Інформацiйне забезпечення рекламноi дiяльностi на пiдприэмствах торгiвлi

       У результаті повинен вийти образ потенційного клієнта. Взагалі цільова аудиторія може вийти як вузька, тобто чітко під один портрет, або ж широка, кілька портретів. У випадку з широкою цільовою аудиторією доведеться створювати кілька компаній, під кожен отриманий портрет.

       Далі слід виявити переваги потенційного клієнта. Тут важливо визначити якісь якісні характеристики, властиві такому типу.

• Чим він може захоплюватися, його хобі;
• З яких ЗМІ він одержує інформацію;
• Відвідує він Інтернет, читає газети, дивиться телевізор;
• Подобається йому все нове, або ж він консерватор по натурі;
• Які в нього цінності в житті;

    Отримавши портрет потенційного клієнта, що включає в себе основні характеристики та переваги, буде простіше визначити канали комунікації, тобто де слід шукати вашого потенційного клієнта: в Інтернеті, в місцевій газеті, через радіо і т.д. А також образ, який буде сприйнятий правильно вашим потенційним клієнтом, тобто в якому вигляді ви будете представляти інформацію: у вигляді експертних висновків, дружніх порад, яких коментарів, і т.д.

      Чим краще знаєте цільову аудиторію, тим ефективніше будуть маркетингові дії. Правильно визначена цільова аудиторія, не просто дозволить скоротити витрати на рекламу і просування товару, воно також допоможе скоротити час, необхідний для розвитку підприємства.

      Розберемо на прикладі ТОВ «Торговий дім ПСК» вибір цільової аудиторії та відповідних каналів комунікації. Маркетологами підприємства після досліджень було визначено цільову аудиторію. Отже, потенційному споживачу повинно бути притаманні наступні характеристики:

• Жінки (вік від 30-55 років);
• В яких є сім’я (діти, чоловік);
• Переважно домогосподарки;
• Які слідкують за своїм здоров’ям та здоров’ям сім’ї;
• З активною життєвою позицією;
• Які цінують здоровий та міцний сон.

     Після аналізу ЦА, маркетологами підприємства було визначено ряд комунікацій. Для рекламної кампанії зазвичай використовують чітко окреслену кількість засобів реклами, залежно від потреб і цілей. Для цього необхідно вирішити, наскільки широке охоплення повинна мати реклама, наскільки часто вона повинна з’являтися, обрати основні засоби її поширення залежно від їхньої вартості й т.д.

      Також важливим фактором при виборі носія реклами виступає довіра до цього джерела цільової аудиторії. Це зображене у табл. 1 [7, с.656 ].

 

Таблиця 1

 

Відношення цільової аудиторії до носіїв реклами

Вид комунікації	Звертають увагу	Довіряють	Вважають корисною
	Позитивних  відповіді, у %
Телебачення	62,3	25,1	18,9
Газети	39,5	20,9	18,2
Журнали	26,5	12,1	8
Реклама в місцях продажу	24,9	11,3	7,8
Рекламна продукція, яку надсилають додому	20,3	8,2	7,2
Реклама у вітринах магазинів	21,9	7,3	5,4
Зовнішня реклама	28,2	6,5	4,3
Інтернет	8,1	3,2	2,7
Кінотеатри	8,6	3,7	2,4
Вид комунікації	Звертають увагу	Довіряють	Вважають корисною
	Позитивних  відповіді, у %
У вагонах метро	10	2,5	2
Громадський транспорт (автобуси, трамваї, тролейбуси)	16,5	2,8	1,9
Рекламна продукція, яку надсилають в офіси	5,1	1,7	1,1

 

 

       Після аналізу даних таблиці, маркетологами підприємства «Торговий дім ПСК» було обрано канал комунікації – телебачення, бо саме ТБ являється одним з найбільш досконалих засобів передачі рекламного звернення.

       Наступний крок – це обрати телеканал. При виборі враховувалося показники телеперегляду телеканалів, розрахунок показників здійснений для населення віком 18-54,  вибірки «Вся Україна» та «50 тис.+». Дані взяті за 20 і 21 жовтня – попередні (overnight) та наведені у табл. 2 [8].

