Надзвичайні ситуації та дії сил реагування на них

Об'єктові служби створюються  рішенням керівників об'єктів господарської діяльності з урахуванням рекомендацій МНС України.

Завдання, організація та діяльність служб визначаються положеннями, які розроблюються начальниками служб з урахуванням вимог відповідних міністерств (що створюють загальнодержавні служби) та рекомендацій МНС України.

Основними завданнями служби оповіщення і зв’язку є:

- забезпечення органів  управління цивільного захисту  зв'язком у мирний та воєнний час;

- організація і контроль  за експлуатаційно-технічним обслуговуванням стаціонарних засобів зв'язку й оповіщення, встановлених на підприємствах зв'язку і штабах, що знаходяться у веденні ЦЗ, а також підтримка їх у постійній готовності;

- організація технічного  забезпечення передачі і прийому  сигналів оповіщення по вказівках відповідних штабів ЦЗ.

Інженерні служби створюються  на базі будівельних, будівельно-монтажних і інших споріднених по профілю міністерств, відомств та їхніх підвідомчих підприємств і організацій.

Служби призначаються:

- для організації і  здійснення контролю за накопиченням фонду захисних споруд у мирний і воєнний час;

- розробки і здійснення  планів прискореного будівництва відсутнього фонду захисних споруд у воєнний час;

- підготування та організація  дій відповідних формувань служб, що залучаються до проведення РІНР, а також для інженерного забезпечення дій сил ЦЗ у вихідних районах, при висуванні до осередків ураження і на об'єктах робіт. У мирний час сили служб можуть залучатися для проведення робіт інженерного забезпечення заходів щодо боротьби з масовими лісовими пожежами, ліквідації наслідків стихійних лих, значних аварій і катастроф.

Служби водопостачання створюються на базі обласних (міських) виробничих управлінь водопровідно-каналізаційного господарства, обласних управлінь меліорації і водного господарства, а також інших споріднених їм по профілю підприємств і організацій, незалежно від їхньої відомчої приналежності.

Основними завданнями служб  є:

- організація і здійснення  заходів щодо підвищення сталості водопостачання міст, селищ, промислових і сільськогосподарських виробництв, місць розміщення евакуйованого населення;

- контроль за проведенням заходів щодо захисту водозабірних споруд;

- забезпечення водою  сил ЦЗ при проведенні РІНР;

- ліквідація аварій  у системах водопостачання;

- створення і підготування  формувань служби.

Медичні служби створюються  на базі організацій і установ охорони здоров'я.

Основними завданнями служб  є:

- здійснення медичних заходів цивільного захисту;

- організація і здійснення лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;

- збереження здоров'я населення, особового складу військових частин і формувань ЦЗ;

- своєчасне надання медичної допомоги ураженим і хворим із метою найшвидшого їхнього лікування, повернення до трудової діяльності, максимального зниження інвалідності і смертності;

- попередження виникнення  і поширення інфекційних захворювань.

Служби охорони громадського порядку створюються на базі органів МВС України та АР Крим.

Основними завданнями служб  є:

- підтримка суспільного  порядку в містах і інших  населених пунктах, на об'єктах економіки, в осередках ураження, місцях зосередження людей і транспорту, на маршрутах їхнього прямування;

- охорона державної  та приватної власності, організація комендантської служби.

Протипожежні служби створюються на базі органів і  підрозділів пожежної охорони МНС України та АР Крим, їхніх органів і підрозділів на місцях, а також на базі органів і підрозділів пожежної охорони інших міністерств і відомств.

Основними завданнями служб  є:

- здійснення контролю  за своєчасним виконанням технічних,  організаційних і пожежно-профілактичних  заходів, спрямованих на підвищення протипожежної стійкості міст, інших населених пунктів і об'єктів економіки;

- локалізація і гасіння  пожеж при проведенні РІНР  в осередках ураження, районах стихійних лих, а також при значних аваріях і катастрофах.

Служби транспортного забезпечення створюються на базі територіально-транспортних управлінь міністерства транспорту зв'язку і підвідомчих їм організацій.

Основними завданнями служб  є:

- разом з органами  залізничного, морського, річкового  і повітряного транспорту забезпечують перевезення матеріалів для будівництва захисних споруд;

- розосередження й  евакуація населення; 

- підвіз (вивіз) робочих  змін;

- вивіз у заміську  зону матеріальних цінностей,  унікального устаткування, продовольства та інших матеріальних засобів;

- підвіз сил і засобів  при проведенні РІНР в осередках ураження, а також евакуацію з них постраждалих людей.

Комунально-технічні служби створюються на базі організацій  і підприємств держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики і головних управлінь по газифікації і водопостачанню.

Основними завданнями служб  є:

- організація і здійснення  заходи щодо підвищенню стійкості  роботи міських мереж комунального господарства;

- ліквідація аварій  на цих мережах; 

- дегазація, дезактивація  і дезінфекція зараженої території, різноманітних споруд, техніки і транспортних засобів.

Служби санітарної обробки  людей і знезаражування одягу  створюються на базі організацій і підприємств побутового обслуговування населення. Основними завданнями служб є:

- організація і здійснення  санітарної обробки людей, що виходять із осередків ураження;

- знезаражування одягу  і засобів індивідуального захисту. 

Основними завданнями служби торгівлі і харчування (продовольчого  і речового постачання) є:

- розробка і здійснення заходів щодо захисту запасів продовольства і промислових товарів першої необхідності;

- організація закладання  запасів продовольства в сховища  і пункти управління;

- забезпечення харчуванням  особового складу формувань, що працюють в осередках ураження, а також тих, що постраждали та знаходяться в загонах першої медичної допомоги;

- забезпечення білизною, одягом і взуттям пунктів спеціальної  обробки, загонів першої медичної  допомоги.

