Фізкультурне заняття як форма організованого навчання рухам.

Раніше за все починається  проведення під музику таких основних рухів, як ходьба, біг, підскоки на місці  і з просуванням вперед. Під впливом музики вони стають більш чіткими, ритмічними, координованими. За допомогою музики можна міняти темп, види ходьби або бігу, чергувати ходьбу з бігом, змінювати напрямок і т.д. Під музику проводять і нескладні вправи в підкиданні і лову м'яча, передачі м'яча по колу і ін

Деякі основні рухи, такі, наприклад, як вправи в рівновазі, метання  вдалину і в ціль, стрибки в довжину і у висоту, лазіння, не слід супроводжувати музикою: вони вимагають індивідуального темпу виконання, великої уваги та зосередженості. У таких вправах музика не сприяє поліпшенню якості рухів, а відволікає увагу від рухів, обмежує їх.

Проведення основних рухів під музику можливе у  всіх вікових групах дитячого саду.

Загально-розвиваючі вправи з музичним супроводом проводяться  головним чином у старших вікових  групах. Музичний супровід загальнорозвиваючих вправ доцільно в тому випадку, якщо вони досить прості, добре освоєні дітьми і виконуються ними вільно і невимушено. Дитині важко діяти відповідно з музикою. Якщо він погано володіє рухом. Тому всякий рух попередньо має бути розучити з дітьми без музичного супроводу. З загальнорозвиваючих вправ найбільш зручні для виконання під музику руху рук, присідання, нахили, повороти.

Ряд вправ з положення  сидячи, лежачи на спині, животі, успішне  виконання яких залежить від значних  силових зусиль та індивідуальних можливостей  кожної дитини (прогинання, піднімання і опускання ніг і ін), найчастіше виконується без музичного акомпанементу й навіть без підрахунку.

Під музику іноді проводяться  деякі рухливі ігри з ходьбою, бігом («Ведмідь і діти», «Коники»), підскоками («Козочки і вовк», «Пташки  і автомобіль» та ін.)

Широко використовуються також ігри зі співом, хороводні  ігри («Калина», «Теремок», «Заїнька»), Елементи танців і танцювальні кроки (крок польки, галопу, приставні кроки  з присіданням, подскокі з просуванням  вперед, різні види кружляння, полупрісядка, мотузочок і ін) частіше за інших рухів потребують музичному супроводі.

На ранковій гімнастиці звучання музики організує весь комплекс вправ, підбір її залежить від їх змісту. На фізкультурному занятті під музику проводять вступну частину, Загально-розвиваючі вправи, танцювальні ритмічні рухи та деякі ігри в основній частині заняття, заключну ходьбу, пісню.

Щоб правильно підібрати  музичний супровід, потрібно добре  уявляти собі кожну вправу, розуміти його зміст і призначення. Підбір музики здійснюється музичним працівником спільно з вихователем. При цьому враховується характер рухів і вік дітей. У середній групі музичний супровід має мати особливо яскраво виражений розмір музичних фраз, проводитися в більш повільному темпі і з більш різкою зміною мелодій, ніж у старшій групі. При виборі музичних творів і музично-ритмічних рухів здійснюється наступність музичних і фізкультурних занять.Треба постійно стежити, щоб музика за формою, змістом, а також темпу виконання була зручна для виконання вправи. Така музика сприяє формуванню правильних навичок рухів, їх вдосконалення. Не можна допускати перекручування мелодії музичного твору з метою зробити його більш зручним для супроводу того чи іншого руху. Збереження музичної цілісності твору - обов'язкова умова при використанні музики на заняттях з розвитку рухів дітей.

Музика допомагає найкраще організувати заняття, підвищити їх щільність. Звільняючи вихователя від регулювання темпу і ритму вправ, від рахунку, вона дозволяє сконцентрувати його на педагогічному процесі, поясненнях, індивідуальних вказівках та допомоги, виправленні помилок по ходу виконання вправ. Музичний супровід дозволяє домагатися не тільки високої чіткості та правильності, але і пластичності, виразності рухів. Багато в чому цьому сприяють рухові імпровізації дітей на різні теми у відповідності з ритмом і характером музики. [6]

Гімнастика  після денного сну.

Щоденно після денного  сну у всіх дошкільних групах проводиться  комплекс вправ гігієнічної гімнастики. До нього входять загальнорозвиваючі вправи, які виконувалися вранці, а також вправи з профілактики порушень постави та плоскостопості. Біг на початку гімнастики не пропонують у зв’язку з тим, що організм дітей після вставання з ліжка ще перебуває у стані гальмування й значне фізичне навантаження, яке викликає біг, у цей період не бажане.

При проведенні гімнастики у спальні, де площа не дозволяє дітям  виконувати ходьбу та біг, після комплексу  загальнорозвиваючих вправ ці рухи виконуються на місці. Тривалість та дозування вправ такі, як і в ранковій гімнастиці.

