Порівняння

Семантична структура топоніма-референта  предметного порівняння перетерплює  зміни, пов'язані з актуалізацією потенційної семи ознаки, що лежить в основі порівняння. Якщо топооб’єкт порівнюється з живою істотою, на категоріальному рівні структури значення топоніма-референта актуалізується сема натхненності, і, в антропоморфних порівняннях, - сема особи.

 Топонімічні семи при цьому  не затушовуються: Savannah and Charleston had the dignity of their years, one being well along its second century and the other entering its third, and in her young eyes they had always seemed like aged grandmothers fanning themselves placidly under the sun (Mitchell, M.).

Міста Савана й Чарльстон уподібнюються  бабусям aged grandmothers, в структурі значення топонімів-референтів Savannah й Charleston актуалізується архісема натхненності й сема особи, а також потенційні семи "старий" (aged), "спокійний", "розміряний" (placidly). У порівнянні підкреслюється, що життя в Савані й Чарльстоні тече розмірено, має свої традиції й підвалини.

Більше половини предметних порівнянь із топонімом-референтом виражають оцінку топооб’єкта, що характеризується, частіше позитивну, ніж негативну.

Оцінна сема міститься в значенні слів, що складають агент й/або основу, наприклад: Dallas glittered in the baking sun, rising from its desolate plain like a senseless eruption of metal and glass, the result of a cosmic accident, unconnected and arbitrary (Shaw, I.).

Наведене порівняння пейоративно. Семантика слів, що складають агент, - senseless, eruption, accident й інвертовану частину основи unconnected, arbitrary містить негативну оцінку.

В результаті в структуру значення топоніма-референта Dallas вводиться окказіональна сема негативної оцінки.

В структурі значення топоніма-агента предметного порівняння актуалізується потенційна сема ознаки, що лежить в основі образу. Зміни в структурі значення топоніма-агента мовного порівняння носять окказіональний характер, зміни в структурі значення топоніма-агента мовного компаративного звороту узуально закріплені, наприклад: deep [cunning, wily] as Dolcoath (Wilkinson, 1999: 98)

Агент наведеного мовного порівняння виражений назвою шахти, колись найглибшої в Корнуоллі, - Dolcoath. Семантичне зрушення в структурі значення топоніма, пов'язане з актуалізацією потенційної семи "глибина", узуально закріплена. Варіанти основи cunning, wily свідчать про те, що наведене порівняння виражає характеристику людини, і що прикметник deep, поряд із прямим значенням "глибокий" -відносно агента, реалізує переносне метафоричне значення "хитрий", "підступний" - відносно потенційного референта "людина".

В складі референта порівняння топонім, як правило, вжитий у прямому номінативному значенні у функції обставини місця або визначення, він конкретизує область денотації референта. Образний контекст може впливати на структуру значення топоніма, наприклад: ...the old buildings of Manhattan looked like giant scarecrows (Mitra, R).

В складі референта наведеного порівняння топонім Manhattan ужитий у номінативному значенні, у функції локального визначення. Характеристика будинків пов'язана з топооб’єктом (buildings of Manhattan - scarecrows), внаслідок чого в структурі значення топоніма Manhattan актуалізується сема "некрасивий" і сема негативної оцінки.

В складі основи предметного порівняння, вираженого словосполученням, топонім сполучається з дієсловами місця розташування й руху. Топонім реалізує пряме номінативне значення, виконує синтаксичну функцію обставини місця. Порівнянь із основою, виражених ад'єктивним словосполученням, що містить топонім, не зафіксовано. Імовірно, через те, що конкретна дія значна більше прив'язане до місця, ніж якість.

Образний контекст може впливати на семантику топоніма, наприклад: The traffic from central London came down the Park Road like an army, bearing the red banners of its buses (Dickens, M.).

