Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Января 2011 в 23:31, курсовая работа
Об’єктом дослідження є назви установ, організацій та торгівельних компаній.
Предметом дослідження є особливості перекладу назв установ та організацій з англійської мови на українську, і навпаки.
Методи. Відповідно до цільових настанов аналіз фактичного матеріалу в курсовій роботі передбачає використання ряду методів. Серед них як визначені метод суцільної вибірки, метод типологічного аналізу, метод лінгвістичного аналізу.
Вступ 3
1. Назви закладів та організацій в системі власних назв …………………... 5
1.1. Власні назви. Їх види ………………………………………………….. 5
1.2. Структура та семантика назв установ та організацій у мові………… 9
2. Проблеми перекладу назв установ та організацій у мові………………… 12
2.1. Способи перекладу назв організацій та установ……………………… 12
2.2. Проблеми перекладу міжнародних та всесвітніх назв установ та організацій ……………………………………………………………………..
18
2.3. Проблеми перекладу назв установ та організацій за регіональним або регіонально-галузевим чинником ………………………………………..
24
2.4. Проблеми перекладу назв торгових підприємств ……………………. 25
Висновки ………………………………………………………………………. 29
Список використаних джерел ………………………………………………... 31
Додатки ………………………………………………………………………... 33
Загальна кількість сторінок…………………………………………………… 42
До складу найменувань багатьох організацій та підприємств часто входять антропоніми, тобто імена тих, в честь кого чи ким ці організації були засновані, які також підлягають процесу транскрибування. Наприклад, CarnegieFoundation – Фонд Карнегі, McDonaldObservatory – Обсерваторія Макдональда.
Українські підприємства, організації та установи, як правило, включають антропонім або в обороті зі словом імені, або у формі прикметника, наприклад: Завод імені Хрунічева. І в тому, і в іншому випадку слід передавати такі найменування по-англійськи, використовуючи транскрипцію антропоніма в початковій формі на початку відповідника, як атрибутивний іменник: theKhrunichevPlant, theS. ObraztsovStatePuppetTheatre.
Також допустима і реально має місце практика прямого переносу імені, тобто написання його латинськими буквами. Прямий перенос дуже рідко практикувався, в тому числі, в радянський період, але іноді це допускалось в спеціальних наукових текстах, у тому числі медичних. Наприклад, писалося: «Як відмічав Freud в роботі...». З кінця 80-х років практика прямого переносу стала розповсюджуватись все ширше і ширше. [10]
Переклад назв вищих навчальних закладів – університетів та коледжів може становити певну складність для перекладача початківця. При перекладі таких назв перш за все треба чітко визначити, що позначають власні імена у складі назви – місто, адміністративну одиницю, особу тощо. Назви навчальних закладів, що містять назви штатів (СЩА, Австралія), провінцій (Канада), графств (Великобританія, земель (ФРН), міст тощо перекладаються переважно наступними способами:
– до назви додається слово «штат», «провінція», «місто» тощо: University of Toledo – університет міста Толедо, University of Texas – університет штату Техас;
– топонім-іменник перетворюється у відповідний прикметник: University of California – Каліфорнійський університет, University of Birmingham – Бермінгемський університет, University of Sidney – Сіднейський університет.
Деякі назви можуть містити поряд з позначенням штату позначення міста: University of Massachusetts Amherst – університет штату Массачусеттс у м.Амгерст.
Якщо
назва навчального закладу
1) у назву вводиться слово «імені»: William Jewell College – коледж ім.Вільяма Джуелла, John Gopkins University – університет ім..Джона Гопкінса;
2) формою родового відмінку або називного відмінку (у лапках) відповідного антропоніма: John Brown University – університет Джона Брауна (університет «Джон Браун»).[12; 425]
Що
стосується перекладу власних назв,
у тому числі і назв організацій
та установ, то ця проблема залишається
не вирішеною в наш час, і скоріш за
все буде розширюватися у всеохоплюючому
вирі глобалізації. Щоб знайти правильний
шлях до перекладу назв організацій, установ,
підприємств та ін., слід розглядати ці
назви, розділивши їх на окремі підгрупи
за способом їх утворення, для того, щоб
мати змогу порівнювати їх переклад та
робити певні висновки.