Якщо гімнастика після  денного сну проводиться у  груповій кімнаті, то попередньо необхідно  звільнити достатню площу: зсунути  стільці, провести вологе прибирання, провітрити кімнату. Температура повітря  у приміщенні для дітей молодшої та середньої груп може бути в межах +16…+18°С, а старших — +14…+16°С. Поєднання гігієнічної гімнастики із загартовуванням повітря значно підвищує її оздоровчий вплив на організм дитини.

У створенні умов для  зміцнення здоров'я дітей велике значення має застосування загартовуючих процедур. Завідуюча дбає про створення гігієнічного повітряного режиму у групових кімнатах, спальнях та фізкультурному залі, проведення загартовуючих процедур, систематичне перебування дітей на свіжому повітрі в будь-яку погоду, особливо взимку. Поєднання загартування з виконанням фізичних вправ та участю дітей у рухливих іграх має особливу користь у зміцненні їх здоров'я та профілактиці респіраторних захворювань.

 

3. Організація і методика проведення фізкультхвилинок і фізкультпауз.

 

Фізкультурні  хвилинки

Дітям дошкільного віку важко провести ціле заняття не рухаючись, тривалий час концентрувати свою увагу на якомусь одному завданні або слухати пояснення навчального  матеріалу. Наукові дослідження (М.В. Антропова, Г.П. Лєскова, Н.А. Ноткіна та ін.) свідчать про те, що статичне навантаження є найважчим для дитини.

Тривале сидіння в  одній позі і розумове напруження дошкільнят під час занять (за винятком занять з фізичної культури та музичних) призводять до розумової втоми, послаблення  уваги, уповільнення току крові та кровопостачання мозку. Стомившись, деякі діти сутулять спину, лягають грудьми на край стола, нахиляють тулуб вліво або вправо. Все це негативно впливає на поставу дошкільнят.

Основні ознаки стомлення  дітей, як встановлено у дослідженнях Н.М. Аксариної, такі: порушення нещодавно сформованих вмінь; порушення координації дрібних рухів, уповільнення їх, тривалі відволікання; примітивне маніпулювання (перекладання предметів, що знаходяться на столі; постукування по столу та ін.), підвищена роздратованість, позіхання. Ці ознаки поведінки багатьох дошкільнят є сигналом для вихователя про те, що вони втомилися. Така реакція організму при даному розумовому напруженні може змінюватися процесом гальмування, для якого характерна млявість, діти потягуються, лягають грудьми на стіл та ін.

Наукові дослідження (М.В. Антропова, Н.Т. Теленчі та ін.) свідчать про те, що перші ознаки стомлення виявляються у дітей середньої групи на 7-9 хв, старшої – на 10-12 хв, підготовчої до школи групи – на 12-14 хв.

Відомий російський фізіолог І.М. Сєченов розробив вчення про  активний відпочинок і довів, що працездатність людини поновлюється швидше, якщо процес збудження на якийсь час переключатиметься  на інші центри кори головного мозку. Отже, короткочасна зміна діяльності дітей у вигляді невеликих комплексів гімнастичних вправ дає можливість зменшити стомленість і відновити працездатність дошкільнят для успішного продовження навчальної роботи в другу половину заняття.

Фізкультурна хвилинка проводиться в середній групі щодня під час занять з конструювання, малювання, ліплення, розвитку мови, математики та ін. До комплексів фізкультурних хвилинок входить 3-4 вправи, кожна з яких повторюється по 4-6 раз. Темп виконання вправ середній або повільний. Загальна тривалість – одна-дві хвилини.

Добираючи вправи для  фізкультурної хвилинки, слід керуватися такими вимогами: вправи мають відповідати  віковим особливостям дошкільників, бути їм відомими і охоплювати в  основному великі м'язові групи; за характером вправи повинні бути типу потягування і розслаблення м'язів, щоб активізувати функції дихання і серцево-судинної системи. Рухи фізкультурної хвилинки за своїм характером повинні бути протилежними положенню тулуба, ніг, голови, рухів рук дітей під час занять. Наприклад, якщо в процесі малорухомих занять в них втомились м'язи ніг, спини, шиї, то під час фізкультурної хвилинки доцільно давати вправи з випрямленням ніг та тулуба, розведенням плечей (рук у сторони), підніманням голови; напруженням м'язів кисті і їх розслабленням.

Ці вправи виконуються  з різних вихідних положень: сидячи за столом, стоячи за столом, стоячи біля стола. До комплексів треба вводити  вправи, які вивчалися на заняттях з фізичної культури. Це зекономить час, який довелося б витратити для  пояснення того чи іншого вихідного положення і виконання вправи.

