Англійські фразеологізми на позначення характеристик людського характеру

ФО англійської мови на позначення гніву

Як зазначають психологи, «Гнев - это эмоциональное состояние, протекающее в форме аффекта, вызывается внезапным возникновением значительного препятствия на пути удовлетворения чрезвычайно важной для субъекта потребности» [3;76]. У гніві людина почуває себе роздратованою.

Поняття «гнів» синонімічне до понять «обурення» і «злість». Злість, до речі, може межувати і з збудженням, хвилюванням, фрустрацією. Нерідко гнів викликає навіть бажання покарати. Тут доречно згадати англійські ФО: flog sb within an inch of his life - всипати по перше число; knook sb into a cocked head - втерти комусь носа, сприяє мобілізації сил, породжує відчуття впевненості у власних діях [24]. Людина, коли гнівається, високо оцінює власну здатність упоратися з несподіваною подією.

До семантичної групи каузації гніву відносяться приказки: get sb's blood up - розізлити когось аж до бійки; get sb's goat - роздратувати когось дуже сильно; sth is (like) a red rag to a bull/ sth is (like) a red rag to sb - особлива річ, яка дратує когось; ruffle sb's feathers - робити когось неспокійним, роздратовувати [23].

Заслуговують особливої  уваги і такі прислів'я, що позначують гнів: anger and haste hinder good counsel - не наказуй, якщо розгніваний; anger is a short madness - гнів є нетривалим безумством; enough to try the patience of saint - навіть у святого може увірватися терпець; he that is disposed for mischief will never want occasion - у кого зла людина їсть і п'є, тому і голову рве; two blacks do not make a white - злом зла не виправити [24].

Отже, фразеологічні одиниці сучасної англійської мови - це яскраві приклади того, як за допомогою мовних засобів виражаються почуття людини. «Они часто используются и в разговорной, и в литературном языке, ведь кратко, образно, а главное эмоционально выражают мнение» [19;158]. Англійці їх використовують не тільки для надання стислої та влучної характеристики людини, її поглядів або вчинків, а й для того, щоб підкреслити основні переживання людини і те, яким чином вони відбуваються.

 

2.2 Концепція Характер  Людини як структурний елемент  ідіоматичного простору «homo socials».

Людина як суб'єкт, здатна до пізнання і самопізнання, є вершиною розвитку самого процесу пізнання. В останні десятиліття людина є основою відліку в аналізі  тих чи інших лінгвістичних явищ, вона втягнена в аналіз, визначаючи його кінцеві перспективи й кінцеві  цілі. Людина є складним об'єктом  дослідження, який породжує безмежні складності його пізнання і створює ілюзію особливого суб'єктивного світу і суб'єктивного начала в мові.

Ідіоматичні засоби мови актуалізують концепти, концептуальні сфери, концептуальні  простори й можуть утворювати ідіоматичні  простори. «Идиоматический пространство − это часть вербализованного концептуального пространства, которое представлено ​​исключительно идиоматическими средствами языка» [4;56].

Ідіоми, що позначають людину, її ознаки, риси, стан, дії, поведінку, всі  її соціальні відносини, становлять ідіоматичний простір "homo socialis". «Категориальным значением такого идиоматического пространства является качественная характеристика субъекта» [21;88]. Фіксуються усі властивості особистості: зовнішній і внутрішній світ людини; її фізичний та емоційний стан; здібності; особливості темпераменту; місце у суспільстві тощо.  

 Одним із основних концептів ідіоматичного простору " homo socialis" є характер людини, адже особливості характеру, поряд з типами темпераменту, визначають спосіб поведінки людини у тих чи інших ситуаціях, її взаємини з іншими людьми, ставлення до них, до самої себе тощо.

Концепт «характер людини» є складним утворенням і включає у себе більш прості концепти. Так, найзагальніші властивості характеру утворюють полярні концепти «сила – слабкість»; «твердість – м'якість»; «цілійсність – суперечливість»; «широта – вузькість». Якщо під силою характеру розуміють ту енергію, з якою людина переслідує поставлені цілі «be (all) agog», її здатність палко захопитися чимось «as keen as mustard» і розвивати велику напругу сил при зустрічі з труднощами, уміння переборювати їх «a good loser», «bob up like a cork», то слабкість характеру зв'язують із проявом малодушності «cry craven», «show the white feather», нерішучості «an ass between two bundles/bottles of hay», нестійкості поглядів «blow hot and cold», «have (got) no ballast» тощо [25].