2.2. Проблеми перекладу міжнародних та всесвітніх назв установ та організацій
У всеохоплюючому вирі глобалізації і телекомунікаційної інформатизації світового розвитку перед світовим суспільством постають завдання розробки і узгодження єдиних загальноприйнятих стандартів і норм з метою гармонізації і регулювання соціально-економічних проблем. Невипадково, що у процесі всезростаючого співробітництва держав і суб'єктів підприємницької діяльності в галузі науково-технічного і промислового розвитку в Лондоні була заснована Міжнародна організація з питань стандартизації – ISO (з англ. International Organisation for Standardisation). Вона створювалася як міжнародна неурядова організація для розробки міжнародних стандартів і розвитку міжнародного співробітництва у цій галузі. До її складу входять не тільки неурядові національні організації, а й державні органи та установи. Завдання стандартизації – створення певних стандартів для полегшення порозуміння між людьми у процесі їх спілкування. [3]
З цього приводу слушно нагадати, що практика багатостороннього співробітництва між країнами земної кулі привела, починаючи з другої половини XIX століття, а особливо після Другої світової війни і заснування Організації Об'єднаних Націй, до створення на міждержавному й міжурядовому рівні великої кількості різноманітних регіональних і міжнародних організацій.[4] У перекладі з англійської мови, яка домінує у назвах цих організацій під час їх заснування, вони у переважній більшості умовно поділяються на дві основні групи із стандартизованим прикметниковим початком у найменуванні кожної організації: «International» (міжнародна) або «world» (всесвітня).
Дуже часто зустрічаються скорочення назв міжнародних організацій : U.N. – United Nations; NATO – North Atlantic Treaty Organization та багато інших. При перекладі таких скорочень перекладач має дотримуватись таких правил: по-перше, багато скорочень назв міжнародних організацій мають свій еквівалент в українській мові, а якщо назва організації не відома реципієнту, то перекладач може подати скорочення перекладу назви, але в дужках подати повний варіант. Також перекладач має враховувати і те, що деякі скорочення можуть писатись однаково, але в повному варіанті будуть стосуватись різних організацій :
UDP – Ukrainian Democratic Party або United Department of Programming;
ВПЗ – Відділ постачання збуту або Відділ праці та зарплати.
Розглядаючи деякі назви в контексті, можна побачити, що точності перекладу назв установ приділяється багато уваги, бо деякі неточності в перекладі назви можуть дещо заплутати, або навіть зруйнувати зміст самого контексту. Тому досить зручно вживати стандартизовані варіанти. Наприклад:
The European Network of Election Monitoring Organizatios (ENEMO), a coalition of 18 leading civil organizations from Central and Eastern Europe and Central Asia, observed significant improvement in the Ukrainian parliamentary elections over the 2004 Ukrainian presidential election.
Європейська мережа організацій, що спостерігають за виборами (ENEMO), об’єднання 18 провідних громадських організацій Центральної та Східної Європи і Центральної Азії, мала нагоду спостерігати за значним удосконаленням проведення виборів до Верховної Ради порівняно з президентськими виборами 2004 року.
З перекладу можна побачити, що абревіатура залишилася в своєму оригіналі, а переклад має зрозуміле змістове пояснення. Але якщо б назва була перекладена, як Європейська мережа виборчих спостерігаючих організацій, це б робило назву організації недостатньо зрозумілою, а тим самим спотворювало б контекст.
Найчастіше стандартизації підлягають назви міжнародних та світових організацій та установ. Так як вони використовуються в усьому світі, то дуже важливо, щоб різні народи могли розуміти істину суть назви без її спотворення.
«International organizations» – міжнародні організації, створені за фаховим або за фахово-галузевим принципом. Серед них:
– IOJ (International Organization of Journalists) – Міжнародна організація журналістів (МОЖ);
– ІСАО
(International civil Aviation Organization)
– Міжнародна організація
цивільної авіації (ІКАО
– загальновживана
абревіатура залишається
з англійської мови);
– ІМО (International maritime
Organisation) – Міжнародна
морська організація;
– ISF (International Shipping Federation)
– Міжнародна федерація
судновласників.
Саме
до міжнародних організацій
– IAEA (International Atomic Energy Agency) – Міжнародне агентство атомної енергії (МАРАТЕ);
–
IMA (International Monetary Fund) –
Міжнародний валютний
фонд (МВФ);
– IDA (International Development Association)
– Міжнародна асоціація
розвитку (MAP);
– INTERPOL (Organization international do police criminelle
– франц.) – Міжнародна
організація кримінальної
поліції (скорочено
Інтерпол);
–
FIDE (Federation Internationale des Echecs)–
Міжнародна федерація
шахів
(ФІДЕ – абревіатура
з франц. мови);
– FIFA (Federation Internationale de Football Associations (ФІФА – абревіатура також з франц.) та багато інших.
«World organizations» – всесвітні або світові організації, також створені за фаховим або галузевим, а в деяких випадках – за політико-ідеологічним принципом з акцентом на універсальність і всеохоплюваність органу. І також підлягають світовим стандартам. Наприклад:
– WFEA (World Federation of Educational Associations) – Всесвітня федерація просвітницьких асоціацій (ВФПА);
–
WFTU (World Federation of Trade Unions)
– Всесвітня федерація
профспілок (ВФП);
– WHO (World Health Organization)
– Всесвітня організація
охорони здоров'я (ВООЗ);
– WOMAN (World Organization of Mothers of All Nations)
– Всесвітня організація
матерів (усіх країн);
– WPC (World Peace Council) – Всесвітня рада миру (ВРМ);
– WCC (World Council of Churches) – Всесвітня рада церков (ВРЦ).
