Вирішення оздоровчих завдань засобами фізичної культури

Найбільш цінними для здоров’я вважаються біг, спортивні ігри та змагання. Вони сприяють розвитку основних фізичних якостей і постави; формуванню вміння і навичок проводити самостійні оздоровчі заняття; виховують морально-вольові якості; розвивають самостійність та ініціативність; сприяють організації здорового і змістовного дозвілля; стимулюють до оздоровчих занять; пропагують здоровий спосіб життя і його цінності.

Під оптимальним руховим режимом розуміють регламентоване за інтенсивністю та тривалістю фізичне навантаження, котре включає побутовий аспект рухової активності та повністю задовольняє біологічну потребу в рухах, відповідає функціональним можливостям організму, враховує специфіку навчання, а тим самим сприяє вихованню здорового способу життя та зміцненню здоров’я. Оптимально побудований руховий режим є найефективнішим засобом запобігання захворюванням і передчасному старінню, він позитивно впливає на центральну нервову систему, підвищує працездатність рухових нервових центрів, покращує показники умовно-рефлекторної діяльності, ліквідує порушення координації рухів. Сприятливі зміни відбуваються і в суб’єктивному стані людини: поліпшуються самопочуття, сон, настрій, зменшується відчуття втоми, яке з’являється, як правило, у другій половині дня.

Слід зважати на те, що для 62,9% молодого покоління ведучими мотивами занять фізичною культурою є покращення чи зберігання здоров’я, а для 34% – покращення настрою та самопочуття. Значно нижче оцінюються такі важливі значні для суспільства цінності, притаманні фізичній культурі, як всебічний розвиток особистості, естетичне виховання, працелюбність, моральні і вольові якості, активізація розумової діяльності, самоорганізація. Тому саме ці аспекти, вочевидь, мають потребувати підвищеної уваги при популяризації фізичної культури та спорту.

Отже, оздоровча фізична культура - основний засіб покращення стану здоров'я та працездатності людини, що виражається в активізації та удосконаленні обміну речовин покращенні діяльності центральної нервової системи. Заняття фізичними вправами забезпечують адаптацію серцево-судинної, дихальної і інших систем до умов м'язової діяльності, прискорюють процес входження в роботу і функціонування систем кровообігу і дихання, а також відновлення після зрушень, які викликає фізичне навантаження. Вона забезпечує позитивний вплив на здоров'я людини за умов дотримання певних правил:

а) засоби і методи фізичного виховання  повинні застосовуватись тільки такі, що мають наукове обґрунтування  їх оздоровчої цінності;

б) фізичні  навантаження повинні плануватися  відповідно з можливостями учнів;

в) в процесі  використання всіх форм фізичної культури необхідно забезпечити регулярність і єдність лікарського, педагогічного контролю і самоконтролю.

Регулярне застосування фізичних вправ і загартовуючих  процедур покращує життєвий тонус організму, загальний стан імунної системи, працездатність і попереджує передчасне старіння.

 Знання  і дотримання теоретико-методичних  основ оздоровчої фізичної культури (бігу, ходьби, плавання, їзди на велосипеді, пересування на лижах, різновидів  аеробіки, дихальної гімнастики) забезпечує  позитивний вплив на організм  людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  ІІ. СИСТЕМА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ  В  ДОШКІЛЬНИХ 

                      НАВЧАЛЬНИХ  ЗАКЛАДАХ ТА ЇЇ  ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я

                       ВИХОВАНЦІВ.

1. Фізичне виховання дошкільників: сучасний стан і вимоги.

Кожна родина, приводячи дитину до дитячого садка, насамперед хоче бачити її здоровою, фізично  розвиненою, загартованою.  Тому, одним  з найголовніших завдань дошкільного  закладу є створення якнайспиятливіших  умов для правильного фізичного  розвитку дитячого організму, для підвищення його опірності інфекціям, а також для поступового і систематичного загартування. Повноцінному  розв’язанню оздоровчих, освітніх та виховних завдань сприяє комплексне використання як традиційних, так і нетрадиційних організаційних форм, методів фізичного виховання.

Традиційними  формами фізвиховання, обов’язковими для впровадження в  освітній процес, є заняття з фізичної культури; фізкультурно-оздоровчі заходи; різні форми організації рухової активності в повсякденні. Організації цих форм роботи присвячено інструктивно-методичний лист МОН України від 27 серпня 2004 року №1/9-438.

Нетрадиційними  формами є інтенсивне загартування; спеціальні лікувально-профілактичні  процедури.

