Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Января 2013 в 15:32, курсовая работа
Селяни України напередодні світової війни збирали 23,1 млн. тонн зернових, 9,3 - цукрового буряка, 23,2 млн. тонн картоплі, виробляли 1,1 млн. тонн м'яса, 4,7 млн. тонн молока, 3 мільярди яєць, 14,8 тисяч тонн вовни тощо. Сільськогосподарським виробництвом займалась переважна більшість працездатного населення - 12 млн. чоловік. Українські підприємства і українське село були позбавлені 4-х мільйонів чоловік, які були призвані до війська, -найбільш продуктивної і кваліфікованої частини працездатного населення.
ВСТУП……………………………………………………………………………………............3
РОЗДІЛ 1. ФІСКАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА СЕЛЯНСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО У 1917 – 1921 РОКАХ………………………………………………………………….7
РОЗДІЛ 2. ВИРОБНИЦТВО ТА СПОЖИВАННЯ В СЕЛЯНСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ……………………………………………………………………….17
РОЗДІЛ 3. ЗВ’ЯЗОК СТРУКТУРИ ВИРОБНИЦТВА У СЕЛЯНСЬКОМУ ГОСПОДАРТВІ ІЗ РИНКОВОЮ СИСТЕМОЮ…………………………ВСТУП……………………………………………………………………………………............
РОЗДІЛ 1. ФІСКАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА СЕЛЯНСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО У 1917 – 1921 РОКАХ………………………………………………………………….7
РОЗДІЛ 2. ВИРОБНИЦТВО ТА СПОЖИВАННЯ В СЕЛЯНСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ……………………………………………………………………….17
РОЗДІЛ 3. ЗВ’ЯЗОК СТРУКТУРИ ВИРОБНИЦТВА У СЕЛЯНСЬКОМУ ГОСПОДАРТВІ ІЗ РИНКОВОЮ СИСТЕМОЮ……………………………………..26
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………...29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………………….31…………..26
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………...29
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………………….31
Що ж власне до самої ринкової системи варто зазначити, що ринок організовувався на зразок «механізму Сонячної системи»: тобто основний ринковий центр працював кожного дня. Через нього проходили товари, виготовлені майже зі всього регіону. Навколо даного ринку скупчувалися невеличкі базарчики, які працювали по окремими дням. Кожен із них спеціалізувався на конкретному виду товарів та мав обмежене коло вибору, що стосувалося лише одного виду конкретної продукції, порівнюючи із центральним ринком24.
Людей, які займалися подібним видом діяльності поважали навіть поміщики, та величали їх купцями, але це було пізніше набагато у часовому просторі.
Також можна своєрідним ринком праці назвати також найману працю селян. Були розповсюджені два основні види найманої праці. Перший – робота на земельних ділянках у своєму селі. Ця робота могла бути сезонною, що тривала певний час, хоча мало селян наймалися працювати на довгий термін – як робітники чи як прислуга в хаті на присадибному господарстві. Другий вид найму – коли наймалися працювати до багатих селян або поміщиків, чиї маєтки розташувалися на значній відстані.
Сезонна робота була найрозповсюдженішим видом найманого заробітку до якого здебільшого залучалась молодь. Селяни наймалися на різні роботи та на різний термін. Основну частину найманих робітників складали бідні сім’ї, в яких було мало землі проте багато дітей.
Заробітки на сезонних роботах дуже різні та оплачувалися грошима, зерном чи іншими продуктами.
Отже, ми бачимо, що селяни відносилися доволі позитивно до ринкових відносин та самі того не підозрюючи брали участь у кругообігу ринку праці, саме найманим працевлаштуванням….
ВИСНОВКИ
Справи у селянському господарстві погіршувались з кожним днем. Генеральний секретаріат оцінював становище як смертельно небезпечне. Хліб проголошувався власністю УНР, торгувати ним приватним особам заборонялось. Ключем для розв'язання проблеми могла стати негайна земельна реформа, але з ЇЇ впровадженням зволікали.
На VIII сесії УЦР було прийнято
чергову резолюцію про соціалізацію землі,
те саме закріплювалось у III Універсалі,
де проголошувалось скасування права
власності на поміщицькі, удільні, монастирські,
кабінетні, церковні та інші землі нетрудових
господарств. Це викликало багато непорозумінь
на селі. Ось чому Генеральний секретаріат
і земельне секретарство через тиждень
після оприлюднення Універсалу змушені
були видати положення ЦР про земельну
справу. У циркулярі вказувалось, що III
Універсал лише проголошує загальні підвалини
для наступних законів про землю, які мають
виробити уряд та Українські Установчі
збори. Зверталась увага на те, що загальнонародне
право власності означає, що виділені
землі забороняється продавати будь-кому
іншими способами. До Українських Установчих
зборів порядкувати на землях мали виборні
земельні комітети. Самовільне захоплення
землі
заборонялось так само, як і захоплення
сільськогосподарських машин, лісів, будинків,
коней, корів і іншого добра. Роз'яснювалось,
що майбутні закони про землю і Установчі
збори подбають про забезпечення інтересів
всіх сільськогосподарських робітників
і службовців, визначать порядок сплати
боргів, а також питання про допомогу тим,
хто найбільше постраждає в результаті
земельної реформи. Всі трудові селянські
землі мали залишитись недоторканими.
