Звіт з ознайомчої практики в Міністерстве України ДНСУ

Кафедра товарознавства в  митній справі налагоджує творчі зв'язки зі спорідненими вузами, митними органами, підприємствами та науково- технічними установами, що ведуть підготовку фахівців того ж профілю. Студенти проходять  практику на провідних підприємствах  Харкова та України. В навчальних лабораторіях наявні зразки всіх груп непродовольчих товарів, які використовуються на заняттях зі студентами, діє виставка ювелірних каменів і мінералів, є оранжерея. Велика увага приділяється запровадженню нових форм організації навчального процесу, зокрема засобам візуалізації, ілюструванню теоретичного матеріалу практичними досягненнями виробництва.   Матеріально – технічна база кафедри:       Для визначення вмісту токсичних речовин у харчових продуктах:  хроматограф рідинний «Орлант»;        - нітратомір «Мікон – 100»;         - атомно-адсорбційний спектрофотометр Perkin-Elmer;    - фроматограф «Chrom 5».         Для визначення біологічно-активних речовин:      - фотоелектроколориметр КФК-3;        - колориметр КФК 2;          - спектрофотометр СФ-16.         Для визначення загального хімічного складу:      - Хроматограф «Chrom 5»;         - pH-метр Level (Sentix 41);         - іонометр pH ЭВ 74;          хроматограф ЛХМ 80;          хроматограф  ЛХМ 8МД.         Для визначення кольору сировини та харчових продуктів:    спектрофотометр Techkom SP 810;       спектрофотометр СФ – 103.        Викладачі:           ГОЛОВКО Микола Павлович, професор, д.т.н.       ДЮКАРЕВА Галина Іванівна, доцент, к.т.н.       ЗАХАРЕНКО Віталій Олександрович, професор, д.т.н.   ІВАНОВА Алла Анатоліївна, ст. викладач     КАРПЕНКО Зінаїда Павлівна, ст. викладач     М'ЯЧИКОВ Олександр Васильович, ст. викладач     АКМЕН Вікторія Олександрівна, ст. викладач      ГОЛОВКО Тетяна Миколаївна, ст. викладач      СОРОКІНА Світлана Вікторівна, доцент, к.т.н.     ПЕНКІНА Наталя Михайлівна,ст. викл., к.т.н.      КОЛЕСНИК Тетяна Леонідівна, доцент, к.т.н.       ШТЕГЕНА Тамара Михайлівна, ст. лаборант       ЮРЧЕНКО Марина Анатоліївна, асистент, зав. лаб.      Крім того, на кафедрі працюють провідні професори і доценти університету: ПЕРЦЕВИЙ Федір Всеволодович, професор, д.т.н.     ПАВЛОЦЬКА Лариса Федорівна, професор, к.м. н.     ДУДЕНКО Світлана Іванівна, доцент, к.т.н.      ПАК Андрій Олегович, доцент, к.т.н.      Проведена науково-дослідницька робота викладачів кафедри товарознавства в митній справі, участь у конференціях, семінарах, виставках, конкурсах дозволяють підвищити науковий рівень викладачів та розширити коло ділових стосунків з науковими, виробничими та навчальними закладами.

5.Історичний розвиток митної справи в Україні

Митник  – професія дуже стародавня. За своїм  віком вона стоїть поряд з такими професіями як землероб, мисливець, воїн, лікар. Ще у ІІІ-ІІ тисячолітті до нашої ери були вже відомі митні  відносини між рабовласницькими державами: Єгипет, Греція, Рим. Історія  митної справи в Україні налічує  шість етапів:

1. Докиївський. Побори на кордоні феодалів були прообразом мита. Це період з Vст. до н. е. – VIIIст. н. е. Торгові мита були відомі за князя Олега. Мито походить від слова тюрського походження «тамга», яке означала у кочових народів «клеймо», що ставилося на різних предметах як знак власності.
2. Період Київської Русі та монгольського панування. Він тривав з XI по XVIIст. Розвиток митної справи особливо спостерігається при Петрі І.
3. Період Запорізького козацтва. Це період з XVIст. – 1пол. XVIIIст. Це один з найкращих періодів у митній справі. Найкращою митницею була Львівська.
4. Період входження українських земель до Російської імперії. Він тривав з XVIIIст. – поч.XXст. Це період царювання Катерини ІІ. Саме при ній з’явилася така посада, як голова митної служби. Її очолював відомий письменник Радищев. Спостерігаючи за економікою та за митними відносинами  російської імперії, він написав твір «Путишествие из Петербурга в Москву». За цей твір Катерина ІІ об’явила його своїм першим ворогом, а твір до публікації не допустила.
5. Період розвитку митної справи в Україні у радянські роки. Це період з 1917-1991рр.
6. Розвиток у сучасний період становлення незалежної Української держави. Цей період починається з 1991року. 25червня 1991р. було прийнято закон про митну справу в Україні. 11червня 1996р. була створена перша Академія митної справи в Україні, вона була створена в Дніпропетровську.

6.Функції та задачі митниці та митних органів

Митна справа – це порядок переміщення через  митний кордон України товарів і  транспортних засобів. Митну справу становлять такі поняття як:

• Митне регулювання пов’язане зі справлянням податків та зборів.
• Процедура митного контролю та оформлення необхідних документів.
• Боротьба з контрабандою і порушенням митних правил.

Мито  – грошовий податок на всі товари які перміщуються через митний кордон держави, вводяться або слідують транзитом.

Митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи,  на які відповідно до цього  Кодексу та  інших  законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Робота митних органів  спрямована на захист економічних інтересів  держави, на впорядкування зовнішньоекономічних  операцій та забезпечення виконання  суб’єктами економічної діяльності, а громадянами митного законодавства  України.

