Робота редактора над випуском телевізійних новин

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

 

Кафедра видавничої справи та редагування

 

 

Робота редакторської  групи над випуском телевізійних новин

                                                               

 

 

 

 

 

 

                                                                                                        Курсова робота з

редакторсько-видавничого  фаху

Глоби Інни Олександрівни

Студентки 34 групи факультету філології

та журналістики

Спеціальність «Видавнича справа

та редагування»

Науковий керівник

Фенько Наталія Миколаївна,

кандидат філологічних наук, доцент

 

                                                            Кіровоград 2012

 

 

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Концепція телевізійної програми...........................................................5

1.1. Формат сучасних телевізійних новин………………………………....…….5

1.2. Типологічна характеристика  новин...................................……………….....7

Розділ 2. Стандарти телевізійної журналістики в розрізі редакторської  діяльності…………………………………………………………………………..8

2.1. Найважливіші стандарти: точності, оперативності та вичерпності............8

2.2. Редакторська робота  над стандартами достовірності, подачі, балансу думок та відокремлення фактів............................................................................15

Розділ 3. Аналіз телевізійних випусків новин…………………………………23

Висновки…………………………………………………………………………30

Список літератури……………………………………………………………….32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  наукового дослідження. Телебачення виникло на початку хвилини, яка ще триває. Проте за такий короткий час воно пройшло шлях бурхливого розвитку від простого, з найскладніших телевізійних форматів (з використанням найновітніших досягнень комп'ютерної графіки) та космічних телемостів.

Телебаченню України —  шість із половиною десятиліть. Воно пройшло довгий час від передачі статистичних чорно-білих фотосюжетів до телемостів і строкатого мовлення у живому ефірі.

Такий товар, як новини, має  свої чіткі індивідуальні ознаки, свої стандарти, які роблять новини саме новинами, а не белетристикою чи пропагандою.

Стандарт оперативності означає, що будь-яка інформація має бути подана в найближчому ефірному випуску новин у якнайдосконалішому форматі.

Стандарт точності інформації передбачає насамперед точне відтворення  фактів, точне цитування суб'єктивних висловлювань, неспотворену картинку, закадровий текст, що відповідає картинці, конкретне використання архіву і  обов'язкове його титрування, наявність  інтершуму, ретельну перевірку назв, імен, цифр і виключних понять і виправлення помилок.

Стандарт вичерпності (чи повноти) потребує у кожному нашому матеріалі відповісти на основні  запитання, які розкривають суть новини, викласти всі вагомі деталі і важливі контексти, подати повноцінну картинку з місця події, пояснити цифри і подати всю необхідну  фонову інформацію.

Стандарт балансу думок  повинен охоплювати такі моменти: чіткий виклад позицій усіх сторін будь-якого  конфлікту, а за необхідності — й  аргументації цих позицій, усіх точок  зору на неоднозначне запитання, експертних оцінок. Відмова від безпідставних узагальнень на користь даних наукових соціологічних досліджень.

Єдиною відмінністю авторської інформаційної програми від новин  є те, що автор має право на власні коментарі, але обов'язково повинен  їх позначити , відокремлюючи свій коментар від коментаря інших людей  і від фактів.

У той момент, коли людина вирішує назвати себе журналістом, вона стає на нелегкий шлях вивчення цієї “журналістської мови”. Журналісти, в роботі спілкуються з великою кількістю вузьких фахівців, а кожна професія має свою “мову”, яка складається з корпоративних штампів, професійних жаргонізмів і термінів.

Стандарт простоти включає в себе велику кількість складників будь-якого журналістського матеріалу. Це і зрозуміла, чітка, як слід розкадрована картинка. І проста та зрозуміла розмовна мова. І пояснення всіх складних слів та понять. Спрощення і пояснення цифр шляхом порівняння. І уникання задовгих синонімічних рядів.

Мета: дослідити дотримання видавничих стандартів у телевізійних випусках новин.

Реалізація мети потребує виконання певного ряду завдань:

1. дослідити основні жанри теленовин;
2. зробити підсумок доцільності роботи редакторської групи над телевізійними стандартами у сфері дослідження аналізу телевізійних новин;
3. провести типологічний аналіз телевізійної продукції.

Об’єкт дослідження: телевізійні канали, на основі яких можна дослідити роботу редакторської групи випусків новин.