Твердість характеру означає  тверду послідовність, завзятість у  досягненні цілей, відстоюванні поглядів «hard-nosed», «a hot gospeller», «come out flat-footed (for)», «fight for one’s own hand», «nail one’s colours/flag to the mast», «have the courage of one’s conviction/ opinions» [23], а м'якість характеру виявляється в гнучкому пристосуванні до умов, що змінюються, досягненні мети за рахунок деяких поступок, знаходженні розумних компромісів «strike a balance» [24; 890].

Риси характеру можна  розділити на основні, ведучі, що задають  загальну спрямованість розвитку всього комплексу його проявів, і другорядні, обумовлені основними. «Целостность или противоречивость характера определяется степенью сочетания ведущих и второстепенных черт характера» [16;183].

Характер людини виявляється в системі відносин:

У ставленні до інших людей:

• товариськість, відкритість: a good mixer, as open as the day [25];
• замкнутість: a bad mixer, a wooden Indian [24];
• правдивість: fair dinkum, a square/straight shooter [25];
• брехливість: character assassin, a confidence man [23];
• зрадництво: turn one’s back on (upon) smb. [23];
• вірність: as true as steel, joined at the hip [25];
• догідливість: be lavish/loud in one’s praise(s), plaster smb. with praise, dance attendance on smb., sing smb’s praises, curry favour with smb., say ditto to smb. [25];
• владність: a strong man [24];
• доброзичливість: a heart of gold, a big heart [25];
• холодність: as cold as (a) stone, you cannot get blood from (out of) a stone [20];
• підозрілість: a doubting Thomas [18];
• довірливість: a sheep among wolves, a babe in the wood(s) [23];
• підлість: as crooked as a dog’s hind leg, two-faced [23];
• порядність: a white man, a genuine article, all right, shoot square/straight [25];
• дбайливість: a good Samaritan, take compassion on (upon) smb. [24];
• нахабність: as bold as brass, a coolbeggar/card/customer/ fish/hand [25];
• самовідданість: fling/throw oneself into the breach, pull/snatch smb. out of the fire [23];
• дратівливість: get one’s back (or dander) up [25];
• холоднокровність: a level head, a cool head, keep one’s balance [25];
• покірність: as yielding as wax, cat’s paw (catspaw) [20];
• норовистість: be/get/rise above oneself, set one’s face against smth. [18];
• жорстокість: trigger-happy, blood from/out of a stone/turnip [18];
• м'якість: wouldn’t harm a fly, as mild as a dove [20].

Взаємини людини з іншими людьми виступають визначальним чинником відносно діяльності, породжуючи підвищену  активність, напругу, раціоналізаторство або, навпаки, заспокоєність, безініціативність. У ставленні до справи можна виділити такі риси характеру:

• працьовитість: a beast of burden, an eager beaver [23];
• лінощі: lazy beggar/bones/do, coffee cooler [24];
• старанність: bend/fall/lean over backwards to do/get, be all over oneself [18];
• активність: as brisk as a bee, open the ball [20];
• пасивність: walk through one’s part, work at low pressure [25].

Усі риси характеру мають  між собою закономірну залежність. Проте окремі якості можуть бути розглянуті як складові особливості характеру  людини і використані для його аналізу. Важливою складовою характеру  є вольові риси. Воля є здатністю  людини переборювати перешкоди, домагатися поставленої мети. Вона виступає в таких рисах характеру, як самостійність: be the captain of one’s soul, off one’s own bat, have a mind of one’s own, keep to one’s own line (take a line of one’s own) [18], рішучість: have sand in one’s craw, take the bull by the horns [24], наполегливість: of the bull(-)dog breed [23], мужність: a man of his hands, a heart of oak, grin and bear it [20].

Характер є взаємозалежним з іншими рисами особистості, зокрема  з темпераментом: down in the dumps [18;351] і здібностями: a clever dog [18;139]. Проте якщо людина практично не може змінити свій темперамент, то вона може, з певними зусиллями, змінити оточуюче середовище: the cream of society, рівень освіти: have a lot/plenty on the ball, удосконалювати свій інтелект: have an old head on young shoulders, рівень культури: a little lower than the angels, зовнішність: easy on the eye(s) (easy to look at) [23]  і тим самим змінювати свою особистість.

