Інтеграція рухової діяльності у процес навчання (пізнавальна діяльність у русі, фізкультурні хвилинки)

Якщо у дітей погана координація рухів, їх важко навчити  діяти відповідно до музики. Тому спочатку, розучуючи вправу, треба показали і виконали цей рух один-два  рази без музики, під лічбу вчителя. Після цього вправу виконують  під музику. Основну частину уроку  здоров'я для посилення емоційного фону.

Оцінку впливу системи  організованих і самостійних  занять фізичними вправами ефективно  проводити на великій перерві  або після уроків.

Виховувати вольові  якості і свідому дисципліну треба  на всіх уроках: привчати дітей емоційно стримуватися під час виконання  вправ, особливо в іграх, де потрібно додержувати певні правила. Спільне  виконання вправ дає змогу  формувати взаємодопомогу, колективізм, чесність та інші високі моральні якості людини.

Для зняття емоційного напруження між виконаннями тестових вправ  краще провести одну-дві прості естафети з переключенням навантаження з  одного виду діяльності на інший (наприклад, після бігу ‒ стрибки або кидки м'яча), чи виконати дихальні вправи з підрахунком тривалості затримки дихання після вдиху або видиху.

Отже, під впливом різноманітної  м'язової діяльності, зокрема систематичних  і правильно організованих занять фізичними вправами, відбувається тренування організму дитини: вдосконалюється  функціональний стан організму і  розвивається тілобудова, підвищується працездатність, зменшується витрата  енергетичних речовин на виконання  тієї самої роботи.

Учитель має бути уважним  до зовнішніх виявів утоми учнів: при середньому ступені втоми  дихання прискорюється, знижується інтенсивність м'язових зусиль, швидкість  руху, порушується координація рухів; при значному ‒ надмірно прискорюється дихання, виявляються такі ознаки, як блідість, скутість рухів і млявість в усьому тілі, різко порушується координація рухів; за перших ознак перевтоми треба дати учневі відпочинок або повністю звільнити його від виконання вправ.

Але не слід забувати, що дитячий  організм має здатність швидко адаптуватися до більшого обсягу роботи, може довше  виконувати той чи інший рух (біг, стрибки, віджимання, присідання та ін.) і за короткий час відновлювати сили після фізичних навантажень [9].

2.3. Інтеграція рухової діяльності у процес навчання (пізнавальна діяльність У русі, фізкультурні хвилинки на уроках).

Одним з кризових явищ традиційних і нових систем освіти є розрив між фізичним вихованням й іншими видами навчальної діяльності школярів. Можливою причиною цього  є відсутність реальних механізмів взаємозв'язку пізнавальної та рухової  діяльності. Суть такої взаємодії  полягає у формуванні інтегрованого  освітнього, оздоровчого і загального виховного ефекту навчання. Нажаль, в сучасній школі ці компоненти реалізуються незалежно один від одного.

Передові технології вальдорфських  шкіл та дитсадків, методології Штайнера, Флоренського говорять про наступне:

1. Дитина ‒ це цілісна істота, у якої специфічно індивідуально взаємодіють духовна, душевна і тілесна організації.
2. Розвиток дитини розглядається через призму трьох душевних або, точніше, духовних сил: інтелекту, почуття і волі. Власно людське розглядається не в перебільшеному розвитку однієї з якостей, а в досягненні індивідуальної гармонії й збалансованості всіх трьох духовних сил. Образно кажучи, освіта дитини повинна бути освітою і для голови, і для рук, і для тіла.
3. Побудова навчального плану вихователя в дитячих дошкільних і шкільних закладах визначається відомим ще з часів Каменського принципом природо відповідності, що в реальності означає наслідування вікових законів розвитку дитини.
4. Особлива увага приділяється формуванню тілесної організації, тобто гармонійному фізичному розвитку дитини, її руховій діяльності як основі для прояву вищих людських якостей.
5. Для оцінки ефективності впливу у освітньому процесі оздоровчо- виховного середовища на психофізичний розвиток дитини передбачається застосування не тільки кількісних, а й якісних показників дослідження динаміки зміни фізичних можливостей організму дитини.

