Звіт по практиці в СФГ «Осипенко І.І.»

Кошти понад установлений ліміт залишку готівки у касі підприємство зобов'язано здавати в банк у порядку і терміни, установлені установою банку, для зарахування на рахунки підприємства. Здача готівкових коштів у банк супроводжується заповненням об'яви на внесення готівки, у якому вказується найменування підприємства, за що здаються гроші і номер банківського рахунку.

Будь-яке перерахування (крім сплати податків та зборів до бюджету) здійснюється на основі документального підтвердження, до них відносяться: акти виконаних робіт, наданих послуг, договори, накладні, рахунки-фактури, ТТН, листи, накази та ін.

Всі отримані і виписані платіжні доручення, корінці від оголошень на внесок готівкою, отримані меморіальні ордери разом з виписками банку групуються по місяцям і зшиваються.

 

 

3.Облік фінансових інвестицій

Фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Фінансові інвестиції групують за такими стратегічними напрямами:

–інвестиційні операції з традиційними фінансовими інструментами;

–придбання похідних цінних паперів (деривативів);

–депозитні операції;

–пайова участь у спільних підприємствах.

Фінансові інструменти поділяють на:

 

◊ фінансові активи, які поєднують: грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи;

◊ фінансові зобов'язання - містять фінансові зобов'язання, призначені для перепродажу, та інші фінансові зобов'язання;

◊ інструменти власного капіталу - це прості акції, частки та інші види власного капіталу;

◊ похідні фінансові інструменти - ф'ючерсні контракти, форвардні контракти та інші похідні цінні папери.

Основою фінансових інструментів є цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), та власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передавання прав, що випливають із цих документів, іншим особам.Усі цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.

В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) Пайові цінні папери - цінні  папери, які посвідчують участь  їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента

.2) Боргові цінні папери - цінні  папери, що посвідчують відносини  позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання.

3) Іпотечні цінні папери - цінні  папери, випуск яких забезпечений  іпотечним покриттям (іпотечним  пулом), та які посвідчують право  власників на отримання від емітента належних їм коштів.

Відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, під фінансовими інструментами розуміють контракти, які одночасно призводять до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства та фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого

В Україні прийнято багато нормативних документів, що регулюють облік фінансових інвестицій. Нормативна база включає Закон України „Про інвестиційну діяльність”, Закон України „Про режим іноземного інвестування”. Бухгалтерський облік довгострокових фінансових інвестицій регулюється Положенням стандартів бухгалтерського обліку №2, №4, №5, №7, №8, №9.

 Для обліку господарських засобів, узагальнення інформації про наявність руху довгострокових фінансових інвестицій (вкладень) в цінні папери інших підприємств, облігацій державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном, призначений рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».

Аналітичний облік за рахунком 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» ведеться на підприємстві за видами довгострокових фінансових інвестицій та об’єктами інвестування.

Інформація про фінансові інвестиції відображається в рядку 040-050 Балансу (ф. № 1), рядок 350-240 Приміток до річної фінансової звітності (ф. № 5).

Фінансові інвестиції, які утримуються підприємством до моменту погашення, відображаються у звітному періоді за амортизованою собівартістю.

В СФГ «Осипенко І.І.» облік фінансових інвестицій не ведеться.

 

 

4. Облік розрахункових операцій

У процесі господарської діяльності сільськогосподарські підприємства, виробляючи готову продукцію, реалізують її заготівельним організаціям, іншим покупцям і замовникам. Водночас мають місце розрахунки з фізичними особами при видачі готівки під звіт, по нестачах цінностей, одержаних позиках та ін.

Бухгалтерський облік розрахунків з дебіторами ведеться на таких рахунках:

16 «Довгострокова дебіторська заборгованість»;

36«Розрахунки з покупцями та  замовниками»;

37«Розрахунки з різними дебіторами»;

38«Резерв сумнівних боргів».

