Отчет по практике в магазине «БеларусьКосметикс»

Основними носіями інформації в системі стандартизації є нормативно-технічні документи (НТД) як основний засіб контролю якості на всіх стадіях життєвого циклу продукції.

Нормативно-технічна документація – це основа єдиної політики в галузі технічного регулювання розробок і виробництва, яка визначає діапазони якості виробленої продукції та наданих послуг, а також їх відповідність вимогам безпеки, умовам експлуатації, транспортування і зберігання. А саме, це – стандарт державний, стандарт підприємства, технічні умови, технічні описи, рецептура та інша документація, що закріплюють вимоги до якості продукції.

В Україні діють такі нормативні документи (НД):

1. міждержавні стандарти, керівні документи, рекомендації;

2. національні стандарти  України;

3. стандарти CEВ;

4. республіканські стандарти колишньої УРСР, затверджені Держпланом або Міністерством економіки України до 1 серпня 1991;

5. керівні документи Державної служби технічного регулювання України (КНД і Р);

6. державні класифікатори;

7. галузеві стандарти  (ОСТ) і технічні умови (ТУ) колишнього СРСР, затверджені до 1 січня 1992, термін дії яких продовжений;

8. стандарти організацій  та галузеві стандарти України  (СОУ, ГСТУ), зареєстровані Державним  підприємством «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»);

9. технічні умови [6].

Стандарт  в  Україні – це документ, що встановлює комплекс норм, правил, вимог до об’єктів стандартизації, в якому в цілях добровільного багаторазового використання встановлюються характеристики продукції, правила здійснення і характеристики процесів виробництва, експлуатації, зберігання, перевезення, реалізації та утилізації, виконання робіт або надання послуг. Деякі стандарти в Україні можуть мати статус обов’язкових до застосування на час переходу до системи технічних регламентів. Частіше за все – це ГОСТи та ДСТУ.

В основному  в цих стандартах вказано: галузь використання, нормативні посилання, основні  параметри, загальні технічні вимоги, вимоги безпеки, вимоги охорони навколишнього середовища, правила приймання, методи контролю, транспортування та зберігання.

Також на косметичних  засобах може стояти позначка ТУ.

Технічні умови  (ТУ) –  документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом. Розробляються товаровиробником або на його замовлення,  обов’язково реєструються в Державній службі технічного регулювання.

ТУ встановлюють вимоги до продукції, призначеної до самостійного постачання (виконання, надавання), до виконуваних процесів чи надання послуг замовникові та регулюють відносини між виробником та споживачем. Встановлюють вимоги до якості, виконання, розмірів, сировини, безпечності, охоплюючи вимоги до торгового фірмового знаку, термінології, умовних познак, методів випробування, пакування, маркування та етикетування, надання послуг, а також, за потреби, способи оцінювання відповідності встановленим обов’язковим вимогам [7].

Галузевий стандарт України – це стандарт на продукцію, послугу, який розробляють у разі відсутності державних стандартів України чи в разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.

Галузеві стандарти  України (ГСТУ) розробляють на продукцію, послуги в разі відсутності ДСТУ або за потребою встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів. Вимоги ГСТУ не повинні суперечити обов'язковим вимогам ДСТУ. ГСТУ є обов'язковими для всіх підприємств і організацій даної галузі, а також для підприємств і організацій інших галузей (замовників), які використовують чи застосовують продукцію цієї галузі.

Основоположні стандарти встановлюють організаційно-методичні  та загальнотехнічні положення для  визначеної області стандартизації, а також терміни та визначення, загальнотехнічні вимоги, норми та правила, що забезпечують упорядкованість, сумісність, взаємозв’язок та взаємопогодження різних видів технічної та виробничої діяльності при розробці, виробництві, транспортуванню та утилізації продукції, безпечність продукції, охорону навколишнього середовища.

Стандарти на продукцію, послуги встановлюють вимоги до груп однорідної або конкретної продукції, послуги, що забезпечує їх відповідність  їхньому призначенню.

Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності та методам (способам, режимам, нормам) виповнення різноманітних робіт (операцій) в процесах, що використовуються в різних видах діяльності та забезпечують відповідність процесу його призначенню.

Стандарти на методи контролю (випробовування, змін, аналізу) встановлюють послідовність робіт (операцій), способи (правила, режими, норми) та технічні засоби їх виповнення для різних видів та об’єктів контролю продукції, процесів, послуг [8].

 

4. Організація прийомки, підготовки товарів до продажу, розміщення товарів у торговельному залі

 

Структура і  характер операцій з приймання товарно-матеріальних цінностей в магазині «БєларусьКосметикс» залежить від способу доставки товарів, місця їх приймання, характеру приймання, виду постачання тощо. Однак можна виділити загальні блоки робіт, що здійснюються при організації прийомки товарів на:

1. підготовчі заходи;
2. розвантаження транспорту;
3. перевірка цілісності упаковки;
4. переміщення в зону приймання;
5. розпаковування;
6. приймання товарів за кількістю та якістю;
7. переміщення в місця зберігання;
8. підготовка товарів до продажу.

За загальними правилами приймання товарів  має здійснюватися відповідно до вимог стандартів, технічних умов, інших обов'язкових правил і документів. У сучасних умовах порядок проведення приймання товарів регламентується положеннями укладених договорів, угод, контрактів, на підставі яких здійснюється постачання товарів на склад.

Приймання товарів  у магазині здійснюється продавцями, матеріально відповідальними особами, на підставі товаропросувних документів. У разі невідповідності фактичної наявності товарів або їх якості, встановленої в договорі, даним, вказаним в супровідних документах, складається комерційний акт, який є юридичною підставою для виставляння претензій постачальнику. Акт складається тільки на ті товари, по яких встановлені розбіжності. У разі виявлення браку при прийманні товару складається акт, який затверджується керівником фірми не пізніше за три дні з моменту складання акту.

Схема торгово-технологічного процесу магазину «БєларусьКосметикс» зображено на схемі 4.1.

 

5. Контроль за якістю товарів, які надходять і реалізуються

 

Усі товари, які надходять у магазин «БєларусьКосметикс», приймаються за кількістю та якістю. Це дозволяє забезпечити контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей в магазині, запобігти потраплянню в реалізацію неякісних товарів, а також сприяє організації контролю за виконанням постачальниками договірних зобов'язань.

Приймання товарів за кількістю та якістю проводиться відповідно до умов укладених договорів купівлі-продажу, договорів поставки товарів, контрактів, інших видів угод.

Приймання товарів у магазині «БєларусьКосметикс» здійснюється реалізаторами, які є відповідальними за товари і тару, які є в магазині.

Приймання товарів за якістю полягає в зіставленні якості товару, що надійшов, та його комплектності, а також тари, упаковки, маркування з вимогами стандартів, ТУ, договорів з даними супровідних документів постачальника. Приймання товарів за якістю в магазині «БєларусьКосметикс» проводитися з точним дотриманням вимог стандартів, ТУ, інших обов'язкових для сторін правил, а також за супровідними документами, які посвідчують якість і комплектність товарів, – технічного паспорта, сертифіката, специфікації Схема 4.1

Торгово-технологічній процес магазину «БєларусьКосметикс»

 

та ін.

Перевірка товарів за якістю може бути суцільною або вибірковою, а  для визначення якості товарів можуть застосовуватися методи лабораторної або органолептичної оцінки. За органолептичними показниками (зовнішній вигляд, запах, смак, консистенція) товари перевіряють попередньо — в місці отримання, а в магазині проводять остаточне приймання.

Товари у транспортній тарі приймають за якістю одночасно  з розкриттям

тари, зразу ж після  приймання товарів за кількістю одиниць у тарному місці.

