Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Ноября 2014 в 21:49, отчет по практике
Мета виробничої практики полягає у закріпленні теоретичних знань з фінансового обліку та надбанні навиків практичної роботи з оформленнння первинних документів, узагальненні облікової інформації та заповненні балансу підприємства.
Об'єктом дослідження в даній роботі є селянське фермерське господарство «Осипенко І.І.»
1.Вступ
2.Задачі і принципи організації бухгалтерського обліку
3.Облік грошових коштів
4.Облік розрахункових операцій
5.облік розрахунків з оплати праці та соціального страхування
6.Облік необоротних активів
7.Облік матеріальних активів
8.Облік витрат виробництва та випуску готової продукції
9.Обліу витрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства
10.Облік власного капіталу та забезпечення майбутніх витрат і платежів
11.Складання та подання фінансової звітності
12.Висновки та пропозиції
13.Список використаної літератури
Звіт про рух тварин і птиці на фермі застосовується для узагальнення даних, що відображають наявність і рух тварин і птиці на фермі за звітний період. У Звіті вказують по кожній обліковій групі (в розрізі окремих аналітичних рахунків) наявність тварин та їх живу масу на початок місяця, рух за місяць і залишок на кінець звітного місяця.
В Журналі-ордері № 8 с.-г. та Відомості № 8.2 с.-г. накопичують в розрізі ферм дані про наявність та рух за каналами надходження і вибуття поголів'я за місяць та наростаючим підсумком з початку року по видах тварин за обліковими групами.
8. Облік витрат виробництва та випуску готової продукції
Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва ведеться у Виробничому звіті, який складається за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об’єктів аналітичного обліку за відповідними статтями витрат. Дані Виробничого звіту за кредитом аналітичних рахунків виробництва у межах структурних підрозділів переносяться до зведеної відомості. Підсумки зведеної відомості у розрізі синтетичних рахунків переносяться до Журналу-ордера № 5 Вс.–г., а кредитові обороти Журналу-ордера – до Головної книги.На підставі данних Виробничіх звітів складається також оборотна відомість по рахунках виробничих витрат, яка передбачає відображення початкового залишку, обороту по дебету і кредиту, залишок на кінець звітного періоду для кожного об’єкта аналітичного обліку. Обчислення собівартості продукції є заключним етапом бухгалтерського обліку процесу виробництва. При визначенні собівартості необхідно керуватись Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Об’єктами калькулювання собівартості готової продукції є основна та супутня продукція.
Перед розрахунком собівартості продукції необхідно:
перевірити правильність записів по дебету і кредиту аналітичних рахунків;
уточнити, чи повністю включені до витрат під врожай звітного року витрати минулих років за кожним видом незавершеного виробництва;
перевірити повноту оприбуткування продукції .
9. Облік витрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства
Облік витрат полягає в калькулюванні собівартості продукції. До виробничої собівартості включаються:
-прямі витрати на матеріали (сировина,матеріали, паливо, енергія, тарні матеріали, інші матеріали);
-прямі витрати на оплату праці (зарорбітня плата за окладами і тарифами, премії і заохочення, оплата відпусток та ін.);
-інші прямі витрати ( витрати
на відрядження, послуги зв`язку,
плата за касове
-відрахування на соціальні
-амортизація ( сума нарахованої амортизації основних засобів та нематеріальних активів);
До витрат від надзвичайних подій відносяться як втрати на здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням та ліквідацією цих наслідків. Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:
1. Матеріальні затрати;
2. Витрати на оплату праці;
3. Відрахування на соціальні заходи;
4.Амортизація;
5.Інші операціяні витрати.
До складу прямих матеріальних витрат включають вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, які можуть безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Не визнаються витратами:
• попередня оплата запасів, робіт, послуг
(аванси сплачені);
• погашення одержаних позик;
• інші зменшення активів або збільшення
зобов'язань, що не призводить до зменшення
власного капіталу;
• витрати, що призводять до зменшення
власного капіталу за іншими П(С)БО.
СФГ «Осипенко І.І.» для обліку доходів використовує 7 клас рахунків — «Доходи і результати діяльності». Цей клас рахунків можна вважати тимчасовим, оскільки він закривається в кінці кожного звітного періоду. Ці рахунки відображають стан доходів за певний звітний період. Тимчасові рахунки починають новий звітний період із нульового сальдо, на яких накопичується інформація про доходи за даний період, що дає змогу використовувати накопичену інформацію при складанні проміжної звітності.У кінці періоду рахунки доходів закриваються через списання їх сальдо на рахунок 79 «Фінансові результати».
За кредитом рахунка 79 «Фінансові результати» відображуються суми в
порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом — суми в порядку
закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку
на прибуток.
Сальдо рахунка при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені
прибутки (непокриті збитки)».
Рахунок 79 «Фінансові результати» має такі субрахунки:
791 «Результат операційної діяльності»;
792 «Результат фінансових
793 «Результат іншої звичайної діяльності»;
794 «Результат надзвичайних подій»
Аналітичний облік фінансових результатів ведеться за їх характером, видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямами, визначеними підприємством самостійно.
