Основні шляхи перекладу назв організацій, установ, торгівельних компаній

Кременчуцький університет економіки, інформаційних  технологій і управління

Кафедра теорії та практики перекладу 
 

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Практика перекладу  з основної іноземної мови»

Тема: «Основні шляхи перекладу назв організацій, установ,

торгівельних  компаній» 
 

                                                                         Студентки другого курсу 

                                                        Групи ПД-06-2

                                                                           Факультету гуманітарного

                                                                          Бацевої Каріни Борисівни                                                                    

                                                                Науковий керівник:

                                                                                Кандидат філологічних наук,

                                                                  доцент Чрділелі Т.В. 
 

Кременчук 2009                                                                                  

Зміст

 
 
 
 
 
 

Вступ

     Переклад  має довгу історію. Все почалося в ті давні часи, коли виникла  потреба у людях, що володіли б декількома мовами і могли б бути посередниками при спілкуванні різних мовних націй. Але як самостійна наука переклад сформувався лише на початку ХХ ст. В умовах розширення міжнародних зв'язків та обміну інформацією перекладознавство швидко розвивалось і цей процес триває і досі, так як мова постійно оновлюється за рахунок неологізмів та запозичень. З'являються нові теорії, погляди на проблеми перекладу.

     В наш час, час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став, можливо, як ніколи грандіозним, прямо пропорційно ростуть і вимоги до перекладу, а саме до якості останнього. Більшість журналістів, вчених, редакторів, перекладачів, референтів, бібліографів, бібліотекарів та інших – кожного дня стикаються з необхідністю писати іноземні назви установ та організацій в українському тексті. Як бачимо, проблема перекладу назв установ та організацій є, безумовно, актуальною темою.

     Мета даної курсової роботи полягає у дослідженні проблеми перекладу назв установ та організацій.

     Завдання. 1. Узагальнити функціонування власних назв у мові; 2. проаналізувати структуру та семантику назв установ та організацій у мові; 3. розглянути проблеми перекладу назв установ та організацій.

     Об’єктом дослідження є назви установ, організацій та торгівельних компаній.

     Предметом дослідження є особливості перекладу назв установ та організацій з англійської мови на українську, і навпаки.

     Методи. Відповідно до цільових настанов аналіз фактичного матеріалу в курсовій роботі передбачає використання ряду методів. Серед них як визначені метод суцільної вибірки, метод типологічного аналізу, метод лінгвістичного аналізу.

     Теоретична  значущість. Для будь-якого перекладача переклад назв установ та організацій є, з одного боку, цікавою, а, з іншого, важкою та відповідальною працею, адже недостатнє знання історії, культури, суспільного ладу, особливостей політичного життя може стати причиною неадекватного перекладу, що просто або не буде сприйматись реципієнтом, або буде сприйматись, але не належним чином. Причиною останнього є і те, що назви установ та організацій досить часто – це назви, які найбільш яскраво відображають своєрідність культури або політичного життя народу-носія. Особливості культури, політики, суспільного життя, тощо можуть бути не відомі певній людині з іншої країни і саме тут вся відповідальність за “зрозумілий “ людині переклад лягає на перекладача. Що є певним вкладом в теоретичні джерела.

     Практична значущість. Узагальнений у роботі матеріал та результати аналізу можуть бути застосовані: при підготовці до певних наукових робіт по даній темі, що стосується проблем адекватності перекладу назв установ та організацій; у теорії і практиці перекладу. Результати даної курсової роботи можуть бути використані для спецкурсів, для написання рефератів, а також для науково-пошукової роботи студентів.

     В даній курсовій роботі переклад назв установ та організацій розглядається на прикладі перекладу статей англійської та української преси, так як засоби масової інформації і газети, якнайповніше відображають культурне, суспільно-політичне та духовне життя країни.

     В даній роботі представлено різні  погляди вчених на переклад різноманітних назв установ та організацій, розглядається специфічність їх перекладу.

     Структура й обсяг роботи. Дана курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (25 найменувань), додатків (300 найменувань). Список джерел використаної літератури займає 2 сторінки, а додатків – 10 сторінок. Загальний обсяг курсової роботи становить 40 сторінок, із них 30 сторінок основного тексту. 

1. Назви закладів  та організацій  в системі власних  назв

1.1. Власні назви. Їх види

     ВЛАСНІ  НАЗВИ – індивідуальні найменування окремих одиничних об’єктів, тобто назви, що властиві саме цьому предметові, є виразником його індивідуальності серед інших схожих на нього. [24]

     У сучасній лінгвістиці власні імена  часто визначаються як номінативні  лексичні одиниці на відміну від загальних слів, які вважаються маркованими одиницями. Інакше кажучи, у власних імен на перший план виходить функція номінативна – називати, щоб відрізняти однотипні об'єкти один від одного, в протилежність загальним словам, основна функція яких – називати, щоб повідомляти значення, конотувати.

     Власні  назви служать для особливого, індивідуального позначения предмета безвідносно до ситуации и без забов’язань, уточнюючих визначення.

Всі власні назви несуть в собі значення предметності, тобто мають частину їх вмісту, являються як би узагальненням існування деякого предмета (чи суті, яку ми уявляємо собі як предмет).