Основна спрямованість  комплексів фізкультурних хвилинок така:

1. вправи типу потягування, які сприяють випрямленню хребта та підвищують тонус м'язів-розгиначів тулуба;
2. вправи в нахилах і поворотах тулуба;
3. вправи для м'язів ніг (відведення ніг, присідання, стрибки).

Остання вправа повинна  бути спрямована на зниження фізіологічного навантаження відносно попередніх вправ (повільне піднімання рук вгору та опускання вниз у поєднанні з  глибоким вдихом та повним видихом).

Вправи слід погоджувати  з характером занять. Так, на заняттях з ліплення та малювання від одноманітних динамічних напружень у дітей  стомлюються м'язи рук. Крім того, вони досить часто перебувають у  зігнутому положенні. Саме тому під  час фізкультурних хвилинок на цих заняттях використовуються вправи на інтенсивне потягування, випрямлення та вигинання хребта, на розпрямлення грудної клітки, які виконуються з одночасними рухами рук (вгору, в сторони та ін.) і подальшим опусканням їх у вихідне положення. Ці вправи також запобігають викривленню хребта.

На заняттях з розвитку мови та математики діти майже не рухаються. У даному випадку доцільне введення інтенсивних рухів з широкою  амплітудою, а також енергійних рухів  кистей (обертальні рухи, стискування  пальців та ін.), які підвищують тонус кори головного мозку в цілому.

У комплекси фізкультурних  хвилинок слід вводити вправи для  ніг, особливо коли діти виконують комплекс у положенні стоячи за столом або  біля столу. Такі вправи стимулюють кровообіг  у нижніх кінцівках, у ділянках таза і живота дитини.

Іноді фізкультурна хвилинка поєднується із змістом заняття. Наприклад, під час заняття з  математики дітям показують картку з цифрою 6 і пропонують поплескати у долоні або виконати присідання на один раз більше або вихователь показує 5-6 олівців і промовляє: «скільки олівців у нас, нахилились стільки раз» і та ін.

Комплекси вправ для  фізкультурних хвилинок змінюються через два-три тижні, причому змінювати  можна не весь комплекс, а тільки окремі вправи, вихідні положення, амплітуду рухів. Все це створює враження новизни вправ, і діти виконують їх з неослабним інтересом.

Перед проведенням фізкультурної  хвилинки вихователь пропонує дітям  приготуватися до виконання вправ. Пропонувати вправи слід спокійним  тоном, щоб не викликати зайвого збудження і не відвертати увагу дітей від навчального процесу. Вихователь показує рухи, а потім пропонує дітям виконати їх. Якщо вправи знайомі дошкільнятам (вони виконували їх кілька разів на попередніх заняттях), не варто їм показувати, а досить лише сказати: «Виконуємо першу вправу», «Виконуємо другу вправу» і т.д.

Під час проведення фізкультурної  хвилинки вихователь стежить за тим, як діти виконують вправи, і робить потрібні зауваження. Особливу увагу  слід приділяти диханню. Важливо, щоб діти дихали глибоко (через ніс, а видихали ротом), поєднуючи дихання з рухами. Якщо у вправах немає чітко обумовлених фаз вдиху та видиху, дихати треба рівномірно в довільному темпі.

Комплекси вправ  для фізкультурних хвилинок

Комплекс 1 (сидячи за столом)

1. Піднімання рук вгору.

В.п. - сидячи за столом, руки вперед на столі. 1-2 руки вгору - в сторони, потягнутися (вдих); 3-4 - опустити руки у  в.п. (видих). Повторити 4-6 раз у повільному темпі.

2. Повороти тулуба.

В.п. - сидячи за столом, руки за голову.

1. - повернути тулуб праворуч, руки в сторони (вдих);
2. - повернутися у в.п. (видих);

3—4 - те саме вліво.  Повторити 4-6 раз у середньому  темпі.

3. Згинання та розгинання рук.

В.п. - сидячи за столом, руки до плечей, пальці стиснуті в кулаки.

1. - руки вперед, пальці розчепірити (видих);
2. - повернутися у в.п. (вдих). Повторити 4-6 раз у середньому темпі.

4. Піднімання рук в сторони.

В.п. - сидячи за столом упівоберта, кисті рук біля грудей.

1. - руки в сторони (вдих);
2. - повернутися у в.п. (видих). Повторити 4-6 раз у повільному темпі.

Комплекс 2 (стоячи за столом)

1. Піднімання рук вгору.

В.п. - стоячи за столом, руки за голову, лікті вперед.

1. прогинаючись назад, лікті відвести назад (вдих);
2. повернутися у в.п. (видих). Повторити 4-6 раз у повільному темпі.

2. Нахили тулуба вперед.

В.п. - стоячи за столом, руки на пояс.

1. - нахилити тулуб вперед (видих);
2. - випрямитися у в.п. (вдих). Повторити 4-6 раз у середньому темпі.