Оцінювання фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку

 

Отримані у дослідженні результати можемо зобразити на рис. 3.1.

 

 

Рис.3.1. Рівень фізичної підготовленості серед дітей середнього шкільного віку, %

Аналіз результатів дослідження показує, що у досліджуваній групі дуже малий відсоток учнів з високим показником фізичної підготовленості (4,5% дівчаток та 6,5% хлопчиків). Низький рівень фізичної підготовленості у 27% хлопців, дівчат з низьким показником більше – 34,3%.

Ми можемо визначити, що за проведеним дослідженням загальний рівень фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку у СШ № 148 досить низький, але рівень фізичної підготовленості хлопців значно кращий, аніж дівчат. 

Наше дослідження було проведено з метою порівняльного аналізу показників фізичної підготовленості хлопчиків і дівчаток середнього шкільного віку.

Важливою характеристикою фізичної підготовленості є сила. В результаті дослідження розвиток сили оцінювався за результатами виконання тесту “підтягування на перекладині". Отримані результати показали високий рівень сили у хлопчиків на відміну від дівчат (табл. 3.2).

Дані дослідження стверджують, що силові показники розвиваються в тісній взаємодії з формуванням м’язової системи дитини і відрізняються за ритмом та темпом розвитку у хлопчиків і дівчаток. Водночас вони мають загальні риси: нерівномірність розвитку, наявність періодів інтенсивного й сповільненого розвитку, швидкого темпу росту силових якостей в окремих періодах життя. Вказані закономірності зобов’язують нас ввести у відповідні вікові етапи різноманітні засоби й методи інтенсивного навчання. Наскільки перспективними виявляються вони, залежить від зростання показників розвитку фізичної підготовленості.

Таблиця 3.2.

Результати обстеження фізичної підготовленості учнів молодшого шкільного віку за державними нормативами, %

 

Вид випробування	Кількість учнів,%
	“5”	“4”		“3”		“2”		“1”
Підтягування на перекладині, разів	Хлопчики
	8,94		4,06		13,0		10,56		63,41
	Дівчата
	14,60		10,11		22,47		21,34		31,46
Стрибок у довжину з місця, см	Хлопчики
	20,32	34,95		19,51		6,50		18,69
	Дівчата
	51,68	17,97		12,35		45		8,13
Біг 30 м, с	Хлопчики
	3,63	12, 19		25, 20		32,77		25, 20
	Дівчата
	5,61	15,73		22,47		33,63		35,95
Човниковий біг 4 х 9 м, с	Хлопчики
	46,34	33,33		10,56		8,40		3,25
	Дівчата
	33,70	26,96		19,10		5,45		5,61
Біг 200 - 500 м - учні 7-8 років, 500 - 1000 м - учні 9 - 10 років, с	Хлопчики
	8,94	18,69		13,82		21,84		30,89
	Дівчата
	5,7	1,12		11,23		27,27		56,17
Нахили тулуба вперед із положення сидячи, см	Хлопчики
	11,38	13,0		13,0		19,32		55,28
	Дівчата
	4,49	15,73		19,10		14,54		46,06

 

Наступним показником визначення фізичної підготовленості є швидкісно-силові якості. Це можливості нервово-м’язової системи побороти опір із високою швидкістю м’язового скорочення [23, 25]. Розвиток цих якостей має визначальне значення у руховій діяльності ациклічного й змішаного характеру (стрибки, спортивні ігри), в таких видах спорту, де результати залежать від швидкості відштовхування, вибухового напруження.

Серед фізичних якостей спритність характеризує здатність людини швидко оволодівати новими рухами і швидко перебудовувати рухову діяльність у зв’язку з обставинами, які змінилися [25, 60]. і проявляються в комплексі з іншими фізичними якостями. Для розвитку спритності і координації рухів необхідно використовувати різні поєднання елементарних рухів рук і ніг, при цьому поступово ускладнюючи їх.

Отже розвиток спритності проявляється в координаційних здібностях із руховими навичками, тому носить комплексний характер і є однією з передумов розвитку фізичної підготовленості.

