Основні шляхи перекладу назв організацій, установ, торгівельних компаній

     Тобто розглянувши деякі з прикладів  міжнародних та всесвітніх назв організацій та установ, маємо, що найголовніша річ, про яку треба пам’ятати при перекладі, це те що назва повинна залишати один й той самий зміст, якою б з мов вона не звучала. Але це правило більш притаманне лише міжнародним та всесвітнім організаціям. Трохи інша мова коли справа стосується регіональних установ.

2.3. Проблеми перекладу назв установ та організацій за регіональним або регіонально-галузевим чинником  

      Щодо  перекладу назв за регіональним або регіонально-галузевим чинником, то вони, як правило, перекладаються. Але треба бути дуже уважним, щоб не допустити помилок при перекладі та не бути неточним. При перекладі цього виду організацій, слід звернути увагу на регіон, до якої належить дана організація. Досить часто при перекладі залишають абревіатуру оригіналу, а поряд додають пояснювальний переклад. Ось деякі приклади перекладу:

– Association of South-East Asia Nations (ASEAN) – Організація країн Південно-східної Азії (АСЕАН – абревіатура англ.);

– Organisation of Petroleum Exporting Countries (OPEC) – Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК – абревіатура англ.).

      До  цієї ж групи належить також велика кількість спеціалізованих установ  і органів системи ООН, які  є важливими і впливовими міжнародними організаціями у своїх галузях:

– UNESCO (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organisation) –Організація ООН з питань освіти, науки і культури (абревіатура англ. –ЮНЕСКО); 
– FAO (Food and Agricultural Organisation) – Організація ООН з питань продовольства і сільського господарства (ФАО – абревіатура англ.);

– UNIDO (United Nations Industrial Development Organisation) – Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО);

– UNICEF (United Nations International Children's Emergency Fund) – Фонд ООН міжнародної допомоги дітям (ЮНІСЕФ);

– ECOSOC (Economic and Social Council of the United Nations) – Економічна і соціальна Рада ООН (ЄКОСОС).

      Найголовніше  – це бути уважним при перекладі  назв установ та організацій за регіональним та регіонально-галузевим чинником, тому що відомо коли навіть в досить розповсюдженій літературі видавали одну організацію за іншу. Наприклад: ЕСЕ (Economic Commission for Europe) у перекладі на українську мову слід називати «Економічна комісія ООН для Європи», а не «Європейська економічна комісія», як її часто і помилково іменують у нашій літературі. Крім того, назва «Європейська економічна комісія» може викликати плутанину з офіційною назвою «Європейської комісії Євросоюзу».

      Не  вірно також називати UNOG (United Nations Office at Geneva) – «Європейське відділення ООН», оскільки офіційна назва цієї установи звучить і правильно перекладається як «відділення ООН у Женеві». Таке ж Відділення ООН існує і у Відні – столиці Австрії, теж у Європі. 
 
 
 

2.4. Проблеми перекладу назв торгових підприємств

     Розглядаючи попередні приклади та їх переклад, можна побачити, яке різноманіття назв організацій та установ існує в нашому житті. Кожна з підгруп цих назв має свої індивідуальні особливості. До цього широкого різноманіття, можемо віднести і назви торгових підприємств. Що стосується саме цих назв, то їх індивідуальна особливість в тому, що майже завжди назва торгового підприємства і назва торгівельної марки (бренду) цього підприємства співпадають. Це робиться для того, щоб якомога ефектніше виразити імідж підприємства, що досить важливо для нього. Звідси і назви вибирають яскраві, ефектні та легкі для запам’ятовування.

     З точки зору структури торгові  назви поділяються на прості (торгові  назви-слова) та складні (торгові назви-словосполучення). До простих, наприклад, належать торгові марки: Champion – одяг Champion, One – парфуми One, Skittles – цукерки Skittles, Whoopee – напій Whoopee, Invincible – стійка губна помада Invincible.

     До  складних належать назви, наприклад, такі як: Taster’s Choice – кава Taster’s Choice, King’s Pride – сигари King’s Pride, Healthy Choice – низькокалорійна їжа Healthy Choice, Royal Island – віскі Royal Island, Red Cheek – яблучний сік Red Cheek, Gold Medal – борошно Gold Medal, Light Blue – парфуми Light Blue, Wash and Go – шампунь Wash and Go, Mop and Glo – засіб для миття підлоги Mop and Glo, Shake and Bake – харчові суміші Shake and Bake, 9 Lives – їжа для котів, Carolina Herrera 212 – парфуми Carolina Herrera 212.

