Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Мая 2013 в 13:32, контрольная работа
Заняття з фізичної культури відрізняють за змістом і педагогічними завданнями. За змістом вони розподіляються на комплексні та заняття з акцентом на певний вид навчального матеріалу. З дошкільниками, як правило, проводять комплексні заняття, на яких діти виконують загальнорозвиваючі вправи, основні рухи та беруть участь у рухливій грі. Однак можна проводити заняття, що передбачають переважно один вид вправ, наприклад, плавання, катання на ковзанах, лижах та ін.
Залежно від поставлених педагогічних завдань заняття з фізичної культури поділяють на заняття ознайомлення з новим матеріалом, вивчення нового матеріалу, закріплення та удосконалення фізичних вправ, заняття мішаного типу та контрольні. Кожне з них має свої особливості.
3. Присідання.
В.п. - стоячи за столом, руки за спиною.
4. Повороти тулуба.
В.п. — стоячи за столом, руки до плечей, пальці стиснуті в кулак.
Комплекс 3 (стоячи біля столу).
3. Які кошики великі (розводять руки в сторони, показуючи розміри кошиків).
Повторити 4-6 разів.
3. Фізкультурні паузи
До системи оздоровчо-
Діти дошкільного віку потребують частої зміни діяльності. Виданий педагог К.Д. Ушинський підкреслював, що дитина вимагає діяльності безперестанку і стомлюється не внаслідок діяльності, а внаслідок її одноманітності та однобічності. Тому фізкультурні паузи є ефективним засобом підвищення працездатності і зниження втоми у дітей протягом навчального процесу.
Зміст фізкультурних пауз становлять ігри середньої рухливості («Совонька», «Зроби фігуру», «Знайди прапорець» та ін.) або хороводні («Коровай», «Каруселі», «Мак»), танцювальні рухи під музику (платівка, магнітофонний запис), комплекс вправ ритмічної гімнастики або загальнорозвиваючих вправ (5-6), які вже знайомі дітям.
У теплу погоду фізкультурні паузи проводяться переважно на свіжому повітрі. До них входять вправи у прокачуванні, киданні та ловленні м'яча одне одному, вправи з малим м'ячем (школа м'яча), ходьба по колоді, стрибки в глибину, через скакалку та ін. Для цього слід виносити на майданчик великі та малі м'ячі, скакалки, обручі та інший інвентар.
У старших групах спосіб проведення фізкультурних пауз може мати комбінований характер і складатися із комплексу загальнорозвиваючих вправ та рухливих ігор, які вже знайомі дітям. Спочатку виконується 5-6 вправ, а потім проводиться рухлива гра (одне-два повторення).
Фізкультурна пауза повинна закінчуватися за 2-3 хв. до початку наступного заняття, щоб діти змогли заспокоїтися і своєчасно підготуватися до заняття. Тривалість її 6—10 хвилин.
4. Повсякденна робота з фізичного виховання: пішоходні переходи, прогулянки за межі дитячого садка, організація і методика проведення індивідуальної роботи з фізичного виховання, самостійна рухова діяльність.
Прогулянки за межі дільниці дитячого саду проводяться після занять в ранковий час. Способи пересування можуть бути різними: пішки, на лижах, велосипедах.
Основне призначення прогулянок - активний відпочинок, а також закріплення рухових навичок і розвиток фізичних якостей у природних умовах (ліс, поле, берег річки), привчання орієнтуватися на місцевості. В тій чи іншій мірі вирішуються і всі інші завдання фізичного виховання.
Прогулянки вимагають спеціальної підготовки. Вихователь заздалегідь планує день для прогулянки і її тривалість; визначає завдання, які будуть вирішуватися; вибирає спосіб пересування; намічає маршрут, його дальність і місця для відпочинку; підбирає фізичні вправи, які будуть виконуватися в дорозі, на кінцевому пункті. При цьому слід врахувати природні перешкоди (пні, купини, струмочки, канавки), подолані в дорозі, і передбачити фізкультурний інвентар, який потрібно взяти з собою (м'ячі, скакалки) і використовувати в місцях відпочинку і на кінцевому пункті.
При виборі маршруту, способів пересування та кількості ігор та вправ вихователь враховує фізичну підготовленість дітей. Він продумує послідовність і тривалість виконання рухів, організацію дітей та прийоми керівництва ними. Важливо також визначити, в якому одязі та взутті доцільніше відправитися на прогулянку.
На прогулянці використовуються знайомі дітям фізичні вправи.
Діти повинні знати, на який день намічена прогулянка, які завдання будуть вирішуватися, який одяг, взуття та фізкультурний інвентар потрібно приготувати.
