Податкове законодавство в докризовий, кризовий і посткризовий періоди

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2012 в 17:33, доклад

Описание работы

Начало деятельности Государственной налоговой службы Украины начинается с июля 1990 года, именно тогда произошло создание налоговой службы Украины как подразделения Министерства финансов Украины, который должен отвечать за администрирование поступлений в Государственный бюджет.
Формирование структуры налоговой службы Украины начало постановлением Совета Министров Украинской ССР от 12 апреля 1990 года № 74 «О создании государственной налоговой службы в Украинской ССР». Именно этим документом регламентировано создание 1 июля 1990 государственной налоговой службы в системе Министерства финансов СССР.

Файлы: 1 файл

стаття.docx

— 53.75 Кб (Скачать файл)

На фоні зменшення фінансового навантаження окремі країни ввели нові податки.

В Угорщині з 2010 року запроваджено податок на нерухоме майно. Ставка на нерухомістю вартістю до 30 мільйонів угорських форинтів - 140 тисяч доларів - складає 0,25%. Для  нерухомості вартістю від 30 до 50 мільйонів - 0,35%, для ще дорожчого майна - 0,5%.

Запровадження податку на нерухомість в Угорщині - важливий приклад для України.

Угорщина, як і Україна, у складні кризові  часи значною мірою залежить від  зовнішніх джерел фінансування. Отримання  Будапештом третього траншу кредиту  з боку ЄС у сумі 6,5 мільярда євро напряму залежало від виконання низки умов, однією з яких було запровадження податку на нерухомість.

Сьогодні  цей закон суттєво доопрацьовують з метою включення до об'єктів  оподаткування коштовних яхт, літаків, вертольотів та дорогих автомобілів.

Урядовці  Угорщини під час кризи, на відміну  від їхніх колег з України, обрали інший підхід при внесенні змін до податкової системи: підвищуючи рівень оподаткування для одних  сфер економіки, угорська влада зменшує  тиск на інших. При цьому збільшення тиску торкатиметься передусім  більш багатих верств населення.

Зміни в Україні

В Україні  проблему наповнення бюджету у час  кризи уряд вирішив здійснювати  за рахунок збільшення акцизного  податку. Платники відчули на собі дію  цього рішення наприкінці 2008 року, коли було збільшено ставки акцизного  збору на етиловий спирт, алкогольні напої та пиво.

У березні 2009 року сфера акцизного оподаткування  зазнала другої хвилі збільшення. Відповідним законом підвищено  ставки акцизного збору на спирт, спиртні напої, вина та важкі дистиляти.

З 2010 року запроваджена щорічна індексація ставок акцизного збору на спирт та алкогольні напої, яка залежатиме від рівня  інфляції в Україні.

Також з 1 листопада 2009 року збільшено акцизний збір на дизельне пальне. Зростання  показника, залежно від умісту сірки, становитиме від 33% до 50%.

З 1 лютого 2009 року в Україні на 25% збільшено  акцизний збір на сигарети з фільтром, а на сигарети без фільтру - на 24,8%. Друге підвищення акцизів протягом 2009 року відбулося недавно - у липні.

І це ще не кінець - чергове зростання ставок заплановане на 2011 рік. Акцизний податок  на сигарети з фільтром у середньому сягатиме близько 1,2 євро, тоді як у  ЄС цей показник становить 1,3 євро.

У січні 2009 року неприємним новорічним подарунком для багатьох українців стали  нововведення, якими було збільшено  ставку акцизного збору на легкові  автомобілі у 2,5-10 разів. Податок з  власників транспортних засобів  також зріс у 5-10 разів.

Для обґрунтування  підвищення акцизів під час кризи  влада знайшла низку причин. На перший погляд, у її діях є логіка, оскільки рівень податкового навантаження у сфері акцизів в Україні  декілька останніх років був значно меншим у порівнянні з країнами-сусідами - як членами СНД, так і з країнами ЄС.

Зокрема, ставка акцизного збору на спирт  сьогодні в Україні становить 1,7 євро, у Росії - 5 євро, у Білорусі - 4,2 євро, у ЄС - 5,5 євро. Однак порівняння складової акцизів в Україні  та ЄС не є коректними, оскільки вони не враховують важливих факторів, що характеризують діяльність підприємств в Україні  та за кордоном.

Так, у  ЄС значно вищий рівень інвестування, від якого залежить інноваційна  складова та ефективність технологій на підприємствах, що випускають підакцизні товари. Також у Європі споживач значно багатший порівняно з українським.

Мінімальна  зарплата в Україні становить 630 гривень, або 50 євро, у Франції - 1 321 євро, у Словаччині - 589 євро, в Іспанії - 528 євро, у Чехії - 306 євро.