Для обліку розрахунків з покупцями та замовниками в СФГ «Осипенко І.І.» використовується рахунок 36 «Розрахунки з покупцями тa замовниками» , який призначений для узагальнeння інформації про розраxунки з покупцями та замовниками зa відвантажену продукцію, товари, виконані рoботи й послуги,крім заборгованості,якa забезпечена векселем,а також узaгальнюється інформація про розрахунки з учасникaми промислово-фінансової гpупи.

За дебетoм рахунку 36 відображається продажна вартість реалізованої прoдукції, товарів, виконаних робіт, наданих поcлуг (у тому числі нa виконання бартерних контрактів), що включaє податок на додану вартість, акциз тa інші податки, збори (oбов’язкові платежі), що пiдлягають перерахуванню до бюджетів та пoзабюджетних фондів та включені у вaртість реалізації, за кредитом — cума платежів, які надійшли нa рахунки підприємства в банківських установаx, у касу, та iнші види розрахунків. Сальдо рахунку відображaє заборгованість покупців та замовників зa одержані продукцію (роботи, пoслуги).

Факт відпуску продукції (товару), виконання робіт, надання послуг покупцям та замовникам має бути належним чином оформлений документами. Підставою для відпуску продукції (товару) зі складу підприємства є доручення, яке пред'являється представником покупця і яке повинне містити: реквізити покупця, найменування і кількість отриманої продукції, термін дії доручення, особистий підпис представника, засвідчений підписами керівника та головного бухгалтера підприємства-покупця і скріплений печаткою. Підпис представника покупця на дорученні повинен бути ідентичним підпису одержувача на відвантажувальних документах про приймання продукції.

Супровідними документами при продажу продукції сільськогосподарського виробництва є товарно-транспортні накладні спеціалізованих форм. Якщо підприємство здає сортове насіння, то, крім товарно-транспортної накладної, необхідно виписувати первинні документи, які підтверджують їх сортність: атестат на насіння, свідоцтво на насіння, сортове посвідчення. На прийняту від сільськогосподарських підприємств продукцію заготівельні організації на підставі даних накопичувальних відомостей виписують приймальні квитанції, у яких вказують фізичну та залікову масу прийнятої продукції, її якість, суму до виплати.

На виконані роботи на сторону і послуги виписують рахунок-фактуру та платіжну вимогу-доручення. На всіх первинних розрахункових документах окремим рядком має бути вказана сума податку на додану вартість.

 

Підприємства, які є платниками податку на додану вартість і зареєстровані у податковій інспекції, повинні надати покупцеві податкову накладну із зазначенням у ній дати виписки, порядкового номера, найменування та індивідуального податкового номера продавця і покупця, умови продажу і форми ведення розрахунків.

 

Належним чином оформлені документи є підставою для виконання пок Аналітичний облік по рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" ведеться по кожному пред'явленому покупцям (замовникам) рахунка, а при розрахунках плановими платежами - по кожному покупцю і замовнику, і відображається у Відомості 6.6 с-г. Синтетичний облік ведеться у Журналі-ордері 6 с-г.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведуть на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

За кредитом рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом — її погашення, списання тощо.

Рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” має такі субрахунки:

631 “Розрахунки з вітчизняними  постачальниками”;

632 “Розрахунки з іноземними  постачальниками”;

633 “Розрахунки з учасниками  ПФГ”.

Для забезпечення оплати підприємством-покупцем бажаних цінностей на його адресу від постачальника виставляється Рахунок- фактура, в якому вказується кількість, ціна і загальна сума (з урахуванням ПДВ) щодо їх оплати. В свою чергу перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника здійснюється за допомогою документа Платіжне доручення. Підтвердженням здійснення оплати постачальнику є виписка банку по розрахунковому рахунку підприємства .

Для отримання у постачальника придбаних цінностей самовивозом, представнику підприємства-покупця повинна бути видана «Довіреність на одержання цінностей».