Таким чином, практичний матеріал показав, що велика кількість рис характеру не знайшли свого вираження у досліджених 250 ідіомах сучасної англійської мови. Це такі риси, як скромність, самокритичність, принциповість, наполегливість, відповідальність, тактовність, толерантність, нетерпимість тощо. Такі риси характеру, як невпевненість у своїх силах, активність, ввічливість, егоїзм, підозрілість, конформність, владність хоча й відображені в ідіомах, представлені незначною кількістю – однією-двома ФО. Тому подальше дослідження ідіоматичних засобів сучасної англійської мови на позначення рис характеру людини є необхідним і важливим чинником для побудови ідіоматичного простору "homo socialis".

 

2.3 Ідеографічна характеристика англійських фразеологізмів на               позначення соціальної поведінки людини (категорія якості).

 

Соціальна поведінка людини охоплює різноманітні прояви діяльності особистості в соціумі. Більшість схем тематичних, ідеографічних словників представляють соціальну поведінку в своїх рубрикаціях як відносини або як взаємодію людей. «Формування мотивів, стратегій поведінки, оцінні судження, які регулюють поведінку людей у суспільстві, відбувається на особистісному рівні» [22;109]. Тому в тематичному полі «Людина» чинники соціальної поведінки можна знайти в тематичних групах: «Внутрішній світ людини», «Індивідуально-психологічні особливості». Подальша класифікація грунтується на трьої основних сферах вияву людської природи особистості: емоції, розум, воля. У контексті соціальної поведінки особливої уваги заслуговують такі тематичні підгрупи як «Склад характеру», «Особливості поведінки», «Психічний стан», «Емоційний стан», «Почуття-відношення», «Судження», «Волевиявлення». У нашому дослідженні детермінантами ідеографічної класифікації фразеологізмів є сфери пізнання людини.

Категорія якості виражає  цілісну характеристику функціональної єдності властивостей об’єкта, людини. Якість забезпечує суттєву визначеність об’єкта, яка відмежовує його від інших об’єктів. У ході аналізу англійських фразеологічних джерел було відібрано 44 фразеологізмів, які відображають якісну характеристику людини та її соціальної поведінки.

Категорія якості трактує  характеристу людини в чотирьох аспектах: психічний стан, інтелектуальні якості, особливості розуму, вольові якості. Тематична група «психічний стан»  представляє стійкі психічні утворення: відкритість, стриманість, зарозумілість, лють – емоційні складники психічного стану. Порівняння ФО “to be stait-laced” та “to be red in tooth and claw” [7]

демонструє, що «стриманість» - риса характеру, яку людина набуває  в результаті соціальної взаємодії, а «лють, шаленість» - динамічний настрій  людської натури.

«Интеллектуальные качества в контексте социального поведения проявляются в форме вежливости» [17;50]. Ввічливість в англійському суспільстві регламентується етикетною поведінко освічених представників аристократії. Орієнтація на етикетні засобі джентльменів у спілкування засвідчує про прийняться соціальної асиметрії та винятковість вищого соціального положення («Education begins a gentleman, conversin completes him» [23] – Освіта починає джентльмена, розмова завершує його). Якісні особливості мислення людини, котрі допомагають упорядкувати, систематизувати набутий досвід, знання в умовах соціальної взаємодії, втілитися у фразеологічних одиницях, які вербалізують такі риси людського характеру, як проникливість, терпіння. Проникливість як одна з форм раціональності, практичності спрямована на зовнішній світ із метою усунення перешкод для реалізації найкращого оптимального шляху: to see rocks ahead – видеть опастность, to see the red light – разузнать опасность [20].

Фразеологічні одиниці, котрі  входять в тематичну групу  «ставлення до інших» висувають на перший план семні конкретизатори, які передають різноманітні емоційні, раціональні ставлення до інших. До позитивного ставлення належать семи: допомога: to be in somebody’s corner – допомагати, підтримувати когось, to be at the back of somebody – помагати, to go all way with somebody – підтримувати когось, to pull the rug out from under somebody – переставати помагати комусть; справедливість: to see somebody in the light – ставитися одинаково до всіх; миролюбність: to make good bedfellows – бути в хороших стосунках, to have a soft spot for – тепло ставитися до когось; гостинність: to make smb. Free of one’s house – зробити так, щоб гості почували себе як вдома, to throw open the door to – показувати гостинність, to trat somebody like a lord – пригощати когось, to keep a good table/house – приймати гостей [7].