Для оцінювання розвитку витривалості ми застосовували біг. У фізичному вихованні під терміном “витривалість" розуміють можливості організму боротися з перевтомою, яка викликана м’язовою діяльністю. Для формування витривалості застосовують вправи, що дають фізичне навантаження на організм дитини трохи більше, ніж те, яке вона звикла переносити. Це дало нам можливість зіставити показники фізичної підготовленості відповідно індивідуальних можливостей кожної дитини за цим тестуванням.

За показниками тесту отримано дані розвитку витривалості, які засвідчують, що у хлопчиків років результати покращуються, і лише незначна кількість дівчаток отримали з цього тесту оцінку “5” (5,71%). Така закономірність доводить, що у дітей середнього шкільного віку низький рівень витривалості, особливо у дівчаток.

Підвищення рівня розвитку фізичної підготовленості залежить від показників еластичності м’язів і зв’язок. Суттєвим впливом на рівень розвитку гнучкості впливає рухливість у суглобах, які мають індивідуальні особливості у кожної людини. Саме у дітей середнього шкільного віку ці якості розвиваються ефективніше, ніж у старшому віці. Фізичний показник гнучкості характеризується здатністю людини виконувати рухи з великою амплітудою.

При оцінці фізичної підготовленості досліджених учнів середнього шкільного віку встановлено два рівні розвитку фізичних здібностей. Так 44% підлітків мають низький рівень фізичної підготовленості та 56% - нижче середнього.

Як представлено у таблиці 3.3. показники розвитку фізичних здібностей, які ми аналізували серед хлопців та дівчат середнього шкільного віку, мають вірогідну відмінність за статевою приналежністю.

 

Таблиця 3.3.

Показники рівня фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку

 

Фізичні здібності	У цілому	Хлопці	Дівчата
Гнучкість, см	13,5±0,8	10,1±0,9*	15,9±0,9
Спритність, с	10,5±0,1	10,04±0,1*	10,9±0,1
Сила, кількість раз	15,9±0,8	16,1±1,6	15,8±0,7
Швидкісно-силові, см	173±3,2	186,8±4,8*	163,4±3,1
Витривалість, хв.	11,3±0,2	10,5±0,3*	11,8±0,2
Швидкість, с	10,7±0,1	9,8±0,2*	11,3±0,1
Сума балів за показниками	16,3±0,5	14,5±0,6*	17,6±0,7

 

Примітки: - * р <0,01 -– вірогідна відмінність між показниками учнів різної статі.

Так, у хлопців встановлена вірогідна перевага показників всіх здібностей над відповідними показниками у дівчат.

У дівчат лише вірогідно переважають показник гнучкості (15,9±0,9 см) над відповідним показником хлопців (10,1±0,9 см, р <0,01). Але за сумою балів оцінки фізичної підготовленості встановлено, що дівчата для свого віку та з врахуванням статевої приналежності мають другий рівень фізичної підготовленості на відміну від хлопців, фізична підготовленість яких відноситься до першого рівня (р <0,01).

 

 

Висновки

 

Таким чином, за результатами дослідження ми можемо зробити висновки, що аналіз науково-методичної літератури свідчить, що високий рівень фізичного стану дітей є однією з умов доброго здоров’я і найчастіше причиною різноманітних відхилень у їх фізичному розвитку є недостатня рухова активність, що прогресує з кожним роком. Вирішення оздоровчих завдань у процесі фізичного виховання дітей середнього шкільного віку можливе за рахунок використання ефективних засобів фізичної культури та збільшення кількості годин на тиждень на заняттях з фізичного виховання.

Засоби фізичного виховання в середньому шкільному віці - основні циклічні вправи, вправи в метаннях, стрибках, лазінні, подолання вертикальних і горизонтальних перешкод, основи техніки спортивних ігор, а також нові технології рухової активності: аеробіка, фітнес та ін.

