Ідіоматична сучасна англійська мова

Роль власно лінгвістичних факторів узуалізації, вочевидь, є невеликою, однак суто лінгвістичні особливості мовних виразів, що сприяють узуалізації, безсумнівно, існують. Можна впевнено вказати лише один з них – ускладненість форми. Найчастіше – це рима, пор. укр. «не сіло, не впало», «часто-густо», «попав на ліки – пропав навіки», «ні сват ні брат»; англ. “high and dry”, “by hook or by crook”, “at sixes and sevens”. До цього ж типу ідіоматичних утворень належить також подвоєння основи на зразок: «вік вікувати», «дурень дурнем», “in bag and baggage”. До числа прийомів ускладнення форми належать також алітерації (характерні для германських мов), асонанси тощо. Зокрема, В.Колінз зазначає: “Sometimes a dominating factor in the formation or the popularity of an idiom must have been a desire for euphony, alliteration, rhyme, repetition” [5, p. XI].

Зауважимо, що в сучасній лінгвістиці поняття «ідіоматичності» пов’язується не лише з фразеологією. Ідіоматичність проявляє себе також у морфології та синтаксисі. Так, у словотворі ідіоматичність представлена простим чи складним словом, формальні складники якого не беруть участі у формуванні його семантики. Такі слова характеризуються умовною мотивацією (псевдомотивацією). Причинами такої ідіоматичності значення є формальні зміни, утрата значень слів-мотиваторів або їхнє переосмислення, руйнування первісного образу, покладеного в основу творення слова, невірне калькування, ефективність вибору мотиваторів, які є випадковими, що надає слову особливої експресивності й увиразнює мовлення. У синтаксисі ідіоматичність розглядається на підставі фразеологізованих неподільних речень [1, c.173-174].

Слід додати, що статус ідіом як складової частини фразеологічної системи ніколи не було поставлено під сумнів, на відміну від прислів’їв, приказок, крилатих слів, яким багато вчених відмовляють у приналежності до фразеології, вважаючи, що подібні одиниці утворюють так званий пареміологічний фонд, який є предметом дослідження специфічної маргінальної наукової галузі – пареміології, яка корелює з лінгвістикою та фольклористикою, або так званих кліше, чи мовних штампів, на зразок «добрий день», «шановне товариство» тощо. Звернемо увагу також на величезний лінгвокультурознавчий потенціал фразеології, адже саме в ідіоматичних одиницях мови відбито багатовікову історію народу, своєрідність його культури та побуту. Внаслідок того, що в ідіоматичних виразах чітко відображається національний характер народу, їхнє активне засвоєння необхідно кожному, хто вивчає мову. Також необхідно розвивати вміння коректно вживати ідіоми в мовленні, правильно відчуваючи їхній стилістичний регістр – чи належать вони до просторіччя, або вульгаризмів, канцеляризмів або книжкового стилю. “One of the main difficulty is that the learner doesn’t know in which situations it is correct to use an idiom. The expression marked formal are found in written more than in spoken English and are used to show a distant relationship between the speakers. Such expressions would be used for example when making a formal speech to a large audience. Expressions marked ‘informal’ are used in everyday spoken English and in personal letters. Slang expressions are used in very informal situations between good friends. Learners should not make frequent use of slang expressions as they usually – but unexpectedly – become out-of-date and sound strange. It is advisable to concentrate on the expressions that are marked informal and on the unmarked expressions which are neutral in style and can be used in any situation. Mastery of idiom comes only slowly, through careful study and observation, through practice and experience, but remember: ‘practice makes perfect’ and ‘all things are difficult before they are easy” [2, c.8].

Автори також зазначають, що нові ідеї можуть бути вираженими не тільки окремими лексемами-неологізмами, але також і комбінацією двох-трьох слів, наприклад: відомі слова wage і to freeze, але ідея a wage-freeze прийшла в мову лише на початку вісімдесятих років минулого століття. To freeze wages – інший вираз, що прийшов з британської політики та економіки та означає «зупинити зростання заробітної плати». Подібну ідею передають усталені вирази to freeze prices та a price-freezer [2, c.2].

