Аудит готової продукції виробничого підприємства

Аудиторські процедури власне кажучи містять у собі детальну перевірку  вірності відображення в бухгалтерському обліку оборотів і сальдо по рахунках. Програма аудиторських процедур являє собою перелік дій аудитора для таких детальних конкретних перевірок. Для процедур аудитору варто визначити, які саме розділи бухгалтерського обліку він буде перевіряти, і скласти програму аудита по кожнім розділі бухгалтерського обліку. 

У залежності від змін умов проведення аудита і результатів  аудиторських процедур програма аудита може переглядатися. Причини і результати змін варто документувати. 

Висновки аудитора по кожнім розділі аудиторської програми, документально  відбиті в робочих документах, є фактичним матеріалом для складання  аудиторського звіту (письмової інформації керівництву економічного суб'єкта) і аудиторського висновку, а також підставою для формування об'єктивної думки аудитора про бухгалтерську звітність економічного суб'єкта. 

По закінченні процесу  планування аудита загальний план і  програма аудита повинні бути оформлені документально і завізовані у встановленому порядку. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Формулювання  висновків за результатами аудиту  готової продукції

За результатами аудиторської перевірки складається звітний  документ, що може мати різні документальні  форми - аудиторська довідка, аудиторський висновок, довідка про експертизу, доповідна записка, звіт про перевірку й інші. Сама форма цього документа визначається в наказі про призначення аудиторської перевірки. Звіт повинний бути складений на основі письмової інформації аудитора, у якій повинні міститися зведення про усі виявлені недоліки і порушення в обліку й звітності, а також виділятися ті помилки і виправлення які можуть уплинути на вірогідність звітності з посиланнями на законодавчі і нормативні документи. Письмова інформація заповнюється в двох екземплярах, один із яких передається головному бухгалтеру і керівнику для ознайомлення виявлення можливих розбіжностей і врегулювання спірних положень, а інший використовується для написання звіту, після чого він передається в архів. У письмовій інформації повинні міститися: ПІП аудитора чи склад групи аудиторів, реквізити перевіряємого підрозділу, перелік посадових відповідальних за ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, період часу до якого відноситься перевірена документація, інформація про методику перевірки (які напрямки бухгалтерського обліку підлягали перевірці, яка бухгалтерська документація була перевірена суцільним методом, а яка вибірково, на основі яких принципів проводилася перевірка), інформація про усі виявлені недоліки і порушення, інформація про найбільші істотні порушеннях в обліку, які значно спотворюють звітність, рекомендації з поліпшення податкового планування з метою оптимізації оподатковування.

 

При наступних перевірках повинні бути дані аналіз і оцінка виконання чи виправлення зауважень  по фактах попередніх перевірок. Письмова інформація підписується всіма аудиторами, хто проводив перевірку. На підставі письмової інформації складається  звіт, що за структурою в основному повторює письмову інформацію.

Відповідно до аудиторського  стандарту аудиторський звіт повинний складатися з вступної, аналітичної  і підсумкової частин.

Вступна частина аудиторського  висновку містить: назву документа  в цілому, дату і місце складання, підстава проведення перевірки (наказ  керівника підприємства, протокол рішення  засновників), проведення перевірки, прізвища, імена і по батькові осіб, що приймали участь в перевірці, прізвищі, імена і по батькові посадових осіб, відповідальних за діяльність підрозділу, період перевірки, які питання були піддані документальної і фактичній перевірці.

Аналітична частина адресується  посадовій особі, що призначила перевірку і повинна включати: найменування підрозділу, об'єкти аудита, виклад результатів перевірки, загальну оцінку дотримання законодавства і встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, оцінку оформлення господарських операцій і їхнє відображення в бухгалтерському й оперативному обліку, істотні порушення конкретних нормативно-правових актів, арифметичні, логічні, документальні і речовинні докази встановлених порушень; прізвища, імена, по батькові і посади осіб, що допустили порушення, грошовий і кількісний вираз негативних наслідків порушень.

