Сучасний етап і перспективи розвитку обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами” (на прикладі управління “Тернопільводгосп”

В зв’язку із специфікою діяльності даної установи цей рахунок в обліку не використовується.

На субрахунку 173 обліковуються розрахунки з бюджетом по:

1. утриманих податках із заробітної плати; зокрема прибутковий податок  з громадян згідно Декрету Кабінету Міністрів України про прибутковий податок з громадян від 26.12.1992р. №13-92.

2. виявлених недостачах матеріальних цінностей і грошових коштів, віднесених винних осіб і які підлягають здачі в дохід бюджету;

3. сума податків, що підлягають перерахуванню в бюджет (ПДВ, акцизний збір. податок на прибуток);

4. незатребуваних сумах кредиторської і дебіторської заборгованості по закінченню терміну позовної давності та ін.

Суми, що виникають по розрахунках з бюджетом, записуються в кредит субрахунку 173. Нарахування суми ПДВ при розрахунках за надані послуги — Дебет 178 Кредит 173. Перерахування даних сум відображається записом — Дебет 173 Кредит 100.

В даній установі облік розрахунків з бюджетом відображається у різних регістрах аналітичного обліку (по прибутковому податку — у меморіальному ордері №5, по ПДВ — меморіальні ордери №6, 14). З метою систематизації розрахунків з бюджетом доцільно було б вести єдиний регістр обліку.

Схема документообороту по розрахунках з бюджетом показана на малюнку 3.

 

 

 

 

 

Мал. 2. Схема документообороту обліку розрахунків з бюджетом

 

На субрахунку 174. Розрахунки по депозитних сумах обліковуються суми, що поступили у тимчасове розпорядження у станови і які підлягають поверненню при настанні певних умов.

Депозитні суми зберігаються на поточних рахунках по позабюджетних коштах в установі банку і при настанні умов видаються або перераховуються платіжним дорученням на ім’я тих організацій, яким належать ці кошти.

У кредит субрахунку 174 записуються суми, що поступили у тимчасове розпорядження установи, при цьому дебетується субрахунок 112 або 120, а в дебет цього субрахунку записуються суми, видані або перераховані з поточного рахунку за призначенням. Аналітичний облік депозитних сум ведеться по кожному одержувачу в книзі форми 292 або в карточках форми 292-а. В обліку облводгоспу даний субрахунок не використовується в зв’язку з відсутністю депозитних сум.

На субрахунку 176 “Розрахунки по коштах, одержаних на видатки за дорученнями обліковуються розрахунки:

• з установами і організаціями, від яких отримані кошти на видатки по виконанню даних ними доручень;
• з підприємствами, від яких отримані кошти, зароблені колективами учнів шкіл;
• по коштах, що поступили в учбові заклади на підготовку кадрів і підвищення кваліфікації та ін.

Суми, що поступили на видатки за дорученнями, записуються в кредит субрахунку 176 і дебет субрахунку 110. На витрачені суми проводиться запис в дебет субрахунку 176 і кредит субрахунку 110.

Аналітичний облік ведеться в картках ф. 292-а або в книзі форми 292. Облік сум за дорученнями ведеться по кожній установі, від якої були отримані кошти на виконання доручень. У даній установі в зв’язку з відсутністю вказаних сум субрахунок 176 не використовується.

На субрахунку 177 “Розрахунок з депонентами” обліковуються суми заробітної плати, не отримані у встановлений термін

Суми заробітної плати, не отримані в строк, записуються в кредит субрахунку 177 і дебет субрахунку 180. На суми виданої депонентської заборгованості дебетується субрахунок 177 і кредитується субрахунок 120. У дебет субрахунку 177 записуються також суми депонентської заборгованості, по якій минув термі позовної давності і які підлягають винесенню в дохід відповідного бюджету, при цьому кредитується субрахунок 173.

Облік депонованих сум по заробітній платі ведуть в книзі аналітичного обліку депонованої заробітної плати ф.441. Записи в цій книзі проводяться по кожному депоненту. У даній установі субрахунок 177 не застосовують.

На субрахунку 178 обліковуються розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами. В управлінні цей субрахунок є основним при розрахунках з усіма дебіторами і кредиторами. Він використовується для розрахунків за отримані матеріальні цінності і послуги, за виконані установою роботи, при операціях з орендою.

Аналітичний облік розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами в установі ведуть позиційним способом у меморіальному ордері №6 (дод.5) — за отримані матеріальні цінності, і в меморіальному ордері №14 — за надані і отримані послуги (дод. 8).