Враховуючи сучасні  умови соціального й екологічного середовища на фоні інтелектуального вдосконалення, великого інформаційного значення набуває динаміка фізичного  розвитку школяра як фактора, що засвідчує  рівень гармонійного росту та здоров'я  дітей. Акцент в охороні здоров'я  школярів зміщується в бік активної участі в його збереженні як самих  школярів, так і їхніх батьків, а також учителів загальноосвітніх предметів за рахунок системи  оздоровчо-виховної роботи та знань  про реальний стан здоров'я, динаміку фізичного розвитку, функціональних можливостей, стан постави, частоту  захворюваності та інших показників під впливом занять протягом навчального  року Психологи та фізіологи вже  давно дійшли висновку, що індивідуальні  здібності (мислення, сприйняття, уявлення) не варто розглядати ізольовано, без  контексту рухового розвитку дитини. Нормальними умовами вияву та розвитку дитячих здібностей під  час навчання є спільна ігрова діяльність, спілкування з іншими дітьми, під час яких дитина не тільки рухається, а й легко запам'ятовує все почуте. [14]

Психологи вважають, що інформація запам'ятовується швидше, якщо дитина не тільки чує, а й бачить, образно  уявляє те, що вона почула, на фоні ігрової  діяльності або яких-небудь рухових  дій, які є певним емоційним фоном  та настроєм.

На основі цих концепцій  ми розробили систему на основі оздоровчої педагогіки пізнавально-рухового навчання. Ігрові ситуації в системі пізнавально-рухового навчання сприяють-зацікавленню дітей, створюють і підвищують інтерес  до інформації, яку школярі дістають під час уроку з конкретного  предмета. Варто зазначити: зміст  матеріалу, що вивчається, супроводжується  руховими діями певної структури, яка  допомагає моделювати образ-асоціацію  знань паралельно інформації, яку  подає вчитель, зокрема, про сутність теми з конкретного предмета, що зрештою сприяє засвоєнню знань. Передача знань під час дидактичної  гри дає змогу використовувати  в роботі не лише усвідомлену пам'ять  дитини, а й проміжне асоціативне  мислення між руховими і ментальними  процесами.

Учені вважають, що запам'ятовувати  й усвідомлювати інформацію краще, коли людина стоїть або рухається, а  найбільш оптимальною є фонова рухова активність, яка доповнюється асоціаціями (образно- рухове сприйняття). У системі  пізнавально-рухового навчання активність дитини поліпшує якісне сприйняття інформації, що надходить. Під час установки  на усвідомлене запам'ятовування базових  сюжетів гри накладається мимовільне відтворювання в пам'яті викладеного  на уроці нового матеріалу та прагнення  дитини відтворити рухові дії, що означають  правильну відповідь. У рухливій дидактичній грі спостерігається  мимовільне запам'ятовування і паралельно за рахунок рухових дій і фізичних вправ визначеної структури знімається розумова втома, відбувається корекція зору, постави, поліпшуються функція  дихання, емоційний стан молодшого  школяра. І.М.Павлов зазначав: «Асоціації мають дуже важливе значення для процесу пам’яті та мислення, як первинна основа їх».

Пізнавально-рухове навчання безпосередньо спонукає дітей застосовувати  свої розумові здібності. Вони намагаються  використати їх уже на початку  гри, щоб не підвести свою команду (ряд, у якому він сидить у класі), або особисто свій престиж перед  товаришами під час рухових ігор у спортивному залі, коридорі тощо. Ефект залежить від професійної майстерності і творчості вчителя, тобто від запропонованих ним правил гри, її організації, розподілу ролей або здійснення сюжету [5].

Розвиток мислення дитини найяскравіше виявляється в його діяльності. І.М.Сеченов писав: «Мислення під час рухів має велике значення для розвитку діяльності мозку». Так, під час скорочення м'язів у кору головного мозку поступає потік нервових імпульсів, підвищується тонус, сприйнятливість до засвоєння інформації.

Оптимізація рухової активності під час загальноосвітніх уроків, організована відповідно до дидактичного матеріалу, що засвоюється школярами, є запорукою нормального розумового та фізичного розвитку.

Такий методичний підхід допомагає засвоювати методичну  інформацію, запобігаючи або зняттям  розумової втоми, вирішення освітніх, оздоровчих і виховних завдань, як результату, коли методи і засоби фізичної культури використовуються не як фактори, пригнічуючи  рухову активність, а як дієві засоби, які підвищують ефект удосконалення  інтеграції освітньої і пізнавальної діяльності. Рухова діяльність учнів, організована у вигляді взаємодії  дидактичного матеріалу і спеціально визначених відповідних фізичних вправ, дихальної гімнастики спрямованої  дії не тільки своєчасно забезпечує зняття розумової і м'язової статичної  втоми, а й стимулює вищу нервову  діяльність, поліпшує м'язово-суглобову  чутливість і орієнтацію тіла та окремих  його частин у просторі, розпізнавання  образів, символів, визначення форми  фігур через родову подібність і  видові відмінності, виявлення типологічних і комбінованих властивостей предметного  середовища.

Розглядаючи оздоровчо-виховний процес як процес цілеспрямованого педагогічного  впливу, треба пам'ятати, що його якісним  наслідком завжди виступає система  відносин до свого рівня фізичної підготовленості, здоров'я, рухових  та функціональних можливостей організму, до себе як до особистості, до праці  та ін. Принципово важливим при цьому  є момент вибору методів впливу.

