Учет и аудит нематериальных активов

                           Міністерство освіти  і  науки  України 

Вінницький державний  технічний університет

              Факультет ФЕП

        Кафедра ЕПОВ

 

 

АНАЛІЗ ОБІГОВОСТІ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА

Курсова робота з дисципліни “Економіка підприємства”

 

 

 

 

 

                   Виконав:__________________________ст.гр. 2МЗВ-00.  Благодир А.А.

                 Перевірив:________________________викл. Нелюба В.М.

 

 

 

 

2003

АНОТАЦІЯ

Дана курсова  робота виконується на основі форм статистичної звітності відкритого акціонерного “Гайсинський маслосирзавод”.

Вона  складається з трьох  розділів. В першому розділі проводиться  огляд літературних джерел та визначення поняття оборотних засобів (коштів ), характеристика її видів, принципові підходи окремих авторів  щодо їх формування , наведення послідовності здійснення аналізу фінансової діяльності підприємства стосовно  обіговості їх оборотних засобів.

В другому розділі ми проводимо  характеристику підприємства    та основних показників його господарської  діяльності, проводимо аналіз відповідно до обраної методики, а також після цього виконуємо факторний аналіз зміни основного показника та дослідити вплив окремих факторів на його значення та динаміку.

І в третьому розділі запропонуємо розробку рекомендацій, щодо покращеннявикористання оборотних коштів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП..........................................................................................................................5

РОЗДІЛ 1 МЕТОДОЛОГІЧНІ  ОСНОВИ АНАЛІЗУ ОБОРОТНОСТІ ОБОРОТНИХ  ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВА......................................................  5

1.1.Поняття та  завдання       організації оборотних  коштів...................................5

РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ  ТА ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ “Гайсинський маслосирзавод”............................................................................17

2.1. Техніко-економічна  характеристика господарської і  фінансової діяльності ВАТ Гайсинський  маслосирзавод...........................................................................17

2.2 Проведення роззрахунків по  оборотності оборотних засобів  підприємств..30

РОЗДІЛ ІІІ  ПРОПОЗИЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПІДВИЩЕННЯ ОБОРОТНОСТІ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ  ПІДПРИЄМТСВА..................................................................................................33

ВИСНОВКИ.......................................................................................................37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

В умовах становлення  ринкових відносин в Україні загальний  фінансовий стан та інвестиційна ситуаця  як приватизованих, так і державних  підприємств є негативною. Підприємства України опинилися в скрутній фінансовій ситуації через загальноекономічну кризу, дефіцит фінансових ресурсів, низьку купівельну спроможність суб’єктів господарювання та інші фактори. 

Актуальність теми даної теми полягає в тому, що в умовах перехідного періоду економіки найважливішою умовою для її стабілізації підприємства є прискорення оборотності капіталу та оптимізація співвідношення тривалості його перебування  у сферах виробництва та обігу.

Питання оборотних коштів підприємства широко розроблено в учбовій літературі. Серед основних джерел слід назвати:

“ Економіка підприємства” : За ред. С.П. Покропивного, , "Основы предпренимательского дела": за ред.  професора Ю.М Осипова.,  ”Економика предприятия”: за ред. професора В.Я. Горфінкеля, ”Фінансова діяльність підприємства“: за ред. О. М. Бандурка, М.Я.Коробова , “Економіка виробничого підприємництва” :Навч. посіб. За ред. Й.М. Петровича та інші.

Метою даної  роботи є вивчити та провести порівняльну оцінку літератури з даної тематики, оцінити стан забезпечення підприємства оборотним капіталом та ефективності його використання, розробити заходи з забезпечення підприємства оборотним капіталом та прискорення його оборотності.

Ключовими словами даної теми є: оборотні кошти і капітал, оборотність, запаси, нормування.

Об`єктом   дослідження даної роботи  є:  відкрите акціонерне товариство “Гайсинський маслосирзавод”

Отже, приступимо до розгляду даної  роботи . 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  І . МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ  ОБОРОТНОСТІ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ  ПІДПРИЄМСТВА

1.1.Поняття  та  завдання       організації  оборотних  коштів.

В умовах становлення державної незалежності України , підвищення ролі підприємницьких структур як важливої складової фінансової системи держави  особливо гостро постала проблема ефективного управління  оборотним капіталом.