Існує ще одна категорія, теж досить чисельна, інших міждержавних і міжурядових організацій, їх назви не починаються стандартним «world» чи «international», а найменування обумовлені і зафіксовані згідно з відповідною специфікою кожного об'єднання, але з міжнародно-галузевим характером його діяльності. Наприклад, назва органу за галузево-фаховим принципом:
– Interparliamentary Union (IPU) – Міжпарламентський союз (МПС);
– United Nations Association (INA) – Асоціація сприяння ООН;
– Bank for International Settlements (BIS) – Банк міжнародних розрахунків (БМР).
Варто
зробити зауваження щодо уніфікації назви
(у перекладі з англійської мови) такої
важливої і універсальної організації
як WTO – Would Trade Organization. Прийшли до висновку,
цю організацію українською мовою логічно
іменувати як «Всесвітня
організація торгівлі» (з відповідною
абревіатурою ВОТ замість СОТ)
– за аналогією й стандартами вже згаданою
групою «world organizations» (всесвітніх організацій)
та враховуючи всеохоплюючий універсальний
характер діяльності WTO, а також, щоб
не давати привід до виникнення через
такий переклад ще однієї групи «світових»
організацій. Пропонований варіант найменування
термінологічний і відображає масштабність
і глобальність цієї дійсно універсальної
всесвітньої організації як за змістом
і метою її сучасної і перспективної діяльності,
так і за складом її учасників, особливо
після вступу до неї КНР та інших країн,
в тому числі і України. У перекладі на
російську мову WTO теж названа не як
«мировая», а як «всемирная» організація.
Єдине, що корисно
було б узгодити з російськими колегами,
стосується зробленого ними повного перекладу
WTO як «Всемирной
торговой организации». Правильніше
і точніше, з точки зору практики і правил
перекладу з англійської мови таких назв,
було б: «Всемирная
организация торговли», що є повною
аналогією українському варіанту – «Всесвітня
організація торгівлі». Крім того, вважаємо,
що називати WTO «торговельною»
було б применшенням ролі і масштабності
цієї організації та її діяльності, бо
«торговельною» може бути фірма чи
контора, яка торгує певним видом товарів,
а не всесвітня універсальна організація,
що вирішує глобальні планетарні проблеми
торгівлі і зовнішньоекономічних зв'язків
і пов'язані з ними міждержавні відносини.
Додамо, що з практичної точки зору абревіатура ВОТ українською і російською мовами – «Всесвітня організація торгівлі» і «Всемирная организация торговли» – дає можливість уникнути подвійного застосування одного і того ж скорочення ВТО для ще однієї всесвітньої організації, якою є «World Tourism Organization» (Всесвітня туристична організація – ВТО), так і для «World Trade Organization», коли вона перекладалася би як «Всесвітня торговельна організація» – ВТО. Отже, виходячи із загальної необхідності гармонізувати та стандартизувати термінологію у сфері торгівлі та зовнішньоекономічної діяльності і враховуючи перспективу вступу України у WTO, було б доцільніше інформаційно узгодити із зацікавленими українськими відомствами, а також з російськими колегами із Всеросійської академії зовнішньої торгівлі остаточний уніфікований варіант перекладу WTO з англійської мови на основі обґрунтованої вище пропозиції, а саме «Всесвітня організація торгівлі».
На підтвердження слід навести вже установлені приклади перекладу з англійської на українську чи російську мову назв, складених з трьох іменників. Наприклад, у випадку «World Peace Council» перший перекладається прикметником, другий і третій – іменником, але у більшості варіантів – третій іменник ставиться у родовому відмінку. Тобто, в нашому випадку «World Peace Council» буде перекладатися як «Всесвітня рада миру» й за цією аналогією – з практики перекладу американських адміністративних назв: PFA (Pension Funds Association) – Асоціація пенсійних фондів; DTA (Defence Transportation Administration) – Управління військових перевезень; DSA (Defence Supply Agency) – Управління військового постачання та ін.
Так, наприклад, існують свої аспекти щодо перекладу іншомовних назв організацій, де посередником є перекладений варіант англійської мови, який значно відрізняється від оригіналу. Наприклад назва японської організації «Japan Foundation» – офіційна назва англійською мовою, а японською – «Кокусай корю кінін» – «Фонд міжнародного обміну». Це досить поширена практика, коли зміст офіційної назви тієї чи іншої японської організації англійською і японською мовами може бути різним. А загальноприйняті назви японських організацій слов’янськими мовами, як правило, калькують з англійської.
Англійську назву – «The International Friendship Exchange Council» взагалі складно точно перекласти на українську мову, а дослівний переклад японської офіційної назви цієї організації «Кокусай шіндзен кьокай» – «Асоціація міжнародної дружби». 2006 року в Японії планується перейменувати цю організацію на «Агентство сприяння народній дипломатії».
Информация о работе Основні шляхи перекладу назв організацій, установ, торгівельних компаній