Педагоги найчастіше помилково  сприймають методи цілеспрямованого оздоровчо-виховного  впливу як результати виховання, що визначають сутність створення підходів, які  обираються для цього. Утім, основою  оздоровчо-виховної роботи є методи створення умов і форм організації  взаємодії педагогів та учнів  під час загальноосвітніх уроків в процесі інтеграції освітньої  та оздоровчо-виховної роботи, як наслідок спільної життєдіяльності в одному часовому інтервалі, що призводить до автоматичного (а точніше до неминучого, а не до примусового) формування системи  ставлення учнів до створення  стійкої мотивації і зміцнення  здоров'я засобами фізичної культури [10].

Фізкультурні хвилинки

Унаслідок довготривалої  розумової або фізичної роботи у  процесі навчального дня рівень працездатності у школярів поступово  знижується, особливо у першокласників Причиною тому є втома, яке наступає через 20-25 хвилин роботи, особливо на третьому-четвертому уроках в середині тижня. Основними ознаками розумового стомлення є зниження уваги, погіршення засвоєння навчального матеріалу, збільшення кількості помилок у виконанні завдань, випадків порушення дисципліни (відволікання від навчальної роботи, неспокій, розмови). Поряд з цим зростає і м'язова втома, що призводить до порушень постави ‒ голова нахиляється дедалі нижче і нижче, плечі також опускаються, спина сутулиться, учень лягає грудьми на парту, або перекошує тулуб у бік [8].

Тривале сидіння за партою спричиняє втому спини, шиї, ніг, призводить до застійних явищ м'язів тулуба і суглобів нижніх частин тіла, до зниження функції органів та систем організму, зокрема до уповільнення кровообігу. Якщо такий стан організму  буде часто повторюватися, то через 2-3 місяці навчання це призведе до загальної втоми і погіршення стану здоров'я дитини.

Для того, щоб уникнути таких прикрих наслідків, треба  застосовувати так званий активний відпочинок, тобто зміну одного виду діяльності на інший у формі фізкультурних  хвилинок або фізкультурних пауз. «Не складно, здається., ‒ писав К. Ушинський, ‒ примусити дітей у такт вставати і сідати, повертатися вправо і вліво, підняти руки й опустити їх, вийти як слід з-за лав і знову сісти на них рівно, спритно і без гомону та штовханини: але коли хоча б ці прості прийоми прищеплювалися у наших школах, то допомогли б зруйнувати ту важку, сонну атмосферу; яка здебільшого панує у них, і сприяли б не лише зміцненню здоров¹я дітей, а й свіжості та жвавості їхнього навчання. Дайте дитині трохи порухатися, і вона знову подарує вам десять хвилин уваги, а якщо їх уміло використати, це дасть вам більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять». Найкращою формою виконання фізкультурних хвилинок є ритмічна гімнастика, тобто виконання вже відомих фізичних вправ під веселу музику. Дослідженнями багатьох вчених доведено позитивний вплив музики на зняття розумової та емоційної втоми, на виховання відчуття ритму й поліпшення емоційного самопочуття. Комплекс вправ розучується на уроках фізичної культури, а закріплюється самостійно вдома. Музику краще підбирати зі знайомих мультфільмів, веселу, ритмічну [14].

Час проведення фізкультурних  хвилинок залежить від виду і місця  уроку у розкладі, а також від  структури компонентів уроку  та типу його, стану учнів, сезону року і навчальної чверті. Фізкультурна хвилинка триває 2-3 хв, до її комплексу входять 4-5 простих, доступних вправ, які не вимагають великого напруження, складної координації і впливають на основні м'язові групи. Кожну вправу повторюють 4-6 разів, темп виконання середній. Такі вправи поліпшують кровообіг і дихання, сприяють підвищенню розумової працездатності, позитивно впливають на емоційний стан учнів.

У молодших школярів під  час письмових робіт м'язи рук  стомлюються від одноманітних динамічних напружень, унаслідок чого порушується  стереотип навички правильного  письма. Тому на таких уроках доцільно виконувати фізичні вправи для рук  і пальців. Крім того, виконуючи письмові роботи, учні довше, ніж звичайно, перебувають  у зігнутому положенні. Тому в  комплекси фізкультурних хвилинок треба вносити вправи на інтенсивне потягування, випрямлення, на вигинання  хребта, на розпрямлення грудної клітки, для зору та ін. Після тривалого  сидіння за партою, що спричинює  застійні явища у нижніх кінцівках, ділянках тазу та живота, рекомендуються вправи для ніг.