Щільний потік транспорту вподібнюється  армії, яскраво-червоні лондонські автобуси - бойовим прапорам. Топонім Park Road у складі основи позначає місце, у межах якого здійснюється рух. Семантика агента порівняння army імпліціює уподібнення вулиці Park Road полю бою. В результаті в структурі значення вжитого в номінативному значенні топоніма Park Road актуалізується індукована контекстом окказіональна сема "місце бою".

Низькочастотні предметні порівняння, у яких топонімом виражені й референт, і агент - одиничний приклад. Тому що в образному предметному порівнянні зіставляються предмети і явища різного порядку, референт й агент порівняння можуть бути виражені тільки топонімами, що позначають географічні об'єкти різного виду (наприклад - місто й ріка): She (Rome) flows like the Tiber timelessly on (Travel in Vogue).

Таким чином, в ході аналізу емпіричного матеріалу не виявлено предметних порівнянь, основа яких виражена одиничним топонімом, що дозволяє нам зробити висновок, що одиничний топонім не може бути основою порівняння. Це обумовлено тісною референтною віднесеністю топоніма, його зв'язком з іменованим об'єктом.

Отже, топонім найбільш часто вживається в складі агента предметного порівняння. При цьому топонім у номінативному значенні може виступати в ролі інтенсифікатора ознаки, що лежить в основі, і, у ряді випадків, оцінки.

Предметні порівняння з топонімом-агентом і топонімом-референтом мають приблизно однакову частотність. У структурі значення топоніма-референта й топоніма-агента на перший план виходить потенційна сема ознаки, що лежить в основі порівняння, топонімічні семи при цьому не втрачають актуальності.

В складі референта й у складі основи порівняння топонім, як правило, вжитий у номінативному значенні, конкретизує референт

 

 

Висновки

 

Об'єктивною передумовою виразності мови є наявність у ній явища емоційності, яку частіше позначають терміном експресивність, під яким розуміють підкресленість форми вияву почуттів, її здатність справляти емоційний вплив.

Образність головним чином досягається за допомогою  тропів і стилістичних фігур. Існують такі види тропів: порівняння, епітет, метафора, алегорія, іронія, гіпербола, уособлення тощо.

Порівняння - це зіставлення одного предмета з іншим з метою більш яскравої й наочної характеристики одного з них.   Порівняння відіграють дуже важливу роль при описах, вони допомагають уявити об’єкт розмови.

Епітет - це засіб виразності, один із основних тропів поетичного мовлення, призначений підкреслювати характерну рису,визначальну якість певного предмета або явища і, потрапивши в нове семантичне поле,збагачувати це поле новим емоційним чи смисловим нюансом.

Метафора - заміна прямого найменування предмета образним. Метафора є тим же порівнянням, однак у порівнянні схожість указується прямо, а у метафори домислюється.

Алегорія (іносказання) - зображення абстрактного поняття чи явища через конкретний образ.

Уособлення - надання неживим речам або природним явищам людських рис. Уособлення, дуже характерне для фольклору з його міфопоетичною свідомістю, використовується також літераторами.

Гіпербола - навмисне художнє перебільшення сили, значення, розміру явища, що зображується. Гіперболи часто вживаються в політичній полеміці та пропаганді тощо.

Літота - образний вислів, який полягає у зменшуванні величини, значення явища, яке зображується. Літота - протилежний до гіперболи троп.

Метонімія - різновид тропа, близького до метафори, в якому переноситься значення слів з певних явищ та предметів на інші за суміжністю.

Метафора притаманна анімістичному складові мислення, за якого ототожнюються несхожі  між собою предмети. Порівняння - наслідок розподілу предметів за різними категоріями, а, отже, й свідчення того, що воно виникло після метафори.

Автори більшості досліджень, присвячених функціонуванню порівнянь  у різних стилях мовлення, вказують на такі стилістичні функції компаративних  структур: функція пояснення, уточнення якогось поняття; функція конкретизації, унаочнення зображення якогось явища; функція підкреслювання тієї чи іншої думки; функція створення живих, переконливих образів; функція пожвавлення внутрішньої форми метафоричного слова тощо.

