Надзвичайні ситуації та дії сил реагування на них

 

 

Розглянемо зазначені  раніше складові сил реагування міністерств  та інших центральних органів виконавчої влади, їх підприємств, до яких відносяться:

Державні пошуково-рятувальні та аварійно-рятувальні формування міністерств та інших центральних органів виконавчої влади – більше 125 формувань загальною чисельністю понад 14 тис. осіб, а саме:

- воєнізовані гірничорятувальні  служби Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Державна служба гірничого нагляду та промислової політики;

- газорятувальні об’єктові  служби та формування Міністерства  промислової політики;

- воєнізовані газорятувальні  формування нафтогазової та нафтопереробної промисловості Державна служба гірничого нагляду та промислової політики;

- аварійно-рятувальні  команди в аеропортах та Морська  аварійно-рятувальна служба Держслужби зв’язку;

- регіональний спеціалізований  загін Міністерства внутрішніх  справ.

До складу сил реагування на НС техногенного та природного характеру Держслужби зв’язку Міністерства інфраструктури входять:

- Морська аварійно-рятувальна  служба та об'єктові аварійно-рятувальні служби морських торговельних портів Укрморрічфлоту;

- відновлювальні та пожежні поїзди Укрзалізниці;

- аварійно-ремонтні бригади  й аварійно-польові команди та  підприємств прямого підпорядкування Держслужби зв'язку.

Підпорядковані Укрзалізниці сили реагування на небезпеку, їх загальна кількість, оснащеність, характеристика функціонального призначення та оцінка можливостей виконання завдань за призначенням визначені Положенням про функціональну підсистему "Сили і засоби реагування на надзвичайні ситуації на залізничному транспорті" Міністерства транспорту та зв’язку щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, узгодженим МНС України 14.04.1999 року та затвердженим наказом Мінтрансу від 22.04.1999 року № 215.

В Укрморрічфлоті також  створено функціональну підсистему "Сили і засоби реагування на надзвичайні ситуації на підприємствах Укрморрічфлоту щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру".

Існуюча в Держслужбі зв’язку система реагування на небезпеки  на автомобільному, залізничному, морському та річковому транспорті України має:

- необхідні органи  управління та нагляду; 

- пошукові та аварійно-рятувальні  сили і засоби постійної готовності;

- тимчасові формування;

- матеріальні та інші  резерви для оперативного реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Крім цього, у пунктах, встановлених начальником залізниці, знаходяться в постійній готовності:

- спеціальні автомотриси,  дрезини й автомобілі для відбудови  колії і пристрої в електропостачання;

- вагони й автомобілі  ремонтно-відбудовних летючок зв'язку;

- аварійно-польові команди; 

- пожежні поїзди і  пожежні команди для запобігання  і гасіння пожеж. 

Для гасіння пожеж  на об’єктах та в рухомому складізалізничного транспорту, а також надання допомоги підрозділам МНС України при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на залізницях знаходиться 67 пожежних поїздів, які оснащені вогнегасними засобами, пожежною технікою та спорядженням згідно з вимогами чинних нормативних документів.

Для реагування на аварійні ситуації з повітряними суднами  в 42 аеропортах (аеродромах) здійснюється постійне чергування аварійно – рятувальних команд, що дає змогу залучити до негайних дій наземні аварійно-рятувальні команди чисельністю від 11 до 72 осіб.

У Збройних Силах України  проведена робота з визначення конкретних завдань кожній військовій частині щодо участі у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (далі - НС) техногенного та природного характеру, у тому числі аварій (катастроф) на ПНО (за територіальним принципом у радіусі 100 км від розташування військової частини), сил і засобів, які військова частина в змозі виділити для ліквідації наслідків аварій (катастроф) на кожному з об'єктів та надання допомоги місцевому населенню, термін їх готовності, можливий порядок виконання завдань.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України має у своєму складі сили реагування, які орієнтовані на виконання різних завдань щодо реагування на НС залежно від галузі.

НАК "Нафтогаз України". Об’єкти підвищеної небезпеки нафтогазового комплексу обслуговує 764 одиниці відомчих протиаварійних формувань, загальною чисельністю 12690 чол. Крім воєнізованих газорятувальних протифонтанних формувань, безпеку робіт та ліквідацію аварійних ситуацій на об’єктах буріння, видобутку, транспортування, зберігання та переробки нафти і газу підприємств НАК "Нафтогаз України" забезпечують: аварійно-відновлювальні та ремонтні бригади, дільниці, лінійно-експлуатаційні служби, інші протиаварійні формування, що входять до структурних підрозділів підприємств, загальною кількістю 777 формувань (понад 13 тис. осіб).

НАК "Енергетична компанія України". Для своєчасного реагування на надзвичайні ситуації на підприємствах Компанії створені та діють 2661 бригада загальною кількістю особового складу 18978 працівників та 4309 одиниць технічних засобів. Штатні аварійні формування (оперативно-виїзні бригади - ОВБ) перебувають у стані постійної готовності (здійснюють цілодобове чергування).

НАЕК "Енергоатом". Спеціалізованим  підрозділом з ліквідації наслідків аварій на об'єктах атомної енергетики у складі ДП НАЕК "Енергоатом" є відокремлений підрозділ "Аварійно-технічний центр" (ВП АТЦ). На цей час ВП АТЦ укомплектований спеціальнопідготовленим персоналом і має у своєму розпорядженні базові технології з ліквідації наслідків аварій на АЕС, різну транспортну техніку, аеромобільні комплекси для ведення наземної та повітряної радіаційної розвідок, дистанційно керовані механізми та робото технічні комплекси. Виконання невідкладних аварійно-відновлювальних і ремонтних робіт на реакторному, турбінному, генераторному та іншому обладнанні АЕС України забезпечує відокремлений підрозділ "Атомремонтсервіс" (ВП АРС) у складі ДП НАЕК "Енергоатом".

