Лексичні засоби вираження авторського «я»

И еще позаботиться о  том, чтобы откуда-нибудь – из Якутии или Аляски — заказать себе хороший  зимний головной убор, потому как если такое лето, то какой будет зима?!”

 

Спеціальні мовні засоби (образні, емотивні, оцінні), що використовуються в тексті, адресуються реальному  читачеві, для якого вони виявляться особистісно значущими. На мій погляд, Положій орієнтується в основному на освіченого, інтелігентного читача, який розділяє його погляди і згоден з багатьма думками. Він не нав'язує свою думку, а дуже тактовно і дружелюбно розкриває співрозмовникові свої переживання з різних питань, підкреслюючи їх значимість і пропонуючи замислитися над ними. Хоча читають тексти Володимира і люди, які не поділяють його позиції, а часом таємно або явно ненавидять автора.

 

Євген положій у своєму „Подвальчику” намагається доводити до читача найсвіжішу інформацію. Це ще одна функція впливу на масового читача, виражає емоційно-експресивний характер публіцистичного стилю. А з швидкістю передачі суспільно значимої інформації пов'язаний стандарт цього стилю. Автор не тільки висловлює своє ставлення до інформації, що повідомляється, а й висловлює думку певної соціальної групи людей. Експресивні засоби служать створення політичної та соціальної загостреності, злободенності, образні засоби тут не тільки засоби наочності, а й засоби соціальної оцінки написаного.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК 

 

Метою даної курсової роботи був аналіз матеріалів окремого публіциста, виявлення в них характерних рис та особливостей лексики. Для досягнення цієї мети в першій частині курсової роботи була розглянута різна наукова література, присвячена особливостям лексичної системи в публіцистичного мовлення, лексиці газетно-публіцистичного стилю і мовної особистості. З розглянутого теоретичного матеріалу можна зробити кілька висновків. По-перше, лексичні особливості публіцистичних матеріалів визначаються головним для газетного стилю принципом оцінковості. По-друге, для інформаційних жанрів характерне вживання нейтральної лексики; для аналітичних жанрів - політичної; а оцінна лексика (підрозділяється на модальну, негатівнооценочную і позітівнооценочную) вживається авторами публіцистичних жанрів. І, по-третє, при аналізі лексики матеріалів певного автора необхідно враховувати таке поняття, як «мовна особистість», тобто враховувати те, що кожен пише автор володіє своїм неповторним лексиконом, вивчивши який можна охарактеризувати культурний та інтелектуальний розвиток даного автора.

 

У другому розділі  даної курсової роботи були розглянуті лексичні засоби вираження авторського стилю Євгена Положія на прикладі його статей у газеті „Панорама” у рубриці „Подвальчик редактора”, а також був проведений аналіз особливостей його авторського стилю на лексичному рівні в текстах даного автора. У результаті було виявлено, що Положій інтелектуальний, прогресивний, володіє високим культурним розвитком, а в структурі його мовної особистості спостерігається яскраво виражене творче начало.

 

Із зроблених висновків  слід, що цілі і завдання даної курсової роботи були виконані. Враховуючи те, що практична частина курсової роботи грунтувалася на матеріалах сучасного  публіциста, ми можемо виявити певні  риси, характерні для всієї сьогоднішньої публіцистики і сформулювати декілька рекомендацій, які могли б використовуватися на практиці.

 

Вірно і об'єктивно  передати дійсність за допомогою  слова - досить важке завдання для  сучасних публіцистів. Оцінна лексика може допомогти автору викласти свої думки більш чітко, переконливо, виразно, але якщо потрібно, щоб будь-якої журналістський матеріал був максимально об'єктивним, то для досягнення цієї мети автору, навпаки, варто уникати використання оцінної лексики, тому що така лексика - це ознака суб'єктивізму пише (або говорить).

 

 

Список використаних джерел:

 

1.Бахтін М. М. Людина в світі слова. М., 1995.

2.Беззубов А. Н. Стилістичні прийоми газетної мови. СПб., 2000.

3.Брандес М. П. Стилістичний аналіз. М., 1971.

4.Виноградов В. В. Про теорії художньої мови. М., 1971.

5.http://rama.com.ua/modules/AMS/index.php?storytopic=10&start=50

6. http://www.triz-chance.ru/m_sok.html

7.http://evartist.narod.ru/text14/27.htm

8.http://art-hur.com/publicistichni-zhanri.html

9.http://www.ebooktime.net/book_374_glava_125_Родовими_ознакаÐ.html

10.http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=30350&pg=1