Охорона праці, як основний напрямок соціальної політики України

Міністерство  освіти і науки України

Ковельський промислово-економічний  коледж

Луцького національного  технічного університету

 

 

 

 

Реферат

 

з дисципліни:

«Охорона проці»

на тему:

«Охорона праці, як основний напрямок соціальної політики України»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: Кропива  В. О. 

Перевірив: Бабарика С. Ф.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ковель 2013р.

План

 

1.Загальні вимоги до побудови СУОП (системи управління охорони праці) на підприємстві, які встановлює Україна.

2.Завдання системи навчання нормам і правилам охорони праці в умовах галузі.

3.Відповідальність посадових осіб і працівників галузі за порушення вимог трудової і технологічної дисципліни.

4.Санітарна характеристика умов праці.

5.Види професійних захворювань, спричинені виробничими галузевими чинниками.

6.Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними показниками.

7.Порядок забезпечення засобів індивідуального захисту працівників.

8.Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальні вимоги до  побудови

СУОП (системи управління охорони праці) на підприємстві, які  встановлює Україна.

В умовах сучасного виробництва  окремі приватні заходи щодо поліпшення умов праці, для попередження травматизації  є неефективними. Тому їх здійснюють комплексно, створюючи в загальній  системі керування виробництвом, підсистему керування безпекою праці. Таким чином, керування охороною праці це програмно-цільовий комплекс по підготуванню, прийняттю і реалізації вирішень (організаційно-технічних, і  лікувально-профілактичних заходів), спрямованих  на забезпечення безпеки, зберігання здоров'я  і працездатності людини в процесі  праці.

Об'єкт керування - це безпека  праці на робочому місці, ділянці, цеху, у всій системі людина - виробництво, характеризується взаємодією людей  із предметами і знаряддями праці  і виробничого середовища.

Керуюча частина містить  у собі керівників підприємства, керівників підрозділів, службу охорони праці. При цьому тут закладені принципи системного підходу, коли виходи об'єкта керування (показники безпеки) через  систему збору й опрацювання  інформації пов'язані, тобто інформація про відхилення в процесі контролю надходить у керуючий орган, де вона аналізується і приймається адекватне  вирішення. Таким чином, СУОП діє  за принципом зворотного зв'язку.

Система управління безпекою праці на підприємстві.

З метою послаблення негативних факторів необхідно розробляти колективні та індивідуальні заходи по забезпеченню нормативних умов по охороні праці (розподіл обов’язків між службами, посадові обов’язки). Необхідні умови освітлення, опалення, заземлення електроприладів та електроустановок, огородження та блокування, світлова та звукова сигналізація.

Необхідно проводити заходи по   зменшенню противібраційних засобів, протишумові, протипожежні, електробезпечність, пожежна безпека.

Управлінням охороною праці  займається начальник підприємства, який зобов'язаний створити в кожному  структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а  також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

З цією метою забезпечується функціонування системи управління охороною праці (СУОП), для чого:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які  забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;

розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для  досягнення встановлених нормативів з  охорони праці, впроваджує прогресивні  технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації  виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних  захворювань, і виконання профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації робочих  місць на відповідність нормативним  актам про охорону праці в  порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх підсумками заходів щодо усунення небезпечних  і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про  охорону праці, що діють у межах  підприємства та встановлюють правила  виконання робіт і поведінки  працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, забезпечує безплатно працівників нормативними актами про охорону праці;

здійснює постійний контроль за додержанням працівниками технологічних  процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням  засобів колективного та індивідуального  захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони праці;

організовує пропаганду безпечних  методів праці та співробітництво  з працівниками у галузі охорони  праці.

В разі відсутності в нормативних  актах про охорону праці вимог,   які необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах, зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду заходів, що забезпечать  безпеку працівників.

У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків зобов'язаний вжити термінових заходів  для допомоги потерпілим, залучити при необхідності професійні аварійно-рятувальні формування.

Планування здійснюється на основі складених планів:

перспективний (5 літній) - комплекс планового поліпшення умов по охороні  праці. Вони є частиною бізнес-плану;

поточні (річні) - вони включаються  в щорічну угоду по охороні  праці колективного договору між  адміністрацією і трудовим колективом;

оперативно-календарні плани  по охороні праці (ОКП), місячні і квартальні.

У комплекс заходів щодо охорони праці входять:

боротьба зі шкідливими і  небезпечними чинниками (шум, випромінювання, вібрація і т.д.);

соціальні заходи.

Директор несе основну  відповідальність за охорону праці  і природи.

Організаційними роботами, пов'язаними з забезпеченням охорони  праці і природи займається головний інженер.

Відділ охорони праці (підпорядковується головному інженеру) вирішує поточні питання, пов'язані  з забезпеченням безпеки праці.

Триступінчастий контроль за охороною праці на підприємстві.

1-етап.-Контроль на робочому місці (за цехом контроль здійснює майстер, за лабораторією - керівник групою). Щоденний контроль.

2-етап.-Рівень цеху, лабораторії (періодичність щотижнева).

3-етап.-Рівень підприємства (один з цехів вибірково перевіряється комісією), до складу якої входять: - головний інженер;

- начальник відділу охорони  праці;

- представник медичної  санітарної частини;

- головний фахівець (технолог  чи енергетик).

2. Завдання системи навчання  нормам і правилам охорони  праці

в умовах галузі.

Система стандартів безпеки  праці — ДСТ 12.0.004-90 ССБТ.

Система стандартів безпеки  праці - комплекс заходів, спрямованих  на забезпечення безпеки праці.

