Охорона праці, як основний напрямок соціальної політики України

ЗІЗ видаються працівникам  тих професій та посад, що передбачені  у відповідних виробництвах, цехах, дільницях та видах робіт Типовими галузевими нормами безплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального  захисту, або відповідними галузевими нормами, що введені на підставі типових. ЗІЗ видаються працівникам згідно з встановленими нормами і  строками носіння незалежно від  форм власності та галузі виробництва, до якої відносяться ці виробництва, цехи, дільниці та види робіт.

З врахуванням специфіки  виробництва, вимог технологічних  процесів і нормативних актів  з охорони праці, за узгодженням  з представниками профспілкових  органів, за рішенням трудового колективу  підприємства працівникам може видаватися спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального  захисту понад передбачені норми.

Визначення потреби в  ЗІЗ на підприємстві, закладі і  організації здійснюється з урахуванням  чисельності працівників за професіями і посадами, передбаченими у Типових  галузевих нормах безплатної видачі робітникам і службовцям спеціального одягу, спеціального взуття та інших  засобів індивідуального захисту, або у відповідних галузевих  нормах.

При визначенні потреби в  ЗІЗ власник повинен передбачати  спеціальний одяг і спеціальне взуття окремо для чоловіків і жінок, вказуючи найменування ЗІЗ, ГОСТи,   ОСТи, ДСТУ, ГСТУ, технічні умови, моделі, призначення за захисними властивостями, розмір і зріст, а для касок і запобіжних поясів - типорозміри.

Власник забезпечує приймання  і перевірку ЗІЗ, що надходять  на підприємство, на їх відповідність  вимогам ГОСТів, ОСТів, ГСТУ, ДСТУ та технічним умовам, для чого створюється комісія з представників адміністрації, профспілкової організації та уповноваженого з охорони праці трудового колективу підприємства.

Спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального  захисту, що видаються працівникам, повинні відповідати характеру  і умовам їхнього застосування і  забезпечувати безпеку праці.

Власник компенсує працівнику витрати на придбання спецодягу  та інших засобів індивідуального  захисту, якщо встановлений нормами  строк видачі цих засобів порушений  і працівник був вимушений  придбати їх за власні кошти. При відсутності  документів, що підтверджують ціну, компенсація витрат здійснюється за роздрібними цінами підприємства - виробника. Вартість ЗІЗ уточнюється  бухгалтерією підприємства. Якщо витрати  перевищують роздрібні ціни, компенсація  різниці може бути виплачена, якщо це обумовлено в колективному договорі.

У випадку пропажі ЗІЗ  у встановлених місцях їх зберігання або псування ЗІЗ з незалежних від працівника причин, власник зобов'язаний видати йому інший придатний для  використання спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального  захисту.

Засоби індивідуального  захисту, що були в користуванні, можуть бути видані іншим працівникам тільки після прання, хімчистки, дезинфекції та ремонту. Строк носіння таких ЗІЗ в залежності від ступеня їх зношеності встановлюється власником за погодженням з уповноваженим трудового колективу з питань охорони праці та профспілками.

Черговий спеціальний  одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту колективного користування повинні утримуватися в коморі цеху або дільниці і видаватися працівникам тільки на час виконання  тих робіт, для яких вони передбачені, або можуть бути закріплені за певними  робочими місцями (наприклад, кожухи на зовнішніх постах, рукавиці діелектричні при електроустановках тощо) і  передаватися однією зміною іншій. В  таких   випадках ЗІЗ видаються  під відповідальність майстрів та інших  посадових осіб. Строки носіння чергових ЗІЗ у кожному конкретному  випадку в залежності від характеру  роботи і умов праці працівників  встановлюються власником за узгодженням  з уповноваженим трудового колективу  з питань охорони праці і профспілками. При цьому строки носіння чергових ЗІЗ не повинні бути коротшими  у порівнянні з строками носіння  таких же видів, що видаються в  індивідуальне користування згідно з Типовими галузевими нормами або  відповідними галузевими нормами.

У випадку здавання на зберігання теплого спеціального одягу і  спеціального взуття після закінчення їх використання, щоб запобігти знеособленню, одержання даного одягу і взуття повинно здійснюватись за поіменним  списком. Після зберігання теплий спеціальний  одяг і спеціальне взуття повинні  бути повернені тим працівникам, від яких вони були прийняті на зберігання.