Предмет дослідження: негативні сторони недотримання телевізійних стандартів у випусках новин.

Методи дослідження. У роботі використовуються методи аналізу та синтезу, узагальнення, порівняння, синтезу.

Структура курсової роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, у яких розкрито основні положення роботи, висновків та списку використаних джерел.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що ця робота є однією з перших спроб описати та систематизувати досить розрізнену і поодиноку інформацію щодо специфіки редагування теленовин.

Практичне значення роботи вбачаємо в тому, що подана інформація може слугувати керівництвом при  практичній підготовці випусків новин, використовуватися як керівництво  щодо визначення функцій того чи того члена колективу телевізійного  випуску новин, як теоретичний матеріал на факультетах журналістики вузів.

Робота буде цікава журналістам, студентам журналістських спеціальностей та усім, хто цікавиться особливостями  телевізійного ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. КОНЦЕПЦІЯ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ НОВИН 

1.1. Формат сучасних телевізійних новин

За останнє десятиріччя  в Україні з'явилося кілька телеканалів, які поступово охоплюють всеукраїнський телепростір. Це 1-й Національний, “Інтер”, ТРК “Студія 1+1”, “Новий канал”, “СТБ”. Кілька років у структурах новостворених телеканалів відбувалися різноманітні перебудови. Багато залежало від того, яку модель за основу візьме канал: британську, американську, російську чи українську. З часом почали відбуватися численні міграції працівників телебачення: перехід з каналу на канал операторів, кореспондентів, редакторів, а також і керівників. В результаті цього процесу структурні схеми штату працівників телеканалу, зокрема інформаційної редакції, мають приблизно однаковий вигляд. Кожен канал дбає про підготовку інформаційної програми. Основні події кожного дня і анонси подій наступного дня — у короткому і динамічному огляді із ведучим-коментатором у студії. Формат сучасних теленовин не має чітких стандартів. Те, що нині показують в інформаційних випусках, точніше буде назвати хронікою злочинів і катастроф, які з часом набувають розважального характеру. Вони практично повністю витіснили з ефіру стару добру політінформацію: політика представлена тут переважно в жанрі скандалу; «Хвиля насильства заполонила Україну», – лунає з екранів. Суцільний негатив, розважальне шоу та політичні негаразди — основний формат сучасних телевізійних новин [14,54].

Ідеологія сучасних новин ґрунтується на двох аспектах: суспільно-політичному та комерційному. Для вітчизняного телебачення комерційна ознака новинної програми вже не є дивиною: здобуття високого рейтингу випуску заради рекламного зиску – визнана практика провідних телеканалів. Комерційність істотно впливає на тематичну стратегію: тема для сюжету визначається не лише з точки зору соціально-політичної кон'юнктури, а й комерційної доцільності – чи буде та або інша тема цікавою для широкого загалу глядачів? Виробництво телевізійного сюжету на будь-якому українському телеканалі відбувається за схожими технологіями. Розбіжність полягає у творчій частині: вибір сюжетного типажу, у якому буде розгорнута та чи інша історія[14,66].

Телевізійні сюжети поділяються  на різні типи:

• репортажний сюжет;
• історичний сюжет;
• аналітичний сюжет;
• портретний сюжет;
• сюжет-розповідь;
• оглядовий сюжет;
• сюжет-розслідування.

Залежно від типу сюжету репортер будує свою роботу. Якщо сюжет  репортажний, то головна репортерська робота відбувається безпосередньо  на місці події. Якщо сюжет іншого типу, то успіх майбутнього сюжету багато в чому залежить від попередньої  підготовки репортера до зйомки, від  його проінформованості про подію, явище або людину, яку репортер збирається знімати [10,71-75].

Крім сюжетної тематики увагу  слід звертати на порядок подачі інформації. Останнім часом її подача хаотична, непослідовна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Типологічна характеристика новин

1. Власне телевізійний  випуск новин. Історія виникнення тих чи інших теленовин на даному телеканалі; приватне (хто власник(-и) чи державне; особливості роботи теленовин.

2. Хронометраж. Дослідження  довели, що інформаційний випуск  глядач спроможний сприймати  не більше 25–30 хвилин, надалі спостерігається  зменшення глядацької уваги. Хронометражність того чи іншого сюжету у випусках новин повинна не перевтомлювати глядача, створюватися відповідно до типу сюжету. Кожен канал має свої особливості щодо хронометражу інформаційних сюжетів та свій порядок розташування їх в розрізі всієї програми новин.