Видача покупцю із складу постачальника товарно-матеріальних цінностей здійснюється на підставі документа “Товарно-транспортна накладна”

Аналітичний облік розрахунків ведуть у розрізі постачальників і підрядників за кожним документом про отримання матеріалів, робіт, послуг та оплату за них у Реєстрі 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (до рахунку 63).

Синтетичний облік- у Журналі-ордері 3 В с-г.

Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на рахунку 37 " Розрахунки з різними дебіторами " субрахунку 372 " Розрахунки з підзвітними особами " . Це активно-пасивний рахунок. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються у балансі розгорнуто: дебетове сальдо – в складі оборотних активів, кредитове сальдо – в складі зобов’язань підприємства. Підприємство, що відряджає працівника, здійснює реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження, у спеціальному журналі за встановленою формою. Гроші під звіт видають з каси підприємства окремим особам для виконання різних господарських та інших доручень. Гроші під звіт видають на витрати на відрядження, придбання різних матеріалів, дрібні господарські, поштові та інші витрати. При цьому потрібно дотримуватися діючих норм з регулювання готівкового обігу. Аванс підзвітній особі видається в сумі, необхідній для виконання намічених заходів, і лише в тому випадку, коли підзвітна особа не має заборгованості по раніше виданих сумах. Аванс видається на підставі видаткового касового ордера або платіжної відомості, якщо видають гроші одночасно декільком особам. Підзвітна особа має право витрачати аванс лише на ті цілі, для яких він виданий. Видачу грошей під звіт можна проводити безпосередньо із каси підприємства, по грошовому чеку з поточного або валютного рахунку підприємства, грошовим переказом через органи зв’язку у місце знаходження підзвітної особи, за допомогою гарантованого платіжного доручення через банк. Невикористані суми готівки, виданої під звіт на господарські потреби, повинні бути повернуті підзвітною особою в касу підприємства не пізніше наступного дня після їх видачі, що оформляється прибутковим касовим ордером. Підзвітні особи зобов´ язані подати до бухгалтерії підприємства разом із невикористаним залишком готівки авансовий звіт про витрачання одержаних у касі сум у такі строки:

-за відрядженнями ـ протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження;

-на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю виробничої сировини, крім металобрухту – протягом десяти робочих днів з дня видачі готівки під звіт;

- на всі інші виробничі (господарські)потреби – наступного робочого дня після видачі готівки під звіт. Після виконання доручення підзвітна особа повинна подати авансовий звіт про здійснені витрати. До нього прикладають рахунки, квитанції, товарні чеки, залізничні квитки та інші документи, які підтверджують проведені витрати. На документах про придбання матеріальних цінностей повинні бути підписи осіб, які їх прийняли на відповідальне зберігання. Авансовий звіт підписує підзвітна особа. Готівка, має бути повернена до каси підприємства не пізніше трьох робочих днів після закінчення відрядження, а видана на всі інші цілі – один робочий день з дня видачі її під звіт. Аналітичний облік витрат по розрахунках з підзвітними особами ведуть окремо по кожній авансовій видачі.

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету, призначено рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами”.

Порядок справляння таких платежів регулюється чинним законодавством.

За кредитом рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами” відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом — належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами” має такі субрахунки:

641 “Розрахунки за податками”;

642 “Розрахунки за обов’язковими  платежами”;

643 “Податкові зобов’язання”;

644 “Податковий кредит”.

Бухгалтерськими документами, на підставі яких проводяться нарахування податків до бюджету, виступають:

- по податку на додану вартість  — “Податкова накладна”;

- по прибутковому податку —  “Розрахунково-платіжна відомість”,

- штрафні санкції податкових органів оформляються за допомогою актів або протоколів;

- комунального податку та податку  з власників транспортних засобів  — розрахунок бухгалтерії.

Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться за їх видами.

 

5.Облік розрахунків з  оплати праці та соціального  страхування