Методика розвитку креативного письма на старшому ступені навчання іноземної мови у середній загальноосвітній школі

Різноманітність інтересів, формування профорієнтації роблять необхідним подальше посилення індивідуалізації навчання іноземної мови. Підвищення ж почуття відповідальності, свідомого ставлення до навчання відкриває великі можливості для організації самостійної роботи, для стимулювання потреби у самоосвіті. Самостійна робота над мовою повинна готувати учнів до самостійного "доучування" та удосконалення володіння іноземною мовою, а саме: розвивати в них уміння працювати з довідковою літературою, іноземним текстом, технічними засобами тощо [13,с.34].

   Як відмічають психологи, старшокласникам властиве переважно довільне запам'ятовування, яке є ефективним у тому випадку, якщо вони усвідомлюють, навіщо необхідно запам'ятовувати той чи інший матеріал. Запам'ятовуванню сприяє усвідомлення характерних особливостей матеріалу, співвіднесення та смислове групування об'єктів запам'ятовування і, головне, опора на інтенсивну розумову роботу, яка забезпечується проблемною організацією всієї пізнавально-комунікативної діяльності школярів.

Для старшокласника є  характерним більш високий рівень комунікативного розвитку: вони досконаліше володіють морфологічними та синтаксичними аспектами мовлення, зв'язністю, логічністю та послідовністю висловлювання. У мовленні старшокласників проявляються вміння аналізувати, робити висновки, прогнозувати. Усі ці особливості необхідно враховувати у процесі навчання іноземної мови.

Щодо засвоєння іншомовної лексики, формування і розширення потенціального словника учнів, то це відбувається найбільш вдало в тому випадку, коли в них виробляються узагальнені способи орієнтиру у смисловій структурі слова. Це дає можливість самостійно здогадуватись про значення невідомих слів на основі аналізу їх форми і контекстних зв'язків з іншими словами.

Але звичайно самостійність  не виникає тому, що учень залишається наодинці з собою. Вона є результатом цілеспрямованої взаємодії, коли учень проходить крізь певну рівневу систему навчання. У формуванні узагальнених способів орієнтиру у змістовній частині слова - це навчання аналізу основних змістоформуючих елементів слова і його системному співставленню з іншими словами (у парадигматичних і синтагматичних рядах). Парадигматична систематизація пропонує аналіз синонімів слова, його антонімів, омонімів, тематичних груп, особливостей словотворення. Синтагматична - підбір слів, що вступають у різноманітні сполучення  із даним (ключовим) словом, а також мовленнєвих кліше, контекстів, ситуацій. У старших класах систематизація лексики тісно пов'язана із повторенням матеріалу і забезпечує включення нових знань у вже засвоєну систему [7,с.102].

Певну своєрідність має у старших класах проблема оцінювання знань з іноземної мови та ставлення учнів до оцінки. Зміст оцінки змінюється протягом шкільного віку і пов'язаний із віковими змінами у загальній мотивації учня.

Старшокласнику, який прагне до самопізнання, визначення своїх можливостей, імпонує оцінка справедлива і об'єктивна, що відображає дійсний рівень його досягнень. Учень прагне до знань, а не до оцінки.

Однак слід зазначити, що є й інша тенденція, яка притаманна головним чином випускникам. У їхньому ставленні до оцінок проявляється відомий практицизм, який викликається тривогою за кінцеві показники успішності. Невдачі, нездійснені сподівання на гарну оцінку сприймаються багатьма драматично і нерідко призводять до зривів і навіть до спроб здійснити тиск на вчителя.

У той же час не можна не зазначити, що обмежена кількість уроків іноземної мови в старших класах ускладнює об'єктивну оцінку знань учнів. У зв'язку з цим вчителю необхідно постійно шукати такі форми організації роботи, при яких кожен учень міг би отримати якомога більше оцінок за різні види діяльності і міг би скласти об'єктивну картину своїх досягнень. Оцінювання має бути інтенсивним, різноманітним, обґрунтованим. Добре, коли учень чує на уроці багато оцінювальних суджень вчителя, коли він не скупиться на похвали, порівняння попередніх і теперішніх досягнень. Бажано доводити до відома учнів критерії оцінки їх роботи (якісні, кількісні, часові), які могли б полегшити їхній самоконтроль, самоперевірку і самооцінку під час самостійної роботи [12,с.97].