 

 

 Таблиця 2

Основні критерії вибору телевізійних каналів

Назва каналу	Вся Україна		50 тис. +		Affinity Index (індекс відповідності цільовий акдиторії)
	Рейтинг, у %	Частка, у %	Рейтинг, у %	Частка, у %
Інтер	1,65	12,411	1,82	13,19	109
СТБ	1,59	11,944	1,19	9,12	118
1+1	1,48	11,18	1,26	9,62	110
Україна	1,25	9,43	1,18	9,02	103
ICTV	1,13	8,53	1,17	8,96	95
Новий	0,74	5,57	0,76	5,83	100
ТНТ	0,59	4,43	0,66	5,05	105
2+2	0,34	2,62	0,34	2,63	83
К1	0,34	2,58	0,28	2,17	89

     Виходячи з даних таблиці було обрано 3 телеканали, це : Інтер, СТБ, 1+1, оскільки їх показники відповідають основними критеріями для нашої рекламної компанії. Далі представлена вікову структуру глядачів обраних каналів представлена у рис.1 [8].

 

Рис. 1 Вікова структура глядачів

      З наведених у таблиці показників ,  можна зробити висновок, що маркетологами було вірно вибрано телеканалі, бо вони повність охоплюють обрану цільову аудиторію, а отже розміщена рекламна інформація буде впливати на «потрібного» споживача.

     Наступник кроком буде оформлення детального медіаплану (розкладів показів рекламних матеріалів), планування рекламних кампаній, основа якого полягає у виборі медіаносіїв  для доставки рекламного повідомлення, а також оптимізації розміщення по охватна, вартісним та іншим характеристикам, прорахунок бюджету та прогнози щодо ефективності.

     Достовірна, якісно зібрана інформація дає підприємству змогу досягнути певних конкурентних переваг, що знижує фінансові ризики і небезпеки для образу підприємства, дозволяє об'єктивніше визначати ставлення споживачів до підприємства й товарів, аналізувати зовнішнє середовище, удосконалювати стратегію і тактику ринкової поведінки, підвищувати довіру до реклами.

Узагальнюючий висновок: ефективне інформаційне забезпечення є необхідною умовою роботи конкурентноспроможності підприємств торгівлі. Необхідною складовою такого інформаційного забезпечення є власна інформаційна маркетингова система, яка буде мати всі необхідні для роботи підприємства дані. Для такої системи повинні бути характерні великий обсяг інформації, швидка дія, достовірність, простота та зручність роботи з системою. Таким чином, наведені підходи щодо організації інформаційного забезпечення управління рекламою в підприємствах торгівлі дозволять, на наш погляд, при їх практичному використанні приймати збалансовані, науково обґрунтовані рішення щодо управління рекламою діяльність на підприємствах торгівлі.

 

Список використаних джерел

 

1. Академія ринку: маркетинг. Пер. з фр. / А.Дайан, Р.Ланкар та ін Научн. ред. А.Д. Худокормов. - М.: Економіка, 2003. - 572 с.
2. Меерс Д.Дж. Рекламний менеджмент. / Девид Меерс - К.: Основа, 2005. - 784 с
3. Гольдман І. А. Практика реклами. / Гольдман І. А., Добробабенко Н.С. , Х.: Олді-Плюс, 2005. - 217 с.
4. Котлер Филипп. Основы маркетинга: Пер. с англ. / Филипп Котлер; [заг. ред. В. Б. Боброва] – М.: Прогресс, 2006. – 704 с.
5. Лора Райс. Розквіт піару і занепад реклами. Як найкраще представити фірму. / Лора Райс, Ел Райс, М.: Юніті-Дана, 2005. - 320 с.
6. Росситер Дж. Реклама и продвижение товаров: Пер. с англ. / Росситер Дж. Р., Перси Л. Под ред. Л. А. Волковой. – СПб.: Питер, 2000. – 656 с.
7. Ромат Євген Вікторович. Реклама: Учебник для вузов. 7-е изд. / Євгеній Ромат – СПб.: Питер, 2008. – 512 с.
8. Телекритика. Дані дослідження Індустріальним телевізійним комітетом (ІТК)[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

          http://www.telekritika.ua/ratings/

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота виконана під науковим керівництвом канд. екон. наук, доцента Яцюка Д.В