Але головним є те, що загальний рівень податкового  навантаження в Україні вже давно  перевищує аналогічний показник у країнах ЄС, і підвищення акцизів  зробить такий "відрив" ще більшим.

В Україні, за даними WorldBankGroup та PriceWaterhouseCoopers, рівень сплати податків бізнесом, як відсоток від комерційного прибутку, становить 58,4%. У Німеччині цей показник становить 50,5%, у Чехії та Естонії - 48,6%, у Фінляндії - 47,8%, у Литві - 46,4%, у Польщі - 40,2%, у Данії - 29,9%.

Також слід зазначити, що різке підвищення акцизів  ускладнить роботу спиртової та горілчаної галузей. За декілька останніх років  ставка акцизного збору на спирт  зросла майже на 60%. Такі шалені темпи  навряд чи можна знайти у країнах  ЄС.

Податкова політика, що значно та в стислі терміни  збільшує податковий тиск, може не тільки погіршити фінансове становище  підприємств галузі, а й обумовити  появу на ринку значних обсягів  контрафактної продукції сумнівної  якості.

Оцінка  податкової політики під час кризи  засвідчила наявність в Україні  хвороби, характерної для багатьох країн з перехідною економікою.

Збудниками цієї недуги є недовіра громадян до влади, слабкість податкових адміністрацій, звужена податкова  база, конкурентний тиск з боку інших  країн, відплив капіталу та агресивне  податкове планування, яке не дозволить  здійснити справедливий розподіл податкового  тягаря.

В період посткризового відновлення економіки  податки відіграють значну роль в  реалізації державної політики стабілізації державних фінансів. Особливого значення питання збільшення обсягів податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів набуває  в умовах реформування системи оподаткування, зокрема впровадження Податкового  кодексу України [1]. Податковий кодекс – один із документів, що синтезує у  собі сплетіння інтересів пересічного  працюючого громадянина, підприємства та держави.

Про необхідність та важливість прийняття Податкового  кодексу говорили майже всі фахівці, які мають відношення до податків.

 

Так, наприклад, Тиква Т. О. зауважував, що «ухвалення Податкового кодексу в Україні  стане одним із вагомих кроків до реформування податкової системи  України та удосконалення законодавства  шляхом прийняття цілісного документа  у сфері оподаткування, що є необхідною складовою правової держави» [6].

На думку  Кравченко Н. Г. «не викликає сумніву, що податкова система має будуватися відповідно до наукових принципів оподаткування, які повинні знайти реалізацію в  нормах Податкового кодексу, які  закладуть умови для вирішення  завдань зростання добробуту  громадян та стійкого росту економіки» [5].

Безбородова Т. В.  вважає, що «реалізація визначених завдань реформування податкової системи  та прийняття Податкового кодексу  України дає змогу створити основи для стабілізації економіко-політичної ситуації, сформувати умови для ефективної реалізації бюджетної політики в  державі, що в кінцевому підсумку спричинить зростання економіки  України» [3].

З часу прийняття  Податкового кодексу пройшло  більше року, тому наразі вже можна  дійсно оцінити перші позитивні  та негативні наслідки.

За даними Інституту бюджету та соціально-економічних  досліджень виконання доходів Державного бюджету України у 2011 році становило 311,9 млрд. грн., що на 78,0 млрд. грн., або  на 33,4 %, більше відповідного показника  попереднього року [7]. Річний план формування доходів перевиконано на 3,6 %. Основними  складовими перевиконання стали  податок на прибуток підприємств (перевиконано на 15,1 %), акцизний податок із ввезених на територію України товарів (перевиконано на 33,3 %), податок на додану вартість (перевиконано на 1,3 %). Водночас річний план з надходжень не було виконано за такими статтями: акцизний податок  із вироблених в Україні товарів (рівень виконання - 81,8%), вивізне мито (рівень виконання - 60,5 %).

У цілому тренд надходжень до державного бюджету, зокрема в частині податкових надходжень, подібний до трендів попередніх років, що свідчить про адаптацію  економіки до нових правил оподаткування  після впровадження Податкового  кодексу з 1 січня 2011 року.

Незважаючи  на те, що Світовим банком визнане установлення механізму спрощення і зменшення  затратності сплати податків для  вітчизняних підприємств шляхом перегляду та уніфікації податкового законодавства, зниження ставки податку на прибуток  (корпоративного подохідного податку) з 1 квітня 2011 року на 2 п.п. – до 23%, з 1 січня 2012 року – до 21%, з 1 січня 2013 року – до 19% і з 1 січня 2014 року – до 16% та об’єднання внесків на соціальне забезпечення, податкова система України визнана однією з найобтяжливіших у світі. У рейтингу податкових систем PayingTaxes 2012 [2] Україна посіла 181 місце зі 183 досліджуваних країн. За даними дослідження, середньостатистичне українське підприємство протягом року сукупно сплачує 135 податків та платежів та витрачає на це 657 годин. Для порівняння, в Румунії кількість платежів складає – 113, Таджикистані – 69, Норвегії – 4, Грузії – 4, Сингапурі – 5, Китаї – 3.

