Англійські фразеологізми на позначення характеристик людського характеру

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………..3

Розділ І. Підходи до розуміння предмету фразеології  як методу дослідження фразеологічних систем.

1. Різноманітність поглядів на предмет та обсяг фразеології…………………5
2. Тематична класифікація ФО…………………………………………………...8

Розділ ІІ. Аналіз англійських фразеологічних одиниць на позначення характеристик людської особистості

2.1. Вираження емоційного стану людини фразеологічними одиницями…….15

2.2 Концепція Характер  Людини як структурний елемент  ідіоматичного простору «homo socials»…………………………………………………………19

2.3 Ідеографічна характеристика англійських фразеологізмів на позначення соціальної поведінки людини (категорія якості)…………………………………23

Висновки…………………………………………………………………………27

Список використаних джерел………………………………………………29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність дослідження. Теоретичні дослідження з фразеології як розділу  мовознавства охоплюють у сучасній лінгвістиці досить широке коло проблем. Серед них можна виділити кілька основних: вивчення фразеологізму як основної одиниці  фразеології,  його  природи, функціонування фразеологізмів у мовленні, виявлення їх  різновидів, визначення методів дослідження тощо. 

    Ступінь наукової розробленості. Свій внесок у розвиток теорії фразеології зробили українські та зарубіжні вчені, дослідники фразеології різних національних мов. Серед них є видатні вчені  ХIХ  і першої половини ХХ  ст.: О.О.Потебня, Ш.Баллі, Ф. де Соссюр; багато сучасних українських авторів: Л.Г.Авксентьєв, М.Ф.Алефіренко, Я.Т.Билиця, В.І.Гаврись, М.Т.Демський, С.Н.Денисенко, В.І.Кононенко, В.І.Лавер, О.П.Пророченко, Л.Г. Скрипник, Г.М.Удовиченко та ін.; сучасні зарубіжні вчені: Ю.Ю.Аваліані, Н.М. Амосова, В.Л. Архангельський, В.В. Виноградов, В.П. Жуков, О.В.Кунін, В.М.Телія, І.І.Чернишова,  Ф. Зейлер,  В. Флейшер та ін. 

      Незважаючи на помітні досягнення у дослідженні проблем з фразеології, деякі питання усе ще залишаються недостатньо вивченими.

Мета цього дослідження полягає у визначенні фразеологізмів на позначення характеру особистості та місця фразеології у системі мови. Вивчення передбачає глибше уявлення про фразеологічні одиниці та дослідження їх різними вченими.

Досягнення зазначеної мети вимагає розв’язання низки конкретних завдань:

• визначення обсягу фразеології як сукупності гомогенних одиниць;
• виділити тематичну класифікацію фразеологічних одиниць;
• аналізувати англійські фразеологічні одиниці на позначення характеру та соціальної поведінки людини.

Об'єкт дослідження. Фразеологічні одиниці на позначення характеристик людської особистості та її соціальної поведінки.

Предмет дослідження. Фразеологічні одиниці як знаки лексичного рівня мови, їх місце у системі мови та правомірність виділення фразеології в окрему лінгвістичну дисципліну.

Методи дослідження. Конкретним інструментом пізнання стали: індуктивний та дедуктивний методи, а також описовий, порівняльний, таксономічний,  контекстологічний та деякі інші методи.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і бібліографії. Загальний обсяг  – 30 сторінок. Бібліографія містить 25 найменувань.

Практичне значення. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у теоретичних курсах лекцій з фразеології та лінгвістики, у спецкурсах і семінарських заняттях з фразеології, у лексикографічній практиці, зокрема у процесі укладання фразеологічних словників і довідників.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що його результати сприятимуть розвиткові основних проблем теорії фразеології; сюди належить проблема тематичної класифікації фразеологізмів. Спостереження, що містяться у роботі, можуть послужити теоретичною основою для подальшої розробки проблеми фразеологічного знака, визначення межі фразеології, та визначення місця фразеології у системі мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Підходи  до розуміння предмету фразеології  як методу дослідження фразеологічних систем.

 

1.1 Різноманітність поглядів на предмет та обсяг фразеології.

 

Останніми десятиріччями  жодна галузь лінгвістичної науки  не привертала до себе такої уваги  мовознавців, як фразеологія. Якщо у 50 роки про неї писали, що вона ще перебуває  у стані «прихованого» розвитку, то нині можна сказати, що фразеологія  по праву зайняла місце самостійної  лінгвістичної дисципліни. Становленню  фразеології як галузі лінгвістики  сприяло здійснене у працях таких  мовознавців як М.В. Ломоносова, Ф.І. Буслаєва, О.О. Потебні, І.І. Срезневського, П.Ф. Фортунатова, О.О. Шахматова ґрунтовне дослідження синтаксичної природи словосполучень, а також висвітлення стилістико-семантичних особливостей стійких комплексів слів.

