Екологічне оподаткування: еволюція, чинний механізм, зарубіжний досвід, напрямки реформування

 

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ  ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО  НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

 

 

 

 

Науково-дослідна робота

з дисципліни: «Податкова система»

на тему:

«Екологічне оподаткування: еволюція, чинний механізм, зарубіжний досвід, напрямки реформування»

 

 

 

 

Виконала: студентка групи ФК-09

економічного  факультету                                                           В.А. Щербак

 

 

Керівник: канд. екон. наук, доцент                                                І.В. Колупаєва

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків-2012

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1 Чинний механізм функціонування екологічного оподаткування в Україні…………………………………………………4

1.1. Загальні  положення екологічного податку в Україні…………………..4

1.2. Ставки екологічного  податку та їх особливості…………………………7

1.3. Порядок обчислення податку……………………………………………..12

РОЗДІЛ 2 Зарубіжний досвід використання екологічного ОПОДАТКУВАННЯ……………………………………………………………….15

РОЗДІЛ 3 СУЧАСНИЙ СТАН ТА НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ……………………………19

ВИСНОВОК…………………………………………………………………………24

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………..25

 

ВСТУП

Забруднення повітряного басейну, водних і земельних ресурсів України на сьогодні набуло загрозливих масштабів. Внаслідок антропогенних навантажень практично на всій території країни порушена здатність навколишнього природного середовища забезпечити майбутній економічний і соціальний розвиток. Обмеженість природних благ стає критичним чинником, який стримує можливості подальшого прогрессу не тільки промисловості, але і всієї соціально-економічної системи України.

Високий рівень індустріалізації та урбанізації призвів до погіршення умов життя, здоров'я населення, підвищення захворюваності, смертності і зниження народжуваності.

Актуальність теми полягає  в тому, що для вирішення завдань  щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів дієвим інструментом є використання екологічного оподаткування. Це підтверджується і досвідом розвинених країн світу, насамперед Європейського Союзу, в яких особливістю розвитку системи екологічного управління є широке запровадження економічних інструментів, зокрема в частині значного розширення бази екологічного оподаткування.

Теоретичні, методологічні  та прикладні аспекти екологічного оподаткування розглянуто у наукових працях багатьох українських вчених, зокрема О.О. Веклич, Т.П. Галушкіної, І.М. Синякевича, Є.В. Хлобистова, В.В., О.І. Олійник та інші.

Мета роботи: проаналізувати особливості справляння екологічного податку в Україні.

Об’єктом науково-дослідної роботи був екологічний податок.

Предметом дослідження були методологічні розрахунки та правила стягнення екологічного податку в Україні.

РОЗДІЛ 1

Чинний  механізм функціонування екологічного оподаткування в Україні

1.1. Загальні положення екологічного податку в Україні.

В Україні сьогодні функціонує екологічний податок, яким з прийняттям Податкового кодексу  замінено збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно  до Податкового кодексу України[1], платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи,  що  не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи,  громадські та інші підприємства,  установи  та організації,  постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі)  функції стосовно  таких нерезидентів  або їх засновників,  під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу  та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

а) викиди  забруднюючих  речовин  в  атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

б) скиди забруднюючих  речовин безпосередньо у водні об'єкти;

в) розміщення  відходів  у  спеціально  відведених  для цього місцях  чи  на  об'єктах,  крім  розміщення  окремих видів відходів як вторинної сировини;

г) утворення   радіоактивних відходів  (включаючи вже накопичені);

д) тимчасове зберігання  радіоактивних   відходів   їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Також екологічний податок сплачують усі, хто використовує паливо для транспортних засобів, в тому числі суб’єкти господарювання, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які користуються автомобілями.

Кодексом передбачається справляння екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення через податкових агентів, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю паливом.

Таким чином, екологічний податок сплачується платниками податку під час придбання палива, а податковими агентами, які реалізують паливо, цей податок утримується і сплачується до бюджету.

Обчислення екологічного податку проводиться податковими агентами самостійно. Тобто, платники податку, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива, не складають звітів з цього податку[9].