Отже, ідіоматичні одиниці, або фразеологічні зрощення складають ядро фразеологічного фонду будь-якої мови. Вони не тільки містять у собі історико-культурну інформацію, а й відображують динаміку розвитку мови.

1.3 Прагматичні ідіоми в сучасній англійській мові

              Вербальній поведінці людини властивий не тільки ситуативний, але й повторювальний характер, що знаходить відображення, зокрема, в наявності у мові різного роду стандартизованих виразів, «готових» фраз, речень формулоподібного характеру. Сучасна англійська мова надзвичайно багата на такі утворення варіативного ступеня усталеності. Такі одиниці можна називати прагматичними ідіомами. Присутні у мовній свідомості носіїв англійської мови, вони використовуються ними у відповідних мовленнєвих ситуаціях автоматично.

              Специфіка використання прагматичних ідіом у мовленні значною мірою відображає культуру спілкування в англомовному, як, очевидно, і в усякому іншому товаристві. Потрібно розкрити не тільки теоретичні, але і практичні питання використання та функціонування прагматичних ідіом в сучасній англійській мові.

              Характерною особливістю прагматичних ідіом є їх «закріпленість» за певними ситуаціями спілкування. Тому важливим є осмислення не стільки самого значення таких одиниць, скільки закономірностей їх використання у відповідних реальних комунікативних ситуаціях конкретними їх учасниками, їх вживання в дискурсі, в усній і письмовій мові. [24, 176]

              До складу прагматичних ідіом входять одиниці, у яких співвідношення форми і прагматичного значення не обов'язково є довільним, тобто вирази, окремі компоненти яких зберігають своє лексичне значення, наприклад: see you (later etc), Could you…?, How/What about…? тощо.

              Прагматичні ідіоми включають також одиниці, які виступають як моделетворні члени речення. Іншими прикладами можуть бути: Down with…! та Up with…!, Hurrah for…!, які виражають несхвалення і схвалення, підтримку мовця відповідно. Сюди ж належать: Would you…?, Could you…?, Why don’t you…?, які виступають маркерами директивних мовленнєвих актів. Прикладами прагматичних ідіом — так званих спеціальних граматичних конструкцій, граматичних ідіоматизмів, можуть бути інфінітивні і дієприкметникові звороти, які використовуються як «огороджувачі», наприклад: so to say, to tell (you) the truth, to cut a long story short, strictly speaking, frankly speaking тощо. [24, 181]

              Різні фразеологічні словники виділяють особливі типи ідіом, які використовуються для зв’язку речень або окремих реплік мовців, стійкі мовленнєві фрази, значення яких, попри усю їхню «прозорість», навряд чи можна розглядати як суму значень компонентів, які їх утворюють, і які внаслідок цього можуть являти труднощі для розуміння. Такі одиниці відповідно називаються функціональними ідіомами і типовими розмовними фразами або мовленнєвими ідіомами.

              Результатом орієнтації на буквальне значення прагматичних ідіом може бути так звана прагматична невдача (pragmatic failure), прагматичний провал у спілкуванні. Прикладом труднощів засвоєння особливостей мовленнєвої поведінки природних носіїв англійської мови, пов’язаних з орієнтацією на буквальне значення одиниці, може бути прагматична ідіома: (Please,) help yourself, – яка буквально означає: «(Будь ласка,) допоможи собі(сам)», – але яка конвенційно використовується як ввічливе запрошення пригощатися. [24, 184]

              Отже, особливий статус прагматичних ідіом у мові пояснюється не стільки їхнім ідіоматичним характером у суто граматичному розумінні, скільки їхньою «прив’язаністю» до ситуацій спілкування, їх використанням у конкретних ситуаціях.