 Фразеологія як лінгвістична дисципліна завоювала в даний час достатньо міцні позиції. «Начало научной разработки фразеологии как самостоятельной лингвистической дисциплины было положено известными трудами академика В. В. Виноградова» [13;79]. В останні роки було написано величезну кількість робіт, присвячених аналізу фразеологічного складу творів художньої, суспільно-політичної, науково-популярної, художньо-документальної, мемуарної та іншої літератури.

У цілому ряді робіт фразеологізми  аналізуються в семантичному, лексико-семантичному, морфологічному та синтаксичному відношенні.  
Особливе місце займають дослідження семантики фразеологічних зворотів. «Досить докладно вивчена семантична парадигма фразеологізмів: варіантність фразеологічних одиниць, їх синонімія та антонімія, багатозначність і т.д» [1;117]. Оцінюючи найбільш значні роботи, можна виділити ті принципові лінії, по яких ведеться дослідження проблем фразеології. У першу чергу виділяються проблемні питання, пов'язані з уточненням поняття фразеологізму як категоріальної одиниці мови, його властивостей і ознак, його співвідношення з іншими одиницями мовної системи (словом, словосполученням, реченням). «Важливе коло проблем виникає у зв'язку з розкриттям таких понять як стійкість та ідеоматичність, форма і зміст, тотожність і відмінність фразеологізмів, знакові та інформативні властивості компонентів, їх типологія і т. д.» [11;76].

По всіх цих проблемних питаннях немає єдиної думки. Існують  різні погляди на предмет фразеології. У науці давно існує так  зване «вузьке» і «широке» розуміння обсягу цієї галузі мовознавства. «Вузьке» розуміння утвердилося у зв'язку з лексикографічною розробкою фразеологізмів які включалися і включаються до тлумачних словників поряд з лексичними одиницями. Зрозуміло, в словники потрапляли, перш за все, фразеологізми, еквівалентні слову, і майже не потрапляли стійкі вирази, утворені за моделлю пропозиції. «Широкому» розумінню обсягу фразеології в певній мірі сприяла розробка стійких поєднань в історичному плані. Тому об'єктом дослідження ставали все відтворювані словосполучення незалежно від характеру і ступеня семантичної спаяності безпосередньо складових. В даний час у фразеології співіснують, принаймні, шість класів фразеологізмів, кожен з яких включає в себе або тільки «ядро» фразеологічного складу − ідіоми, або фразеологізми з аналітичним типом значення − фразеологічні сполучення, які безпосередньо взаємодіють з своєю структурою з одиницями лексико-семантичної системи мови, або паремії (прислів'я і приказки), які мають одночасно і «пряме» і алегоричне значення. Деякі автори (В. П. Жуков, А. І. Молотков) включають в обсяг тільки два класи − ідіоми та фразеологічні сполучення, інші (В. Л. Архангельський, О. С. Ахманова, Н.М. Шанський) - ще й прислів'я та приказки. До цього додають іноді мовні штампи і різного роду кліше, а також крилаті вирази. Іншими словами, широкий обсяг фразеології можна визначити як все те, що відтворюється в готовому вигляді, не будучи словом. Всі сполучення слів (непредикативні та предикативні), які відтворюються в мові − фразеологізми. Іншими словами, всі стійкі поєднання слів, незалежно від їх характерологічних ознак − предмет фразеології. Такий обсяг фразеології був намічений в працях В. В. Виноградова.

Однак, на базі цього «широкого» обсягу фразеології неможливо побудувати універсальні для всього цього корпусу методи: вони можуть бути адекватними тільки для кожного зі згаданих вище класів. Можливість же існування «загальних» для всього фразеологічного складу мови методів означає можливість побудови єдиної «граматики» для всіх цих типів. Але поки що такої граматики, що йде від смислу до форми (або навпаки), не існує, і плідність самої цієї ідеї сумнівна. Зупинимося на «вузькому» погляді на поняття фразеологізму А. І. Молоткова, «…куди входять лише ідіоми та фразеологічні сполучення» [12;25].

«Під фразеологізмом будемо розуміти стійку і відтворювану одиницю мови, що складається з компонентів, наділену цілісним (або рідше частково цілісним) значенням і поєднується з іншими словами» [14;68]. Протягом усіх років розвитку фразеології як особливої ​​лінгвістичної дисципліни (середина і кінець ХХ століття) завжди актуальною залишається проблема розуміння і визначення фразеологічної одиниці. Немає жодного принципового питання, який би не викликав у середовищі фразеології гострі дискусії. До цих пір не встановлені навіть критерії визначення фразеологічних одиниць, немає єдності думок про категоріальних властивості цих одиниць.