Одночасно з перевіркою якості товарів перевіряють зміст  і правильність їх маркування (за даними маркування визначають виробника виробу, найменування, сорт товару, дату виготовлення та інші дані, передбачені стандартами або ТУ).

Працівники  магазину «БєларусьКосметикс» мають право документально оформити акт про виявлення виробничих вад у товарах, якщо вони виявлені під час підготовки товарів до роздрібного продажу або під час роздрібного продажу протягом 4 місяців після отримання товарів.

У разі виявлення прихованих вад у товарах відповідний  акт повинен бути оформлений протягом 5 днів після виявлення, але не пізніше  від 4 місяців від дня надходження  товарів на склад підприємства, котре  виявило ці недоліки (якщо інші терміни  не встановлені договором сторін). При цьому під прихованими вадами розуміють такі, що не можуть бути виявлені під час звичайної для даного товару перевірки і можуть виявитися в процесі зберігання, підготовки до продажу або використання товарів.

Якщо на товари встановлені гарантійні терміни експлуатації або зберігання, то акт про приховані вади повинен бути складений протягом 5 днів, але в межах установленого гарантійного терміну. Якщо ж гарантійний термін на товари встановлюється з моменту їх роздрібного продажу, то акт про приховані

 

вади товарів може складатися також у період зберігання перед продажем незалежно від  часу отримання товарів.

Особлива роль процесів приймання товарів за кількістю  та якістю в забезпеченні збереження товарно-матеріальних цінностей обумовлює необхідність їх якісної організації, зокрема через дотримання певних рекомендацій та здійснення відповідних організаційно-технічних заходів [9].

 

6. Дефекти і пороки продукції

 

Невідповідність – це невиконання вимог (ГОСТ Р ІСО 9000-2001). Одним з різновидів невідповідностей є дефекти. Дефекти товарів – це відсутність однієї або декілька характеристик якості товару. Дефекти поділяють за кількома ознаками:

• ступенем значущості;
• наявності методів і засобів для їх виявлення або усунення шкоди, яка наноситься між виявлення.

За ступенем значущості розрізняють критерії критичні, значні і малозначні.

Критичні дефекти – невідповідність товарів встановленим вимогам, які можуть завдати шкоди здоров'ю, майну або навколишньому середовищу. Товари з критичними дефектами не можна або економічно недоцільно використовувати за призначенням.

Значні дефекти – невідповідності, що впливають на використання за призначенням, але не впливають на безпеку для споживача і навколишнього середовища.

Малозначні дефекти – невідповідності, які не роблять істотного впливу на споживчі властивості товару, в першу чергу на призначення, надійність та безпеку.

Залежно від наявності  методів і засобів виявлення дефекти підрозділяються:

• явні, для яких передбачені методи і засоби виявлення;
• приховані, які не можна виявити органами зору, для яких не передбачені ні методи, ні засоби виявлення.

Залежно від наявності  методів і засобів усунення дефекти  діляться на:

• переборні – дефекти, після усунення, яких товар може бути використаний за призначенням;
• непереборні – дефекти, які неможливо або економічно невигідно усувати.

Залежно від місця  виникнення всі дефекти умовно поділяються на:

• технологічні – дефекти, викликані недоліками при проектуванні чи розробці продукції, сировини недотриманням або недосконалістю виробничих процесів;
• передреалізаційні – дефекти, що виникли в результаті транспортування, зберігання, підготовки до продажу або реалізації товарів (псування при зберіганні, деформація);
• післяреалізаційні – дефекти, що виникли при зберіганні, експлуатації, використанні товару споживачем [10].

В стандартах на косметичні засоби не завжди вказують дефекти  і пороки, які можуть виникнути, але  вказують загальні технічні вимоги. Якщо товар по якомусь показнику не відповідає або має відхилення від  стандарту на продукцію, яка проходить дослідження, то можна зробити висновок, що цей товар має дефект або порок. Іноді в стандартах міститься перелік допустимих дефектів.