              Природа ідіоматичності прагматичних ідіом — одиниць, які безпосередньо включені у сферу мовленнєвої комунікації, дещо відрізняється від ідіоматич-ності семантично і синтаксично пов’язаних ланцюжків слів, які функціонують як окрема, єдина номінативна одиниця. Ідіоматичність таких прагматично суттєвих одиниць є прагматичною за своєю природою, вона зумовлена їхнью спеціалізацією на виконанні певного комунікативного призначення.

              Специфіка комунікативної семантики прагматичних ідіом, присутніх у вербальній пам’яті комунікантів як одне ціле, які у багатьох випадках використовуються у відповідних мовленнєвих ситуаціях автоматично, вказує на те, що мовна і комунікативна компетенція тих, хто користується природною мовою, не розділені жорсткими межами, а, навпаки, пов’язані багатошаровими відношеннями перетину і взаємозумовлення, що має враховуватись при вивченні англійської мови. [24, 198]

              Навряд чи можна висловлювати сумнів з приводу такого особливого шару ідіоматики, яку становлять собою прагматичні ідіоми. Без усвідомлення особливостей їхнього використання в ситуаціях мовленнєвого (усного і письмового) спілкування наврядчи можливо оволодіти особливостями функціонування мови як інструмента комунікації.

Висновки по першому розділу

              У першому розділі даної курсової роботи ми розглянули такі поняття,я к ідіома, ідіоматичний простір та порівняли значення ідіом у англійській та українській мовах. Треба зазначити, що значення ідіом залежить від культурних традицій та особливостей кожної країни. 

              Традиційно ідіому визначають як нарізнооформлену                одиницю з принаймні двома повнозначними елементами, які відзначаються повною ідіоматичністю, тобто таким переосмисленням, яке призводить               до трансформації значення одиниці в цілому.

              Ідіоми сучасної англійської мови на позначення людини як                    соціальної істоти актуалізують тридцять взаємопов’язаних концептів. Кожен концепт вербалізований ідіомами сучасної англійської мови, які позначають людину у всіх її проявах.

              Ідіоматичний простір – сукупність взаємопов’язаних концептів різного рівня абстракції, об’єднаних подібними категоріальними ознаками та актуалізованих ідіоматичними засобами мови.

              Ідіоми сучасної англійської мови, як й інші номінативні одиниці, вербалізують концепти, які складають концептуальну картину світу представників англомовного колективу, тобто їхню систему поглядів, спосіб сприйняття та організації дійсності.

2 Розділ. Аналіз використання ідіом в художній літературі

2.1 Ідіоматична одиниця –  засіб відображення мовної картини твору

Використання ідіоматичних одиниць у складі індивідуально-авторських стилістичних образотворчих засобів:

- ідіоматична одиниця у складі індивідуально-авторської метафори:

A new vista of life was thus opened up, a promised land of talk, where he could find a harbour against the waves of anticipation and regret; where he could soothe his soul with the opium of devising how to round off his property and make eternal the only part of him that was to remain alive [VI, p.79-80]. 

- ідіоматична одиниця у складі розгорнутої метафори як її кульмінаційний елемент:

Hear an illustration, reader.

A lover finds his mistress asleep on a mossy bank; he wishes to catch a glimpse of her fair face without waking her. He steals softly over the grass, careful to make no sound; he pauses — fancying she has stirred: he withdraws: not for worlds would he be seen. All is still: he again advances: he bends above her; a light veil rests on her features: he lifts it, bends lower; now his eyes anticipate the vision of beauty — warm, and blooming, and lovely, in rest. How hurried was their first glance! But how they fix! How he starts! How he suddenly and vehemently clasps in both arms the form he dared not, a moment since, touch with his finger! How he calls aloud a name, and drops his burden, and gazes on it wildly! He thus grasps and cries, and gazes, because he no longer fears to waken by any sound he can utter — by any movement he can make. He thought his love slept sweetly: he finds she is stone dead.