Тривалість піших прогулянок збільшується з віком дітей: від 20 хв до 1,5-2 ч. До 7 років діти стають досить витривалими і можуть з перервами для відпочинку пройти 4-5 км.
По дорозі до кінцевого пункту маршруту виконуються різні рухи: діти переступають через канавки, підіймаються на пні і зістрибують з них. Через 15-20 хв шляху вихователь оголошує перерву для відпочинку.
На кінцевому пункті маршруту кожній дитині надається можливість зайнятися улюбленою справою (гра в м'яч, стрибки через скакалку та ін.) Вихователь проводить рухливу гру з усіма дітьми одночасно.
Повертатися в дитячий сад краще найкоротшим шляхом. Йти потрібно так, щоб всі відчували себе бадьоро, швидко дійшли до дитячого саду і встигли підготуватися до обіду.
Взимку прогулянки проводяться на лижах, іноді і пішки, наприклад, до гірці, з якою діти катаються на санках. Тривалість лижних прогулянок поступово збільшується і в старшій групі досягає 35-40 хв. Під час таких прогулянок діти скочуються на лижах з гірок, грають у різні рухливі ігри.
У дитячому садку організовуються та екскурсії на лісову галявину, на колгоспну ферму, стадіон і т. д. Головне в екскурсії - це спостереження, наприклад, за життям комах, тварин, за роботою дорослих, тренуванням спортсменів. Під час шляху до об'єкта можна використовувати природні умови для різних рухів.
У прогулянках і екскурсіях за межі дільниці групу, крім вихователя, повинні супроводжувати будь-хто з працівників дитячого саду (медсестра, методист, завідувачка, няня) або батьки.
Прогулянки за межі дитячого садка на природу (пішохідні переходи) здійснюють у першу половину дня.
Пішохідні переходи являють велику цінність для зміцнення здоров’я дітей 4-7 років і формування рухових умінь та навичок бігу, ходьби, метання, підлізання, стрибків та інших рухів. Рухова діяльність у поєднану Зі свіжим повітрям, сонцем підвищує захисні реакції організму дітей, загартовує їх. Навколишня природа, різноманітні враження збагачують знання, виховують естетичні почуття дітей.
Під час проведення
пішохідних переходів необхідно
вчити дітей дотримуватися
Також потрібно вирішувати освітні завдання: ознайомлення з архітектурою будинків, породами дерев, поряд з якими проходять діти тощо. Тому метою пішохідних переходів є удосконалення рухових навичок та комплексний розвиток рухових якостей у природний умовах (парк, ліс, берег річки), навчання дітей орієнтуватися на місцевості.
У процесі проведення пішохідних переходів необхідно враховувати такі моменти:
-вибір маршруту, добір дрібного спортивного інвентарю і деякого устаткування;
- екіпірування дітей та вихователів;
-добір змісту ігор і розваг на місці зупинки.
Дозування переходів залежить від віку, складу та підготовленості дітей.
Його змінюють залежно від пори року, погоди, змісту переходу. Відстань як пішохідних, так і лижних переходів поступово збільшують протягом року від однієї вікової групи до іншої. Довжина шляху в один бік не повинна перевищувати для дітей 4-5 років — 1,5км, а для старших дошкільників – до 2 км. Після кожних 15хв. ходьби потрібно робити короткочасні (4-5-хв.) зупинки для відпочинку дітей.
Вихователь заздалегідь готується до проведення пішохідного переходу, розробляє його план та маршрут, передбачає проведення активного відпочинку (виконання основних рухів, ігор), готує необхідний інвентар (м’ячі, скакалки тощо). Вибір маршруту та швидкість пересування групи залежать під фізичної підготовленості дітей та їхніх інтересів: у гай, до річки, на галявину, в парк. Так, діти із задоволенням переступають через струмочки, канавки, підіймаються на великі горби, перестрибують через купину, пеньки, підлізають під гілки дерев, кидають палички, шишки, повзають по траві тощо. Важливо також визначити, у якому одязі та взятті дітям зручніше вирушати на цю прогулянку.
Під час пересування маршрутом діти можуть йти вільно, зграйкою, тому що ходьба у парах ускладнює свободу пересування та викликає негативні емоції. Шикування у пари виправдано тільки для переходу дороги, що по ній рухається транспорт, та в той час, коли група йде пішохідним тротуаром. Якщо хтось із дітей відстає, роблять паузи активного відпочинку, під час яких вихованці спостерігають різні явища природи або об’єкти довкілля, збирають плоди дерев і чагарників.