 

3. Особливості розвитку навичок креативного письма

На сучасному етапі існує велика кількість технологій, завданням яких є розвиток творчих здібностей учнів. Рівень розвитку творчих здібностей залежить від змісту i методів навчання в школі. Величезне значення для розвитку творчих здібностей відіграють рівень розвитку уваги, пам'яті, уяви. Саме ці якості, за даними психологів, є основою розвитку продуктивного мислення, творчих здібностей учнів i підвищують творчо-пошукову активність. Тому методика навчання писемного мовлення має бути зорієнтованою на діяльність, тобто необхідно залучати учнів до процесу навчання, пропонувати такі вправи i завдання, які потребують для їх виконання здійснення активних практичних дій. Методика має також бути особистісно зорієнтованою: не тільки озброювати школярів певними знаннями, але й розвивати їх творчість, здатність навчатися самостійно, формувати вміння самоаналізу. Серед технологій розвитку творчих здібностей учнів особливе місце посідає технологія креативного письма.

Креативне письмо – це письмо, яке передбачає нестандартність мислення автора [10].

Згідно Програми для  загальноосвітніх навчальних закладів (англійська мова) на кінець навчання у середній школі учні повинні вміти: заповнити анкету, чітко i докладно написати твip/нарис/есе, листи (офіційні та особисті), дотримуючись стилю висловлювання обсягом не менше 22 речень.

Вищевказана програма ставить завдання сформувати в учнів наступні навички писемного мовлення:

- без використання опори написати повідомлення за вивченою темою та на запропоновану тему, обґрунтовуючи власні думки;

- скласти план тексту;

- зробити нотатки;

- написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до проблеми;

- передати свої міркування з широкого кола питань, використовуючи різноманітні мовні засоби [18,с.5].

Для реалізації цих завдань на уроках іноземної мови у середній загальній школі необхідно розвивати в учнів навички креативного письма. Для цього викладач повинен:

1) На piвні мотивації i задуму навчити школярів використовувати piзнi прийоми для генерації цілей. Важливо навчити їх:

- викликати вже наявну інформацію з пам'яті, знаходити інформацію ззовні, не боятися висувати помилкові чи на перший погляд малозначні ідеї, робити начерки для прогнозування загальної ідеї майбутнього тексту;

- класифікувати ідеї, групувати їх, відбирати цікаві i важливі, виключати незначні, повторювані, що не стосуються даної теми, визначити релевантні ідеї для подальшого розвитку, розвиток перспективних ідей;

- вибрати послідовність викладу з урахуванням майбутнього реципієнта і визначитися з типом тексту, якщо такий не заданий; будувати план перед початком листа, тому що тексти, написані за планом мають внутрішню логічну i мовну єдність.

2) На piвні зовнішньої реалізації навчити учнів:

- написати першу чернетку;

- писати вступ i висновок;

- писати тексти заданого формату;

- використовувати приклади, ілюстрації, для розкриття ідеї.

3) На piвнi зіставлення реалізації з задумом навчити учнів:

- розвивати план у пpoцeci листа: конкретизувати i поглиблювати, чи розширювати, скорочувати, використовувати інверсію. При необхідності проводити корінну реконструкцію;

- підбирати лексику i граматичні структури для більш точного вираження своїх думок;

- використовувати внутрішньотекстові i міжтекстові механізми значеннєвого зв'язку [15,с.76].

Як основний критерій креативності часто розглядають оригінальність мислення - здатність давати відповіді, що далеко відхиляються від звичайних. Оригінальність виражає ступінь несхожості, нестандартності, несподіванки пропонованого рішення серед інших нестандартних рішень. Оригінальність народжується з подолання "правильного", очевидного, загальноприйнятого. Креативний характер мислення виявляється в таких його якостях як гнучкість, оригінальність, швидкість, глибина мислення (відсутність скутості, відсутність стереотипності), рухливість [7,с.54].

Як основний критерій креативності часто розглядають оригінальність мислення - здатність давати відповіді, що далеко відхиляються від звичайних. Оригінальність виражає ступінь несхожості, нестандартності, несподіванки пропонованого рішення серед інших нестандартних рішень. Оригінальність народжується з подолання "правильного", очевидного, загальноприйнятого. Креативний характер мислення виявляється в таких його якостях як гнучкість, оригінальність, швидкість, глибина мислення (відсутність скутості, відсутність стереотипності), рухливість [7,с.54].