     Що стосується назв торгових підприємств, то вони дуже рідко підлягають перекладу. Назви торгових підприємств, як правило, не перекладаються, лише транс кодуються, транслітеруються або транскрибуються. Але можна допустити дуже багато помилок через неточності при транслітерації та нерозумінні мети, яку та чи інша компанія ставить створюючи свою назву. Назви організацій намагаються не перекладати для того, щоб запобігти підробок, бо зміна хоча б однієї літери  в назві відразу ж заперечує належність товару до фірми оригіналу, наприклад: reebok – reedok; adidas – abibas; umbro – umbra, тощо. Але у випадку перекладу нових, невідомих фірмових назв крім транс кодування слід застосовувати пояснення назви, що може подаватися як лівостороннє означення або у дужках після транс кодованої назви: Dicryl – фото полімерний матеріал «Дікрил», або «Дікрил» (фото полімерний матеріал), Pyrex – боросилікатне скло «Пірекс», Naviglade – курсовий і глісад ний приймач системи посадки з радіомаяком «Навіглейд», Autodin – автоматична цифрова мережа зв’язку Автодін. Слід мати на увазі, що наявні у фірмовій назві англійські літери переносяться без змін у переклад: Triton X-110 – Тритон Х-110 (нейтральний детергент). [12;433]

     Іноді фірмова назва не транс кодується, а перекладається відповідним українським  терміном: Ohrnell – підвісний замкнутий  транспортер. Окремі з таких назв можуть перекладатися обома способами: Variac – Варіак (або «регульований автотрансформатор» чи «регульований трансформатор Варіак»).[12; 432]

     Досить  часто зустрічаються такі випадки, коли в назві торгового підприємства починають шукати значення загальновживаного слова і перекладати його. Так робити не можна, бо назва таким чином втрачає своє місце на торговому ринку. Наприклад назва компанії «Thunderbird» на українську мову не перекладається, але, якщо розглядати її як загально вживане слово, то її переклад буде звучати як Буревісник. Це якщо перекладати в цілому. Звичайний літературний переклад. Якщо ж розділити на Thunder + bird, то отримаємо Грім + птах = Громоптах.[14] Розглядаючи цей варіант перекладу, досить важко навіть згадувати, що колись це була назва торгової організації.

     Серед торгових назв зустрічаються різні структурні типи скорочення, які не перекладаються, але утворені від слів які в житті підлягають перекладу, наприклад: гусеничні трактори CAT – від caterpillar, автомобілі Vibe – від vibration, ванільне печиво та вафлі Nilla – від vanilla, програмне забезпечення для офісів Percuity – від perspicuity.

     Що  стосується такого виду скорочень як абревіатури, то вони можуть підлягати перекладу (повному або частковому) або залишатися у вигляді оригіналу, наприклад: нафтова компанія BP – British Petroleum (Британський Petroleum), годинники IWC – International Watch Company (Інтернаціональна годинникова компанія), йогурт TCBY – The Country’s Best Yogurt (Найкращий йогурт країни). Але в більшості випадків вони використовуються у вигляді абревіатур оригіналу. [5]

     Деякі торгівельні компанії запозичують  слова для створення власної  назви з інших мов, або, навіть, створюють свої власні, невідомі раніше слова. Наприклад торгова марка преміального шоколаду «КОРОНА INTENZA» створила рекламу, яка звучить так: Intenza – це шоколадна спокуса, якій неможливо протистояти! Intenza (інтенза) – це слово, яке було спеціально створене для цього шоколаду. Intenza не має точного перекладу, але асоціюється з англійським словом «intense» – інтенсивний, насичений. Цією назвою фірма хотіла підкреслити, що новий преміальний шоколад від «Корони» – INTENZA – має інтенсивний насичений смак, що водночас дарує вишукану насолоду, коли його куштуєш. Латинське написання слова підсилює зв’язок з європейськими рецептами та стандартами, які є еталоном шоколадної майстерності. [9]

     Торгові назви, як і інші власні назви, можуть переходити у клас загальних назв. Наприклад, слово hoover сьогодні використовується не тільки для позначення пилососів, вироблених однойменною фірмою Hoover, а й будь-яких пилососів взагалі. [23]

     Таким чином, роблячи висновки, можемо сказати, що головне для будь-якої організації – це її імідж, і для його збереження слід зберігати назву тієї чи іншої назви організації в оригіналі при перекладі. А зустрічаючи назви торгових підприємств або їх брендів в контексті, треба бути уважним, щоб не плутати їх з загальновживаними словами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки 

     Отже, в даній курсовій роботі було розглянуто деякі аспекти перекладу, використано метод суцільної вибірки, провели типологічний та лінгвістичний аналіз, після чого зробили певні висновки.

