Робота редактора над випуском телевізійних новин

В поданій історії в  кожної зі сторін є своя позиція  в конфлікті. “ТСН” доволі зрозуміло, але іноді не точно доносить до глядача кожну з цих позицій. Точніше, будь-яка позиція має  свою аргументацію і інколи мотиви є очевидними, їх можна не пояснювати в журналістському матеріалі. Але  часто вони не є очевидними, де й  допускається помилка. Часто, якась  зі сторін ухиляється від коментаря, і редакція нічого не робить, щоб  подолати цю відмову.

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Телеканал СТБ, телевізійний  випуск новин “Вікна”.

1. Новини на каналі представлені програмою "Вікна-новини". Від початку виходу в ефір ця програма стала візитною карткою СТБ і символом українських новин нового ґатунку, створених за зразками аналогічних програм провідних світових телекомпаній. У травні 2000 року програму "Вікна" зареєстрували як торгову марку, що належить телеканалу СТБ. Висвітлюючи події в Україні й за кордоном неупереджено, компетентно та оперативно, "Вікна-новини" зорієнтовані на інтелігентну, інтелектуальну аудиторію глядачів, котра цінує об'єктивний погляд журналістів і створені ними оригінальні сюжети на найактуальніші теми. У 2002 році з впровадженням системи тотальної цензури політичний тиск на «Вікна» посилився. На знак протесту проти цього частина журналістів залишила канал. Керівництво СТБ прийняло рішення скоротити обсяг інформаційного мовлення. Генеральний директор канала СТБ Володимир Бородяньський. Всього 20% повідомлень в новинах телеканалів були з кількома точками зору. Найбільше таких повідомлень на СТБ.
2. Новини телеканалу СТБ “Вікна-новини” - це двадцятихвилинний (його продовжуваність до двадцяти п'яти хвилин) інформаційний випуск. Хронометраж у “Вікнах” залежить від теми сюжету, додатком до якого є підводка ведучого 10-15 секунд. Працівники телепрограми розпочинають із сенсаційних сюжетів (3-4сюжети), які розкривають основні події дня. Вони, як правило, мають продовженість більше 1 хвилини; потім подається важкий сюжет (зазвичай 1-2 сюжети), при цьому їхньому хронометражу приділяється більша кількість часу — півтори хвилини; двічі у програмі ставиться анонс - "Далі у нашій програмі..." інформуючи про те, що буде далі; заключна частина завершується сюжетами, які нагадують основну інформацію випуску та так званим “легким сюжетом”. Зазвичай, сюжети заключної частини не мають великого хронометражу.
3. Головний випуск “Вікон” - підсумок за день — виходить кожного дня окрім вихідних о 22:00. Також є випуски новин,які менші за обсягом, вони виходять о 6:50, 8:00 та о 18:00.
4. Жанрова політика “Вікон” обумовлена найчастіше сюжетом (сюжет-розповідь, репортажним сюжетом) репортажем чи звичайним інформаційним оглядом. Якщо брати сюжети, то складається враження, що журналісти «Вікон» подеколи занадто «заграються», знов-таки забуваючи про основну функцію новин - компетентно розповідати про події дня. У випусках одного дня, ось два таких сюжети - про «розпусні» ролики МОЗ і про пошуки Лозинського. Іноді складається враження, що тему штучно скандалізують, ілюструючи це висмоктаними з пальця синхронами і фактами.
5. Загалом «Вікна» намагаються більше говорити на теми, які перебувають у «людському вимірі». Випуски «Вікон» набагато «легші» за випуски багатьох конкурентів. Більше живих людей і живих людських історій, менше «паркету». Редакція «Вікон» частіше першою бачить соціально-важливі теми, так, приміром, «Вікна» першими побачили шалені черги у приймальних комісіях вищих навчальних закладів минулого року. А інколи буває так, що редакція втрачає дуже важливі теми дня.

Надзвичайно позитивне враження, коли випуски новин ведуть журналісти-ведучі. Відразу ж видно разючу відмінність  від дикторського ведення, коли журналіст  розповідає про речі, будучи глибоко  в темі. Найяскравіше у «Вікон»  це видно, коли випуски ведуть такі досвідчені журналісти, як Сергій Попов  і Тетяна Висоцька. Темою окремої  дискусії є, звісно, використання архаїчних форм мовної норми 30-х років. Ця дискусія вже не одного разу точилася. Але з точки зору основної функції новин - інформувати людину, а не чогось її вчити - всі ці слова і форми надзвичайно ускладнюють сприйняття матеріалу. А в новинах усе має сприйматися легко і з першого разу. Отже, реанімуючи стару мовну форму, втрачаємо доступність у подачі матеріалу. Не досягаємо основної мети.

Щодо балансу думок  виглядає так, що журналісту «щось здалося» і, щоб підтвердити свої найгірші підозри, він оминає коментарі людей  компетентних, а звертається до тих, хто до теми має надзвичайно опосередкований  стосунок. І на «синхронах зі знизуванням плечима» підводить глядача до запланованого висновку. Така подача інформації є тенденційною.