Термін “оборотний капітал” (оборотні кошти, оборотні засоби) відноситься до тих активів підприємства , котрі є грошовими засобами або можуть бути перетворені в них на протязі року або одного виробничого циклу [11,ст.332]. Характерна особливість оборотних коштів полягає у  їх двоякій природі. З одного боку , вони виступають у вигляді активів , втілених у матеріальні цінності, засоби  сфери виробництва та сфери обігу (виробничі запаси; матеріальні цінності у виробництві; готова продукція; незавершене виробництво; кошти у касі , на розрахунковому  рахунку та інших рахунках у банку). З другого боку,  оборотні кошти  виступають у вигляді пасивів , тобто відображають джерела , за рахунок яких вони утворені. Внаслідок високої швидкості обороту функціонування  оборотних коштів в процесі виробництва в корені відрізняється від основного капіталу. Оборотний капітал забезпечує неперервність виробництва.

  Оборотні  кошти  підприємства  являють  собою економічну категорію, у  якій переплітається безліч теоретичних   і  практичних аспектів.  Серед   них дуже важливим є питання про сутність, значення й основи організації оборотних коштів[2, 232].

 Оборотні кошти  сфери виробництва обслуговують  сферу виробництва і повністю переносять свою вартість на вартість готової продукції . Водночас оборотні кошти  сфери обігу хоч і не беруть  безпосередньої участі у виробничому процесі , але забезпечують єдність виробництва і обігу. Таким чином оборотні кошти забезпечують єдиний процес [5,145].

Головне завдання оборотних коштів – це розробка на підприємстві економічно обгрунтованих нормативів, які забезпечують при мінімальному розмірі коштів необхідні умови для безперебійного процесу виробництва реалізації продукції та здійснення розрахунків в установлені строки.

     У своєму  обороті, фонди послідовно приймають  грошову,  виробничу і товарну форми,  що веде до їх поділу на виробничі фонди і фонди обігу. Речовим носієм виробничих фондів є засоби виробництва, засоби праці, предмети праці. .Готова продукція  разом з грошовими засобами в розрахунках утворює фонди обігу.

 До оборотних виробничих фондів промислових підприємств відносять частину засобів виробництва, речовинні елементи яких у процесі праці на відміну від основних виробничих фондів витрачаються в кожнім виробничому циклі, і їхня вартість переноситься на продукт праці цілком і відразу.

Оборотні виробничі  фонди складаються з таких  частин:

 виробничі запаси, незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.

Фонди  обслуговують сферу  виробництва. Вони включають готову продукцію на складі, товари в шляхи, кошти і засоби в розрахунках зі споживачами продукції, зокрема, дебіторську заборгованість

    Кругообіг  фондів  підприємств  починається  з авансування вартості в грошовій  формі на придбання засобів  виробництва.

     1. стадія:  організований процес матеріально-технічного постачання  засобами виробництва;

     2. стадія:  споживання засобів виробництва  і створення готової продукції;                         

     3. стадія:  реалізація готової продукції.

     Кругообіг фондів  підприємств може відбуватися тільки при наявності визначеної авансованої вартості в грошовій формі. У теорії і практиці ця вартість прийняла назву оборотних коштів.

     Оборотні кошти виступають насамперед як вартісна категорія: на практиці вони не є матеріальними цінностями,  тому що з них не можна робити готову продукцію.  Будучи вартістю в грошовій формі, оборотні кошти вже в процесі кругообігу приймають форму виробничих запасів, незавершеного виробництва,  готової продукції.   Оборотні кошти не витрачаються,  не затрачаються, не споживаються, а авансуються для того, щоб повернутися після одного кругообігу і вступити в інший. оборотні фонди безпосередньо беруть участь у створенні нової вартості,  а оборотні  кошти - побічно, через оборотні  фонди.  У процесі кругообігу оборотні кошти утілюють свою вартість в оборотних фондах  і  тому  за допомогою останніх функціонують у процесі виробництва,  беруть участь у формуванні витрат виробництва.

     Отже, оборотні кошти – це авансована в грошовій формі вартість, що приймає в процесі планомірного кругообігу засобів  форму оборотних  фондів  і фондів обертання,  необхідна для підтримки безперервності кругообігу і яка повертається у вихідну форму після його завершення[4 ст 152].