В практиці ДНЗ України широко використовують інноваційні технології, альтернативні  авторські програми з нетрадиційними підходами до питань фізичного виховання, які істотно збагачують навчально-виховний процес. Останнім часом все частіше можна зустріти публікації в періодичній педагогічній пресі, присвячені розробкам передового педагогічного досвіду в галузі оздоровлення дітей засобами фізкультури. Доцільно згадати досвід роботи дошкільних закладів №12 м. Шостки, №262 м. Запоріжжя, які працюють над створенням нестандартного фізкультурного обладнання. Так для профілактики плоскостопості використовують «доріжки здоров’я», зроблені з квасолі, каштанів, керамзиту, тощо. Комплекси ранкової гімнастики збагачуються вправами з губками. Процес виконання основних рухів стає цікавішим завдяки використанню образного обладнання. Робота по загартуванню дітей проводиться методично правильно. Широко застосовуються сухі та вологі  обтирання верхньої частини тіла, ходьба босоніж. Зокрема по сольових доріжках, контрастне обливання стоп. Простішими за гартувальними заходами є полоскання горла прохолодною водою, обливання рук та виконання фізичних вправ до сну. В деяких садочках використовують ходьбу босоніж по снігу, обливання холодною водою, відвідування сауни. Також набуває останнім часом розповсюдження фітотерапія аерофітотерапія.

Звичайно, основою системи фізичного виховання  в ДНЗ залишається руховий  режим як сукупність різних способів та організаційних форм роботи з дітьми. Дуже ефективною формою оздоровчої роботи є фізкультурні заняття на повітрі. Оскільки прогулянка на повітрі посідає  чільне місце в режимі дня, дуже важливо, проводячи їх,  правильно спрямовувати й оптимально організовувати рухову активність дошкільнят. Важливим аспектом фізкультурно-оздоровчої роботи є спортивно-туристичний її напрямок.

Загальновідомо: здоров’я дитини значною мірою залежить від стану її нервової системи. Тож у дитсадках багато уваги приділяють психопрофілактичній роботі: сміхотерапію, казко терапію, музикотерапію, кольоротерапію. Використовується й методика навчання дітей знаходити вихід із стресової ситуації (групуватись під час падіння, захищати обличчя, голову, кінцівки).

Нині  особливе місце в роботі дошкільних закладів посідає формування валеологічного світогляду дітей та мотивації здорового  способу життя. Дітей навчають мобілізувати внутрішні резерви свого організму  і через самопізнання приходити  до самовдосконалення.

Значна  кількість дитсадків будують  свою роботу за різноманітними інноваційними, альтернативними технологіями і  методиками. Популярною і досі є  авторська система фізичного  виховання М. Єфименка. З нових вподобань – хатха-йога, у-шу, дихальна гімнастика Г. Стрельникової, К. Бутейка, дотиковий масаж А. Уманської.

Тепер підсумую: позитивні результати в фізкультурно-оздоровчій роботі можуть бути лише там, де педагогічні  колективи цілеспрямовано й систематично працюють над проблемами фізичного  виховання. Вся робота має здійснюватися  з урахуванням стану здоров’я, самопочуття, рівня фізичного розвитку та підготовленості дітей, реальних умов роботи дошкільного закладу та його окремих груп, особливостей родинного виховання під постійним медико-педагогічним контролем.

2.2. Теоретико-методичні основи оздоровчої фізкультури в ДНЗ.

Одне із основних завдань, визначених Законом України «Про дошкільну освіту» - збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров'я дитини.

Умовами цілісного розвитку дитини є використання в дошкільних навчальних закладах здоров'язбережувальних та здоров'яформувальних технологій, які  реалізуються комплексно через створення  безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого  простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров'я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогом та вихованцями, самими дітьми.

У процесі життєдіяльності дітей  у дошкільних навчальних закладах використовується комплекс різних засобів: фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і  туризму), природне середовище (повітря, сонце, вода), гігієнічні чинники (режим харчування, сну, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання тощо). Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільних закладів знаходять місце інші, наприклад: фітбол-гімнастика - вправи з використанням м'яча, що має певні властивості (розмір, колір, запах, пружність), які застосовуються з оздоровчою метою; стретчинг - система вправ, заснована на статичних розтягненнях м'язів тіла і хребта, яка дає змогу запобігати порушенню постави, має оздоровчий вплив на весь організм, допомагає активізувати його захисні сили.