До негативного ставлення  належать семи: ворожість, упередженіть, ігнорування, зневага, глузування. Аналіз конотативного компонента вищезгаданих фразеологізмів показує, що позитивне  відношення не наділене емоційни наповненням, окрім миролюбності та гостинності, які зрештою характерін не для суспільних ситуацій, а для побуту, домашнього затишку. Негативне ставлення представле цілою «палітрою» ворожих настроїв: to leave somebody in the cold – не впускать кого-то в группу, to make a stranger of somebody – неприветлыво относиться к кому-то, to turn a cold shoulder on somebody – холодно относиться к кому-то, to turn a blind eye to somebody – не обращать внимания, to give somebody the back – игнорировать, to pass somybody by on the other side – отвернуться, to cut somebody dead – ігнорировать. ФО категорій «упередженість», «зневага», «глузування» у вираженні різних за своїм характером емоцій об’єднують імпліцитні семи «робити щост із вищого становища», «приписувати комусь менш вартісні якості»: to look down one’s nose at somebody – смотреть на кого-то с недовольством, to think small beer of others – быть високого мнения про других, to make fish of one and flesh of another – относиться к людям предвзято [20]. Таке ставлення до іних може проявлятися в результаті поведінки людини.

Отже, «…категория качества представляет идеографические категоризацию черт характера представителей английского этноса» [5;39]. З одного боку, досліджувальний матеріал демонструє якісну характеристику людини, з іншого – ставлення до іних учасників соціальної взаємодії. Цінність результатів категорії якості полягає в тому, що фразеологічні одиниці в більшості випадків передають семантичні одиниці на позначення таких рис, як стриманість, проникливість, ворожість, ігнорування, зневага доповнюють етнопсихологічний аналіз характеру англійців у мовній картині світу не тільки в ідеографічній парадигмі, а й в когнітивних, дискурсних дослідженнях.

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, фразеологічні  одиниці сучасної англійської мови ― це яскраві приклади того, як за допомогою мовних засобів виражаються почуття людини. «Они часто используются и в разговорной, и в литературном языке, ведь кратко, образно, а главное эмоционально выражают мнение» [19;158]. Англійці їх використовують не тільки для надання стислої та влучної характеристики людини, її поглядів або вчинків, а й для того, щоб підкреслити основні переживання людини і те, яким чином вони відбуваються.

ФО завжди залишаються актуальними, відображаючи багатий історичний досвід народу. Ці стислі лаконічні вислови, що з'явилися багато століть тому пов'язані з трудовою діяльністю, побутом і культурою людей, «…они всегда отражают истинные явления» [8;51]. Встановити усі першоджерела ФО не можливо, тому що вони виникли ще у сиву давнину, коли не було писемності. Проте можна виділити декілька з них: Біблія, творчість Шекспіра, інші мови і таке інше.

Ці експресивно забарвлені одиниці дають точну характеристику різних класів суспільства, поділяються  на тематичні групи.

Прислів'я та приказки англійської  мови не оминають і емоційної сфери, таким чином зумовлюючи і виразність мови. Вони оригінально називають  всі переживання, з якими людина стикається у буденному житті, вносять  у нього яскраві фарби.

Зрештою, переважну більшість  ФО англійської мови емоційного характеру варто класифікувати на позитивні (задоволення, радість, зацікавленість), нейтральні ( здивування) та негативні (сором'язливість, жах, страждання, страх, зневага, гнів тощо). Це дає змогу краще їх відрізняти та звернути увагу на особливості їх творення та вживання.

 

 

 

 

 

Висновок

Узагальнюючи дослідження  даної роботи ми бачимо, що фразеологія англійської мови –– це надзвичайно багате поле для дослідницької діяльності. Дослідження лінгвокраїнознавчого фону та можливостей українського перекладу фразеологізмів британського варіанту англійської мови на позначення характеристик людської особистості ще раз дало нам змогу у цьому переконатись. Результати даного дослідження будуть корисними з позиції розуміння унікального іншомовного культурного матеріалу та його відтворення рідною мовою.