Існує декілька класифікацій порівнянь. В основу більшості з них покладено граматичні ознаки: спосіб морфологічного вираження, синтаксична функція.

Увагу зосереджено на класифікації, що побудована на характері семантичних відношень між предметом і образом порівняння (логічні та образні). У зарубіжному мовознавстві щодо цих типів порівнянь уживають іншу термінологію: істинні, риторичні (Ж.Дюбуа), буквальні, порівняння-уподібнення, порівняння-аналогії (А.Міллер).

Традиційним є поділ порівнянь на загальномовні та індивідуально-авторські.

Необхідно розрізняти стилістичні порівняння від логічних, які оперують поняттями, що належать до одного класу, з метою встановлення їх подібності чи відмінності. Образне порівняння зазвичай виключає всі якості об’єктів за винятком одного, яке є спільним для них.

В нашій курсовій роботі ми навели багато прикладів та зробили  аналіз вживання порівнянь в художніх творах англійської літератури.

Список використаної літератури

 

1. Алексеев Н.И. Метафора как объект исследования в философии и психологии // Вопросы психологии 1996, №2. – С.15-21.
2. Аникст А. А. История английской литературы. Учпедгиз. 1956. – 136с.
3. Аристотель. Риторика // Античные риторики.  М., 1978. – 115с. 
4. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. М.,1960. – С.21.28.
5. Балли Ш. Французская стилистика.  М., 1961. – 139с. 
6. Бахтин А. Стилистика речи М., 1886. – 122с.
7. Бэн А. Стилистика и теория устной и письменной речи. М., 1886. – С.15-24.  
8. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. М.,1963. – С.11.31.
9. Гальперин И.Р. Очерки по стилистики английского язика: Изд-во лит-ры на иностран. языках, М., 1958. – 136с.
10. Григорьев В. Поэтика слова.  М., 1979. – С.22-31. 
11. Долинин К. Стилистика английского языка.  М., 1987. – 165с. 
12. Епітет як первісний троп і системоутворюючий центр тропіки // Вісник ЖДПУ. - № 8. - 2001. – С.12-18.
13. Лысков И. Теория словесности в связи с данными языковедения и психологии.  М., 1914. – С.22-28. 
14. Мифологический генезис тропов в художественном мышлении // Творче, практичне і критичне мислення: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Житомир, 23 - 24 вересня 1997). - Житомир: Журфонд. - 1997. – С.11-17.
15. Поляков М. Вопросы поэтики и художественной семантики.  М., 1987. – 138с.
16. Потебня А. Из записок по английской грамматике: В 4 т.  М., 1968. – С.27-43.
17. Роль епітетів у кольоровій насиченості тексту //Записки з романо-германської філології ОДУ: Зб. наук. пр. - Вип. 11. - Одеса: Латстар, 2002. – 27с.
18. Селиванова Е. Когнитивная ономасиология.  К., 2000. – С.24-31.
19. Толочин И.В. Метафора и интертекст в англоязычной поэзии. СПб.,1996. – С.21-28.
20. Туровский В. Как, похож, напоминать, творительный сравнения: толкования для группы квазисинонимов // Референция и проблемы текстообразования.  М., 1988. – 105с. 
21. Федоров А. Образная речь.  Новосибирск, 1969. – 139с.
22. Фелдмане Д. Сравнение как лингвостилистическое средство // Проблемы лингвистики и зарубежной литературы.  Рига, 1968. – С.37-45. 
23. Хованская З. Стилистика английского языка.  М., 1984. – 128с. 
24. Черемисина М. Некоторые вопросы синтаксиса. Сравнительные конструкции современного английского языка.  Новосибирск, 1971. – 122с. 
25. Эпитет и прагматика текста //Функциональная лингвистика. Прагматика текста: Материалы IV Междунар. конф. (Ялта, 6-10 октября 1997). - Симферополь: CLC. - 1997. – С.15-21.
26. Эпитет: семантика и структура (на материале английской тропики). - Житомир: Полиграфика, 1997. – 136с.