Головним  суб’єктом впровадження в життя митної політики є система митних органів. 11грудня 1991р. було створено державний митний комітет України, 29 листопада 1991р. було створено державну митну службу України (ДМСУ). ДМСУ – це державний орган виконавчої влади, який забезпечує проведення державної митної політики, організовує функціонування митної системи, несе відповідальність за її стан і розвиток. Державна митна служба України керується  митним кодексом, єдиним митним тарифом. ДМСУ утворюється, реорганізовується та ліквідовується президентом України за поданням прем’єр-міністра. Голову ДМСУ призначає на посаду та звільняє президент. Відповідно до ст. 11 МКУ та п. 3 цього Положення визначаються завдання митних органів і, зокрема, ДМСУ, серед яких:

• захист економічних інтересів України;
• сприяння розвитку зовнішьоекономічних зв’язків;
• контроль за додержанням вимог митного законодавства України;
• використання митного регулювання торговельно-економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економіки;
• створення сприятливих умов для участі України у міжнародному співробітництві;
• удосконалення митного контролю, митного оформлення і оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;
• створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та збільшення пасажирного потоку через митний кордон України;
• боротьба з контрабандою та порушенням митних правил;
• визначає і здійснює в межах своїх повноважень економічні та організаційні заходи щодо реалізації митної політики;
• здійснює митно-тарифне і позатарифне регулювання під час переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України;
• розробляє і подає КМУ проекти програм розвитку та вдосконалення митної служби;
• веде державну статистику, подає статистичні дані згідно із законодавством України.

Відповідно  від стажу роботи та займаної посади, посадовим особам митниці присвоюються спеціальні звання: дійсний державний  радник митної служби І, ІІ, ІІІ рангу; радник митної служби І, ІІ, ІІІ рангу; інспектор митної служби І, ІІ, ІІІ, ІV рангу; інспектор митної служби; молодший інспектор митної служби; курсант.

Структуру державної митної служби України  складають: управління ДМС, митниці, спеціалізовані митні установи та організації, центральна митна лабораторія, митна варта.

Існують спеціальні установи державної митної служби: рада профспілків митних органів; господарсько експлуатаційне митне  управління; постачальне митне управління; автотранспортне митне управління; центральна митна лабораторія; інформаційно-аналітичне управління. А також існує управління: правове, справами, власної безпеки та контролю, по організації боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, статистики, митно-тарифне, митних платежів, аналізу прогнозування зв’язків, фінансово-економічне, кадрами, між державних зв’язків, бухгалтерського обліку та звітності.

Митна варта  – це спеціальні підрозділи митних органів, які призначені для боротьби з порушенням митних правил, для супроводження, охорони товарів, забезпечення охорони митного контролю. Особовий склад забезпечується зброєю, транспортом.

Митний  контроль – сукупність заходів, що здійснюється митними органами з  метою додержання норм митного кодексу. Він займає провідне місце серед  елементів митної справи, оскільки використання саме цього інструмента  забезпечує виконання покладених на митницю завдань.  

В Україні  застосовуються такі мита:         В Україні існують такі мита:

1 адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом;

2 специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, які обкладаються митом;

3 комбіноване, що об’єднує ці види митного обладнання.

Митниця – важливий правозахисний орган  держави. Вона виконує захисну функцію  України і окремого регіону в  цілому. Митниця контролює дотримання суб’єктами підприємницької діяльності та громадянами порядку переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України, захищає економічні інтереси, сприяє розвитку ЗЕД, створює сприятливі умови для участі України у міжнародному співробітництві.

Пасажири, які  перетинають митний кордон України  поділяються на:

- резидентів

- нерезидентів

Резиденти – громадяни, які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території; дипломатичні представництва, консульські установи, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва підприємств-резидентів за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Нерезиденти – громадяни, які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб’єктів підприємницької діяльності України; розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи, торговельні та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні  організації та їх філії, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють підприємницьку діяльньсть відповідно до законодавтсва України; Митний контроль пасажирів і багажу здійснюється службовими органами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду. Митне оформлення товарів, що ввозяться громадянами здійснюється із заповненням уніфікованого документа форми МД-2. Документом «Порядок обкладання митом предметів, які ввозяться громадянами в Україну» встановлено, що предмети, які ввозяться на митну територію Укарїни підлягають обкладанню митом за повними ставками єдиного митного тарифу.

Митниці поділються на прикордонні і внутрішні:

Прикордонні митниці – розміщуються на митному кордоні України, який співпадає з державним кордоном, в пунктах пропуску через державний кордон, через які здійснюються залізничне, автомобільне, морське, повітряне сполучення.

Внутрішні митниці – розміщуються в інших районах митної території України, а також в пунктах, що розміщуються на митних кордонах Укарїни, де він співпадає з межами спеціальних економічних зон. Митні пости створюються і ліквідовуються ДМСУ за поданням регіональних митниць.

7.Порядок здійснення митного контролю за товарами, що переміщуються через митний кордон України

Переміщення через митний кордон України –  це ввезення на митну територію України, вивезення з цієї території або  транзит через територію України  товарів та інших предметів у  будь-який спосіб, включаючи використання з ціею метою трубопровідного  транспорту та ліній електропередач.

Митному контролю підлягають усі товари і  транспортні засоби, що переміщуються  через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними  органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства  України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до МКУ. Здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, які перміщуються через митний кордон України є одним із основних завдань митної справи, покладених на митні органи України.