матеріальних цінностей на момент встановлення факту крадіжки чи недостачі;

А – сума нарахованої амортизації;

Іінф – індекс інфляції у поточному місяці;

ПДВ і АЗ – відповідно сума податку на додану вартість і акцизного збору;

2 – поправочний коефіцієнт.

В разі недостачі, знищення матеріальних цінностей, що підлягають списанню в бюджетних установах в міру їх придбання і які обліковуються лише в кількісному виразі розмір збитків визначається виходячи з їх ринкових цін, але не нижче 50% ринкової ціни.

Із сум, стягнених відповідно до цього порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих установі, а залишок коштів перераховується до державного бюджету.

В дебет субрахунку 170 відносять суми виявлених нестач, крадіжок, втрат в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків грошових коштів чи матеріальних цінностей. В кредит субрахунку 170 записують суми, що поступили на поточний рахунок або в касу в погашення спричиненого установі збитку.

Кореспонденція рахунків по розрахунках по нестачі показана в таблиці 1.

 

Таблиця1. Кореспонденція рахунків по розрахунках за недостачами.

№	Зміст операції	Дт с/рахунку	Кт с/рахунку
1   2.   3.   4.   5.   6.   7.	Виявлена недостача матеріальних цінностей. Сума нестач, що підлягає перерахуванню в бюджет. Сума, що внесена в касу винною особою. Сума нестач отримана із зарплати винної особи. Сума, перерахована на поточний рахунок установи. Перерахована сума з поточного рахунку в бюджет. Сума, віднесена на зменшення видатків установ.	170   170   120   180   100   173   140	01,06,07   173   170   170   120   100   200

 

Аналітичний облік по даному субрахунку ведеться в книзі форми 292 або в курточках форми 292 – а по кожній винній особі з вказівкою прізвища, імені, по-батькові, посади, дати виникнення заборгованості і суми недостач.

В управління “Тернопільводгосп” книга форми 292 не ведеться. У випадку виникнення недостач чи крадіжок розрахунки з винними особами ведуть з допомогою субрахунку 178 “Розрахунки з різними  дебіторами і кредиторами ”.

Рахунок 171 призначений для обліку розрахунків по державному соціальному страхуванню. Відповідно до Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування України, затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування України від 26.08.99 №11 встановлений порядок обчислення і сплати установами, організаціями незалежно від виду діяльності і форми власності збору на обов’язкове соціальне страхування, а також надходження, облік і витрачання цих коштів.

Відповідно до Закону України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” встановлені ставки збору в розмірі 4% від об’єкта оподаткування.

Об’єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівників, що включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, в тому числі в натуральній формі [11, с.6].

Кошти соціального страхування витрачаються на оплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності і пологах, при народженні дитини, у випадку смерті і по догляду за дитиною до 3-х років; а також на санаторно-курортне лікування та оздоровлення працюючих і членів їх сімей.

Дана бюджетна установа за кредитом субрахунку 171 записує суми:

1. нарахованого збору до фонду соціального страхування;
2. які надійшли в погашення заборгованості;
3. одержані від працівників за оплату вартості путівок, виданих за рахунок фонду;
4. пені, штрафів не прийнятих до заліку витрат на соціальне страхування та інших фінансових санкцій за порушення платіжної дисципліни в кореспонденції з дебетом рахунку 170 – в частині, неприйнятій до заліку з вени окремих осіб та 410 – в сумі неприйнятій до заліку щодо якої вена осіб не встановлена.

За Кт 171 записують суму:

1. виплаченої допомоги за рахунок коштів фонду соціального страхування;
2. інші виплати за рахунок даних коштів.

Розрахунки по соціальному страхуванню відображаються наступними бухгалтерськими проводками:

• проведені відрахування із заробітної плати на соціальне страхування:

Дт 200 Кт 171

• нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності:

Дт 171 Кт 180

• виплачена працюючому допомога по тимчасовій непрацездатності:

Дт 171 Кт 120

• перераховані суми внесків на соціальне страхування:

Дт 171 Кт 100

Нарахування внесків на соціальне страхування проводиться один раз на місяць із всіх сум нарахованої заробітної плати на основі розрахунково-платіжних відомостей або зведення розрахункових відомостей по заробітній платі форми 405 (меморіальний ордер №5) (додаток 2).

Схема документообороту по розрахунках по соціальному страхуванню показана на мал.1.

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 1. Схема документообігу обліку розрахунків по соціальному страхуванню.

Дана бюджетна установа щоквартально представляє звітність по соціальному страхуванню відповідним органам (додаток 10).

На субрахунку 172 “Розрахунки по спеціальних видах платежів” обліковують розрахунки:

• з батьками за утримання дітей в дитячих дошкільних закладах;
• за навчання дітей в музичних школах;
• за утримання вихованців в школах-інтернатах;
• з робітниками і службовцями за харчування, отримані ними за місцем роботи;
• з робітниками і службовцями за формений одяг;
• за харчування дітей в школах.