I looked with timorous joy towards a stately house: I saw a blackened ruin” [IV, c.419].

-  ідіоматична одиниця для утворення евфемізму:

And every day Aunts Juley and Hester were required to come and report on Timothy; what news there was of Nicholas; whether dear June had succeeded in getting Jolyon to shorten the engagement, now that Mr. Bosinney was building Soames a house; whether young Roger’s wife was really—expecting; how the operation on Archie had succeeded; and what Swithin had done about that empty house in Wigmore Street, where the tenant had lost all his money and treated him so badly; above all, about Soames; was Irene still—still asking for a separate room? [VI, c.116].

- ідіоматична одиниця для утворення індивідуально-авторських перифраз:

Be that as it may, he had directed Mrs. Pocket to be brought up from her cradle as one who in the nature of things must marry a title, and who was to be guarded from the acquisition of plebeian domestic knowledge.

So successful a watch and ward had been established over the young lady by this judicious parent, that she had grown up highly ornamental, but perfectly helpless and useless. With her character thus happily formed, in the first bloom of her youth she had encountered Mr. Pocket: who was also in the first bloom of youth, and not quite decided whether to mount to the Woolsack, or to roof himself in with a mitre. As his doing the one or the other was a mere question of time, he and Mrs. Pocket had taken Time by the forelock (when, to judge from its length, it would seem to have wanted cutting), and had married without the knowledge of the judicious parent. [V, p.135].

- видозмінена ідіоматична одиниця у вигляді переосмисленого прислів’я як прояв інтертекстуальності:

“And where Irene seems hard and cruel – as in the Bois de Boulogne, or the Goupenor Gallery – she is but wisely realistic, knowing that the least concession is an inch which precedes the impossible, the repulsive ell” [VI, c.37].

Використання ідіоматичних одиниць в окремих типах художнього тексту.

1. У прямому мовленні:

“I disliked Mr Brocklehusrt; and I was not alone in the feeling. He is a harsh man; at once pompous and meddling: he cut off our hair; and for economy’s sake bought us bad needles and thread, with which we could hardly sew”.

“And was that the head and front of his offending?” demanded Mr Rochester [IV, c.125].

2. У внутрішньому монолозі персонажу:

He had hardly seen anything of her since it began. A bad business! He had no notion of giving her a lot of money to enable a fellow he knew nothing about to live on in idleness. He had seen that sort of thing before; no good ever came of it. Worst of all, he had no hope of shaking her resolution; she was as obstinate as a mule, always had been from a child. He didn’t see where it was to end. They must cut their coat according to their cloth. He would not give way till he saw young Bosinney with an income of his own. That June would have trouble with the fellow was as plain as a pikestaff; he had no more idea of money than a cow. As to this rushing down to Wales to visit the young man’s aunts, he fully expected they were old cats [VI, с.65].

3. В описовому контексті:

Veiling under a Jove-like serenity that perpetual antagonism deep-seated in the bosom of a director towards his Shareholders, he faced them calmly [VI, c.202].

4. В оповідному контексті:

“ I witnessed and several more witnessed Mr Rochester ascend through the skylight on to the roof: we heard him call “Bertha!”; we saw him approach her, and then, ma’am, she yelled, and gave a spring, and the next minute she lay smashed on the pavement” [IV, c.423].

2.2 Особливості вживання ідіом у романі Джона Ґолсуорсі «Власник»

Джон Голсуорсі (1867 – 1933 є представником британської реалістичної прози. Центральною темою творчості Голсуорсі є тема форсайтизму, тема власності. До зображенню світу власників, до розкриття психології людини-власника, погляди і уявлення якого обмежені рамками свого класу, а вчинки і дії – загальноприйнятими в його середовищі нормами поведінки, Голсуорсі звертається на протязі всього свого творчого шляху.