У Податковому кодексі України надано чітке формулювання об'єкту та бази оподаткування. Так, об'єктом та базою екологічного оподаткування є:

а) обсяги та види:

1. забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
2. забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;
3. відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;
4. палива, реалізованого податковими агентами;

б) обсяги та категорія  радіоактивних відходів, що утворюються  внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

в) обсяги електричної  енергії, виробленої експлуатуючими організаціями  ядерних установок (атомних електростанцій).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку та податкові агенти складають податкові декларації та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Ставки екологічного податку та їх особливості.

В даному питанні необхідно  звернути увагу на те, що ставки податку  встановлені на кожен вид викидів, на кожну шкідливу речовину, у розрахунку на 1 тонну.

Також, ПКУ передбачено значне поетапне зростання ставок екологічного податку[1]:

1. з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50% від ставок, передбачених Кодексом;
2. з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно - 75% від ставок, передбачених Кодексом;
3. з 1 січня 2014 року - 100% відсотків від ставок, передбачених Кодексом.

Ставки податку  за викиди в атмосферне повітря окремих  забруднюючих речовин стаціонарними  джерелами забруднення наведені у табл.1.1:

Таблиця 1.1

Ставки  податку за викиди в атмосферне повітря  окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення

 

Назва забруднюючої речовини	Ставка податку, гривень за 1 тонну
Азоту оксиди	1329,67
Аміак	249,38
Ангідрид сірчистий	1329,67
Ацетон	498,76
Бенз(о)пірен	1692679,53
Бутилацетат	299,48
Ванадію п'ятиокис	4987,62
Водень хлористий	50,09
Вуглецю окис	50,09
Продовження табл.1.1
Вуглеводні	75,14
Газоподібні фтористі сполуки	3292,05
Тверді речовини	50,09
Кадмію сполуки	10524,1
Марганець та його сполуки	10524,1
Нікель та його сполуки	53620,18
Озон	1329,67
Ртуть та її сполуки	56363,37
Свинець та його сполуки	56363,37
Сірководень	4273,24
Сірковуглець	2776,95
Спирт н-бутиловий	1329,67
Стирол	9709,52
Фенол	6035,24
Формальдегід	3292,05
Хром та його сполуки	35696,33

 

Ставка  податку  за  викиди двоокису вуглецю становить 0,22 гривні за 1 тонну.

Ставки   податку  за  викиди  в  атмосферне  повітря забруднюючих  речовин  пересувними  джерелами  забруднення  у разі здійснення  торгівлі  на митній території України паливом власного виробництва наведені у табл.1.2:

 

 

 

 

 

Таблиця 1.2

Ставки   податку  за  викиди  в  атмосферне  повітря забруднюючих  речовин  пересувними  джерелами  забруднення  у разі здійснення  торгівлі  на митній території України паливом власного виробництва

Вид палива	Ставка податку, гривень за тонну
Бензин неетилований	74,05
Бензин сумішевий	60,98
Зріджений нафтовий газ	100,19
Дизельне біопаливо	63,16
Дизельне пальне із вмістом  сірки:
більш як 0,2 мас. %	74,05
більш як 0,035 мас. %, але  не більш як 0,2 мас. %	56,63
більш як 0,005 мас. %, але  не більш як 0,035 мас. %	51,18
не більш як 0,005 мас. %	32,67
Мазут	74,05
Стиснений природний  газ	50,09
Бензин авіаційний	51,18
Гас	63,16

Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти стосуються таких речовин, як: азот амонійний, органічні речовини (за показниками БСК 5), завислі речовини, нафтопродукти, нітрати, нітрити, сульфати, фосфати та хлориди 

Ставки податку за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до цього  переліку, та на які встановлено  гранично допустиму концентрацію або  орієнтовнобезпечний рівень впливу наведені у табл.1.3:

Таблиця 1.3

Ставки податку  за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу

 

Гранично допустима  концентрація забруднюючих речовин або орієнтовнобезпечний рівень впливу, (міліграмів на літр)	Ставка податку, гривень за тонну
до 0,001 (включно)	91511,94
0,001 - 0,1 (включно)	66350,59
0,1 - 1 (включно)	11438,86
1 - 10 (включно)	1164,14
понад 10	233,05