Зоонімічне порівняння у словниковому складі англійської та української мови

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Июня 2013 в 04:49, курсовая работа

Описание работы

Метою даної роботи є виявлення національної специфіки та механізмів метафоричного відображення людських рис за допомогою українських і англійських зоонімів. Для цього, необхідне детальне вивчення теоретичного аспекту цієї проблеми, історичних фактів, через які в мові закріпився той чи інший зоонім та, звісно, практичне застосування цих знань і порівняльний аналіз окремих зоонімів у контексті.

Содержание работы

ВСТУП.………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Особливості зоонімів в англійській та українській мовах……...5
1.1. Поняття «зоонім» та його характерні риси в англійській та українській мовах………………………………………………….…………...5
1.2. Зоофразеологізми …………………………………………..…...6
1.3. Символічність зоонімів та ідіоми з їх використанням……..…...9
РОЗДІЛ 2. Практична частина……………………………………………..…13
2.1. Порівняльний аналіз зоонімів у складі фразеологізмів…….13
2.2. Особливості перекладу зоофразеологізмів…………………..17
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………...…24

Файлы: 1 файл

КУРСОВАЯ.docx

— 72.32 Кб (Скачать файл)

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ, МОЛОДІ  ТА  СПОРТУ  УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТРАНСПОРТНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

ФАКУЛЬТЕТ ТРАНСПОРТНИХ

ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ  ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА ІНОЗЕМНИХ  МОВ ТА ПЕРЕКЛАДУ

 

Реєстраційний №_________

         «Затверджую»

         завідувач кафедри іноземних мов

         доц. Астаніна Н.В.

         ________________________

          (підпис)

 

        «______» __________________ 2012 р.

 

Курсова робота

на тему:

Зоонімічне  порівняння у словниковому складі англійської  та української мови

Із спеціальності  “Філологія” 6.0305

 

Виконав

Студент 2-го курсу

Групи ФП-2-2

Мійченко Олександра Олександрівна

________________________

                    (підпис)

 

 «______» ______________ 2012 р.

Науковий керівник

Черненко Ольга Віталіївна

________________________

                             (підпис)

 

         «______» ______________ 2012 р.

 

Київ 2012

ЗМІСТ

 

ВСТУП.………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Особливості зоонімів в англійській та українській мовах……...5

              1.1. Поняття «зоонім» та його характерні риси в англійській та українській мовах………………………………………………….…………...5

              1.2. Зоофразеологізми …………………………………………..…...6

               1.3. Символічність зоонімів та ідіоми з їх використанням……..…...9

РОЗДІЛ 2. Практична частина……………………………………………..…13

     2.1.  Порівняльний аналіз зоонімів у складі фразеологізмів…….13

     2.2. Особливості  перекладу зоофразеологізмів…………………..17

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………22

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………...…24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

              Відомо, що для емоційно-оцінного опису людини, її характеру, діяльності і т.п. більшість мов вдається до ототожнення людини з тваринами. Таким чином, народ немов би проводить паралель між звичками людини і звичками тварини, між зовнішністю людини і зовнішнім виглядом звіра. Завдяки метафоричному (рідше метонімічному) перенесенню людині приписуються характеристики тварини і навпаки. Але і тут колективна національна свідомість, використовуючи креативний потенціал, додає свій внесок у різноманітність палітри барв національної мовної картини світу кожного конкретного народу.

            Актуальність проблеми полягає в тому, що утворені в результаті метафоричного перенесення порівняння людини з твариною у більшості своїй є національно-специфічними, тобто не співпадають у двох різних мовах. Якщо ж такі порівняння і мають аналоги в інших мовах, що вказує на схожість когнітивних моделей в даних культурах, вони співпадають лише по одній-двом характеристикам і не мають пари в інших. Тобто набір асоціацій між поведінкою людини і тварини в одній мові не ідентичний набору таких асоціацій в іншій мові, і тому виникають труднощі з адекватною передачею смислу зоонімів з однієї на іншу мову.