Принцип визначення фразеологізму  в лінгвістичній літературі неодноразово оспорювався. «Критичні зауваження висловлювалися проти кожного окремо взятого в якості основної і диференціюючої ознаки і самої можливості визначення фразеологізму лише за однією ознакою» [6;82].

В. Л. Архангельський свого часу зазначав 17 ознак фразеологічної одиниці, перелік яких є, найбільш повним і до цього дня.

Отже, ми розглянули вузьке розуміння обсягу фразеології, відповідно до якого фразеологія розглядає лише ті фразеологічні одиниці (далі ФО), які у номінативній функції рівнозначні слову; широке розуміння обсягу фразеології, згідно з яким дана наука повинна вивчати не лише ФО–словосполучення, але й ФО–речення, усі стійкі сполуки, в тому числі прислів’я, крилаті вислови та афоризми; та фразеологію як науку про сполучні можливості слів перш за все у вільних сполуках слів, стійкі ж словосполучення розглядаються як один із підвидів сполучення слів.

1.2     Тематична класифікація ФО.

 

Одним із підходів до вивчення ФО є поділ їх на різні тематичні  групи. Було виділено 10 тематичних груп ФО із зоосемічним компонентом і розглянуто їх особливості.

«Зоосемізми – назви тварин у переносному значенні, що характеризують людину та її контакти з фауною» [15;5].

• Група 1. Інтелект, мислення, здібності людини

Характерною рисою зоонімів англійської мови є високий ступінь ідіоматичності й образності. Ця ж ознака притаманна й зоонімам української мови. Якщо ж порівнювати значення таких одиниць, то стає зрозумілим, що подібні за денотативним значенням зооніми в різних мовах відрізняються образністю, тому що асоціативні уявлення про тварин у різних мовах не збігаються. Так, англійський фразеологізм “(as) deaf  as  an  adder” [25;36],  (буквально глухий як гадюка/ вуж) не має українського аналогу, а такий англійський фразеологізм як “to  be  blind  as  a  bat/ beetle”  перекладається як дуже погано бачити, бути зовсім сліпим або ж сліпий як кріт.  На позначення фізичних властивостей, здібностей людини також уживаються такі ФО: “to swim  like  a  fish/ duck (плавати як риба)”, “a  bull  in  china  shop (незграбна людина)”, “sing  like  a  nightingale (співати як соловейко)”, “to dance  like  an  elephant  (танцювати з ведмежою грацією)”, “keep  an  eagle eye  on  smb; to  watch  smb  like  a  hawk (уважно стежити)” [7]. Образ сили в англійській мові знайшов вираження в таких виразах: “to  be  as  strong  as a  lion/ox/ horse” [25;67]. Протилежною за значенням фразеологічною одиницею є “(as) weak  as  a  cat/ kitten” [25;1467].

Для позначення розумових властивостей людини існують такі ФО:

“to  be  as  clever  as  a  cartload/ bagful  of  monkeys” [25;45]; “a clever dog (as)  solemn/ wise as an owl (дуже розумний, мудрий)” [23;234]. Дані ФО є синонімами. Як зазначає М.Ф.Алефіренко: «Синонімічні ФО можуть мати різні структурні моделі і не відзначатися обов'язковою спільністю лексичних компонентів» [2;26]. Антонімічним до вищезазначеного ФО є фразеологізм “silly as  a  goose (тупий як пробка)” [24;1251]. “Have  one's  head  full  of  bees, have  a  bee  in  one's  bonnet, have rats  in  the  attic” [25;98]  - різні на перший погляд образи єдині в тому, що вони позначають хаотичність руху думки людини. Ще одна ФО з компонентом щур “to  smell  a  rat” [25;1231] має значення відчувати, що щось не так, мати підозри.

• Група 2. Риси характеру людини

Переважна більшість ФО містить  певні оціночні категорії, емоційно-оцінювальне ставлення. «Выявляют негативные, позитивные и нейтральные компоненты фразеологического значения» [9;70]. В їх основі є засудження, схвалення чи відсутність яскраво вираженого схвалення чи засудження як констатація факту чи явища.

Було виявлено такі зооніми на позначення негативних рис людини (такі ФО утворюють найчисельнішу групу): to  shoot  at  a  pigeon  and  kill  a crow, to  hunt  with  the  hound  and  run  with  the  hare; a wolf in sheep's clothing  (лицемірство); to  talk  horse; to  swell  as/like  a turkey-cock; on  one's  high  horse; proud  as  a  peacock; play the peacock; strut like a peacock  (зверхність, пиха); to shoot/throw the bull, to talk the hind leg off a donkey  (балакучість); to whip the cat (жорстокість); the black sheep (безчестя, ганьба); as stubborn/ obstinate as a mule  (впертість); a toad-eater (підлабузництво); сunning/ sly as a fox (хитрість) [23].