Учет и аудит нематериальных активов

Аналіз основного капіталу

Необхідною умовою реалізації основної мети будь-якого виробництва є  одержання максимального прибутку на вкладений капітал, зокрема на основний капітал.

Основний капітал - це вкладення коштів з довгостроковою метою в основні засоби, фінансові інвестиції, нематеріальні активи, спільні підприємства і т. ін.

У ході аналізу, який проводиться за даними першого розділу активу балансу, необхідно дати оцінку змінам, які  відбулися у вартості, складі та структурі основного капіталу на кінець звітного періоду порівняно з початком.

Таблиця 71 Аналіз змін вартості складу та структури основного капіталу

(тис. грн.)

 

Як свідчать дані Табл. 71, вартість основного капіталу на кінець року збільшилась на 2749 тис. грн. і становить 5992 тис. гривень. 90,9 відсотка приросту основного капіталу одержано за рахунок довгострокових фінансових вкладень, які становлять 41,7 % у загальній вартості основного капіталу. Частка основних засобів в основному капіталі - 58,3 %.

На підприємстві повільно відбувається процес оновлення засобів праці. Про це свідчить досить низький - усього 7,7% - приріст основних засобів.

Тому в ході аналізу необхідно  оцінити ступінь оновлення виробничих потужностей, впровадження нових технологічних  процесів, визначити, як використовується нова техніка, які заходи здійснюються із запобігання морального старіння техніки й своєчасного накопичення коштів для подальшого оновлення фондів.

Важливим показником ефективності використання основного капіталу є  оборотність, яка вимірюється коефіцієнтом оборотності або кількістю днів обороту.

Оборотність основного капіталу визначається за формулою:

 

 

 

де     В - виторг від реалізації продукції (ф. № 2);

ОК- середня вартість основного капіталу (ф. № 1).

Значення коефіцієнта оборотності  порівнюють із середнім показником у галузі і роблять висновки про інтенсивність використання основних фондів.

У нашому прикладі коефіцієнт оборотності  основного капіталу становить:

 

 

Середній показник оборотності  основного капіталу в галузі становить 5,1. Робимо висновок про те, що основний капітал на підприємстві, діяльність якого аналізується, використовується більш інтенсивно, ніж у середньому в даній галузі.

Для підвищення дохідності підприємства важливе значення має  вміле управління нематеріальними активами, уміння використати виключні права на результати інтелектуальної діяльності.

Економічний аналіз нематеріальних активів передбачає:

•    визначення частки нематеріальних активів у майні підприємства;

•    оцінку обсягу та динаміки нематеріальних активів;

•    аналіз структури та стану нематеріальних активів за видами, термінами корисного використання та правової захищеності;

•    аналіз дохідності нематеріальних активів;

•    аналіз ліквідності нематеріальних активів і ступеня ризику вкладень капіталу в нематеріальні активи.

Спершу визначають, які зміни відбулися в частці нематеріальних активів у загальній вартості майна підприємства.

Оскільки в балансі підприємства, аналіз діяльності якого проводиться, нематеріальні активи відсутні, наведено умовний приклад.

Таблиця 72

Аналіз змін питомої ваги нематеріальних активів  у загальній вартості майна

 

Дані Табл. 72 свідчать, що нематеріальні активи мають у майні підприємства незначну питому вагу. На початок року вона становила 6,2%, на кінець року дещо збільшилась - 6,7 %.

Слід мати на увазі, що при необгрунтованому збільшенні частки нематеріальних активів  у майні підприємства структура  балансу погіршується. Знижуються показники  ліквідності, сповільнюється оборот основних засобів та всього капіталу підприємства.

Вкладення капіталу в нематеріальні активи за ступенем ліквідності і ризику оцінюється за трьома категоріями:

•    високоліквідні;

•    обмеженоліквідні;

•    низьколіквідні.

Ця класифікація вважається відносною. У цілому ж вкладення  капіталу в нематеріальні активи при оцінці ліквідності майна підприємства прийнято відносити до низьколіквідних.

Наступним етапом аналізу є вивчення змін, що відбулися в обсязі та динаміці нематеріальних активів усього та за їх видами за звітний період порівняно з даними попередніх періодів.

Таблиця 73 Аналіз змін обсягу та динаміки нематеріальних активів

(тис. грн.)

 

Як видно з даних Табл. 73, підприємство досить активно використовує у своїй роботі результати інтелектуальної діяльності: на кінець звітного періоду сума нематеріальних активів збільшилась на212тис. грн., що становить 13 %, у тому числі, права на винаходи й інші аналогічні об'єкти промислової та інтелектуальної власності на 211 тис. грн., що становить 25,6 % до початку року.

Оскільки нематерільні активи різні  за своїм складом, за характером використання або експлуатації в процесі виробництва, за ступенем впливу на фінансовий стан та результати господарської діяльності, виникає необхідність диференційованого підходу до їх оцінки.

Для цього проводиться  класифікація і групування нематеріальних активів за різними ознаками, а саме:

 

•    за джерелами  надходження (придбання);

•    за видами;

•    за строками корисного  використання;

•    за ступенем правового  захисту;

•    за ступенем престижу;

•    за ступенем ліквідності  і ризику вкладень капіталу в нематеріальні об'єкти;

•    за ступенем використання у виробництві і реалізації продукції;

•    за напрямами вибуття  та інше.