Важлива умова для забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей - створення предметно-ігрового середовища. Воно має бути розвивальним, раціонально облаштованим, домірно насиченим і не лише служити фоном для епізодичних рухових дій, а бути стимулом, спонуканням для розгортання та активізації дитячої рухової діяльності (організованої педагогом та самостійної).

Особливого значення набуває виважене використання таких гігієнічних чинників, як сон і харчування дітей.

З метою повноцінного фізичного розвитку дітей дошкільний навчальний заклад забезпечує проведення фізкультурно-оздоровчої роботи, організацію рухової активності у повсякденному житті та проведення занять з фізичної культури.

До фізкультурно-оздоровчої роботи можна віднести такі форми: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилинки, паузи, загартувальні процедури.

Рухову активність у повсякденному  житті забезпечують рухливі ігри, фізичні вправи на прогулянках, походи за межі дошкільного закладу (дитячий туризм), фізкультурні свята і розваги, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров'я, індивідуальна робота з фізичного виховання.

Заняття з фізичної культури розглядаються  як цілеспрямована та унормована форма  організованої навчально-пізнавальної діяльності, що має на меті оптимізацію рухового режиму, формування та закріплення рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, надання дітям спеціальних знань з фізичної культури.

Фізичний розвиток у дошкільному  віці є особливо стрімким. З огляду на це фізичне виховання має бути своєчасним, методично правильно організованим.

Фізичне здоров'я є головною умовою духовного і морального здоров'я дитини. У період дошкільного дитинства закладається фундамент здоров'я, формуються життєво необхідні рухові навички, вміння, розвиваються важливі фізичні якості, що свідчить про необхідність правильного фізичного виховання, яке має сприяти оздоровленню і повноцінному розвитку дитини.

 Оздоровчі завдання. Це охорона  і зміцнення здоров'я дітей,  загартовування організму, підвищення його опору шкідливим впливам зовнішнього середовища, своєчасний розвиток усіх систем організму, підвищення їх функціональних можливостей, формування правильної постави і стопи.

Важливе значення для здоров'я і  фізичного розвитку дитини має формування правильної постави -- звичного положення  тіла у спокої та в русі. Правильна постава створює оптимальні умови для роботи серцево-судинної, дихальної та травної систем, значною мірою впливає на самопочуття та настрій. Порушення її може бути спричинене недотриманням гігієнічних умов, недостатньою розвиненістю кістково-м'язового апарату, недостатнім рівнем рухової активності дітей, відсутністю або низьким рівнем профілактичної роботи, вродженими вадами. Тому необхідно стежити за дотриманням таких гігієнічних умов життя і діяльності дітей, як освітлення, відповідність меблів та одягу, взуття віку дітей; правильно організовувати заняття фізичними вправами: бігом, стрибками, підлізанням, пролізанням, що зміцнюють м'язи спини та підвищують гнучкість хребта. А головне -- переконати дитину в значенні правильної постави для її здоров'я і краси, навчити правил самоконтролю під час сидіння, стояння, ходіння, раціонального розподілу навантаження.

Фізичне виховання дітей дошкільного  віку вирішує багато загальновиховних завдань. Фізичні вправи сприяють пізнанню навколишнього світу, розвитку органів чуття, координації рухів, морально-вольових якостей (сміливості, відповідальності, наполегливості та ін.). Загартовувальні процедури, оволодіння рухами, участь у рухливих і спортивних іграх виховують цілеспрямованість, самостійність, формують уміння управляти своєю поведінкою і своїм тілом. Колективні ігри допомагають вихованню дружніх і товариських стосунків, налаштованості на спільні дії, розвивають уміння взаємодіяти, адекватно оцінювати ситуацію, себе і партнерів. Відчуття краси і доцільності рухів тіла, звичка до чистоти й акуратності сприяють вихованню естетичних почуттів.

Фізичне виховання дітей не може бути спонтанним, безсистемним, закостенілим щодо використовуваних форм і методів. Організація його має відбуватися  за дотримання таких умов:

-- охорона нервової системи дитини, раціональне чергування активної  діяльності та відпочинку, гігієна денного і нічного сну;

-- наявність сприятливих умов  для постійного позитивного емоційного стану, відсутність чинників, які пригнічують нервову систему дитини;

-- планування й утримання відповідно  до санітарно-гігієнічних норм  приміщень дитячого садка і  майданчика, обладнання фізкультурного  залу, достатня кількість необхідного  для кожного віку дітей спортивного інвентаря та іграшок.