Основними завданнями служби захисту сільськогосподарських  тварин і рослин є:

- забезпечення стійкої  роботи сільськогосподарського  виробництва у воєнний час (особливий період) шляхом проведення заходів щодо захисту сільськогосподарських тварин, рослин, джерел води і кормів на сільськогосподарських об'єктах;

- у воєнний час (особливий період) здійснення ветеринарної і фітопатологічної розвідки, ветеринарної обробки, лікування уражених тварин, знезаражування посівів, пасовищ і продукції тваринництва і рослинництва.

Служби матеріально-технічного постачання організовують забезпечення матеріально-технічними засобами і будівельними матеріалами, необхідними для виконання заходів щодо захисту населення і об'єктів економіки дегазуючими речовинами, а також робочим інвентарем і спецодягом для формувань.

Технічні служби організують: ремонт техніки, що вийшла із ладу в ході виконання заходів цивільного захисту; евакуюють ушкоджену і несправну техніку з маршрутів і ділянок робіт на збірні пункти ушкоджених машин і на ремонтні підприємства; постачають ремонтні підприємства і формування служб запасними частинами і ремонтними матеріалами.

Служби енергетики (енергопостачання) створюються на базі підприємств Міністерства енергетики та вугільної промисловості, районних енергетичних управлінь АР Крим, міст Києва та Севастополя, областей і їхніх підприємств на місцях. Служби енергозабезпечення забезпечують стійку роботу енергомереж в умовах НС, ліквідацію аварій на енергетичних спорудах і мережах, роботу автономних джерел електроенергії і забезпечення дій формувань при проведенні рятувальних робіт в осередках ураження.

При необхідності і наявності  відповідних сил створюються  й інші служби, особливо в районах (містах) і на об'єктах.

Невоєнізовані формування цивільного захисту - складова частина  сил Цивільного захисту України. Вони створюються згідно з Законом "Про Цивільну оборону України" в АР Крим, областях, районах, містах, а також на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форм власності і підпорядкування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До невоєнізованих формувань цивільного захисту зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок: які мають дітей віком до 8 років; з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років; осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.

Невоєнізоване формування - це група робітників і службовців, об'єднана в окремий підрозділ і оснащена спеціальною технікою та майном, яка створюється на об'єкті господарювання без звільнення робітників від основної роботи і призначена для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт під час виникнення надзвичайної ситуації. Базою створення невоєнізованих формувань є підприємства, установи і організації, їх робітники, матеріальні і технічні засоби. Існуючі на підприємствах спеціальні відомчі формування, повинні враховуватись, як формування цивільного захисту.

За призначенням формування можуть бути загального призначення  та забезпечення, за підпорядкованістю - територіальні та об'єктові.

Невоєнізовані формування загального призначення є основними підрозділами невоєнізованих формувань цивільного захисту. Вони створюються в адміністративно-територіальних одиницях, на об'єктах господарювання і призначені для пошуку і рятування постраждалих в осередках ураження, надання їм долікарської медичної допомоги, проведення невідкладних робіт, необхідних для рятування людей, захисту їхнього життя і здоров'я. Організаційно це можуть бути зведені загони, команди, групи.

Невоєнізовані формування забезпечення створюються в адміністративно-територіальних одиницях, н а о об’єктах господарської діяльності і призначені для вирішення спеціальних завдань, а також всебічного забезпечення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах стихійного лиха та осередках ураження.

Територіальні невоєнізовані  формування створюються в АР Крим, областях, містах та сільських районах для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження та районах великих руйнувань, а також за необхідністю, для вирішення завдань ЦЗ на об'єктах спільно з об'єктовими невоєнізованими формуваннями. Територіальні формування, що залучаються для виконання завдань цивільного захисту призначені для надання медичної допомоги населенню, охорони громадського порядку у осередках ураження і стихійного лиха, боротьби з пожежами, здійснення лабораторного контролю за станом навколишнього середовища, матеріально-технічного і транспортного забезпечення заходів цивільного захисту.

Таким чином, успішне  вирішення невоєнізованими формуваннями завдань цивільного захисту залежить від стану їх готовності. Тому вони повинні знаходитися в постійній готовності, яка досягається: завчасною підготовкою формувань до виконання завдань, укомплектованістю їх особовим складом, оснащенням технікою, майном і всіма видами матеріально-технічного забезпечення.

 

Висновок

 

 

 

Отже, нами розглянуті законодавча та нормативно-правова база щодо створення сил реагування на надзвичайні ситуації, їх основні засоби, склад, завдання, дислокація та чисельність.

Основними заходами, спрямованими на удосконалення сил реагування на надзвичайні ситуації, у тому числі у сфері нормативної бази, яка регламентує діяльність МНС, є наступні завдання:

- удосконалення національної системи сил реагування на надзвичайні ситуації та підвищення координуючої ролі МНС у частині забезпечення тісної взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, координації дій різних аварійно-рятувальних формувань;

- реалізація організаційних  та практичних заходів фінансово-економічного характеру, направлених на підвищення готовності і розвиток аварійно-рятувальних сил у сферах: переоснащення (дооснащення) аварійно-рятувальних, пошукових, пожежно-рятувальних формувань і допоміжних підрозділів сучасною технікою, обладнанням та засобами; оптимізації розташування на території України аварійно-рятувальних, пошукових, пожежно-рятувальних сил та засобів; створення додаткових                  спеціалізованих підрозділів (у тому числі забезпечення постійного біологічного захисту);

- підтримка високої готовності аварійно-рятувальних загонів до ефективного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт і забезпечення оперативності їх реагування на надзвичайні ситуації, забезпечення підтримання постійної мобілізаційної готовності органів управління та аварійно-рятувальних загонів;