Для аналізу та оцінки змін структури нематеріальних активів за видами доцільно скласти таблицю.

Таблиця 74 Аналіз змін структури нематеріальних активів

 

Дані таблиці свідчать про те, що в структурі нематеріальних активів  найбільшу питому вагу становлять права  на винаходи та інші аналогічні об'єкти промислової та інтелектуальної  власності (понад

50 %). Збільшенню частки цього виду активів у звітному періоді до 56 % можна дати позитивну оцінку, оскільки ці вкладення спрямовані на вдосконалення якісних параметрів виробництва.

За аналогічною схемою (за формою попередньої таблиці) проводиться аналіз та оцінка змін структури нематеріальних активів за іншими ознаками.

Так, для аналізу змін структури  нематеріальних активів за джерелами надходження (придбання) доцільно виділити такі групи об'єктів:

Нематеріальні активи - усього (тис. грн.)

у тому числі:

•   внесені засновниками;

•   придбані за плату або  в обмін за інше майно;

•   одержані безоплатно від  юридичних та фізичних осіб;

•   субсидії державних органів.

Якщо проводиться аналіз змін структури  нематеріальних активів за ступенем правового захисту, виділяють такі групи об'єктів: Нематеріальні активи - усього (тис. грн.) у тому числі захищені:

•    патентами на винаходи;

•    зареєстрованими ліцензіями;

•    свідоцтвами на корисну  модель;

•    патентами на промислові зразки;

•    свідоцтвами на товарний знак;

•    свідоцтвами про офіційну реєстрацію програм ЕОМ, баз даних і топологій мікросхем;

•    авторськими правами.

Для аналізу структури нематеріальних активів за строками їх корисного використання рекомендується скласти аналітичну таблицю (див. Табл. 75).

Як видно, середній строк корисного використання нематеріальних активів- 5-7 років, що в сучасних умовах вважається нормальним строком «життя» промислової новизни. Більший, понад 10 років, строк корисного використання мають такі нематеріальні активи, як права на користування землею, природними та іншими ресурсами. Частка таких нематеріальних активів становить 14,6 %.

Таблиця 75

Аналіз структури  нематеріальних активів за строками їх корисного використання

 

Якщо проводиться аналіз структури вибуття нематеріальних

активів, то всі об'єкти групуються за відповідними напрямами: Вибуло у звітному періоді нематеріальних активів: усього, тис. грн. у тому числі через:

•    списання після  закінчення строку служби;

•    списання раніше від встановленого  строку служби;

•    продаж (уступка) виключних прав;

•    безоплатна передача нематеріальних об'єктів.

У процесі аналізу важливо дати оцінку престижу та значущості нематеріальних активів. Оцінити її можна лише експертним шляхом. Існує багато факторів, що стримують реалізацію виняткових особливостей або властивостей, характерних для цих об'єктів.

До таких факторів відносяться:

•    несвоєчасність новизни;

•    дорожнеча;

•    надзвичайна винятковість;

•    обмежене коло споживачів;

•    недостатня правова захищеність.

Саме тому як основний критерій престижності нематеріальних об'єктів експерти використовують спектр можливого корисного використання і'х властивостей на трьох рівнях:

а) міжнародному;

б) загальнонаціональному;

в) галузевому або регіональному.

Оскільки нематеріальні активи купують з метою одержання економічного ефекту від їх використання при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг, важливо дати оцінку ефективності їх використання.

Показниками ефективності використання нематеріальних активів є дохідність (рентабельність) нематеріальних активів та їх оборотність.

Показник дохідності (рентабельність) нематеріальних активів обчислюють за формулою:

 

де     Р    - рентабельність нематеріальних активів;

Я- балансовий прибуток;

НМ - середня вартість нематеріальних активів.

Показники рентабельності за звітний  період порівнюються з аналогічними показниками минулих періодів, а  також з показниками інших  підприємств.

Оборотність нематеріальних активів  характеризується кількістю оборотів, що здійснюють нематеріальні активи за певний період часу.

Оборотність обчислюють за формулою:

 

 

де     О    - оборотність нематеріальних активів;

В - виторг від реалізації продукції (робіт, послуг).

Показники оборотності також вивчають у динаміці порівняно з минулим  періодом.

Однак ця оцінка пов'язана з великими труднощами. Вичленити ізольовану дію факторів, пов'язаних з використанням нематеріальних активів, дуже важко. Тому кінцевий ефект від використання нематеріальних активів виражається в загальних результатах господарської діяльності, а саме: у зниженні собівартості продукції, збільшенні прибутку, підвищенні платоспроможності та стійкості фінансового стану. Виходячи з цього, основним принципом управління немате ріальними активами є правило: темпи зростання віддачі капіталу повинні випереджати темпи зростання затрат капіталу.

Кажучи іншими словами, у динаміці темпи зростання  виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг) повинні випереджати темпи зростання нематеріальних активів.

Таблиця 76

 

Як видно з таблиці