Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Июня 2013 в 23:48, курсовая работа
Мова, як відомо, є найважливішим засобом комунікації, за допомогою якого люди можуть виражати свої думки та досягати взаєморозуміння. Спілкування може здійснюватись у двох формах: усній та письмовій. Якщо ті, хто спілкується, виражають думки однією мовою, то спілкування відбувається безпосередньо, але якщо ж мова не співпадає, то на допомогу приходить переклад.
Переклад - це складний і багатогранний вид людської діяльності. Хоча зазвичай говорять про переклад «з однієї мови на іншу», але, насправді, в процесі перекладу відбувається не просто заміна однієї мови іншою. У перекладі стикаються різні культури, різні особистості, різні склади мислення, різні літератури, різні епохи, різні рівні розвитку, різні традиції та установки. Перекладом цікавляться культурологи, етнографи, психологи, історики, літературознавці, і різні сторони перекладацької діяльності можуть бути об'єктом вивчення в рамках відповідних наук.
Граматичні заміни – це спосіб перекладу, при якому граматична одиниця в оригіналі перетворюється на одиницю вихідної мови з іншим граматичним значенням. Заміні може піддаватися граматична одиниця вихідної мови будь-якого рівня: словоформа, частина мови, член речення, речення певного типу. Зрозуміло, що при перекладі завжди відбувається заміна форм вихідної мови на форми приймаючої мови. Граматична заміна як особливий спосіб перекладу передбачає не просто вживання в перекладі форм вихідної мови, а відмова від використання форм вихідної мови, аналогічних вихідним, заміну таких форм на інші, які відрізняються від них за змістом (граматичним значенням). Так, в англійській і українській мові існують форми однини і множини, і, як правило, співвіднесені іменники в оригіналі і в перекладі вжиті в тому ж самому числі, за винятком випадків, коли формі однини в англійській відповідає форма множини в українській ( money – гроші; ink – чорнило і т.п.) або навпаки англійській множині відповідає українська однина (struggles – боротьба; outskirts – околиця і т.п.).
She, Sal, would pay for the ticket, she had lots of money now.
Сел могла б заплатити за квиток, адже тепер у неї було багато грошей.
У даному прикладі в англійському тексті слово вжите в однині money, а в українському перекладі – у множині: грошей.
Which was why so many of the Past Lifers were historic figures who’d had tragic finales.
Саме тому з минулого життя повертаються переважно історичні постаті, які мали трагічну долю.(заміна множини tragic finales на однину трагічну долю)
4.6. Переставлення
Переставлення як вид перекладацької трансформації – це зміна розташування мовних елементів в тексті перекладу в порівнянні з текстом оригіналу. Елементами, що можуть піддаватися перестановці, є звичайно слова, словосполучення, частини складного речення і самостійні речення у будові тексту. Найбільш звичайний випадок в процесі перекладу – це зміна порядку слів і словосполучень у структурі ечення. Відомо, що порядок слів в англійській і українській мовах неоднаковий; це, звісно, не може не позначатися в ході перекладу.
It didn’t end very well, the first time…
В перший раз все закінчилося досить трагічно…
Anyway, Sal thought Marla might like to see the ancient city where she herself had undergone such extremely crucial experiences, once upon a time.
Сел думала, що у будь-якому разі Марлі буде цікаво побачити стародавнє місто, де колись вона пережила багато переломних подій свого життя.
У цьому прикладі словосполучення once upon a time стоїть наприкінці речення, у перекладі ми переносимо його до середини.
In fact she barely mentioned him, apart from saying that this particular segment of her past had now been “resolved”.
Насправді, вона майже не згадувала його, а просто говорила, що це лише «усунена» частина її минулого.
Висновок
Аналіз літератури з теорії перекладу дозволяє узагальнити існуючі погляди вчених на сутність перекладу в цілому та конкретно перекладу художнього тексту. Для підвищення освіти кожній людини важливо знайомитися з шедеврами світової літератури. Однак не кожен може пізнавати твори на мові-оригіналі. Лише завдяки письменникам-перекладачам нам стають доступні безцінна криниця всесвітньої літератури.
Неможливо переоцінити переклад літератури, оскільки з її допомогою різні народи обмінюються один з одним думками та ідеями. І коли ми читаємо перекладений текст, ми сприймаємо його як художній, і не замислюємося про те, яку працю доклав перекладач для максимально достовірної передачі змісту оригіналу літературного твору. На сприйняття тексту впливає багато чого: культура, підтекст, національні особливості, побут і т.д., тому перекладачеві важливо вірно адаптувати текст до всіх цих умов.