     Метою будь-якого перекладу є досягнення адекватності. Тобто, вичерпної передачі не тільки змісту оригіналу, але й повної функціонально-стилістичної відповідності йому. Але є певні труднощі, що можуть виникнути на шляху перекладача при досягненні ним максимальної адекватності перекладу. [23]

     Поставали питання щодо власних назв, до складу яких входять також назви установ та організацій які типи структури мають назви організацій та специфічність їх перекладу. Для даної курсової роботи були обрані приклади міжнародних та всесвітніх, регіональних та торгових організацій. Міжнародні та світові назви установ та організацій, в більшості випадків, мають свій еквівалент в мові перекладу, калькуються або транскрибуються. Що стосується власне назв установ та організацій – то вони, як правило, транскрибуються, так само як і назви магазинів, готелів, торгових підприємств. Проте назви організацій, яким важлива не тільки реклама, міжнародна ідентифікація їх імені, а і популяризація сенсу їх діяльності, перекладаються. Аналогічно назвам фірм за допомогою транскрипції передаються назви товарів різних фірм. Перекладаючи назви регіональних установ слід не забувати до якого саме регіону вони відносяться, щоб не допустити помилок. Досить часто назви установ та організацій регіонального типу плутають з міжнародними та всесвітніми організаціями.

     Підсумовуючи  все вище написане, можемо вважати, що переклад це не лише важка та відповідальна праця, це, певним чином, мистецтво. Мистецтво так подати переклад тексту мови оригіналу, щоб він не був “чужим” для читача мови перекладу і більше того, сприймався не як переклад, а як окремий оригінальний текст. Якщо людина не знає мови оригіналу, то текст перекладу вона і буде сприймати як оригінал, тому перекладач несе відповідальність за адекватність свого перекладу, за збереження змісту та стилістичних особливостей тексту мови оригіналу 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаних джерел 

1. Алєксєєва. І.С. Особенности перевода имен собственных.: режим доступу. – http://www.transneed.com/philology/art8.html.

2. Бархударов Л. Язык и перевод. – М.: Международные отношения. – 1975.

3. Вікіпедія. Мовні реалії та проблеми їх перекладу: режим доступу. – http://renderimg.com.ua/article.php/names_own.

4. Вікіпедія. Перекладацька еквівалентність з текстів газетно-інформаційних матеріалів: режим доступу. – http://www.roman.by/r_39396.html

5. Вінарєва О.В.: режим доступу. – http://www.lib.ua-ru.net/inode/2698.html

6. Волкотруб Г.Й. Практична стилістика. Київ, 1993.

7. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова – К., 1999.

8. Єрмолович Д.І. Имена собственные в оригинале и переводе.: режим доступу. – http://www.bestreferat.com.ua/referat/detail-8946.html

9. Сайт ЗАТ “Крафт Фудз Україна” 2008: режим доступу. –http://www.kraftfoods.com.ua/kraft/page?siteid=kraft-prod&locate=uauk1&PagecR

10. Зовірчак Р. Реалія і переклад. Львів: ЛДУ, 1989.

11. Карабан В.І. Передача власних імен та географічних назв при перекладі: режим доступу. – http://www.Inu.edu.ua/faculty/intrel/tpp/lecture_13.htm

12. Карабан В. Переклад англійської наукової і технічної літератури: Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. – Вінниця, Нова книга, 2002. – 564с.

13. Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. Київ: Фірма «ІНКОС», 2002. – 320с.

14. Ковальов С. Переклад назви "Thunderbird": режим доступу. – http://mozilla-forum.org.ua/index.php?topic=261

15. Ковганюк С. Практика перекладу К.: Дніпро, 1968.

16. Коломієць Р. Проблеми перекладу назв організацій та підприємств: режим доступу. – http://www.nbuw.gov.ua/e-journals/SNU/2006-2/06mviosi.pdf

17. Комісаров В. Теория перевода. – М.: Высшая школа.– 1990.

18. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. – Вінниця: «Нова книга», 2001.