Архівну картинку в сюжетах  не використовують коректно. Наприклад, картинку, яка ілюструє «бездіяльність правоохоронців Кіровоградщини», взято з архіву. Занадто «блідою» вона є - просто вулиці міста. При цьому архів не позначено.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Новина — це точне, неупереджене повідомлення про подію, яка містить  своєчасну або досі невідому інформацію, що задовольняє інтерес глядачів і має значення для їх майбутнього. В основі цього повідомлення лежить факт.

Інформаційна програма - лише частина інформаційного потоку, який постійно доповнює, збагачує та розвиває інформаційну картину світу, що відображається в контексті телемовлення. Інформаційні програми необхідні для відображення суспільного життя, найбільш важливих та актуальних фактів, подій, явищ, для задоволення потреб телевізійної аудиторії. Високоякісна і професійна новинна журналістика базується на дотриманні всіх стандартів: стандарту оперативності подачі інформації, точності подачі інформації, вичерпність (або повнота) інформації, стандарту балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та оцінок журналіста, стандарту достовірності інформації та простоти подачі інформації. Ці стандарти формувалися десятиліттями реальним практичним досвідом передових західних мас-медіа. Новий український досвід лише підтверджує цінність цих стандартів для професіоналів.

Працюючи за стандартами  можна бути захищеним від можливих судових переслідувань. Коли події  висвітлено оперативно, точно, вичерпно, збалансовано, достовірно, просто і  факти відділені від коментарів та оцінок спостерігаємо об'єктивне висвітлення. Завданням телебачення загалом і теленовин зокрема є об'єктивне відображення дійсності та формування суспільної громадської думки. Через великий попит українського суспільства на телевізійні новини як джерело інформації політична еліта вдало користується ситуацією, застосовуючи теленовини як інструмент маніпуляції суспільством. Суспільна громадська думка формується з телевізійних новин, які зазвичай дають неповну, упереджену думку, вигідну тим, хто формує політику на кожному телевізійному каналі.

На сьогоднішній день переважна  більшість телекомпаній є недержавними, тобто приватними. Кожний телеканал має свої власників, своїх засновників. Так, формування редакційної політики залежить, на жаль, від соціальних замовлень та політичних уподобань власників телеканалів. В українських новинах відчувається значна заангажованість.

Українським теленовинам  не вистачає власне новин. І хоча більшість  програм відпрацьовують основні  події дня, але вони використовуються переважно як інформаційний привід для коментарів та оцінок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Асмолов А.Г. Мы-медиа до Я-медиа: трансформации идентичности в виртуальном мире / А.Г. Асмолов // Вопросы психологии, 2009. –

 № 3. – с.3-15.

2. Басалюков В. Как програмы новостей способствуют формированию обществинного мнения / В. Басалюков // Персонал, 2003. – № 4-5. – С. 120-123.
3. Бурд'є П'єр. Про телебачення і журналістику / П. Бурд’є // «Ї», 2004. –№ 32. – С.80-82.
4. Гоян В.В. Типові та жанрові особливості інформаційної телепрограми / В.В. Гоян // К :, 2001. – 65 с.
5. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародних відносин / О.В. Зернецька // К :, 1999. – с.175.
6. Карпенко В. Формула редакторсько-журналістської майстерності / В.Карпенко // Друкарство, 2005. – № 2. – С.49-53.
7. Куляс І., Макаренко О. Ефективне виробництво теленовин: стандарти інформаційного мовлення; професійна етика журналіста-інформаційника / І. Куляс, О. Макаренко // Практичний посібник для журналістів. – Київ, в-во ХББ, 2006. – 120 с.
8. Мітчел Стівенс. Виробництво теленовин: телебачення, радіо, Інтернет / Пер.з англ. Н.Єгоровець // К.: «Вид. Дім Києво-Могилянська академія», 2008. – 407 с.
9. Бідзілі Ю. Словник журналіста: терміни, мас-медіа, постаті / За заг. Ред. Ю. М. Бідзілі // Ужгород: в-во”Закарпаття”, 2007. – 224 с.
10. Федорив Т. Искуство делать теленовости / Т. Федорив // Персонал, 2001. – №11. – с.71-75.
11. Федорив Т. Обьективность в журналистике — миф? / Т. Федорив // Персонал, 2001. – №8. – с. 46-49.
12. Фенг И. Теленовости: Секреты журналистского мастерства. - М.: 1993. – с. 23-29.
13. Юровский А. История советской телевизионной журналистики/ А. Юровський // М.: Изд-во Москов.ун-та., 1982. – с.43-45.
14. Яковець А.В. Телевізійна журналістика: теорія і практика: [підручник] / А.В. Яковець //  К.: “Вид.дім Києво-Могилянська академія ”, 2007. – 240 с. – Бібліогр.: с. 235-239.
15. Офіційний сайт журналу «Телекритика», www.telekritika.kiev.ua .
16. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Gurn/kopper/index.php
17. http://www.unian.ua/news/459430-telenovini-zalishayutsya-apolitichnimi-i-rozvajalnimi-doslidjennya.html