Об’єктом дослідження являються лексичні одиниці, які використовуються для метафоричного надання людям рис тварин, чи навпаки.

Предметом дослідження являються зооніми у рамках словникового складу англійської та української мови,зокрема в фразеологічних одиницях.

Мета і завдання. Метою даної роботи є виявлення національної специфіки та механізмів метафоричного відображення людських рис за допомогою українських і англійських зоонімів. Для цього, необхідне детальне вивчення теоретичного аспекту цієї проблеми, історичних фактів, через які в мові закріпився той чи інший зоонім та, звісно, практичне застосування цих знань і порівняльний аналіз окремих зоонімів у контексті.

Наукова новизна запропонованого дослідження полягає у відсутності подібних праць щодо аспектів українських і англійських зоонімів та у вивченні етнічного менталітету українців і англійців за допомогою лінгвістичних методів.

Практичне значення цієї роботи обумовлено ​​тим, що результати дослідження можуть бути використані при створенні фразеологічного словника, у лекційних та практичних курсах з української та англійської мови, з загального мовознавства, з культурології та ін.

 Методика дослідження носить комплексний характер, що обумовлено поєднанням в одній роботі декількох підходів до досліджуваного явища. У ході роботи застосовувалися: описовий метод, метод порівняльного і компонентного аналізу. Використовувалися прийоми концептуального і культурологічного аналізу.

Структура роботи визначається метою та завданнями дослідження. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Зокрема, у роботі представлено порівняльний аналіз зоонімів у фразеологічних одиницях української та англійської мов.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Особливості зоонімів в англійській та українській мовах

          1.1. Загальна характеристика зоонімів.

 

 

         Зооніми (анімалізми)  - це переносні метафоричні лексико-семантичні варіанти назв тварин [1]. В більшості своїй зооніми використовуються для вербалізації концепту «людина», її характеристик і діяльності. Причиною виникнення зоонімів є зв’язок, що породжується зіставленням наших уявлень про тварин та рис людської поведінки. Відображення природи, зокрема її тваринного світу, у фразеологічних образах пов'язане з традицією ще дохристиянських часів, коли людина вважала себе частиною природи, а саму природу персоніфікувала, наділяла представників рослинного і тваринного світу якостями, притаманними людині. Так впродовж років у свідомості різних культур і народів сформувались різні стереотипи, різні уявлення про представників флори і фауни, що ми можемо спостерігати зі зразків народної творчості - казок, прислів'їв, приказок тощо. Звідси ж з'явились і фразеологічні одиниці, до складу яких входять назви тварин, причому цим тваринам притаманні людські якості - чи то працьовитість, чи то вірність, лінощі, хитрість. Зрештою, феномен національного світобачення та формування «мовного образного простору» також певною мірою пояснюється природними факторами [2, 62].

          Оскільки у кожного народу своє особливе бачення природи, спробуємо з'ясувати, яке воно у носіїв англійської та української мов і як представлене у фразеології порівняних мов.

 

 

 

 

 

1.2. Класифікація зоофразеологізмів.

 

       

          Фразеологізм − усталений зворот, стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний, неподільний і цілісний за значенням вислів [3, с. 13,32]. Фразеологізмам властива метафоричність та образність, саме тому фразеологічний аспект мовлення був завжди найважчим для вивчення. Фразеологізми також можуть належати до стилістично забарвленої лексики (розмовної або ж навпаки книжної). Метафоричність зооморфних та фітоморфних фразеологізмів, притаманна їм суб'єктивно-оцінна конотація, специфіка їх семантичних параметрів і синтаксичної структури багато в чому обумовлена ​​їх референціальною сферою, основу якої становить імпліцитно виражений в них антропоцентризм як прояв давньої фольклорної традиції приписування тваринам певних рис людського характеру[4]. У етнокультурі різних народів фразеологізми, що включають назви тварин, - це в першу чергу висловлювання про людину, її духовних і соціальних рисах. На початковому етапі зооніми мали прозорі значення пов’язані з реальністю, але з часом додавалися нові відтінки, нюанси, тому зараз іноді навіть важко встановити зв’язок між словом та його значенням у фразеологізмі.

