Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Октября 2015 в 13:21, реферат
В зв’язку з переходом економіки України до функціонування в ринкових умовах та запровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, адаптованих до міжнародних, виникла потреба у розробці галузевих нормативних документів з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції, зокрема виноробної галузі, діяльність якої в даний час регламентується Законом України “Про виноград та виноградне вино” № 2662-ІV від 16.06.2005 р.. Це забезпечує методологічне наповнення процедур формування і обліку витрат та послідуючого калькулювання собівартості виноробної продукції.
Незавершене виробництво оцінюється за фактичними витратами на всіх стадіях технологічного процесу. Вартість незавершеного виробництва визначається розподілом виробничих витрат пропорційно кількості декалітрів завершеного та незавершеного виробництва. Вартість незавершеного виробництва на кінець місяця за всіма переділами визначається за даними аналітичних рахунків до рахунка № 23 «Виробництво».
Після визначення вартості незавершеного виробництва на кінець місяця визначається фактична собівартість напівфабрикатів та готової продукції ля місяць. Вона розраховується додаванням суми витрат у незавершеному виробництві на початок місяця до витрат у поточному місяці за вирахуванням вартості відходів виробництва, вартості браку та витрат у незавершеному виробництві на кінець поточного місяця.
На підприємствах виноробної промисловості облік витрат на виробництво та калькулювання фактичної собівартості продукції здійснюються бухгалтерією підприємства за окремими цехами на основі зведених даних, одержаних у результаті обробки первинної документації.
Витрати на виготовлення напівфабрикатів враховуються в цехах, де вони виробляються, за статтями витрат.
На підприємствах виноробної промисловості ведеться кількісний облік руху напівфабрикатів власного виробництва за місцями збереження. Бухгалтерія підприємства здійснює систематичний контроль за достовірністю обліку збереження напівфабрикатів.
На підставі даних зведеного обліку витрат на виробництво складається калькуляція фактичної собівартості на всі виготовлені підприємством види продукції.
Підприємства виноробної промисловості складають звітні калькуляції собівартості готової продукції та напівфабрикатів. Звітні калькуляції складаються наростаючим підсумком за перший квартал, півріччя, дев’ять місяців і рік.
Детально розглянувши облік витрат у виноробній галузі можна зробити ряд висновків. Виноробна промисловість, яка раніше була високорентабельною галуззю економіки, в теперішній час переживає не самі кращі часи. Виробничий цикл діяльності виноробної промисловості складається із процесів постачання, виробництва та продажу готової продукції.
На підприємствах виноробної промисловості з метою управління витратами використовуються їх групування: за структурними підрозділами підприємства, виробничими ланками та за етапами технологічного процесу. Виробництва поділяються на основні та допоміжні. Крім того, на підприємствах можуть бути непромислові господарства.
Витрати враховують на кожному етапі технологічного процесу. Виноробство — це дуже складне послідовне виробництво створення готової продукції і складається з закінчених переділів. Для отримання собівартості готової продукції необхідно визначити собівартість кожного переділу (напівфабрикату), особливо тоді, коли частина їх реалізується на сторону. Витрати, які пов’язані з роботою обладнання, також враховуються за переділами, а потім розподіляються в середині кожного переділу.
Виноробна промисловість в процесі своєї діяльності несе дуже великі витрати на збір винограду, придбання сировини і матеріалів та їх зберігання. Особливість їх є те, що вони використовуються в процесі виробництва один раз і повністю передають свою вартість створюваному продукту. Тому дуже важливо весь час поліпшувати матеріально-технічне забезпечення підприємств, намагатися знизити собівартість матеріалів та раціонально і економічно їх використовувати.
Втрати виноматеріалів і бій пляшок у цеху розливу в межах установлених норм розрахованих протягом місяця за актами розливу вин, відображають у контрольно-накопичувальних відомостях розливу вин. Узагальнені за місяць дані про ці втрати використовуються для визначена результатів інвентаризації матеріальних цінностей у цеху розливу.
Підприємства виноробної промисловості складають звітні калькуляції собівартості готової продукції та напівфабрикатів. Звітні калькуляції складаються наростаючим підсумком за перший квартал, півріччя, дев’ять місяців і рік.
У сучасних ринкових відносинах та при великій конкуренції без виробництва високоякісної продукції неможливо встояти на ринку. Виникає необхідність окремо вести облік додаткових витрат на підвищення якості виноматеріалів та витрат на усунення їх недоліків. Це дасть можливість підрахувати додаткові витрати і можливі додаткові доходи, обумовлені підвищенням якості винної продукції.
Информация о работе Особливості обліку витрат у виноробній галузі