Особливості обліку витрат у виноробній галузі

Виробничі запаси відображаються на рахунках бухгалтерського обліку у грошовій оцінці, яка з розвитком ринкових відносин стає більш складною. Змінюється вартість виробничих запасів, які в свою чергу, змінюють величину показників собівартості та прибутку. Щоб точніше розрахувати собівартість виноробної продукції, потрібно визначити правильну оцінку запасів, які використовуються на виробництві, тому що їх більшість є продукцією власного виробництва.

Для узагальнення інформації про витрати основного та допоміжного виробництва Планом рахунків передбачено калькуляційний рахунок 23 «Виробництво», в середині якого відкриваються субрахунки для обліку витрат по кожному виробничому переділу. Аналітичний облік до рахунку 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництва, за елементами витрат і статтями калькуляції.

У процесі виробництва винопродукції утворюються зворотні відходи, більшість з яких є сировиною для виробництва ряду цінних продуктів, що використовуються в харчовій промисловості та інших галузях народного господарства.

В обліку відходи поділяються на дві основні групи:

• відходи, що використовуються в основному виробництві - вижимки, дріжджі віджаті, осад, злив винопродукції, ополоски, барда дріжджова тощо, Ці відходи, відображаються в обліку за кількістю та цінами можливого використання або реалізації;
• виходи, що не використовуються в основному виробництві — вижимки, осад виноматеріалів після їх обробки жовтою кров'яною сіллю. Вони обліковуються тільки в кількісному виразі для розрахунки балансу між витраченою сировиною і виробленою продукцією.

До статті калькуляції «Допоміжні матеріали» відноситься вартість витрачених на виробництво матеріалів, що не утворюють основу продукції я необхідні для надання готовій продукції певних споживчих якостей. До цієї статті належать також вартість тарних матеріалів, витралених цехом розливу для закупорювання й оформлення готової продукції (корки, шпунти, етикетки, папір, фольга, клей тощо), а також втрати від фактичного бою та щерблення порожніх пляшок при митті й розливу вин у межах встановлених норм за умови, що вони підтверджені склобоєм і не підлягають відшкодуванню винуватцями.

До цієї статті калькуляції належать транспортно-заготівельні витрати та інші витрати зі скляної тари, що враховані на відповідному аналітичному рахунку. У кінці місяця транспортно-заготівельні та інші витрати зі склотари списуються на дану статтю на підставі розрахунку.

У статті калькуляції «Паливо та енергія на технологічні цілі» у виноробній промисловості показуються витрати палива, електроенергії, а також плануються та обліковуються витрати на гарячу та холодну воду, пару і стиснене повітря, які безпосередньо використовуються в процесі виробництва. Витрати палива та енергії за підрозділами визначають на підставі даних контрольно-вимірювальних приладів. Витрати на паливо й енергію на одиницю продукції визначаються виходячи з планових норм витрат.

На підприємствах виноробної промисловості здебільшого застосовується відрядна форма оплати праці. На підприємствах галузі порядок обліку витрат на оплату праці встановлюється положенням з оплати праці. Залежмо від специфіки виробництва пряма заробітна  плата може застосовуватися в поєднанні з відрядно-преміальною та акордно-преміальною. Застосування відрядної форми оплати праці проводиться нормування робіт, ведеться точний облік виробітку та виробничої доцільності збільшення обсягу робіт на тому чи іншому робочому місці.

Заробітна плато виробничих робітників до собівартості окремих видів продукції включається:

• безпосередньо на підставі первинних документів;
• на основі кошторисних ставок (виходячи а обсягу виробництва, переліку робочих місць і норм обслуговування), якщо пряме віднесення ускладнене. Кошторисні станки нинішні періодично переглядатися.

До додаткової заробітної плати належать виплати, що нараховані за працю понад встановлені норми, трудові успіхи, винахідливість і особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії тощо.

Для розподілу додаткової заробітної плати на собівартість окремих видів продукції застосовуються ті ж методи, що і для основної заробітної плата.

На підприємстві зорганізується контроль за правильністю застосування тарифних ставок, посадових окладів, норм виробітку дотримання порядку розрахунки заробітної плати та використанням фонду оплати праці.

