Туристична програма в контексті формування іміджу України

 

                                                  

                                                       ЗМІСТ

 

 

Вступ……………………………………………………………………………  2                                                              

Розділ 1 Теоретична основа дослідження……………………………………..4

1. Туристична тематика в  ЗМІ………………………………………………..4
2. Особливості висвітлення туристичної тематики в телепрограмах………11

Розділ 2 Моніторинг туристичних  програм і сюжетів………………………..18

2.1.Німецький документальний  фільм про гуцулів………………………….. 18

2.2.Промо-ролик до ЄВРО 2012………………………………………………..19

2.3.Кліп  Руслани «Знаю я»……………………………………………………..20

Розділ 3Порівняльний аналіз висвітлення туристичної тематики в ЗМІ…….23

3.1.Порівняння діяльності  міжнародних, національних та  регіональних ЗМІ туристичної  тематики…………………………………………………………   23

3.2.Власна концепція туристичної  програми………………………………… 24

Висновки………………………………………………………………………    26

Список використаних джерел………………………………………………… .28                                                                        

 

 

 

ВСТУП

 

 

Актуальність теми. ЗМІ є одним з найпотужніших засобів впливу на свідомість суспільства. Правильно організована пропагандистська робота через ЗМІ може чинити сильний вплив на цільову аудиторію. Актуальним є вивчення діяльності конкретних ЗМІ в пропаганді і підняття іміджу пам'яток України для іноземних туристів. Але, не завжди ці можливості ЗМІ використовуються на практиці в нашій країні. Особливо, це стосується діяльності ЗМІ по залученню туристів. Архітектурні та історичні пам'ятки, унікальні ліси, гори, безкрайні степи,гірські пейзажі, лікувальні мінеральні джерела є основними факторами, що привертають туристів в Україну. Незважаючи на все це, туристична галузь і ЗМІ не змогли представити країну належним чином. У зв'язку з цим виникає питання, що послужило причиною відсталості туризму? Розширення туристичного бізнесу багато в чому сприяє соціально-економічного розвитку країни. Дослідження доводять, що недостатня інформація і пропаганда в області туризму через ЗМІ є однією з основних причин відсталості в даній галузі вУкріїні.

  Метою роботи є проаналізувати вплив туристичних телепрограм на формування іміджу України.

Реалізація мети передбачає виконання таких завданнь:

–  дослідити туристичну тематику в ЗМІ;

–  визначити особливості висвітлення туристичної тематики в телепрограмах;

– здійснити моніторинг туристичних програм та сюжетів, а саме  документального фільму про гуцулів для циклу «Забуті народи», промо-ролику до ЄВРО 2012, кліпу Руслани «Знаю я»;

– зробити порівняльний аналіз діяльності міжнародних, національних та регіональних ЗМІ туристичної тематики;

–   надати приклад власної концепції туристичної програми;

Об’єкт дослідження – телепрограми і сюжети туристичної тематики на міжнародних, національних та регіональних каналах.

Предметом дослідження є  особливості висвітлення України, як туристичної країни.

У процесі дослідження  були застосовані аналітичний, структурно-типологічний методи та моніторинг.

Методологічну й теоретичну основу роботи складають роботи таких вчених, як Г.В.Волошин, Г.В.Кузнєцов, В.А.Квартальнов, М.П.Мальська, П.Црюкер. Також використано інформацію з електронних ресурсів.

Матеріали роботи можуть бути в подальшому використані при  написанні дипломних та курсових робіт студентів, присвячених туристичній  тематиці ЗМІ. Популярність цієї теми зростає по волі того, як розвивається  туристична галузь в Україні. Крім вже названих авторів інтерес представляють роботи телекритиків, економістів, психологів, краєзнавців та соціологів, які теж стосуються туристичної проблематики в ЗМІ та формування іміджу України.

Більшість робіт з журналістики не зачіпають туристичну тематику, тому робота матиме теоретичну цінність завдяки дослідженню туристичної тематики.

Практична цінність дослідження  полягає в порівняльному аналізі  та моніторингу програм.