Якби переклад був буквально дослівним, то він був би не здатний відобразити всі глибини художнього твору, його загальний зміст. Варто відзначити, що часто художній переклад може не збігатися з оригіналом, основне правило полягає в тому, щоб для носіїв мови перекладу було зрозуміло те ж, що і говорить оригінал висловлювання носіям своєї мови. І письменник-перекладач, як носій мови, пропонує нам своє розуміння оригінального тексту. Тому, художній переклад має бути всебічно осмислений з погляду оригіналу, тут вже не обійдешся тільки знанням іноземної мови, тут потрібно особливе чуття, майстерність - вміти відчувати мовні форми, гру слів, і вміти передати художній образ.
Не можна не оцінити при цьому значення контексту. Контекст виявляє текстову функцію тієї чи іншої мовної одиниці.
У результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
-художній переклад або, точніше, переклад поетичних і художніх творів різко відрізняється від інших видів перекладу і вимагає не просто використовувати старе, завчене раз і назавжди, а передбачає мовну творчість;
-у всіх випадках, коли важливим виявляється не саме слово, а те значення, яке воно набуває в контексті вихідного висловлювання, перекладачі вдаються до перекладацьких модифікацій;
-при перекладі перекладач має справу не з окремими словами, скільки з обумовленою вихідним текстом системою залежностей між словами, які представляють ієрархію контекстів.
У ході дослідження ми познайомились з життям канадської письменниці Маргарет Етвуд. також була надана досить розгорнута характеристика її творчості та розкриті основні теми її творів.
Був проведений аналіз її новели «Фальшива кров»: був виявлений авторський задум твору та граматичні прийоми й трансформації, використані при перекладі цієї новели на українську мову.
Список використаної літератури
1) First lives club: Pretend Blood, A short story by Margaret Atwood
2) Алексеєва І. С. Введение в переводоведение: учеб. пособие. М., 2007.
3) Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М. 1975
4) Власов З., Флорін З. Непереводимое в переводе
5) Воронцова М.Ю. Своєрідність романістики Маргарет Етвуд
6) Воронцова М.Ю. Маргарет Етвуд та проблема фемінізму
7) Дюрішин Д. Художественный перевод в межлитературном процессе. //Проблемы
Особых межлитературных общностей. (Под общей редакцией Д.Дюришина) М.,
1993.
8) Казакова Т.А. Практические основы перевода. – СПб.:"Издательство Союз", - 2000
9) Казакова Т.А. Художественный перевод. Теория и практика, Инъязиздат, 2006
10) Колшанський Г.В.
11) Комісаров В.Н. Теория перевода – М. 1990
12) Комісаров В.Н. Слово о переводе – М. 1973
13) Комісаров В.Н., Коралова А.Л. Практикум по переводу с английского языка на
русский. – М., 1990.
14) Комісаров В.Н. Лингвистика перевода – М.– 1980
15) Крупнов В.Н. Практикум по переводу с английского языка на русский. – М. 2005
16) Латишев Л.К. Технология перевода. – М., 2005.
17) Левік В.В. О точности и верности. // Перевод – средство взаимного сближения
народов. – М., 1987.
18) Лівий І. Искусство перевода. – М.: Прогрес, 1974.
19) Мін’яр – Белоручев Р.К. Теорія та художні засоби перекладу – М.: Московський
Ліцей, 1996.
20) Мін’яр-Белоручев Р.К. Как стать переводчиком? – М.: Готика, 1999
21) Попович А. Проблемы художественного перевода, 2000
22) Рецкер Я.І. Теория перевода и переводческая практика. – М.1974.
23) Рецкер Я.І. Теория перевода и переводческая практика
24) Робінсон Д. Как стать переводчиком: Введение в теорию и практику перевода. – М., 2005.
25) Романова С.П. Пособие по переводу с английского на русский. – М., 2006.
26) Солодуб Ю.П. Теория и практика художественного перевода. – М., 2005
27) Федоров А. В. Основы общей теории перевода – М., 1983.
28) Чайковська Т.В. Труднощі художнього перекладу
29) Чуковський К., Федоров А. Искусство перевода. – Л., 1930.
30) Швейцер А.Д. Теория перевода
Информация о работе Граматичні прийоми та трансформації в художньому літературному творі