У виноробстві  зважаючи на важливість  здійснення  оперативного контролю  за витратами  в процесі виробництва,  як самостійну  виділяють статтю “Втрати від браку”  (тільки в обліку),  яка в  П(С)БО 16, класифікується у складі інших  прямих витрат.

Браком у виробництві вважають виявлену в цеху,  на складі  чи в торговельних організаціях продукцію, яка за своєю якістю  не відповідає встановленим кондиціям до закінчення гарантійного терміну,  а також продукцію, в якій виявлено помутніння,   наявність посторонніх включень (скло,  пробка і ін.) чи продукцію з порушеною  укупоркою  та зовнішнім оздобленням. Виявлені в процесі виробництва шампанського пляшки з  вином, які  мають  витікання вина та газу через пробку, до браку не відносять;  витрати по доливанню малого кулезу шампанського відносять до виробничих витрат.

В тих  випадках,  коли  брак не може бути  використаний за  своїм прямим призначенням, на статтю "Втрати від браку" відносять різницю  між  вартістю забракованої продукції та вартістю цього браку за цінами сировини,  яка буде надалі використана у  виробництві.  Вартість внутрішнього  кінцевого браку   напівфабрикатів  складається з  фактичних витрат по всіх статтях витрат,  встановлених для  калькулювання  виробничої  собівартості  готової  продукції, крім витрат по   статтях "Адміністративні  витрати",  "Втрати від браку" тощо,  які  відносять  лише на собівартість готових виробів.  

До виправного браку відноситься  вартість браку за зовнішнім оформленням, до складу якого включають виробничу  собівартості   продукції,  остаточно забракованої  споживачами, та витрат із заміни і транспортування  цієї  продукції  та з  витрат  по  виправленню забракованої продукції у  споживача, якщо вона відносяться до виправного браку.

Для виявлення  втрат від браку винопродукції (помутніння,  посторонніх включення, осади і ін.) та зовнішньому оформленню,  що відносяться на собівартість продукції, до вартості зазначених видів браку приєднують витрати по усуненню браку та віднімають: вартість  забракованої продукції за ціною можливого використання та суми, фактично утримані з винуватців браку, присуджених арбітражем чи фактично відшкодованих постачальниками за  постачання недоброякісних матеріалів чи напівфабрикатів. Втрати від  браку  відносять  на витрати виробництва того  переділу та виду продукції, де він був допущений (табл.1).

 

 Таблиця 1

Відображення  в обліку  операцій з втрат від браку

 

 

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		дебет	кредит
1.	Понесено транспортні витрати на доставку забракованої  покупцем продукції	24	23
2.	Понесено витрати на ліквідацію браку:  нарахована заробітна плата з відрахуваннями;	24	66,65
	списано матеріали (етикетки тощо)	24	20
3.	Оприбутковано матеріали, які можна використати	20	24
4.	Віднесено на постачальників витрати від браку,  пов’язаного з поставкою недоброякісної сировини	63	24
5.	Списані втрати на ліквідацію браку:  - на відповідальних осіб	66	24
	- на витрати  виробництва	23	24

 

 

Для визначення повної собівартості продукції за діючими цінами  потрібно  до її виробничої собівартості додати адміністративні витрати   витрати, витрати на збут (операції з тарою,  транспортні витрати по  відвантаженню готової продукції) та інші операційні витрати. 

Адміністративні витрати при плануванні та обліку виділяються окремо. Витрати на збут готової продукції обліковують окремо за її видами або в цілому по підприємству.

 

3. Облік витрат за технологічним переділом

Облік витрат на виробництво сокоматеріалів та виноматеріалів. Плоди та ягоди, що надійшли па приймальний пункт виноробного підприємства, підлягають негайній переробці з метою запобігання втратам якості. Якість сировини визначається виробничою лабораторією. Переробку плодів та ягід на соки оформляють актом про переробку плодів та ягід і вихід соку. Свіжі сохи підлягають пастеризації, освітленню або іншій обробці. Оброблені соки підлягають консервашї.

Операції сокового цеху щодо закладки соків на бродіння записуються в журналі оперативного контролю. Вихід соку після бродіння оформляється відповідним актом. Втрати сокоматеріалів та виноматеріалів у виробництві відображаються в зведеному розрахуюся гранично допустимих втрат винопродукції при технологічній обробні, в який також включаються втрати в межах норм винопродукції при збереженні.