Роль вчителя на уроках фізичної культури в середньому шкільному віці стає іншою, він вже організатор і помічник. При проведенні занять вчитель акцентує увагу на придбанні навичок самостійних занять фізичними вправами та їх вплив на різні системи організму. 

Інтегральним показником фізичного здоров’я є рівень фізичного стану, що характеризується нормальним станом фізіологічних функцій організму і їх резервними можливостями, які змінюються впродовж життя

Дослідження фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку ми проводили на базі СШ № 148, у дослідженні приймало участь 30 дітей. На початку експерименту ми здійснили оцінку рівня індивідуального фізичного здоров’я з урахуванням показників фізичного розвитку  та функціонального стану систем організму за методикою Г.Л. Апанасенко.

Аналіз результатів дослідження показав, що у досліджуваній групі дуже малий відсоток учнів з високим показником фізичної підготовленості (4,5% дівчаток та 6,5% хлопчиків). Низький рівень фізичної підготовленості у 27% хлопців, дівчат з низьким показником більше – 34,3%.

Ми можемо визначити, що за проведеним дослідженням загальний рівень фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку у СШ № 148 досить низький, але рівень фізичної підготовленості хлопців значно кращий, аніж дівчат. 

При оцінці фізичної підготовленості досліджених учнів середнього шкільного віку встановлено два рівні розвитку фізичних здібностей. Так 44% підлітків мають низький рівень фізичної підготовленості та 56% - нижче середнього.

За результатами дослідження у хлопців встановлена вірогідна перевага показників всіх здібностей над відповідними показниками у дівчат.

У дівчат лише вірогідно переважають показник гнучкості (15,9±0,9 см) над відповідним показником хлопців (10,1±0,9 см, р <0,01). Але за сумою балів оцінки фізичної підготовленості встановлено, що дівчата для свого віку та з врахуванням статевої приналежності мають другий рівень фізичної підготовленості на відміну від хлопців, фізична підготовленість яких відноситься до першого рівня (р <0,01).

 

 

Список використаних джерел

 