Учням курсової, групової та індивідуальної форм навчання, учбово-виховних закладів на час проходження виробничої практики (виробничого навчання), інструкторам, а також працівникам, тимчасово  виконуючим роботи за професіями і  посадами, для яких діючими Типовими галузевими нормами або відповідними галузевими нормами передбачені  спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, на час виконання цієї роботи ЗІЗ  видаються згідно з діючими Типовими галузевими нормами у встановленому  для всіх робітників і службовців порядку.

Бригадирам, майстрам, виконуючим обов'язки бригадирів, помічникам і  підручним робітників, професії яких передбачені в Типових галузевих  нормах безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших  засобів індивідуального захисту, або в галузевих нормах, видаються  такі самі ЗІЗ, як і робітникам відповідних  професій.

Передбачені в Типових  галузевих нормах або відповідних  галузевих нормах спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального  захисту для робітників і службовців (включаючи інженерно-технічних  працівників) повинні видаватися вказаним працівникам також і в тому випадку, якщо вони за займаною посадою  є старшими (старшим інспектором, старшим майстром тощо) і виконують  безпосередньо ті   роботи, що дають право на одержання цього  спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального  захисту.

Робітникам, що суміщують професії або постійно виконують суміщувані роботи, в тому числі і в комплексних бригадах, крім засобів індивідуального захисту, які видаються їм за основною професією, повинні бути в залежності від виконуваних робіт додатково видані й інші види спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, передбачені діючими нормами для суміщуваної професії з тими ж строками носіння.

Видача працівникам і  повернення ними спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального  захисту повинні обліковуватися в особистій картці встановленої форми (Додаток до цього Положення.)

Власник підприємства зобов'язаний організувати належний облік і контроль за видачею у встановлені строки працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального  захисту. Засоби індивідуального захисту, що видаються, повинні відповідати  своєму призначенню за захисними  властивостями, а також розмірові  і зросту працівників.

8. Причини пожеж на  галузевих об’єктах.

Пожежа - неконтрольоване  горіння поза спеціальним вогнищем, яке призводить до матеріальної шкоди.

Пожежна безпека -стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами пожеж та вибухів  на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання  Закону “Про пожежну безпеку”.

Небезпечними факторами  пожежі і вибуху, які можуть призвести  до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд.

За стан пожежної безпеки  на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри та інші керівники.

На підприємствах існує  два види пожежної охорони: професійна і воєнізована. Воєнізована охорона  створюється на об’єктах з підвищеною небезпекою. Крім того на підприємствах для посилення пожежної охорони організовуються добровільні пожежні дружини і команди, добровільні   пожежні товариства і пожежно-технічні комісії з числа робітників та службовців. При Міністерстві внутрішніх справ існує управління пожежної охорони (УПО) і його органи на місцях. До складу УПО входить Державний пожежний нагляд.

Протипожежна профілактика-це комплекс організаційних і технічних заходів, які спрямовані на здійснення безпеки людей, на попередження пожеж, локалізацію їх поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.

Відповідальним керівником робіт по ліквідації пожеж і аварій на підприємстві є головний інженер. Начальник структурного підрозділу, в якому виникла пожежа, є відповідальним виконавцем робіт по її ліквідації.

Температура займання-це найнижча температура речовини, при якій вона виділяє пари з такою швидкістю, що після займання їх від джерела запалювання виникає стійке горіння.

Температура спалаху -це найнижча (в умовах спеціального дослідження) температура речовини, при якій над її поверхнею утворюються пари, які здатні спалахнути у повітрі від джерела запалювання, але швидкість утворення парів недостатня для подальшого горіння.

Електрична енергія певних умовах легко переходить у теплову  і це може викликати пожежі і вибухи. Пожежна небезпека електрообладнання, електронних приладів, радіоелектронної апаратури, апаратури управління, електроприймачів пов’язана з використанням спалимих матеріалів: гуми, пластмас, лаків, олій.