          Серед досить численної за обсягом групи фразеологічних одиниць із зоонімічним компонентом в українській мові виділяємо кілька груп фразеологічних одиниць, які характеризують людину, а саме: позначають її розумові здібності, зовнішній вигляд, риси характеру, фізичні особливості тощо.

           Основними в українській мові є зоофразеологізми з такими значеннями:

 

  1. ЗФ із семантикою «риси характеру людини»: мухи не зобидить «дуже спокійний, сумирний, лагідний», ні риба ні м'ясо «слабохарактерний, нерішучий, безвольний», мокра курка «безвольна, нерішуча, жалюгідна на вигляд людина», не з заячого пуху «небоязкий, хоробрий, сміливий», мати муху в носі «бути неврівноваженим, примхливим, вередливим»;
  2. ЗФ із семантикою «зовнішній вигляд»: товстий як слон «дуже (товстий)», хоч пацюки (цуценят) бий «дуже гладкий, одутлий (перев. про обличчя)», свині по хвіст «низький на зріст», сороки вкрадуть «гарний, красивий, чистий, привабливий»;
  3. ЗФ із семантикою «розумова характеристика людини»: жуки в голові «дурний, розумово обмежений або ненормальний», курячий розум «розумово обмежений», як баран в аптеці «зовсім не розуміється на чому-небудь»;
  4. фізична сила / слабкість, спритність / вайлуватість: волові шию скрутить «надзвичайно сильний, дужий», слабкий як кошеня «дуже [слабкий]», [і] муха крилом уб’є «когось легко здолати; фізично слабий, безсилий», незграбний як слон (ведмідь) «дуже [незграбний]»;
  5. ЗФ із семантикою «соціальний статус»: невелика птиця «нічим не визначна особа», хвіст собачий «той, хто нічого не важить у суспільстві», [бідний] як церковна миша «дуже [бідний]», птиця високого польоту «людина, яка займає високе становище в суспільстві, й має владу, вплив», і кішки нема чим годувати, «дуже бідний».

 

               Найпоширенішими ЗФ, які дають характеристику людей в англійській мові, є:

  1. ЗФ із семантикою «риси характеру»: funny dog (букв. «забавний собака») – «веселун, потішник», [as] proud as a peacock (букв. «гордий як павич») – «який тримається поважно, гордовито, ходить павичем», to play the hog (букв. «грати в свиню») – «бути егоїстом», [as] tricky as a monkey (букв. «хитрий, спритний як мавпа») – «дуже [хитрий, спритний]», sheep among wolves (букв. «овечка серед вовків») – «про довірливу людину, що опинилася серед небезпечних людей»; [as] timid as a rabbit (букв. «полохливий як кролик») – «заяча душа»;
  2. ЗФ з семантикою «розумова характеристика людини: clever dog (букв. «розумний собака») – «розумник», [as] stupid as a donkey (букв. «дурний як осел») – «зовсім дурний; дурний, аж світиться», strange fish (букв. «дивна риба») – «дивак, дивакувата людина», [as] crazy as a bedbug амер. сл. (букв. «божевільний як клоп») – «який зовсім з глузду з’їхав»;
  3. ЗФ із семантикою «фізичні особливості»: [as] weak as a cat (букв. «слабкий як кіт») – «дуже [слабкий, кволий]», [as] strong as a horse (букв. «сильний як кінь») – «здоровий як віл», [as] fat as a pig (букв. «жирний як свиня») – «дуже [товстий]»;
  4. ЗФ із семантикою «соціальний стан»: poor snake (букв. «бідна змія») – «бідна, нужденна людина», (as) poor as a church mouse (букв. «бідний як церковна миша») – «дуже бідний; бідний як церковна миша», big dog (букв. «великий собака») – «поважна особа, велике цабе; птиця високого польоту».

 

            Серед зоофразеологізмів англійської мови найпродуктивнішими є фразеологічні одиниці з компонентами-зоонімами dog, cat, horse, fish, bull, bird, sheep, wolf. В українській мові знайдеться не менше, ніж у англійській, зоофразеологізмів із компонентами собака, кіт, бик, віл, корова, вовк, муха.