Начальних сокового цеху складає у встановлені терміни звіти про рух сировини та матеріалів у виробництві, а також напівфабрикатів власного виробництв, до яких додаються відповідні прибуткові і видаткові документи.

На підставі виробничих актів, що додаються до звітів сокового цеху, бухгалтерія складає контрольно-накопичувальні відомості матеріальних витрат на виробництво і вихід сокоматеріалів за найменуваннями.

Облік витрат на зберігання, догляд та технологічну обробку сокоматеріалів і виноматеріалів. Процес переробки плоді і ягід на сокоматеріалів має сезонний характер, а використовують їх на виробництво продукції протягом року або тривалішого періоду, тому перший час сокоматеріали та виноматеріали перебувають на стадії зберігання.

Для збереження кількості та якості винопродукції в період її зберігання проводяться певні технологічні операції  пов'язані з доглядом за сокоматеріалами та вииоматеріалами (переливання, перекачування, пастеризація, охолодження тощо). Витрати, пов’язані зі зберіганням куплених напівфабрикатів і напівфабрикатів власного виробництва враховуються на рахунку № 23 «Виробництво» на окремому субрахунку.

Фактичні втрати при зберіганні в результаті технологічних операцій визначаються інвентаризацією. Для визначення втрат у межах норм природного убутку сокоматеріалів та виноматеріалів складається розрахунок за місяць, в якому враховується середньомісячна температура та середньомісячна кількість винопродукції. що була на зберіганні.

Втрати сокоматеріалів та виноматеріалів в процесі зберігання, встановлені за результатами інвентаризації в межах норм списуються на виробничу собівартість, а понаднормативні втрати на собівартість реалізованої продукції.

Облік витрат на купажування та технологічну обробку сокоматеріалів і виноматеріалів. Купажування сокоматеріалів та виноматеріалів проводять виходячи а встановлених якісних показників готового вина. Операції винно-купажного цеху щодо закладки купажів та одержання виноматеріалів для розливу записуються а журналі оперативного контролю.

Технологічні операції в винно-купажпому цеху реєструють у журавлі виробництв плодоовочевих вин. Технологічний журнал ведеться в виробничих цехах за найменуваннями сокоматеріалів та виноматеріалів і слугує підставою для визначеним витрат у межах норм винопродукції при технологічній обробці за звітний місяць.

Витрати, пов’язані з купажуванням та технологічною обробкою сокоматеріалів і виноматеріалів, відображаються за дебетом рахунка № 23 «Виробництво» на окремому субрахунку. До витрат з купажування і технологічної обробки та зберігання відносять втрати об'єму купажу від контрактації при технологічній обробці та зберіганні.

Фактичні втрати, що виникають при технологічній обробці та зберіганні купажів, визначаються за даними інвентаризації. Втрати в межах норм списуються на виробничу собівартість. Понаднормативні витрати списуються на собівартість реалізованої продукції.

Облік витрат на розлив вин. Виноматеріали з винно-купажного цеху надходять у цех розливу. Операції а розливу, втрати виноматеріалів при розливі і бій пляшок у виробництві записуються в журналі оперативного контролю. Розлив вина оформляється актом, допоміжні матеріали списуються на розлив вин за встановленими нормами. Втрати виноматеріалів у процесі розливу та бій плашок списуються зі звіту начальника цеху розливу тільки за результатами інвентаризації.

Втрати виноматеріалів і бій пляшок у цеху розливу в межах установлених норм розрахованих протягом місяця за актами розливу вин, відображають у контрольно-накопичувальних відомостях розливу вин. Узагальнені за місяць дані про ці втрати використовуються для визначена результатів інвентаризації матеріальних цінностей у цеху розливу.

 

4. Облік незавершеного виробництв, розрахунок фактичної собівартості та складання звітної калькуляції винопродукції

Фактичну собівартість продукції розраховують з урахуванням вартості незавершеного виробництва. До витрат на незавершене виробництво на підприємствах, що виробляють сокоматеріали та виноматеріали із плодово-ягідної сировини, належать витрати за молодими сокоматеріалам та виноматеріалами до першого переливання, а на підприємствах, що виробляють плодово-ягідні вина із сокоматеріалів та виноматеріалів, витрати за незакінченими купажами.