Джерелами займання можуть бути електричні іскри, дуги, коротке  замикання, струмові перевантаження, перегріті  опірні поверхні, несправність обладнання. Окислювачем звичайно служить кисень. Але потужність і тривалість дії  цих джерел займання порівняно малі, тому горіння, як правило, не розвивається. Виникнення пожежі в електронних  пристроях можливо, якщо використовуються спалимі і важкоспалимі матеріали і вироби.

Кабельні лінії електроживлення  виконані з спалимого ізоляційного матеріалу, тому є найбільш пожежонебезпечними елементами в конструкціях електрообладнання.

Коротке замикання (КЗ). КЗ виникають в результаті порушення ізоляції частин обладнання, що проводять струм і зовнішніх механічних пошкоджень в електричних дротах, монтажних дротах, обмотках двигунів і апаратів. Ізоляція елементів, що проводять струм може пошкоджуватися при дії на   неї високої температури або полум’я, інфрачервоного випромінювання, переходу напруги з первинної обмотки силового трансформатора на вторинну, при підвищених режимах навантаження (нагрів до високих температур, і як наслідок при охолодженні конденсується вода) та ін.

Відомо, що два провідники, по яких проходить електричний струм, взаємодіють один з одним. Напрям сили взаємодії визначається напрямом струму в провідниках. При одинаковому напрямі струму електродинамічні сили притягують провідники, при різних -відштовхують. При КЗ в мережі можуть виникати струми, що в десятки і сотні раз перевищують номінальні, тому електродинамічні сили стараються деформувати провідники і ізолюючі частини, на яких вони кріпляться.

КЗ супроводжується різким зниженням напруги в електромережах. В результаті виникає частковий або повний розлад електропостачання споживачів.

Профілактика КЗ передбачає наступні заходи:

правильний вибір, монтаж і експлуатація електричних мереж, електрообладнання

правильний вибір конструкції  електрообладнання, способу встановлення і класу ізоляції (опір ізоляції згідно з ПУЕ 500кОм)

електричний захист електричних  мереж, електрообладнання (швидкодіючі  реле, автоматичні вимикачі, запобіжники).

Перевантаження. При проходженні  струму по провідниках виділяється  тепло, яке нагріває їх до температур при яких посилюються окислювальні процеси, на дротах утворюються оксиди, які мають високий опір, збільшується опір контакту і, відповідно кількість  тепла, що виділяється. А це спричиняє  старіння або руйнування ізоляції. Наслідком цього може бути електричний  пробій ізоляції і пошкодження пристрою, а при наявності спалимої ізоляції і пожежо- і вибухонебезпечного середовища -пожежа або вибух. Оскільки кожний провідник розрахований на певний струм, то збільшення його може призвести до перевантаження.

Причиною перевантаження може бути неправильний розрахунок при  проектуванні мереж і схем (занижений  переріз дротів, перевантаження радіоелементів, додаткове включення пристроїв  до джерел живлення на які вони не розраховані), пониження напруги в мережі.

Профілактика пожеж від  перевантажень:

при проектуванні необхідно  правильно вибирати переріз провідників  мереж і схем за допустимою густиною струму;

в процесі експлуатації електричних  мереж не можна включати додатково   електроприймачі, якщо мережа на це не розрахована;

для захисту електрообладнання  від струмів перевантаження найбільш ефективні автоматичні і електронні схеми захисту, вимикачі, теплові  реле і плавкі запобіжники.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

Артамонова В.Г., Шаталов Н.Н. Профессиональные болезни Москва: Медицина, 1988.

Арустамов Э.А. «Безопасность жизнедеятельности», М., 2001.

Белов С.В. «Безопасность жизнедеятельности», М., 2000.

Єлисєєв А.Г. Охорона праці., Київ, 1991.

Законодавство України про  охорону праці. Збірник нормативних  документів в 5-ти томах К., 1995.

Кодекс законів про  працю України.

“Основи охорони праці” під редакцією д.т.н. професора М.П. Купчика, д.т.н. професора М.П. Гандзюка. -Київ., 2000.

“Основи охорони праці” під редакцією М.В.Грищук. -Острог., 2003.

Пістун І.П., Піщенюк В.Ф., Березовський А.Г., Безпека життєдіяльності. Л., 1996.

Типове положення про  навчання, інструктаж і перевірку  знань працівників з питань охорони  праці.