Всі кризові центри ДП НАЕК "Енергоатом" об’єднані в єдину систему зарезервованими каналами зв’язку, у тому числі – космічними, та уніфікованою системою передачі даних.

НЕК "Укренерго". Для забезпечення постійної готовності у разі виникнення аварій, проведення аварійно-відновлювальних робіт на підпорядкованих енергетичних об’єктах є у наявності 289 бригад (ланок) загальною чисельністю 2362 чол., оснащених 158 вантажними автомобілями, 48 автокранами та 187 одиницями спеціальної техніки. Підрозділи служби оснащені понад 200 видами необхідних технічних засобів, що використовуються під час рятування людей та ліквідації різного роду аварій.

Державна служба медицини катастроф (ДСМК) є підсистемою єдиної державної системи запобігання i реагування на надзвичайні ситуації та особливим видом державної аварійно-рятувальної служби, основним завданням якої є надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

До складу Служби входять: медичні сили, засоби та лікувально-профілактичні заклади центрального і територіального рівня незалежно від виду діяльності та галузевої належності, визначені МОЗ України за погодженням з МНС, Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською таСевастопольською міськими держадміністраціями.

Державна санітарно-епідеміологічна  служба України є також є суб’єктом єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. У діяльності установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби передбачено плани реагування відповідними санітарними та протиепідемічними заходами у разі загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) або радіаційних уражень. Для забезпечення епідемічного благополуччя населення України функціонує система епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами щодо забезпечення профілактичних і протиепідемічних заходів на місцевому (перший), регіональному (другий) та державному (третій) рівнях.

Основна мета: проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, направлених  на попередження (завезення, розповсюдження заразних, у тому числі карантинних, захворювань із-за кордону), зниження і ліквідація окремих нозологічних форм інфекційних хвороб у країні. З метою запобігання занесенню та розповсюдженню карантинних та інших особливо небезпечних захворювань через державний кордон України функціонують санітарно-карантинні підрозділи, які здійснюють медичний (санітарний) огляд пасажирів, транспортних засобів, багажу, вантажів. В Україні діє 70 таких підрозділів у міжнародних аеропортах, морських та річних портах, автотрасах та залізничних станціях.

Завдання щодо здійснення санітарно-гігієнічного, санітарно-бактеріологічного, радіологічного лабораторного контролю об’єктів довкілля, харчових продуктів, води, умов праці, навчання, життєдіяльності людини, кількісного визначення хімічних токсичних речовин у харчових продуктах і питній води покладаються на мережу нагляду і лабораторного контролю. До мережі нагляду і лабораторного контролю залучені: Кримська республіканська, обласні санепідемстанції, міські санепідемстанції І категорії (усього 34 заклади) – як головні санепідемстанції, міські санепідемстанції ІІ-ІІІ категорії, районні санепідемстанції – їх дублери. В областях працюють структурні підрозділи або заступники головного лікаря з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. На території України забезпечено постійний моніторинг епізоотичної та епідемічної ситуації з пташиного грипу, постійну готовність сил і засобів до оперативного реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з пташиним грипом. У регіонах створені та функціонують мобільні міжвідомчі групи з перевірки населених пунктів щодо недопущення занесення і розповсюдження захворювань на пташиний грип та, у разі необхідності, реагування на можливі надзвичайні ситуації.

Державне агентство України  з управління державними корпоративними правами та майном.

До складу сил реагування на надзвичайні  ситуації техногенного та природного характеру входять відповідні аварійно-рятувальні служби та підрозділи підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності і господарювання.

На промислових підприємствах створені і діють добровільні пожежні дружини та понад 1 тис. невоєнізованих формувань у складі більше 10 тис. осіб.

Формування укомплектовуються  і оснащуються згідно із табелями оснащення, відповідно до фінансово-економічних  можливостей підприємств.

 

3. Служби цивільного  захисту та невоєнізовані формування. Умови їх створення, оснащення та застосування

 

 

Служби цивільного захисту (далі - служби) створюються для виконання інженерно-технічних, медичних та інших спеціальних заходів цивільного захисту, підготовки для цього сил і засобів, а також для забезпечення дій сил в ході проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР).

Для забезпечення заходів  з цивільного захисту, захисту населення  і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільного захисту: енергетики; охорони громадського порядку;  захисту сільськогосподарських тварин і рослин; інженерні; комунально-технічні; матеріального забезпечення; медичні; оповіщення і зв'язку; протипожежні; торгівлі і харчування; транспортного забезпечення та інші.

Для проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії.

Організаційні засади створення  служб, їх завдання, функції і повноваження визначаються у "Положенні про Цивільну оборону України".

Загальнодержавними службами є: медична, що створюється на базі Міністерства охорони здоров'я України; протипожежна; охорони суспільного порядку, що створюється на базі Міністерства внутрішніх справ України; захисту сільськогосподарських тварин і рослин, що створюється Міністерством аграрної політики та продовольства України, тощо.

Обласні, міські, районні  та об'єктові служби створюються рішеннями  Ради міністрів АР Крим, відповідними держадміністраціями областей, міст Києва та Севастополя, сільських районів, виконкомами Рад народних депутатів решти міст та районів у цих містах.