 

Підсумкова частина аудиторського  документа містить оцінку аудитора виробничо-фінансової діяльності підрозділу і ведення бухгалтерського обліку, а також пропозиції по усуненню виявлених  порушень, рекомендації підрозділу по усуненню недоліків до ухвалення рішення по перевірці посадовою особою, що призначила перевірку.

При викладі своєї думки  аудитор повинний дотримувати строгої  об'єктивності, не допускати необґрунтованих тверджень, висновків і оцінок діяльності окремих осіб чи перевіряємого підрозділу і записувати обвинувальні формулювання. Зауваження про недоліки і порушення, отримані з усних чи письмових заяв окремих облич, у звіт включати не можна. Кожен відбитий у ньому факт повинний бути всебічно перевірений аудитором. Якщо керівник підрозділу чи інша посадова особа підрозділу має заперечення чи зауваження за матеріалами проведеної перевірки, вона повинна підписати документ про перевірку й одночасно прикласти до нього свої письмові заперечення чи зауваження. У тих випадках, коли необхідно прийняти термінові міри до усунення виявлених порушень, складаються проміжні аудиторські звітні документи, що направляються керівникам, що назначили перевірку, з наступним включенням них у загальний документ про перевірку.

Проміжні звітні документи  аудитора складаються безпосередньо  в ході аудиторської перевірки на тих ділянках роботи підприємства, де розкриті найбільш значимі порушення, що вимагають негайного вживання заходів.

 

 

2.4. Оцінка системи  внутрішнього контролю з виробництва  готової продукції

 

Особливою формою контролю є внутрішній контроль. Він є основою  планування обсягу незалежного зовнішнього  аудиту і обумовлений внутрішніми проблемами підприємства. Система внутрішнього контролю (СВК) забезпечує достовірність інформації підприємства, збереження грошових та матеріальних цінностей, підвищення ефективності господарювання, відповідність системи внутрішнього аудиту вимогам законодавчих та нормативноправових актів і норм, зменшення витрат на проведення зовнішнього аудиту. Основними вимогами внутрішнього контролю є:

• формування переліку окремих  об’єктів для кожного підрозділу контролю;

• розробка рекомендацій, норм, стандартів з метою виконання підприємством і його підрозділами встановлених завдань;

• здійснення оцінки одержаних результатів;

• забезпечення розробки рекомендацій щодо ліквідації на підприємстві негативних явищ.

Організація системи внутрішнього контролю на підприємстві загалом і  на його підрозділах вимагає від  працівників необхідної професійної підготовки, раціонального розподілу прав і обов’язків.

Одним із основних принципів  реалізації вимог внутрішнього контролю є запобігання недостовірній  інформації, зловживанням і крадіжкам, що обумовлює структуру і напрями  внутрішнього контролю.

Так, на підприємствах малого бізнесу функції внутрішнього контролю може виконувати керівник, а на великих  підприємствах – контрольно ревізійні відділи.

 

Суцільне та повне  відображення господарських операцій забезпечує наявність доказів про їх здійснення.

Основні вимоги, що пред’являються до первинних документів, є їх обов’язкові реквізити. До них  належать: назва документу; код їх форми; місце складання; номер та дата документа; зміст господарської операції; натуральні чи вартісні вимірники; посади осіб, відповідальних за здійснен ня господарської операції; підписи осіб, які здійснили господарську опера цію. Обов’язковою умовою для складання документів є те, що вони по винні складатися у момент здійснення операцій або після їх закінчення. Однією з основних вимог до документів, які зберігаються на підприємстві, є те, що вони повинні бути послідовно пронумеровані, до статньо простими, чіткими і розраховані для багаторазового використан ня. Вимоги щодо формування, збереження і використання бухгалтерсь кої документації встановлені «Положенням про документальне забезпе чення записів бухгалтерського обліку».

Дозвіл на здійснення господарських операцій визначений інструк ціями Міністерства фінансів України та іншими документами, обов’яз  ковими для первинних документів.