Будь-якої пори року потрібно цікаво та різноманітно використовувати рельєф місцевості та природні умови для виконання рухів. У лісі або парку дітям пропонують ходьбу та біг між деревами, переступання через гілки, пеньки, канавку; підлізання під низько опущені гілки дерев або чагарників; стрибки з пеньків, підстрибування з діставанням гілок дерев, кущів; метання шишок, каштанів у ціль (дерево, пеньок) або на дальність.
На лузі: ходьба та біг по траві з високим підніманням стегна; перестрибування через купинки або невисокі кущики; ходьба босоніж по траві тощо.
На березі водойми (річки, озера): ходьба та біг по піску, гальці; ходьба, ступаючи «слід у слід», метання каміння у воду, стрибки у довжину та висоту з місця на піску.
В усіх вікових групах під час пішохідних переходів доцільно проводити рухливі ігри та ігрові вправи. У старших групах виправдовує себе проведення ігор, які об’єднані єдиним сюжетом: «Мисливці», «Мандрівники», «Слідопити» та ін. На маршрутах грають в ігри: «Пошукаємо лисичку», «Знайдемо грибок», «Якого листя більше», «Відшукаймо зайця» тощо.
Узимку переходи для старших дошкільнят планують з використанням лиж та санок. Діти можуть іти пішки до місця, де є гірки, з яких вони кататимуться. Необхідним моментом в організації пішохідних переходів є дозування навантаження на організм дітей і правильна регламентація їхньої рухової діяльності з урахуванням стану здоров’я. Так, рухова активність ослаблених дітей на маршруті складає 10-15 %, здорових — 20-55 % загального рухового режиму.
Отже, регулярне
проведення пішохідних переходів дозволяє
значно підвищити руховий режим
дошкільнят у цей день, покращити
рухову підготовленість та дає дітям
естетичне задоволення від
5. Форми активного відпочинку: організація і зміст днів здоров'я, фізкультурні розваги і методика їх проведення, фізкультурні свята і методика їх застосування.
День здоров'я.
У системі заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я, загартування, покращання фізичному, розвитку та виховання у дітей прагнення бути сильними, спритними, витривалими важливе місце належить дням здоров'я. Рекомендується проводити ці дні у всіх дошкільних групах один раз на місяць. Основна мета дня здоров'я – охопити всіх вихованців групи різними фізкультурними заходами. Він здійснюється протягом усіх періодів дня: зранку – ігри середньої рухливості (під час прийому дітей), ранкова гімнастика, заняття з фізичної культури (інші навчальні заняття в цей день не проводяться), під час прогулянок планують різноманітні змагання в іграх та вправах спортивного характеру, іграх-естафетах (для дітей старших груп), розваги-атракціони, виконання фізичних вправ (біг, стрибки, метання, лазіння).
Організовуючи дні здоров'я, враховують кліматичні особливості сезону, можливості використання природних факторів (ліс, парк, луки, береги, водойми та ін.). Наприклад, взимку до програми дня здоров'я входять рухливі ігри, змагання із санками", лижами, ковзанами. Молодші діти беруть участь у катанні на санчатах з гірки, ходьбі по снігових валах, ліпленні сніговика та ін.
Старші – в катанні на лижах з гірки, грі у хокей з шайбою, катанні на ковзанах, іграх на лижах та ковзанах тощо. Для цього заздалегідь готують снігові гірки, льодові ковзанки, фізкультурний майданчик.
У регіонах, де взимку випадає сніг, зі старшими дітьми в цей день можна провести лижний похід. Довжина його маршруту для середньої групи до 600-800 м, старшої – до 1-1,5 км, підготовчої до школи групи до 2-2,5 км. Плануючи похід, треба заздалегідь продумати маршрут (особливо його безпечність), екіпіровку дітей та організацію активного відпочинку (коли діти прийдуть на кінцевий пункт маршруту).
У весняно-літній період можливості для більш насиченого проведення днів здоров'я значно збільшуються. Діти можуть брати участь у різноманітних іграх, змагатися у виконанні фізичних вправ (хто далі кине м'яч, стрибках у довжину та ін.), катанні на велосипеді, самокаті тощо.
Бажано ширше застосовувати веселі атракціони, ігри-естафети, розваги. Так, молодшим дошкільникам пропонують влучити м'ячем в обруч (кошик, прокочуючи м'яч, збити булаву та ін.). Старші діти змагаються у веденні м'яча поштовхом руки або ногою між булавами (кубиками), які поставлені на землю на відстані 1,5 м; бігу на швидкість у парах (тримаючись за руки), тощо.
Информация о работе Фізкультурне заняття як форма організованого навчання рухам.