Первинними документами для відображення накопичення фінансових результатів від різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибуткує довідки бухгалтерії та розрахунки бухгалтерії.
Кінцевий фінансовий результат підприємства визначається як різниця між різними видами доходів і прибутків, які обліковуються за кредитом рахунку 79 „Фінансові результати”, і відповідно, витратами й збитками, які обліковуються за дебетом даного рахунку.
Фінансовий результат, який призводить до збільшення власного капіталу, тобто прибуток, може залишатися нерозподіленим протягом певного періоду.
Капітал – це вартість, яка в своєму русі зростає, приносячи дохід.
Дохід у бухгалтерському обліку відображається в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Підприємство отримує доходи від операційної звичайної, незвичайної діяльності. Операційна діяльність підприємства виражається у операціях, пов’язаних з виробництвом або реалізацією продукції, товарів, послуг, що є визначальною метою створення підприємства, та забезпечують основну частку його доходу. На кредит рахунку 79 „Фінансові результати записують суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, які враховані на рахунках класу 7 (рахунки 70 -75), на дебет - суми в порядку закриття рахунки обліку витрат, які враховані рахунках класу 9 (рахунки 90 - 99), а також відповідна сума нарахованого податку на прибуток. Остаточний фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) - визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.
10. Облік власного капіталу
Для правильної організації бухгалтерського обліку власного капіталу слід
чітко розрізняти його складові:
Статутний капітал
Пайовий капітал
Додатковий капітал
Резервний капітал
Нерозприділені прибутки (збитки)
Вилучений капітал
Неоплачений капітал
Основними завданнями організації обліку власного капіталу є:
забезпечення обліку даних та узагальнення інформації про стан і рух
власного капіталу;
контроль за правильністю і законністю формування власного капіталу;
своєчасне, повне, правильне відображення розміру і всіх змін власного
капіталу;
контроль за раціональним розподілом прибутку за відповідними фондами;
організація аналітичного обліку на рахунках власного капіталу для
своєчасного отримання достовірної інформації;
правильне відображення в регістрах обліку і звітності операцій з власним
капіталом.
Основним елементом власного капіталу є статутний капітал. Статутний капітал – це організаційно-правова форма капіталу, величина якого визначається установчими документами суб’єкта господарювання згідно з чинним законодавством.
Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю формується за рахунок внесків його учасників та засновників.
Внесками до статутного капіталу можуть бути:
-будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності;
-цінні папери;
-інтелектуальна власність;
-права користування землею, водою
та іншими природними
-грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Враховуючи те, що внески до статутного капіталу можуть здійснювати не лише грошовими коштами в національній валютах, але й основними засобами, нематеріальними активами, виробничими запасами, використовуючи натуральні та грошові вимірники. Однак загальна вартість майна на початку діяльності підприємства визначається в грошовому вимірнику відповідно до принципу єдиного грошового вимірника.
СФГ «Осипенко І.І.» для обліку власного капіталу використовує 4клас рахунків. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидностей власного капіталу- статутного, пайового, резервного, додаткового, вилученого, неоплаченого, а також нерозподілених прибутків, цільових надходжень, забезпечення майбутніх витрат і платежів, страхових резервів. Прибуток селянського фермерського господарства «Осипенко І.І.» утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат на оплату праці.
З балансового прибутку господарства сплачуються проценти по кредитах банків та облігаціях, а також вносяться передбачені чинним законодавством України податки та інші платежі до бюджету.
Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні фермерського господарства.
11. Складання та подання фінансової звітності
Відповідно до Закону України „про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства.
Користувачі фінансової звітності – це фізичні або юридичні особи, яким необхідна інформація про діяльність підприємства для прийняття рішень.
Класифікація звітності
1).За економічним змістом:
2).За строками складання й под
3). За ступенем узагальнення:
4).За призначенням:
Строки подання фінансової звітності (квартальної та річної) для всіх підприємств встановлені кабінетом Міністрів України у Порядку подання фінансової звітності. Відповідно до цього документу квартальна звітність подається не пізніше 25-о числа місяця, наступного за звітним кварталом. Річна – не пізніше 20-го лютого наступного за звітним року.
Фінансова звітність подається:
-до державних органів статистики;
-в органи, до сфери управління яких належить підприємство;
-до інших державних органів;
-трудовим колективам за їх вимогою;
-власникам відповідно до установчих документів.
СФГ «Осипенко І.І.»- це підприємство, звітність якого складається лише з «Балансу» і «Звіту про фінансові результати», які складаються щоквартально, наростаючим підсумком у строки встановлені законодавством. Вони не повинні містити виправлень і повинні бути об`єктивні.
Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал .Активом визначаються ресурси, які контролюються підприємством у результаті минулих подій і використання яких призведе до отримання економічної вигоди в майбутньому. Зобов’язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок подій, що відбулися, та погашення якої призведе до зменшення ресурсів підприємства, що вміщують в собі економічні вигоди.