     

 

 

 

 

Розділ 1

Теоретична основа дослідження

 

 

1.1Туристична тематика  в ЗМІ

 

 

Туризм належить до високоліквідної  галузі, тобто галузі зі швидкою  віддачею. Проте, як свідчить українська  практика, внесок туризму в національну  економіку явно недостатній, що обумовлено слабкими інвестиційними можливостями переводу туризму на якісно новий  рівень. «Держава проголошує туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури і створює умови для туристичної діяльності»,йдеться у новому Законі «Про туризм», який Президент України підписав  11 грудня.  На відміну від попереднього законодавства, цей документ більш детально описує механізм створення туристичного бізнесу (процес ліцензування), окреслює повноваження органів влади, регламентує стосунки, права і обов’язки туристичних агентів та туристів[5]. Згідно із Законом, який набув чинності 1 січня 2004 року, існує внутрішній та міжнародний туризм, а залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі та їхніх цілей, розрізняють 17 видів туризму в Україні, серед яких: дитячий, сімейний, спортивний, екологічний, релігійний. За статистичними даними, у порівнянні з 2005 р., цього року в Україні на 15-20% збільшилась кількість іноземних туристів. Щороку іноземні інвестори вкладають у розвиток вітчизняного готельного ринку до 100 млн. доларів. Але ці показники можуть стати ще вищими, до цього часу іноземних інвесторів стримувала недосконалість вітчизняного законодавства та відсутність в Україні кваліфікованих спеціалістів з туризму [14].

Пітер Црюкер так визначив мету формування системи інформаційного забезпечення: «Ціль інформації в тій чи іншій галузі зробити продаж постійним. Ціль – знати і розуміти клієнтів настільки добре, щоб продукт чи послуга підходили їм і продавалася сама... » [27].

  Це не означає, що продаж і просування товарів не потрібні зовсім. Це означає, що вони повинні бути частиною продуманої системи збору інформації, робота якої спрямована на задоволення потреб клієнтів. Продаж і просування товарів будуть ефективні лише в тому випадку, якщо спочатку будуть визначені цілі і потреби клієнта, а потім буде запропонований доступний за ціною товар чи послуга.

  Поява формування системи інформаційного забезпечення обумовлена об’єктивними потребами високорозвинутої бездефіцитної економіки. Потреба збору інформації виникає, як правило, за досить високого рівня розвитку матеріально-технічної бази, розгалуженої мережі товаропотоків, наявності конкурентної боротьби, високого життєвого рівня населення. Потреба у інформаційній діяльності відчувається, коли постає питання: де, кому і як продати створений продукт чи послугу без попереднього замовлення. Однак, перші цілеспрямовані кроки в області збору інформації були зроблені лише на початку 20 століття, велику роль тут відіграв стрімкий розвиток ЗМІ. Лише в 70-х рр. сформувалася завершена система стратегічного управління створенням і збутом продукції та послуг з орієнтацією на ринок.

Туристична  тематика в ЗМІ динамічно розвивається. Існує багато спеціалізованих туристичних видань,  особливо в тих країнах, де туристична галузь є дуже прибутковою сферою. Туризм широко рекламується в засобах масової інформації, як у друкованих виданнях,так і теле-радіо програмах. Також туристична тематика поширена в інтернет виданнях, туристичних порталах, кожна туристична фірма має свій сайт. Яку роль відіграють засоби масової інформації в ході сталого розвитку і модернізації туристичного сектора нашої країни? Що потрібно робити, щоб залучити інвесторів у галузь туризму? Про потреби сучасного туриста і методи подачі повідомлення, про те, як різні країни створюють і просувають свій туристичний бренд, ці та багато інших питань, що стосуються освітлення вітчизняними ЗМІ туристичного потенціалу та культурної спадщини України.

Проводиться багато семінарів, «круглих столів» і інших заходів для навчання журналістів навичкам освітлення специфічних питань сектора туризму. На думку організаторів, мета тренінгу – підвищення ефективності висвітлення теми розвитку туризму, активне залучення ЗМІ до вирішення актуальних питань і підтримку перспектив розвитку галузі.

  В ході занять, дискусій, рольових ігор обговорюється широке коло питань розвитку туризму в нашій країні. Зокрема, популяризація з участю ЗМІ різноманітних видів туристичного продукту, висвітлення перспектив розвитку внутрішнього, міжнародного, активного та екологічного туризму, підготовка туристичних кадрів, підтримка приватного підприємництва в області туризму, шляхи просування національного туристичного бренду за кордоном. Також були розглянуті законодавчі акти і нормативні документи, прийняті в країні з метою розвитку сфери туризму. Тренінги дають журналістам змогу розвинути свої навички в освітленні різних питань туризму і культурної спадщини нашої країни, давши новий імпульс для підготовки майбутніх творчих матеріалів, присвячених цим цікавим для творчих людей темами.