Основними елементами системи  внутрішнього контролю є: середо вище контролю, системи бухгалтерського обліку і процедури контролю. Необхідно зауважити, що законодавством України не визначено середо вище внутрішнього аудиту. Проте, на думку професора А.М. Кузьминського [26, с. 37], його можна встановити через напрями діяльності аудиту. Стаття 7 Закону «Про аудиторську діяльність» визначає основні напрями діяльності аудиту. До них відноситься: перевірка достовірності фінансової звітності; по внота і відповідність її встановленим нормативним актам бухгалтерського об ліку; консультації з обліку та експертизи, перевірка економічних та технічних аспектів комплексу об’єктів, що перевіряються аудитором.

Об’єкти перевірки наведені у табл. 2.2.

Таблиця 2.2.  Основні об’єкти внутрішнього контролю (аудиту),

що перевіряються  аудитором

Комплекс об’єктів, що перевіряється	Об’єкти внутрішнього контролю (аудиту)
1. Додержання законів та нормати- вних актів	1.Ведення бухгалтерського обліку
2.Функції управління	2.Достовірність звітності
3.Діяльність економічних та технічних служб	3.Фінансова стійкість, платоспромож- ність
4.Організація та технологія  виробництва	4.Система управління підприємством
5.  Система управління підприємством	5.Якість роботи економічних  і технічних служб
6.Засоби господарювання, капітал  і  зобовязання	6.Система оподаткування,  планування, нормування
7. Управлінський та фінансовий  Облік	7.Організація і технологія  виробництва
8.Планування та процеси  госпо- дарської діяльності	8.Процеси діяльності підприємства
	9.  Проектно-кошторисна документація

 

Слід пам’ятати, що на середовище контролю впливають зовнішні і внутрішні  чинники. До них належать: загальний  стан економіки, не стабільність законодавства, державне регулювання обліку та підпорядко ваність підприємства. Нестабільність стану економіки України та її зако нодавчого регулювання негативно впливають на господарську діяльність підприємств і не стимулюють організацію ефективного внутрішнього контролю.

Внутрішніми чинниками середовища контролю підприємства є стиль управління та організаційна його структура.

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Особливості  аудиту готової продукції в умовах використання сучасних інноваційних технологій

 

Діяльність кожної організації - це виконання процесів. Тому для якісного проведення аудиту готової продукції та її реалізації аудиторам необхідно використовувати сучасні комп’ютерні програми для опису своїх бізнес-процесів.

Роль комп’ютерної техніки в сучасних умовах може однаково виявляться на різних стадіях аудиторського процесу. На початковій стадії, під час ознайомлення з бізнесом клієнта і планування роботи, аудитори можуть використовувати комп’ютер не лише для друкування листів і організаційних документів, а й для виконання розрахунків, оцінки ефективності внутрішнього контролю і здійснення аналітичних процедур.

Використання сучасних інформаційних  технологій може істотно підвищити ефективність бізнес-процесів аудиторських фірм. Однією з найважливіших можливостей вдосконалення процесів є виявлення і усунення вузьких місць. Під вузькими місцем у ланцюжку процесів розуміється процес, здібності якого створювати продукт (послугу) не відповідає за часом виконання, витрат, кількості дефектів, вимоги ланцюжка процесів в цілому.

Систему процесів підприємства можна визначити як її діяльність, що розглядається у вигляді сукупності організаційних і взаємозалежних процесів. Такий погляд на організацію означає структурування роботи, яка в ній виконується, у вигляді процесів та їх ув'язку між собою в чітко організовану і ефектно взаємодіючу систему.

Коректно побудована система  дозволяє аудиторській фірмі:

а) оптимізувати бізнес-модель;

б) забезпечити ефективну  міжфункціональну взаємодію аудиторів;

в) регламентувати і стандартизувати  діяльність у вигляді бізнес-процесів;

г) створити базу знань про перевірку готової продукції та її реалізації.

Погляд на проведення аудиту готової продукції як на бізнес-процес дозволяє структурувати накопичувати знання, що дуже важливо для забезпечення можливості тиражування цих знань. Це має особливе значення при розвитку організації, зокрема, коли власники аудиторських фірм передбачають розширити бізнес і створити нові філії або дочірні структури в інших містах.

Бізнес-процес проведення аудиту готової продукції та її реалізації включає в себе: діяльність з управління процесом; діяльність при перетворенні входів і виходів; ресурси процесу, в тому числі формалізовану технологію його виконання.