Схема документообороту обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами виглядає наступним чином.

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 3. Схема документообороту обліку розрахунків з

іншими дебіторами і кредиторами

 

В дебет 178 записується дебіторська заборгованість і погашення кредиторської — Дебет 178 Кредит 090, 100, а в Кредит — Вартість отриманих від постачальників матеріальних цінностей і послуг — Дебет 060, 070, 200 Кредит 178 та погашення дебіторської заборгованості — Дебет 100 Кредит 178.

На субрахунку 179 “Розрахунки в порядку планових платежів обліковуються розрахунки з постачальниками в порядку планових платежів, за якими розрахунки здійснюються не по кожній окремій угоді, а шляхом періодичного перерахування коштів в строки і в розмірах, наперед узгоджених сторонами. Суми планового авансу, перерахованого постачальнику записуються в Дт 179 з Кт відповідних субрахунків грошових коштів. На суми одержаних цінностей від постачальників записи проводяться в Кт цього субрахунку та в Дт відповідних субрахунків матеріальних цінностей чи видатків. Сальдо на ньому визначає стан заборгованості.

Щомісяця постачальник і покупець зобов’язані уточнити стан своїх розрахунків на підставі фактично отриманих цінностей чи послуг та проведених розрахунків.

Аналітичний облік розрахунків в порядку планових платежів ведеться у меморіальному ордері №7. В даній установі в зв’язку з відсутністю таких розрахунків цей рахунок не використовується.

Таким чином, для обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами дана установа використовує ряд субрахунків та регістрів аналітичного обліку. Через специфіку діяльності та відсутність деяких операцій окремі субрахунки в обліку не використовуються. Як і у всіх бюджетних установах облік вимагає вдосконалення.

3. ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ З ДЕБІТОРАМИ  ТА КРЕДИТОРАМИ

 

Облік розрахунків з різними установами та організаціями, як і в загальному бухгалтерський облік в бюджетних установах вимагає свого вдосконалення. це дасть змогу суттєво підвищити якість обробки економічної інформації, а отже, взагалі ефективність господарювання установи.

Перехід України на міжнародні стандарти обліку потребує відповідних змін діючої системи бухгалтерського обліку. це стосується передусім плану рахунків, який визначає методологію обліку в усіх сферах економічної діяльності.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів” від 28.10.1998 №1706 передбачена розробка  Плану рахунків бухгалтерського обліку господарської та фінансової діяльності підприємств та організацій. Методологічна рада з бухгалтерського обліку практично завершила обговорення проекту Плану і найближчим часом після певної доробки його буде подано до Кабінету Міністрів Україна на затвердження.

Запропонований проект Плану рахунків концептуально новим нормативним доку ментом щодо ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Він являє собою систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку для здійснення господарських операцій і накопичення бухгалтерської інформації, необхідної користувачам для прийняттям рішень.

Проект рахунків повинен забезпечувати:

1. отримання інформації як для отримання внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів, задоволення інформаційних потреб різних рівнів управління;
2. складання форм фінансової звітності безпосередньо за даними бухгалтерських рахунків і субрахунків, можливість розрахунків за системою національних рахунків макроекономічних показників;
3. агрегування інформації окремих рахунків і субрахунків з метою одержання узагальнених даних, можливості гнучкого трансформування рахунків без порушення загальної структури плану;
4. ідентифікацію рахунків з показниками та статтями фінансової звітності, що забезпечить логічність побудови звітності та зручність при її складанні (18, с.3).

Під час розробки Плану рахунків послідовно вирішувалися такі завдання:

• вибір структури плану та оптимального переліку рахунків;
• систематизація та спосіб кодування;
• визначення сфери застосування окремих рахунків.

Структурно проект Плану рахунків має два розділи:

Розділ І. Балансові рахунки.

Розділ ІІ. Позабалансові рахунки.

 

Розділ І включає наступні класи:

 

Клас 1. Необоротні активи.

Клас 2. Запаси.

Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи.

Клас 4. Власні кошти та забезпечення зобов’язання.

Клас 5. Довгострокові зобов’язання.

Клас 6. Поточні зобов’язання.

Клас 7. Доходні результати діяльності.

Клас 8. Витрати діяльності за елементами.

Клас 9. Витрати за видами діяльності.

 

Розділ ІІ представлений нульовим класом “Позабалансові рахунки”.