     Під складом  оборотних коштів розуміється сукупність елементів, що утворюють оборотні виробничі фонди і фонди обертання.

Основні джерела оборотних  коштів:

            Власні (у момент введення в експлуатацію)покривають min потреби у виробничих запасах, незавершеному виробництві,  витрат майбутніх періодів;

Позичкові: короткострокові кредити, за допомогою яких  задовольняється тимчасова додаткова потреба в оборотних коштах.    

Управління оборотним  капіталом складає найбільш велику частину операцій фінансового менеджменту. Це пов’язано  з великою кількістю елементів  їх внутрішнього матеріально-речового і фінансового складу , що потребують індивідуалізації управління; з високою динамікою трансформації їх видів; високою роллю в забезпеченні платоспроможності , рентабельності та інших цільових результатів фінансової діяльності підприємства[2,116].

В практиці планування , обліку та аналізу, оборотний капітал  класифікується за такими ознаками:

1. залежно  від  функціональної  ролі  в  процесі  виробництва – оборотні виробничі  фонди  та  фонди  обігу;
2. залежно від практики контролю , планування та управління – нормовані та ненормовані оборотні кошти;   
3. залежно   від   джерела   формування  оборотного  капіталу  – власний оборотний  капітал  та позичений оборотний капітал;
4. залежно   від    ліквідності   –   абсолютно   ліквідні    засоби ,   швидко реалізуємі   оборотні  кошти , повільно реалізуємі оборотні кошти.
5. залежно  від ступеня ризику вкладення капіталу –

а) оборотний капітал  з мінімальним ризиком вкладень ,

 б) оборотний капітал  з малим ризиком вкладень,

 в) оборотний капітал   з середнім ризиком вкладень ,

г)оборотний капітал  з високим ризиком вкладень;

6. залежно від стандартів обліку і відображення в балансі підприємства – оборотні кошти у запасах , грошових засобах , розрахунках та інших активах;
7. залежно   від    матеріально-речового складу  – засоби праці (сировина, матеріали , паливо , незавершене виробництво , тощо ), готова продукція і товари , грошові засоби і засоби у розрахунках  [22,ст.80-81].

Класифікація   оборотних  коштів  не  обмежується перерахованими вище основними признаками. Так  Бланк И.А. додатково виділяє наступні ознаки:

1. за характером фінансових джерел формування – валовий , чистий та власний оборотний капітал;

Якщо підприємство не використовує довгостроко-залучений капітал для фінансування оборотних засобів(активів), то суми власних і чистих оборотних активів будуть однаковими [11;136].

Валові оборотні активи (або оборотні засоби в цілому) характеризують загальний їх об’єм, сформований за рахунок як власного, так і залученого капіталу. В складі звітного балансу підприємства вони відображаються як сума другого і третього розділів його активу.

Чисті оборотні активи (або чистий робочий капітал) характеризує ту частину їх об’єму, яка сформована за рахунок власного і довгострокового залученого капіталу.

Суму чистих оборотних  активів розраховують за наступною  формулою:

                                      ЧОА=ОА-КФО,                                            (1.1)

де ЧОА – сума чистих оборотних активів підприємства;

ОА – сума валових оборотних активів підприємства;

КФО – короткострокові  поточні фінансові зобов’язання підприємства.

Власні оборотні активи (або власні оборотні засоби) характеризують ту їх частину, яка сформована за рахунок  власного капіталу підприємства.

Суму власних оборотних активів підприємства розраховують за формулою:

                                       СОА=ОА-ДЗК-КФО,                                    (1.2)

де СОА – сума власних  оборотних активів підприємства;

ОА – сума валових  оборотних активів підприємства;

ДЗК – довгостроковий залучений капітал, інвестований в  оборотні активи підприємства;

КФО – короткострокові (поточні) фінансові зобов’язання підприємства.

2) за періодом функціонування  оборотних активів – постійна та змінна частини оборотних коштів.

Управління оборотними активами  підприємства пов’язано  з конкретними  особливостями  формування його операційного та  фінансового циклу.

 Операційний цикл – період  повного обороту всієї суми оборотних активів, в процесі  якого відбувається  зміна окремих їх видів [2,ст.120]. Він складається з чотирьох стадій.

На  першій стадії грошові активи (включаючи їх субститути у формі короткострокових фінансових вкладень) використовуються для закупки  сировини і матеріалів.