Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Декабря 2013 в 13:17, реферат
Система кровообігу складається з серця і судин: кровоносних і лімфатичних.
Основне значення системи кровообігу полягає в постачанні кров'ю органів і тканин. Серце за рахунок своєї нагнітальної діяльності забезпечує рух крові по замкнутій системі судин.
I. Структура, функції системи кровообігу 3
II. Серце 3
1.Анатомічна будова серця. Серцевий цикл. Значення клапанного апарату 3
2.Основні фізіологічні властивості серцевого м'яза 4
3. Ритм серця. Показники серцевої діяльності. 6
4.Зовнішні прояви діяльності серця 7
5. Регуляція серцевої діяльності. 7
5.1. Нервова регуляція діяльності серця. 7
5.2. Гуморальні впливи на діяльність серця. 9
III. Кровоносні судини 10
1. Типи кровоносних судин, особливості їх будови 10
2. Тиск крові в різних відділах судинного русла 10
. Рух крові по судинах. 10
Висновок 13
Використана література: 13
У кожному органі кров тече лише в «чергових» капілярах. Частина ж капілярів вимкнена з кровообігу. В період інтенсивної діяльності органів (наприклад, при скороченні м'язів або секреторної активності залоз), коли обмін речовин в них посилюється, кількість функціонуючих капілярів значно зростає. В той же час в капілярах починає циркулювати кров, багата еритроцитами — переносниками кисню.
Регулювання капілярного кровообігу нервовою системою, вплив на нього фізіологічно активних речовин — гормонів і метаболітів здійснюються за допомогою дії на артерії і артеріоли. Їх звуження або розширення змінює кількість функціонуючих капілярів, розподіл крові в капілярній мережі, що гілкується, змінює склад крові, що протікає по капілярах, тобто співвідношення еритроцитів і плазми.
Величина тиску в капілярах тісно пов'язана із станом органу (спокій і активність) і тими функціями, які він виконує.
Артеріовенозні анастомози. У деяких ділянках тіла, наприклад в шкірі, легенів і нирках, є безпосередні з'єднання артеріол і вен — артеріовенозні анастомози. Це найкоротший шлях між артеріолами і венами. У звичних умовах анастомози закриті, і кров проходить через капілярну мережу. Якщо анастомози відкриваються, то частина крові може поступати у вени, минувши капіляри.
Таким чином, артеріовенозні анастомози виконують роль шунтів, регулюючих капілярний кровообіг. Прикладом цьому є зміна капілярного кровообігу в шкірі при підвищенні (понад 35 °З) або пониженні (нижче 15 °З) зовнішньої температури. Анастомози в шкірі відкриваються і встановлюється потік крові з артеріол безпосередньо у вени, що виконує велику роль в процесах терморегуляції.
Рух крові у венах. Кров з мікроциркуляторного русла (венули, дрібні вени) поступає у венозну систему. У венах тиск крові низький. Якщо на початку артеріального русла тиск крові рівний 140 мм рт. ст., то у венулах воно складає, 10—15 мм рт. ст. У кінцевій частині венозного русла тиск крові наближається до нуля і навіть може бути нижчим за атмосферний тиск.
Руху крові по венах сприяє ряд чинників. А саме: робота серця, клапанний апарат вен, скорочення скелетних м'язів, присмоктуюча функція грудної клітки.
Робота серця створює різницю тиску крові в артеріальній системі і правому передсерді. Це забезпечує венозне повернення крові до серця. Наявність у венах клапанів сприяє руху крові в одному напрямі — до серця. Чергування скорочень і розслаблення м'язів є важливим чинником, сприяючим руху крові по венах. При скороченні м'язів тонкі стінки вен стискаються, і кров просувається у напрямку до серця. Розслаблення скелетних м'язів сприяє надходженню крові з артеріальної системи у вени. Така нагнітаюча дія м'язів одержала назву м'язового насоса, який є помічником основного насоса — серця. Цілком зрозуміло, що рух крові по венах полегшується під час ходьби, коли ритмічно працює м'язовий насос нижніх кінцівок.
Негативний внутрішньогрудний тиск, особливо у фазу вдиху, сприяє венозному поверненню крові до серця. Внутрішньогрудний негативний тиск викликає розширення венозних судин області шиї і грудної порожнини, що володіє тонкими і податливими стінками. Тиск у венах знижується, що полегшує рух крові у напрямку до серця.
У дрібних і середніх венах відсутні пульсові коливання тиску крові. У крупних венах поблизу серця наголошуються пульсові коливання — венозний пульс, що має інше походження, ніж артеріальний пульс. Він обумовлений утрудненням притоки крові з вен в серці під час систоли передсердя і шлуночків. При систолі цих відділів серця тиск усередині вен підвищується і відбувається коливання їх стінок.
Отже наше серце виконує дуже важку роботу і тому для нього надзвичайно важливим є безперебійне і повноцінне кровопостачання. Якраз за це відповідають вінцеві (коронарні) артерії, які забезпечують кровопостачання серцевого м’яза. Таким чином, добрий стан і нормальна прохідність цих судин - обов’язкова умова для безперебійної роботи серця. Стан судин визначає тривалість життя людини. Якщо вінцеві артерії звужені і не забезпечують достатнього кровопостачання серцевого м’яза, то виникають загрудинні болі – стенокардія. У разі їх перекриття і припинення кровообігу є загроза розвитку інфаркту міокарда, або раптової смерті.
1. С.А. Георгієва та інших. Фізіологія. - М.: Медицина, 1981 р.
2. Е.Б. Бабский, Г.І. Косицкий, Г.Б. Коган та інших. Фізіологія людини. – М.: Медицина, 1984 р.
3. Електронна версія українського кардіологічного журналу «УКРКАРДІО». Український кардiологiчний портал
4. Сайт Національного Інституту серцево-судинної хірургії ім.. М. М. Амосова