Вирішення оздоровчих завдань засобами фізичної культури

Програми виховання і навчання у дошкільних закладах України визначають конкретні завдання і зміст роботи з фізичного виховання дітей кожної вікової групи.

Отже, фізичне виховання є однією з передумов ефективності розумового, морального, естетичного виховання, а належний рівень загального розвитку робить привабливою мету, пов'язану із досягненням фізичної досконалості.

2.3. Здоров’язберігаючі технології в практиці роботи дошкільних  навчальних закладів.

У Національній Доктрині розвитку освіти в Україні, Законі «Про

дошкільну освіту» йдеться про необхідність виховання в дитині ціннісного ставлення  до життя, власного здоров’я та здоров’я інших людей як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності.

Ці завдання реалізуються в усіх навчальних закладах, починаючи з  дошкільних, через комплекс повноцінного медичного обслуговування, створення  екологічно сприятливого життєвого  простору здоров’язбережувального середовища, оптимізацію рухового режиму дітей.

Після року або двох-трьох років  діти приходять в ясла, дитячий  садок, а потім – у школу. Таким  чином в освітніх закладах більшість  з них перебуває до 18-22 років, будучи суб’єктами педагогічної взаємодії.отже, їхнє здоров’я формує не тільки сім’я, а й дошкільний заклад, школа, вуз. Як же це все відбувається?  Почнемо із дошкільнят. Протягом 8-10 годин щодня вони перебувають у дошкільному закладі, тому їхнє здоров’я насамперед залежить від того, яке здоров’язбережувальне середовище створено там. І тут постає глобальна проблема – розроблення здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, які б не тільки сприяли максимальному розвитку фізичного тіла дошкільнят, а й розвиткові їхньої психіки, формуванню духовності, навичок комунікативності. Тобто формували здоров’я як багатоскладову категорію, в яку входить фізична, психічна, духовна, і соціальна складові.

 На думку російського вченого  Т. Овчиннікової здоров’язбережувальне середовище – це:

-  предметнее середовище – господарська інфраструктура, матеріальне забезпечення навчальної та оздоровчої діяльності. Його оцінюють за такими параметрами: розташування приміщень, наявністю санітарно-технічного, медичного, спортвного обладнання та оснащення, відповідністю організації системи харчування чинними санітарними правилами і нормами. До цього середовища варто віднести й розташування меблів у групових кімнатах, створення різних куточків для організації цікавої рухової, художньо-творчої та трудової діяльності вихованців, освітлення приміщень, свіже повітря в них;

- комунікативний компонент, тобто міжособистісні взаємини між суб’єктами педагогічного процессу, комплектування групп, їх наповнення, індивідуальні і типологічні особливості дітей, якість підготовки фахівців, які здійснюють коригуючий процесс, стосунки батьків і педагогів, їх уявлення про здоровий спосіб життя.

Комунікативне середовище – це умови  для спілкування дітей між собою, педагогами та іншими людьми. Такими є різні види діяльності дітей: ігрова, навчальна, трудова та побутова. По суті, це – сюжетно-рольові, рухливі, конструктивні, дидактичні, театралізовані та спортивні ігри, різні види занять, господарська, художня праця, праця в природі, побутові дії та гігієнічне виховання малят.

- корекційно-розвивальне, оздоровче середовище – форми та принципи навчальної та оздоровчої діяльності.

Здоров’язбережувальне середовищще має включати корекційно-розвивальну та реабілітаційну діяльність. Адже без цього здоров’я дитини відновити неможливо. Великий оздоровчий потенціал закладений у сучасних педагогічних особистісно орієнтованих технологіях.

 Особистісно орієнтовані технології  слід застосовувати паралельно  із створенням здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних умов, які спрямовані на:

• Розвиток тіла та фізіологічних систем організму дитини;
• Розвиток пізнавальних процесів, психічних процесів;
• Формування психічних станів;
• Вільний природний прояв позитивних емоцій;
• Розвиток особистісних якостей;
• Подолання негативного ставлення до особистого здоров’я, життя, самого себе, до людей.

     Усе перелічене вище  є водночас і основними показниками  здорової дитини.

Таким чином. Діяльність педагогічних колективів має спрямовуватись на проведення таких заходів, які сприятимуть  активізації всіх фізіологічних  систем організму дитини: фізичної, психічної, емоційної, розвиток слухового, зорового,дотикового, нюхового аналізаторів, вестибулярного та рухового апаратів. З цією метою проводиться комплекс санітарно-гігієнічних заходів: провітрювання приміщень групових кімнат, вологе прибирання їх, достатнє ультрафіолетове опромінювання денним світлом тощо.

Завдяки створенню належних умов організм дітей інтенсивно виробляє природний  білок, який підвищує імунітет організму  малюків. А розсіяне світло ультрафіолету  сприяє виробленню вітаміну Д, що підсилює формуванню кісток, сприяє зміцненню  м’язів та зв’язок.