1. Ареф’ев В.Г., Столітенко В.В. Фізичне виховання в школі. - К.: ІЗМН, 2002. - С.56 - 59.
2. Бальсевич В.К. Физическая культура для всех и для каждого. - М.: Физкультура и спорт, 2001. - 208 с.
3. Бакіко І.В. Аналіз змісту пріоритетного навчального матеріалу у шкільних програмах із фізичного виховання // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - К., 2002. - № 2. - С.3 - 4.
4. Бондаревский Е.Я., Кодешова А.В. О школьных программах по физической культуре в школе. - 2000. - № 3. - С.31. - № 4. - С.32.
5. Борейко М.М. Оптимізація фізичного виховання дітей 7 - 8 років засобами легкої атлетики: Автореф. дис. … канд. наук з фіз. вих і спорту: 24.00.02/Львівський держ. ін-т фіз. культури. - Львів, 2002. - 22 с.
6. Ведмеденко Б.Ф. Теоретичні основи і практика виховання молоді засобами фізичної культури. - К.: Інститут систематичних досліджень освіти, 2003. - 152 с.
7. Віндюк А.В. Основи технології самостійних занять фізичними вправами учнів молодших класів: Автореф. дис. … канд. наук з фіз. вих. і спорту: 24.00.02/Львівський держ. ін-т фіз. культури. - Львів, 2002. - 17 с.
8. Волков Л.В. Физические способности детей и подростков. - К.: Здоров’я, 1981. - 120 с.
9. Волошин А.А., Кулибаба Н.Б. Игры на воде для уроков плавания с детьми // Плавание. - Вып.1. - М.: Физкультура и спорт, 2002. - С.131.
10. Гнітецький Л.В. Формування потреби займатися фізичними вправами у дітей молодшого шкільного віку: Автореф. дис. … канд. наук з фіз. вих. і спорту.24.00.02/Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2000. - 23 с.
11. Горобей М.П. Педагогічні умови активізації рухової діяльності молодших школярів в режимі продовженого дня: Автореф. дис. … канд. пед. наук. - К., 1994. - 21 с.
12. Данилевич М.В. Фізичне виховання дітей - турбота спільна // Фізична культура та здоров’я нації. ІІІ Міжнародна конференція. - К. - Вінниця: Українська академія Наук Національного прогресу, 1998. - Ч.1. - С.30 - 32.
13. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України / За ред. Зубалія М.Д. - Вид.2-е, перероб. і доп. - К., 1998. - 18 с.
14. Державна програма "Освіта" (Україна 21 ст) // Освіта. - № 44 - 46. - 1993. - С.3 - 6.
15. Дмитренко С.М. Вплив рухових режимів на фізичний стан молодших школярів, які проживають у зоні підвищеної радіації: Автореф. дис. … канд. наук з фіз. вих. і спорту. - Луцьк, 1998. - 18 с.
16. Добринський В.С. Рейтингова оцінка фізичної підготовленості підлітків як засіб підвищення мотивації до систематичних занять фізичною культурою: Автореф. дис. … канд. наук з фіз. вих. і спорту: 24.00.02. - Луцьк, 2000. - 17 с.
17. Завацький В.І. Фізіологічна характеристика розвитку організму школярів. Монографія. - Луцьк: Волинське обл. рекреаційно-видавниче підприємство "Надстир’я", 1994. - 152 с.
18. Кашуба В.О. Біодинаміка постави школярів у процесі фізичного виховання: Автореф. дис. … докт. наук з фіз. вих. і спорту: 24.00.02/Національний ун-т фіз. вих. і спорту України. - К., 2003. - 35 с.
19. Корнієнко С.М. Педагогічні основи фізичного виховання молодших школярів у системі "Родина - школа": Автореф. канд. пед. наук: 13.00.07/Тернопільський держ. пед. ун-т ім. Володимира Гнатюка. - Тернопіль, 2001. - 22 с.
20. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе физического воспитания. - К.: Олимпийская литература, 1999. - 232 с.
21. Лях В.И. Двигательные способности. Общая характеристика и основы теории и методики их развития в практике физического воспитания // Физическая культура в школе. - 1996. - № 2. - С.2 - 6.
22. Масауд Р. Режим рухової активності як основа корекції фізичного стану школярів (24.00.02): Автореф. дис. … канд. наук з фіз. вих. і спорту. / НУФВСУ. - К., 1998. - 16 с.
23. Оржеховська В.М. Здоровий спосіб життя як пріоритетна цінність у вихованні дітей і підлітків // Формування, збереження і зміцнення здоров’я підростаючого покоління, як обов’язковий компонент соціальної освіти. - Дніпропетровськ, 2005. - С.35 - 43.
24. Поташнюк Р.З. Соцiально-екологiчна сутнiсть здоров’я. - Луцьк, 2005. - 92 с.
25. Фарбер Д.А., Корниенко И.А., Санькин В.Д. Физиология школьника. - М.: Педагогика, 1999. - 168 с.
26. Фомин Н.А., Вавилова Ю.Н. Физиологические основы двигательной активности. - М.: Физкультура и спорт, 2001. - 224 с.
27. Цьось А.В., Довганюк В.М., Ковальчук Н.М. Планування навчальної роботи з фізичної культури в школах 1 - 3 ступенів: Навчальний посібник. - Луцьк: Надстир’я, 1998. - 364 с.
28. Чорнобай І.М. Вплив валеологічних знань і вмінь на якісні показники фізичної культури молодших школярів: Автореф. дис. … канд. наук з фіз. вих. і спорту: 24.00.02/Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2000. - 22 с.
29. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. - Ч.1. - Тернопіль: Богдан, 2003. - 279 с.
30. Шлемин А.М. Зависимость формирования двигательных навыков от развития физических качеств у юных гимнастов: - В кн. Проблемы юношеского спорта. - М.: ФиС, 1996. - С.170-172.
31. Шульга М. Методика застосування бігу на витривалість на уроках фізичної культури в школі // Фізичне виховання в школі. - 2002. - № 1. - С.33