У проекті Плану рахунків закладена можливість розширення сфери використання і встановлення видів діяльності та секторів економіки, де він буде застосовуватися. Вирішено у проекті Плану рахунків враховувати специфіку діяльності бюджетних організацій, зокрема бюджетне фінансування та видатки за бюджетною класифікацією створити єдиний для підприємств План рахунків бухгалтерського обліку.

Рахунки класу 3 призначенні для відображення поточних фінансових активів (коштів, фінансових інвестицій та розрахунки з дебіторами) і витрат майбутніх періодів. У цьому класі присутній регулюючий контрактивний рахунок 38 “Резерв сумнівних боргів”, який застосовується для уточнення дебіторської заборгованості. Рахунок 32 “Рахунки в казначействі” використовуватиметься винятково бюджетними установами.

Рахунок 37 “Розрахунки з різними дебіторами” об’єднує у формі субрахунків кілька діючих рахунків розрахунки з підзвітними особами, розрахунки за відшкодування матеріальних збитків, розрахунки з різними дебіторами і кредиторами.

Необхідно зазначити, що проект нового Плану рахунків передбачає дещо умовний розподіл рахунків кредиторів та дебіторів. Рахунки для обліку розрахунків, що мають переважно дебетовий залишок, включаються до класу 3, а рахунки з обліку розрахунків , що мають переважно кредитовий залишок – до класу 6. Тому рахунки 37 “Розрахунки з різними дебіторами” і 68 “Розрахунки за іншими операціями” можуть мати одночасно дебетове і кредитове сальдо і будуть відображені в балансі розгорнуто: в активі і пасиві відповідно.

Реформувавши системи бухгалтерського обліку шляхом введення нового Плану рахунків дає змогу покращити методологію ведення бухгалтерського обліку, розширити сферу його застосування, оскільки він використовуватиметься промисловими підприємствами  і установами. В зв’язку з цим можуть виникнути деякі труднощі, пов’язані з повною зміною бухгалтерської документації, пристосуванням облікових працівників до нового Плану рахунків. Тому Методологічній раді з бухгалтерського обліку та Кабінету Міністрів України необхідно розробити відповідні заходи для вирішення усіх проблем.

В сучасних умовах широкого розповсюдження набула форма обробки інформації на базі персональних ЕОМ, орієнтована на створення автоматизованого робочого місця. При такій формі обліково-обчислювані процеси по обробці і видачі даних виконуються безпосередньо в організаціях. Перевагами даної форми є:

• введення, обробка і видача облікових даних безпосередньо на робочих місцях спеціалістів і керівників установ, що значно покращує інформаційне забезпечення органів управління;
• посилення контролю за дотриманням встановлених норм і лімітів, економією і раціональним витрачанням трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;
• створення сприятливих умов для інтеграції збору, обробки і використання даних.

В основу організації бухгалтерського обліку в умовах АРМ повинні бути покладені такі принципи:

1. автоматична обробка даних в реальному часі безпосередньо на робочих місцях облікових працівників;
2. взаємодія користувача з обчислювальною системою в діалоговому режимі;
3. організація регістрів аналітичного і синтетичного обліку на машиночитальних носіях;
4. організація регістрів аналітичного і синтетичного обліку на машиночитальних носіях;
5. формування і видача результативної інновації в необхідному користувачу режимі;
6. автоматизація комунікацій між робочими місцями користувачів. [15, с.6]

Важливе значення для підвищення ефективності обліку установ має автоматизація розрахунків з дебіторами і кредиторами. Оперативна обробка дозволяє своєчасно стягувати дебіторську заборгованість і погашати кредиторську, дотримуючись строків позовної давності по стягненню.

Вхідними документами є рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, платіжні вимоги та інші. Автоматичний облік розрахунків з дебіторами і кредиторами передбачає використання реєстраційних паперів рахунків. Облік розрахунків ведеться позиційним способом по кожному окремому документу. Розрахунки з кожним постачальником (з виявленням руху і сальдо по розрахунках, за відповідний звітний період ведеться тільки у випадку планових платежів. По кредиту рахунку в розрізі реєстраційних паперів відображаються суми, які належні з цінності, роботи, послуги на основі пред’явлених постачальниками і прийнятих до оплати рахунків. Операції про оплату рахунків відображаються на основі виписок банку чи інших грошових документів. Різні списання здійснюються на основі довідок, складених бухгалтером. На кожний реєстраційних номер подається необхідна довідкова та облікова інформація, яка є необхідною для періодичних звірок з постачальниками.