 Дуже важливо подбати про  створення умов для нормального  положення тіла дітей, що формуватиме  правильну поставу, нормальне  положення внутрішніх органів,  їх правильне функціонування.

 З метою мотивації дошкільнят  до навчання та здорового способу  життя, піднесення емоційного  настрою дітям читають вірші,  примовлянки, приказки, загадують  загадки, співають з ними коротенькі  пісні. Це забезпечує активну  фізичну, психічну та емоційну  працездатність упродовж усього  періоду оптимуму.

На спаді працездатності. Коли діти відчувають втому, , доречними будуть різні види масажу: класичний механічний,  точковий; фізкультурні хвилинки у вигляді загально розвивальних та ритмічних вправ, рухливих ігор  тощо. Для профілактики втоми очей, розвитку гостроти зору, слуху та нюху можна запропонувати маніпулятивні вправи, кольоротерапію,, ароматерапію тощо.  Щоб зняти емоційну та фізичну напругу в дітей після занять фізкультурою, трудової діяльності та врівноважити процеси збудження і гальмування, доцільно провести психогімнастику, релаксацію під музику, плавно перейти до прогулянки на свіжому повітрі. Залежнои від характеру наступної діяльності дошкільнятам можна запропонувати динамічну паузу, дидактичні, театралізовані та сюжетно-рольові ігри.

Таким чином, поступов регулювання  працездатності вихованців, зміна їх активного та пасивного станів, забезпечать  структурно-функціональну роботу мозку, сприятимуть активізації процесу  мислення, морфо-фізіологічному розвитку організму, створять засади для зміцнення здоролв’я.

2.4.  Додаткові нетрадиційні засоби  оздоровчої роботи в ДНЗ,  доцільність їх застосування з метою вирішення оздоровчих завдань.

Останнім  часом набирають популярності нетрадиційні засоби рухової діяльності, які впроваджують в свою роботу педагоги дошкільних закладів з метою збереження і покращення здоров’я вихованців. Ці методики приходять до нас із інших культур, розробляються науковцями і в подальшому адаптуються до умов ДНЗ. Серед інноваційних оздоровчих технологій для дітей дошкільного віку в ДНЗ слід виокремити: фітболгімнастику, художню гімнастику, пальчикову (вправи, ігри, картинки), дихальну та звукову гімнастику, імунну гімнастику, гідроаеробіку,психогімнастику (вправи, ігри, етюди, пантоміми) тощо. За останні роки популярності набуло застосування в практиці роботи ДНЗ оздоровчих технологій, що використовуються з профілактично-лікувальною метою, серед них можемо виділити наступні: фітотерапія (чаї, коктейлі, фітомішечки); аромотерапія (ароматизація приміщення); вітамінотерапія (вітамінізація страв). Як показала практика, досить ефективним є впровадження у процеси життєдіяльності дитини оздоровчих технологій терапевтичного спрямування, до яких відносяться: арттерапія, піскова терапія, казкотерапія, ігрова терапія, сміхотерапія; музична терапія; кольоротерапія, тощо. У щоденному житті дитини варто використовувати різноманітні оздоровчі технології.