Структура Госту:

Код угруповання:

0-основний стандарт;

1-перелік по групах небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

2-вимоги безпеки до виробничого устаткування;

3-вимоги безпеки, пропоновані до технічного процесу;

4-вимоги безпеки, пропоновані до засобів індивідуального захисту.

Норми-—-перелік вимог безпеки по виробничій санітарії і гігієні праці.

СН 245-71 Санітарні норми  проектування промислових підприємств.

Правила-—-перелік заходів для техніки безпеки.

ПУЭ-85 Правила пристроїв  електроустановки.

СН і ПІІ-4-79. Небезпечні і шкідливі фактори середовища, джерела  і   види забруднення, ДСТ 12-0-003-74 ССБТ - Небезпечні і шкідливі виробничі  фактори.

Небезпечний фактор-—-фактор, вплив якого на працюючого, потенційно може призвести до травми.

Шкідливий виробничий фактор-—-фактор, вплив якого на працюючого, може призвести до захворювання.

Організація і відповідальність за навчання, інструктажі і перевірку  знань працівників з питань охорони  праці покладається на керівників організацій, у структурних підрозділах -на керівників структурних підрозділів, служби підготовки кадрів і технічного навчання чи відділи кадрів організацій (і структурних підрозділів), навчальні організації по підготовці і підвищенню кваліфікації кадрів при участі служб охорони праці.

Контроль за своєчасним і  якісним проведенням навчання, інструктажів і перевірки знань працівників  з питань охорони праці здійснюють служби охорони праці, організацій  і структурних підрозділів відповідно до Типового положення про службу охорони праці організації.

Особи, що сполучають кілька професій (посад), проходять навчання, інструктаж і перевірку знань  з питань охорони праці по основній і професіях, що сполучаються, (посадам). Працівники, що заміщають тимчасово  відсутніх працівників, повинні  додатково пройти навчання в обсязі вимог по посадах, що заміщаються, (професіям) і перевірку знань з питань охорони праці на допуск до роботи в цих посадах (професіях).

Види інструктажу

Вступний - ознайомлення з  загальними питаннями безпеки праці, проводить інженер безпеки праці.

Первинний - ознайомлення з  конкретними видами безпеки праці  на даному підприємстві на даному робочому місці, проводить керівник робіт.

Повторний - повторити інформацію первинного інструктажу, періодичністю 1-раз у півроку, проводить керівник робіт.

Позаплановий - проводиться  керівником робіт у тому випадку, коли мають місце зміни в технічному процесі при надходженні нового обладнання, після того як стався нещасливий випадок і при перервах у роботі, що перевищують установлені норми.

Цільовий — при виконанні робіт, не зв'язаних з основною спеціальністю, проводить керівник робіт.

3. Відповідальність посадових  осіб і працівників галузі

за порушення вимог  трудової і технологічної дисципліни.

Дисциплінарна відповідальність. Вона настає за здійснення дисциплінарної провини -   порушення вимог  трудової і технологічної дисципліни. Це обов'язок працівника чи посадової  особи відповісти перед адміністрацією підприємства (установи) за вчинену  дисциплінарну провину і понести  ті заходи впливу, що зазначені в  дисциплінарних санкціях трудового  права.

Суб'єктом цього виду відповідальності може бути тільки особа, що перебуває  в трудових відносинах з підприємством  чи установою. На відміну від дисциплінарної адміністративна відповідальність заключається в застосуванні адміністративних санкцій органами чи особами, з якими порушник не пов'язаний трудовими відносинами. Ними можуть бути органи міліції, державного нагляду.

Трудова праводієздатність свідчить не тільки про досягнення особою встановленого законом віку, але і про наявність y неї певної вольової здатності віддавати звіт у своїх учинках. Особа, визнана недієздатною, не може відповідати за свою поведінку. Таким чином, відповідальність несе тільки дієздатний суб'єкт.

В галузі трудового права  відповідальність завжди має строго особистий характер. Застосування санкцій  до правопорушника переслідує попереджувальну  мету, тому важливо, щоб особа була здатна усвідомити шкідливість вчиненого  нею діяння. Звідси і провина — одна з обов'язкових умов відповідальності.

Дисципліна праці — загальний об'єкт різного роду правопорушень у сфері трудової діяльності. Об'єктом дисциплінарної провини є внутрішній трудовий розпорядок, точніше, ті суспільні відносини, що складаються в процесі його здійснення й охороняються нормами трудового права. Окремі елементи внутрішнього трудового розпорядку - це повне і доцільне використання робочого часу, заощадження і правильна експлуатація споруд, приміщень, устаткування, машин, матеріалів, інструментів, інвентарю; правильна організація управління процесом праці і технологією виробництва; охорона здоров'я і життя членів трудового колективу.

Зазіхаючи на ті чи інші суспільні  відносини, особа порушує і норми, що закріплюють дані відносини. Відступ  від необхідної законодавцем поведінки  означає правопорушення, тобто поведінку, правом заборонену. Тому правопорушення — завжди дія (бездіяльність) протиправна.

Ознака протиправності, що відноситься до об'єктивної сторони  правопорушення, тісно пов'язана  з об'єктом. Вона означає заборонність діяння під погрозою настання   наслідків, передбачених правовими  санкціями. Протиправність поведінки  в трудовому праві виявляється  насамперед як порушення трудових обов'язків. У цьому зв'язку дуже важливо відмежувати  трудові обов'язки від інших, закріплених  іншими галузями права, а також від  неправових, моральних. Для деяких працівників, у силу особливого характеру виконуваних обов'язків, поняття дисциплінарної провини як би розширюється за рахунок включення провин, несумісних з їх достоїнством, тобто дисциплінарною провиною для них є порушення і моральні обов'язки, не пов'язані із трудовою діяльністю (наприклад, судді й ін.).