Земля надавалась для загальногромадського
користування, під оселі і будівлі
окремим особам, товариствам, громадським
установам для мешкання, розміщення
торговельних і промислових підприємств
і, звичайно, для приватно-трудового
господарювання, яке мало вестись
власною працею окремими
особами, сім'ями або товариствами. Наймана
праця могла використовуватись лише у
виключних випадках, тимчасово і відповідно
з правилами, які встановлювали земельні
комітети. Приватно-трудові і колективні
господарства повинні були одержувати
землю за нормами, встановленими земельними
комітетами і сільськими громадами, але
"під керуванням і з затвердження центрального
органу державної влади". Такі норми
не могли перевищувати тієї кількості
землі, що оброблялася працею сім'ї або
товариства для задоволення своїх споживчих
потреб і для підтримання власного господарства.
Користування землею проголошувалось
безкоштовним, оподаткуванню підлягали
лише землі понад встановлену норму, а
також надприбутки, які залежали від родючості
земельної ділянки, її розташування стосовно
торговельних центрів та шляхів та інших
соціально-економічних умов, що не залежали
від праці землекористувачів.
Право користування землею
могло переходити у спадщину, а
строки встановлювалися сільськими
громадами і товариствами на підставі
правил, затверджених земельними комітетами
згідно з законами. Передача права
на користування дозволялася лише громадами
і земельними комітетами.
Вилучення у великих власників земель,
вод, надр, лісів проводилось без викупу,
але колишнім землевласникам за їх бажанням
і згідно з рішенням волосних земельних
комітетів залишалися ділянки з садами,
виноградниками, хмільниками і т.ін. в
кількості, яку вони могли обробити власною
працею і працею своєї сім'ї.
Водночас з вилученими землями у підпорядкування
загальних комітетів переходив рухомий
і нерухомий інвентар колишніх власників,
а також будівлі, за винятком тих, які вкрай
потрібні їм для життя і ведення приватно-трудового
господарства чи торговельно-промислової
діяльності. Всі вилучені ділянки мали
за рішенням земельних комітетів под-ілятися
на землі для громадського господарства
і землі для приватно-трудового користування…
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Джерела:
Література:
1 Березоечук М. Л Перші соціалістичні перетворення на селі. -1. №
2 Мехеда М. І. Поділля в роки громадянської війни: Вінниця, 1959
3 Бухарин Н. И. Экономика переходного периода // Избр,
произведения - №.
1990.
4 Верстюк В. Українська Центральна Рада. - 1С, 1999
5 Дорошенко Д. Історія України 1917—1923 pp. — T. 2. — Українська Гетьманська Держава 191« року. - Нью-Йорк, 1954.
6 Маистренко І. Історія мого покоління: спогади учасника революційних подій в Україні. - Едмонтон, 1985.
7 Материалы по вопросам организации продовольственно дела. М., 1974
8 Сборник решений по сельському хазяйству/ под ред Орлянкина К. И.: М., 1963
9 Материалы по вопросам организации продовольственно дела. М., 1974
10 Верстюк В. Махновщина: селянський повстанський рух на Україні (1918—1921). — 1991
11 Маистренко І. Історія мого покоління: спогади учасника революційних подій в Україні. - Едмонтон, 1985
12 Данилов В. П. Советская доколхозная деревня: население, землепользование, хазяйство: М., 1977
13 Верстюк В. Українська Центральна Рада. - 1С, 1999
14 Данилов В. П. Советское крестьянство. Краткий очерк истории (1917 - 1966): М., 1970
15 Дерев’янкін Т. І., Кульчицький С. В. Економічний розвиток Радянської України 1917 – 1970 рр: К., 1970
16 Шанин Т. Великий незнакомец. Крестьяне и фермеры в современном мире /хрестоматия/ М., 1992
17 Чикаленко Є. Щоденник. 1919-1920. -К. - Нью-Йорк
18 Данилов В. П. Советское крестьянство. Краткий очерк истории (1917 - 1966): М., 1970
19 Там же
20 Нолл В. Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920 – 1930 рр: К., 1999
21 Чаянов А. В. Крестьянское хазяйство: М., 1989
22 Нолл В. Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920 – 1930 рр: К., 1999
23 Нолл В. Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920 – 1930 рр: К., 1999
24 Шанин Т. Великий незнакомец. Крестьяне и фермеры в современном мире /хрестоматия/ М., 1992
Информация о работе Економіка селянського господарства України в 1917 – 1921 роках