 Нетрадиційна  методика фітболгімнастики є  чи не найпростішою у застосуванні та викликає велике емоційне задоволення у дитини. Фітболгімнастика включає виконання гімнастичних вправ на великих надувних еластичних м’ячах різного діаметру і конфігурації. Гімнастичні м’ячі та їх аналоги є багатофункціональним обладнанням, що забезпечує реалізацію загальнорозвивальних і профілактичних завдань. Ці м'ячі являють собою пусті гумові камери, які мають якості еластичності, незвичайної форми, яскраве забарвлення, приємний запах, спеціальну поверхню, що не дозволяє легко зсковзнути з м'яча. Перераховані якості гімнастичних м'ячів допомагають створити позитивну емоційну атмосферу, викликати жвавий інтерес у дітей до виконання фізичних вправ і рухів. Спільна робота рухового, вестибулярного, зорового і тактильного аналізаторів, що включаються при виконанні вправ з м’ячем, підсилює якість виконання рухів. Рухові дії з гімнастичними м’ячами зміцнюють м’язи спини й черевного пресу, але головне формують навички правильної постави. Крім того, така діяльність сприяє вдосконаленню функцій рівноваги і рухового контролю, а також зміцненню та розслабленню груп м'язів і можуть бути використані для тренування серцево-судинної та дихальної систем. Гімнастичні м'ячі ефективно застосовувати також і в роботі з дітьми, які мають відхилення в стані здоров'я: при порушенні координації рухів; при надлишковій вазі;при захворюваннях органів дихання; при слабкості м'язів; при порушеннях постави тощо. Проте, ця робота вимагає від вихователя врахування певних особливостей. Наприклад, при порушеннях постави у дітейстрибки на м'ячі слід включати тільки в кінці комплексу фітболгімнастики, а саме, після вправ, що зміцнюють відповідні групи м'язів.При виборі м'ячів для фітболгімнастики необхідно пам'ятати про їх оптимальні розміри: - для дітей 3-4 років - діаметр 45 см; - для дітей 5-6 років - діаметр 50 см; - для дітей 7-8 років -діаметр 55 см.Варто звернути увагу і на колір обраного м’яча, оскільки кольорова гама по різному може впливати на психічний стан і фізіологічні функції організму людини. Теплий колір (червоний, жовтогарячий) підвищує активність, підсилює збудження центральної нервової системи. Холодний колір (синій, фіолетовий) навпаки заспокоює. Жовтий і зелений кольори сприяють прояву витривалості. Врахування цього аспекту у підборі обладнання для фітболгімнастики надасть можливість різноманітно впливати на психоемоційний стан дитини.Вправи на м’ячах можна використовувати у навчально-виховному процесі під час різних організаційних форм роботи з дітьми як на заняттях з фізичної культури, фізкультпаузах, валеохвилинках, святах, розвагах тощо, так і на прогулянках. Це сприятиме забезпеченню активної й змістовної рухової діяльності дітей та їхнього оздоровлення. Вправи фітболгімнастики можливо виконувати з різних вихідних положень: сидячи на м’ячі, лежачи на м’ячі обличчям вниз з опорою на кисті рук та стопи ніг, стоячи,тримаючи м’яч в руках. Для уникнення перевтоми дітей під час виконання певної вправи важливо враховувати фізіологічні особливості розвитку дитини дошкільного віку. Наприклад, дітям складно утримувати рівновагу на великому м'ячі, тому тривалість виконання вправи, сидячи на м'ячі, повинна бути:- для дітей 3-5 років не більше 3-4 хв;- для дітей 5-7 років не більше 5-7 хв. Фітболгімнастику можнавикористовувати в усіх вікових групах, проводиться вона як зі всією групою дітей, так і по підгрупам (5-7 чоловік) та індивідуально. Підвищує ефективність виконання фізичних вправ на м’ячах використання музичного супроводу, художнього слова та наявність сюжету, яким об’єднані всі рухові дії. Зокрема, обирати сюжети можна з літературних джерел (оповідання, казки, віршовані твори); з навколишнього життя (побут, трудова діяльність дорослих, об’єкти та явища природи. Використання сюжету забезпечує ігровий характер рухів, що в свою чергу, надає їм привабливості і виразності. Саме завдяки цьому у дітей підвищується інтерес до виконання фізичних вправ і рухових дій, покращується якість їх виконання.

Слід  пам’ятати про те, що застосування різноманітних ефективних профілактичних, оздоровчих технологій та діагностичних методик у навчально-виховному процесі і постійне здійснення моніторингу стану здоров’я дітей є своєрідною запорукою створення здоров’язберігаючого середовища, тобто середовища, в якому дитині приємно і безпечно знаходитися, що стимулює її розвиток, забезпечує комфортні умови для формування здоров’я і є оптимальним для її зростання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Вирішуючи завдання курсової роботи та характеризуючи основні положення  оздоровчої фізкультури, можна зробити  наступний висновок: оздоровча фізична культура - основний засіб покращення стану здоров'я та працездатності людини, що виражається в активізації та удосконаленні обміну речовин покращенні діяльності центральної нервової системи. Заняття фізичними вправами забезпечують адаптацію серцево-судинної, дихальної і інших систем до умов м'язової діяльності, прискорюють процес входження в роботу і функціонування систем кровообігу і дихання, а також відновлення після зрушень, які викликає фізичне навантаження. Вона забезпечує позитивний вплив на здоров'я людини за умов дотримання певних правил:

а) засоби і методи фізичного виховання  повинні застосовуватись тільки такі, що мають наукове обґрунтування  їх оздоровчої цінності;

б) фізичні навантаження повинні  плануватися відповідно з можливостями учнів;

в) в процесі використання всіх форм фізичної культури необхідно забезпечити  регулярність і єдність лікарського, педагогічного контролю і самоконтролю.

Регулярне застосування фізичних вправ  і загартовуючих процедур покращує життєвий тонус організму, загальний  стан імунної системи, працездатність і попереджує передчасне старіння.

 Знання і дотримання теоретико-методичних  основ оздоровчої фізичної культури (бігу, ходьби, плавання, їзди на велосипеді, пересування на лижах, різновидів  аеробіки, дихальної гімнастики) забезпечує  позитивний вплив на організм  людини.

Аналіз системи фізичного виховання  в дошкільних навчальних закладах показав, що програми виховання і навчання у дошкільних закладах України визначають конкретні завдання і зміст роботи з фізичного виховання дітей кожної вікової групи. Також широко використовуються нетрадиційні, новаторські методики і технології фізичного виховання. Вся ця робота спрямована на досягнення максималноможливих результатів у вирішенні проблеми оздоровлення підростаючого покоління.