3.Час виходу в ефір  та періодичність. У 70-ті рр. XX ст., ранковий блок Центрального  телебачення СРСР відкривався  о 8.00 повтором вечірньої програми "Время". Тоді не було ще винайдено відеозапису, і ведучі у студії просто перечитували вечірній випуск новин попереднього дня (о 21.00). У 1991 р. Перший канал Українського телебачення розробив сітку інформаційного мовлення, за якою випуски новин у прямому ефірі виходили п'ять разів на добу: 11.00, 16.00, 19.00, 21.00 та 23.00. Кожен телеканал має свій, зазвичай сталий, ефірний час випуску новин [13,43-45].

4. Жанр сюжету. Інформація, яку подають у випусках новин  різниться за форматом її подання  (це може бути інформаційний  огляд, коментар, репортаж, прес-конференція,  бесіда, дискусія, кореспонденція, власне  сюжет) та типом сюжету (репортажний  сюжет, історичний сюжет, аналітичний  та портретний, сюжет-розповідь,  оглядовий сюжет та сюжет-розслідування). Кожен телеканал відповідно до  свого формату використовує різні  жанри та типи сюжету.

5. Дотримання стандартів  тележурналістики під час підготовки, викладу та випуску новин. 

 

Розділ 2. СТАНДАРТИ ТЕЛЕВІЗІЙНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ В РОЗРІЗІ РЕДАКТОРСЬКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Найважливіші стандарти: точності, оперативності та вичерпності

Завданням телебачення загалом  і теленовин зокрема є об'єктивне відображення дійсності та формування суспільної громадської думки. Через великий попит українського суспільства на телевізійні новини як джерело інформації політична еліта вдало користується ситуацією, застосовуючи теленовини як інструмент маніпуляції суспільством. Таким чином, суспільна громадська думка формується з телевізійних новин, які зазвичай надають неповну, упереджену думку, вигідну тим, хто формує політику на кожному телевізійному каналі. У світовій тележурналістиці існують стандарти, яким мають відповідати телевізійні інформаційні програми, незалежно від того, державна телекомпанія чи приватна [14,18-20].

Стандарт оперативності. Новини — розповідь про день сьогоднішній. Учорашня новина — не новина. Тим більше, що інші телепрограми вже встигли повідомити про неї вчора.

Оперативність — спроможність редакцій телеканалів повідомляти  про денну новину у вечірньому випуску — у форматі повноцінного матеріалу або усного інформаційного повідомлення. Оперативність при  подачі новин на телебаченні є  його визначальною рисою [14,20-25].

Отже, стандарт оперативності  означає, що будь-яка інформація, знайдена репортером має, потрапити до найближчого ефірного випуску новин. Якщо новина є надзвичайною, вона може вийти в ефір за рішенням редакції поза плановими випусками новин — в екстреному спецвипуску. Так, наприклад, 11 вересня 2002 року першим в Україні про Нью-Йоркську трагедію, перервавши заплановану програму, повідомив екстреним випуском “Новий канал”.

Втім, лише швидкістю подачі не вичерпується стандарт оперативності. Далеко не досить видати інформацію в  найближчому випуску, слід ще зробити це в якнайдосконалішому з можливих форматів подачі. Говорячи про телебачення, то найдосконалішим форматом є сюжет.

Cюжет (франц.sujiet - предмет) — система послідовно й реально відтворених (створених) подій, учинків, стосунків персонажів; тобто змонтована і озвучена логічно викінчена версія історії [9,80].

Сюжетні новини мають розповідати  про найважливіші події світу  маленькою групою коротких речень. В телесюжеті немає місця на опис усіх другорядних деталей. Кожне  речення має бути лаконічним: розкривати головну думку і пояснювати суть, не заглиблюватися у зайві деталі, не розкидатися словами, не затягувати кінцівки.

Обсяг більшості телевізійних сюжетів обмежується, у більшості  випадків, тривалістю самого випуску  і залежить від загальної кількості  сюжетів у ньому. Звісно, існує певна гнучкість, але якщо конче потрібно додати до сюжету речення, то доведеться відрізати кілька секунд в іншого сюжету. Більшість режисерів новин дотримуються думки, що сюжет без аудіо- чи відео- інтерв'ю не повинен перевищувати 45 секунд [8,117-118].