            Отже, ми бачимо, що певні риси, якими наділені тварини в англійській і українській мовах, збігаються та все ж є і відмінності. Вони продиктовані національними стереотипними уявленнями про ту чи іншу тварину.

 

 

 

 

 

 

          1.3. Символічність зоонімів

 

          Символи – це уявлення, що викликають певні асоціації у конкретному мовноетнокультурному середовищі. Значний вплив на опрацювання теорії символу справили погляди О.Потебні й М.Костомарова. Походження, розвиток і вираження символіки О.Потебня часто пов’язував зі словом, узагалі з мовою, фольклором, етнокультурою. За О.Потебнею, «мова в усьому без винятку символічна»[5].

             В основі фразеологічної символіки лежать, як правило, загальновживані, загальновідомі слова, як правило, назви об'єктів навколишнього світу. До таких, відносять, зокрема, назви тварин. Можна припустити, що зооніми є одним з найдавніших прошарків у народній символіці, адже спостереження за тваринами, їхньою поведінкою велися ще первісною людиною.

          У повсякденному усному мовленні ми вживаємо слова-символи дуже рідко. Хоча символізм мови завжди наявний у мовному найменуванні, але він перебуває у прихованому стані[5], активізуючись у звичайній розмовній мові в переносно-метафоричних образах, якими і є фразеологічні одиниці. Символіка сприяє вживанню зоонімів, у першу чергу в компаративних одиницях. Майже кожен із зоонімів, що є складниками ФО і часто вживаються у мовленні, має в своєму складі порівняльний компонент-символ: голодний як собака, здоровий як віл, німий як риба, впертий як осел,чепурний як свиня в дощ, худий як тріска. В англійській мові такими компаративними ФО є (as) hungry as a bear (букв. «голодний як ведмідь») – «дуже [голодний]»; в українській мові йому відповідає «[голодний] як вовк (як собака)»; (as) slippery as an eel (букв. «верткий мов в’юн») – «голими руками не візьмеш», (as) brave as a lion (букв. «хоробрий як лев» – «дуже [хоробрий]».

 

 

              Проаналізований мною матеріал дозволяє зробити висновок, що символ – це результат роботи людської уяви, це поєднання чуттєвого і раціонального, це прагнення людини визначитися в часі та просторі через конкретні образи, взяті з навколишньої природи, а також один з мовних засобів збереження нерозривного зв’язку людини і природи    

      Тим часом, роль зоонімів у відображенні емоційних оцінок людини на цьому не вичерпується. В ході дослідження, мною було виявлено щонайменше 40 ідіоматичних словосполучень, одним з компонентів яких є зоонім, і які так чи інакше характеризують людину, її вчинки і діяльність.

Серед них можна назвати такі:

1. ідіоматичні словосполучення, що називають людину згідно її звичкам:

- shark biscuit - новачок у серфінгу;

- show pony - той, хто старається своїм одягом або поведінкою справити враження на оточуючих. 

2. ідіоматичні словосполучення, що характеризують людину та її стани:

- mad as а cut snake - дуже злий;

- cunning as а dunny rat - дуже хитрий, підступний;

- as cross as а frog in а sock - той, хто говорить сердитим голосом;

- grinning like а shot fox - дуже щасливий, задоволений;

- flat like а lizard drinking - зайнятий;

- as fit as а Mallee bull - дуже міцний і сильний;

- blind as а wombat - абсолютно сліпий;

 

       Зоонім bandicoot, який в прямому значенні використовується для назви «сумчастого щура, що скоює спустошливі набіги на сади і городи», є компонентом цілого ряду ідіоматичних словосполучень:

- poor as а bandicoot - нещасний як бандикут;

- lousy as а bandicoot - брудний як бандикут;

- barmy as а bandicoot - божевільний як бандикут;

Информация о работе Зоонімічне порівняння у словниковому складі англійської та української мови