Для підтвердження  попередніх даних розглянемо динаміку зареєстрованих суб’єктів господарської  діяльності, і тих, діяльність яких була припинена (рис. 1) [4].

Рис. 1. Функціонування вітчизняних суб’єктів господарської  діяльності до і після прийняття  Податкового кодексу України

Таким чином, бачимо, що на кінець 2011 року в Україні  було зареєстровано 6499970 суб’єктів  господарської діяльності (станом на 01.01.2011р. було зареєстровано 6270107 суб’єктів  господарської діяльності). Приріст  зареєстрованих суб’єктів господарської  діяльності протягом 2011 року становить 229863 (+3,67%).  А приріст підприємств, що припинили свою діяльність становить 12,8%.

Тобто, наразі в Україні зберігається неоднозначна ситуація: з одного боку, з прийняттям Податкового кодексу збільшилися  податкові надходження до Державного бюджету України, а з іншого –  бачимо збільшення кількості підприємств, що припинили свою діяльність у 2011 році порівняно з 2010. Проте позитивним аспектом є зменшення часу на адміністрування  податків та зборів, що спричинено використанням  у роботі органів ДПС автоматизованої  інформаційної системи (АІС),  що  забезпечує  єдиний  технологічний  процес  уведення, контролю інформації обробки документів (табл. 1) [2, 4, 7].

Таблиця 1

Позитивні та негативні наслідки прийняття  Податкового кодексу України

Рік

Сукупна кількість податків і зборів

Час на сплату податків і зборів, годин

Кількість підприємств, діяльність яких припинено

Податкові надходження до Державного бюджету України, млн. грн.

2006

98

2185

100645

94811,5

2007

99

2085

132124

116670,8

2008

99

848

168670

167883,4

2009

147

736

188543

148915,6

2010

135

657

179219

166872,2

2011

135

657

278571

261605,0


 

Отже, проаналізувавши  деякі аспекти впливу Податкового  кодексу на бюджетну і підприємницьку сферу, вважаємо, що наразі дійсно необхідною є реалізація закріплених у ньому  принципів податкового законодавства, особливо у частині – установлення податків та зборів у спосіб,  який не  впливає  на  збільшення  або  зменшення конкурентоздатності  платника податків. Так як реформування податкової системи ще триває, то пріоритетним стратегічним напрямком має стати  стимулювання забезпечення стійкого економічного зростання фінансового стану  підприємств на інноваційно-інвестиційній основі з одночасним збереженням фіскальної ефективності податкової політики щодо забезпечення достатнього (відповідного витратам) наповнення державного бюджету. 

 

Література:

 

1.     Податковий кодекс України : за  станом на 01.04.2012 р. / Верховна Рада  України [Електронний ресурс]. –  Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/

2.     Paying Taxes 2012. The global picture / International Finance Corporation, PricewaterhouseCoopers. – 2012. – 127 p. [Електроннийресурс]. – Режимдоступу: http://www.doingbusiness.org/~/media/FPDKM/Doing%20Business/ Documents/Special-Reports/Paying-Taxes-2012.pdf

3.     Безбородова Т.В. Передумови та  напрями реформування податкової  системи в Україні / Т.В. Безбородова  // Держава та регіони. Сер. : Економіка  та підприємництво – 2011. –  № 6. – С. 127 – 130.

4.     Дані офіційного сайту Державної  реєстраційної служби України  [Електронний ресурс]. – Режим  доступу: http://www.drsu.gov.ua/

5.     Кравченко Н. Г. Принципи податкового  законодавства за Податковим  кодексом України / Н. Г. Кравченко  // Наукові записки НаУКМА. – 2011. – Т. 116 – С. 87 – 90.

6.     Тиква Т. О. Погашення податкового  боргу комунальних підприємств  у контексті проекту податкового  кодексу / Т. О. Тиква // Управління  розвитком. – 2011. – № 2(99). –  С. 178 – 180.

7.     Щомісячний моніторинг  основних індикаторів бюджетної  та банківської систем України  станом на 01.01.2012 [Електронний ресурс] / Ін-т бюджету та соц.-економ.  дослідж. (ІБСЕД). – К., 2009 – 59 с.  – Режим доступу: http://www.ibser.org.ua/UserFiles/File/Monitor%20Mounth-2011/2011_12_bank&budget_new_ukr.pdf




Информация о работе Податкове законодавство в докризовий, кризовий і посткризовий періоди