Тема туризму висвітлюється  у всіх засобах масової інформації – газетах, журналах, радіостанціях, інтернет-виданнях, а також на телебаченні. Надаються різноманітні поради тим хто збирається побувати на тому чи іншому курорті. Розглядається дуже багато  важливих тем: безпеки, епідеміологічних ситуацій, політичні обставини та інші. Також можна знайти інформацію про вартість послуг, про надання сервісу на тих чи інших  курортах. Найчастіше замовниками таких передач виступають туристичні агенції, але є і власні програми і шоу, які дають незалежну інформацію про ті чи інші країни. В нашій державі дуже добре висвітлені спеціалізовані друковані видання та інтернет-виданнь. В інтернет-порталах здебільшого дуже багато реклами, а інформації про інші країни значно менше. Вітчизняні проекти на туристичні теми здебільшого програють зарубіжним в плані показу різних видовищ за браком коштів, але ця тематика дуже швидко розвивається і вже є такі проекти які заслуговують на увагу в Європейських країнах.

  У минулому році в м. Переславль-Залеський, що в Росії, відбувся перший Тревел-Медіа Фестиваль «Пересування». Тревел-медіа фестиваль «Пересування» – це відкритий некомерційний туристичний, музичний і мультимедійний арт-проект, спрямований на підтримку і розвиток внутрішнього і в'їзного туризму в Росії, розвиток Переславський краю, Національного парку «Плещєєво озеро», центру історичної реконструкції «Російське місто» [2].

Фестиваль є некомерційним, всі зароблені кошти витрачаються на розвиток проекту.

Ініціаторами проекту  є журналісти інформаційного агентства  РІА Новини редакція «Туризм», Російський Союз Туріндустріі і дирекція туристичної виставки «Інтурмаркет». Фестиваль в 2012 році пройшов за підтримки адміністрації Переславського району, адміністрації національного парку «Плещєєво озеро», Комітету з туризму і готельного господарства м. Москви, Російського Союзу Туріндустріі, туристичної виставки «Інтурмаркет». Запрошення підтримати фестиваль направлені в Ростуризм, Міністерство культури РФ, губернатору Ярославської області, у великі туристичні компанії та організації. Територія фестивалю розділена на п'ять просторів: «Музика», «Туризм», «Медіа», «Дитячий клуб» і «Ратоборці».

Сцени і майданчики надавались для туристичних компаній, туристичних адміністрацій, музичних колективів, художників і фотохудожників, мультиплікаторів, журналістів і блогерів, історичних реконструкторів. Основний критерій відбору учасників – позитивне, не агресивне ставлення до навколишнього світу. Фестиваль принципово не обмежувався рамками одного певної сфери або жанру. У музиці особливу увагу фестиваль приділяє таким арт-гуртам, колективам і виконавцям, творчість яких знаходиться поза рамок форматної поп-культури. Туризм представляють не тільки компанії, що працюють в Росії, а й за кордоном. Преса представлена ​​будь-якими виданнями, які пишуть про туризм або музику.

В Україні також існують  власні туристичні медіа фестивалі найвідоміші з них це: «Черемош-фест», «Шешо́ри», «Країна мрій» та ще є інщі.

«Черемош-фест» – перший музично-туристичний фестиваль, що об’єднує складові музичну, мистецько-культурну та туристичну.

Місце дії  с. Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. Для гостей «Черемош-фесту» – виступи музичних ансамблів,  прогулянки мальовничим високогір’ям, захоплюючі сплави Чорним Черемошем, інші атракції. Захід відбудеться під егідою Товариства Лева та за сприяння Всесвітнього Фонду Природи із залученням підтримки провідних медіа-компаній регіону (ЗІК, ТРК Галичина, інші ресурси). Організатор фестивалю – «Майстерня громадських ініціатив».

«Шешо́ри» це український міжнародний щорічний фестиваль етнічної музики та лендарту.

З 2003 по 2006 рік проводився у селі Шешори на Івано-Франківщині. У 2007 році фестиваль «Шешори» відбувався не в селі Шешори, а біля села Воробіївки (Немирівський район, Вінницька область). З 2009 року відбувається під назвою Арт-Поле.

У фестивалі брали участь колективи із багатьох країн, в тому числі з Австрії, Болгарії, Молдови, Польщі, Росії, Білорусі, Словаччини, Франції, Швеції, Чехії та України.

Засновник фестивалю – інформаційно-видавничий центр "Зелене досье", активісти якого почали здійснювати природоохоронну діяльність у 1993 р., у травні 1994 р. вони об‘єдналися, а у вересні зареєструвалися. Концептуально організатори вважають фестиваль спробою творчого й гармонійного співіснування людини зі світом, який її оточує, оскільки етнічна музика та лендарт є тими напрямками мистецтва, що побудовані саме на такому взаєморозумінні. Місце проведення фестивалю – село Шешори належить до тих українських земель, де етнічне перетворення українців на росіян не зайшло далеко, де різницю між своїм (українським) та чужим (зокрема російським) люди відчувають природно, не силкуючись. Музична складова фестивалю є головною. Проте форми й фактури фестивального природного середовища сприятливі для втілення найрізноманітніших художніх задумів лендартівського напрямку.