     Більшість власних імен позначають якийсь клас предметів, серед яких один предмет особливо виділяеться. Дивно було б взагалі говорити про «антропоніми», «топоніми» та інші категорії власних імен, якщо б вони не були пов’язані відповідно з поняттям «людина», «територіальний об’єкт» та ін. чи якщо б цей зв’язок був чимось цілком залежним від контексту та власного бажання говорячих.

     Власні  імена несуть в собі якусь інформацію саме про цей предмет, про його властивості. Ця інформація може бути багатою чи бідною, і вона буває в різній мірі відомою в різних сферах спілкування. Якщо ця інформація отримує росповсюдження в масштабах всього мовного колективу, то це значить, що відомості про даний предмет являються частиною мовного значення власного імені.

     Відрізняють власні назви від загальних по декільком ознакам. Першою ознакою  є належність одиниці – це провідна ознака власних назв, тобто кожній особі її ім’я належить індивідуально, незалежно від наявності чи відсутності тезок. І другою ознакою, яка розрізняє власні та загальні назви, є відношення до поняття: загальні назви – носії понять, а власні назви включають усю відому мовцеві інформацію про свої денотати, без певних узагальнень, і тому пов’язуються з поняттями лише тією мірою, якою вказують на різновид об’єктів, до яких належать їх денотати.

  За денотатами розрізняють такі класи власних назв:

1) особові  імена людей (антропоніми);

2) назви  географічних об’єктів (топоніми);

3) назви  космічних об’єктів (космоніми);

4) найменування  божеств, міфічних істот (теоніми,  міфоніми);

5) клички  тварин (зооніми);

6) назви  відрізків часу, подій (хрононімія);

7) назви  окремих предметів (хрематонімія, що включає назви матеріальних  предметів – кораблів, ураганів, алмазів тощо та витворів духовної культури – заголовки творів, назви музичних п’єс, творів живопису, кінофільмів та ін.);

8) назви  організацій, виробничих та суспільних  об’єднань (ця група власних  назв позначається терміном ергонімія і включає величезну кількість найменувань – від партій, товариств, заводів, вузів до кінотеатрів, кооперативів, магазинів, фірм тощо). [3]

     Так як назви організацій та установ  входять до системи власних назв, то й мають відповідні правила написання. З правил правопису, знаємо, що власні імена можуть писатися, як з великої літери, так і з маленької літери.

     Якщо  розглядати назви установ та організацій  як складову особливої системи власних назв, то можна розділити їх за призначенням та виявити структуру організацій тієї чи іншої групи. Це дозволить порівняти структуру назв українських та англійських організацій. Виділимо наступні групи:

     1) найвищі державні установи: Supreme Court of USA; National Bank of USA;

     2) найвищі міжнародні організацій: WPC (World Peace Council) – Всесвітня рада миру (ВРМ); WCC (World Council of Churches) – ВРЦ (Всесвітня рада церков); IOС (International Olympic Committee) – Міжнародний олімпійський комітет (МОК); IMA (International Monetary Fund) – Міжнародний валютний фонд (МВФ); IDA (International Development Association) – Міжнародна асоціація розвитку (MAP); ICC (International Chamber of Commerce) – Міжнародна торгова палата (МТП); 
          3) установи, у назвах яких першому слову – видовому найменню підпорядковані інші видові найменування: Presidential Administration of Ukraine, Asambleja of the Council of Europe;

     4) державні, громадські, профспілкові, релігійні  та інші установи, органи і організації України (крім найвищих) і зарубіжних держав: The Australian trade union congress (Австралійський конгрес тред-юніонів); Association of reserve officers of Ukraine (Асоціація офіцерів запасу України), the higher arbitration court of Ukraine (Вищий арбітражний суд України), the main state tax inspection of Ukraine (Головна державна податкова інспекція України), the Navies of Ukraine (Військово-морські сили України).

     5) державні установи, військових і громадських організацій: White House; The Pentagon; The Capitol;

     6) міністерства і відомства та їхні структурні підрозділи, урядові та парламентські комісії тощо: Тhe Securities and Exchange Commission (Комісія по цінним паперам і біржам); The Department of Homeland Security (Міністерство внутрішньої безпеки); The Department of Agriculture (Міністерство сільського господарства);

     7) установи місцевого значення: Krylov Shipbuilding Research Institute (Суднобудівний науково-дослідницький інститут ім. Крилова); ALASCOM – Alaska Communications corporation (ALASCOM – Корпорація зв’язку регіону Аляски); The Kiev military district (Київський військовий округ);

     8) міжнародні громадські профспілки та інші організації (крім найвищих): The world weather service (Всесвітня служба погоди ), Children's fund of the United Nations (Дитячий фонд ООН); WFY – World Federation of Youth (Всесвітня федерація молоді – ВФМ); WFIS – World Federation of Independent Scouts (Всесвітня федерація незалежних скаутів); World Association of Guides and Girl Scouts (Всесвітня організація дівчат скаутів); WIPO – World Intellectual Property Organisation (Всесвітня організація з інтелектуальної власності – ВОІВ); WMO – World Meteorological Organization (Всесвітня метеорологічна організація – ВМО);

     9) політичні організації: Democratic Union ‘’Ukraine”, The Labour party of the Great Britain (Лейбористська партія Великобританії; the inter-regional block of reforms (Міжрегіональний блок реформ), Federation of liberal and democratic parties of European communities (Федерація ліберальних і демократичних партій Європейського співтовариства); TheLiberal Democratic Party of Japan (LDPJ) (Ліберально-демократична партія Японії – ЛДПЯ);