Креативне письмо надає можливість свободи творчості, реалізації нестандартних  ідей, думок, почуттів. Завданням автора креативного твору є показати власне бачення світу, суб’єктивність відчуттів, унікальність мислення [6].

Креативність у писемному мовленні виявляється у тому, як у мовних одиницях відбивається суб'єктивне ставлення людини до явищ об'єктивної дійсності, як автор структурує повідомлення, добирає лексичні одиниці i граматичні структури із усього наявного мовного арсеналу, вибирає моделі розгортання смислового змісту тексту i розв'язує проблему семантичного наповнення i композиційного оформлення [14].

Проте, вищезазначене потребує не тільки розвитку уяви, фантазії, творчих  здібностей, а також постійної роботи з формування комунікативної компетенції учнів, компоненти якої виокремлено у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти. Згідно цього документа, до складу комунікативної компетенції відносять лінгвістичну, соціолінгвістичну та прагматичну компетенції. Говорячи про розвиток навичок креативного письма, особливу увагу необхідно приділити розвитку лінгвістичної компетенції, яка поєднує орфографічну, лексичну та граматичну компетенції.

Письмо як один з продуктивних видів  мовленнєвої діяльності (поряд із говорінням), представляє собою особливу складність. Тому успішне оволодіння навичками креативного письма передбачає удосконалення орфографічних, графічних та пунктуаційних навичок, умінь продукції та перцепції символів, з яких складається письмовий текст. Лексична компетенція у письмі пов’язана із розвитком репродуктивних навичок, а саме: виклик із довготривалої пам’яті, сполучення з іншими лексичними одиницями, вміння використовувати лексичні одиниці відповідно до комунікативної мети. Граматична компетенція у креативному письмі передбачає вдосконалення репродуктивних і продуктивних навичок, а саме, вибір граматичної форми та оформлення її за нормами англійської мови, вміння граматично правильного оформлення письмового висловлювання під час його продукування.

Під час навчання креативного письма на уроках іноземної мови особливу увагу необхідно приділяти розвитку вмінь учнів структурувати й аналізувати інформацію, ідеї, думки, відчуття. Із цією метою рекомендується використання на заняттях з іноземної мови таких форм роботи як «Brainstorming», «Mind-map», «Clustering», «Spider Map», «Cycle», «Chain of Events» та інші.

Такі форми роботи допомагають  виявити внутрішні зв’язки між  зафіксованими асоціаціями, структурувати  ідеї, підготувати базу для подальшої роботи зі створення креативного тексту. Характерною рисою більшості з вищеозначених графічних організаторів є можливість їх використання як у роботі в групі, так і під час самостійної роботи учнів.

Особливого значення у розвитку навичок креативного письма набуває особистість того, хто навчається. До особистісних якостей, необхідних для успішного оволодіння видом мовленнєвої діяльності, що розглядається, відносяться такі: креативність, уява, проникливість, інтуїція, зосередженість на собі (інтровертність), наївність або відкритість до вражень, вразливість, висока мотивація та пристрасть до роботи, наполегливість, здібність швидко відновлювати фізичні та душевні сили, здатність до ризику, самодисципліна. Цей список не можна вважати повним, але людина, яка є успішною у креативному письмі, володіє цими якостями у великий мірі. Саме тому, завданням викладача є своєчасно діагностувати наявність тих чи інших особистісних якостей у школяра і в процесі поетапної роботи розвивати й удосконалювати їх одночасно із розвитком мовленнєвих умінь і навичок.

Практикою доведено, що оволодіння навичками креативного письма потребує розвитку й удосконалення багатьох складових. Робота викладача повинна  бути спрямована на формування іншомовної комунікативної компетенції школярів, удосконалення творчих здібностей та вмінь опрацювання інформації (структурування й аналіз), розвиток особистісних якостей тих, хто навчається. Поетапна робота з формування навичок креативного письма в учнів старшого ступеня навчання іноземної мови у середній загальній школі стимулює розвиток мовленнєвої діяльності, підвищує мотивацію до творчої діяльності [6].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ

МЕТОДИКА РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО ПИСЬМА НА СТАРШОМУ СТУПЕНІ  НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У СЕРЕДНІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

 

          2.1. Приклади завдань з розвитку креативного письма на старшому     ступені навчання іноземної мови у середній загальноосвітній школі

Креативне письмо робить слова та ідеї незабутніми. Творчо використовуючи іноземну мову, учні перетворюють її на власну, а творчі завдання допомагають відчути впевненість у своїх вміннях.