Економіка селянського господарства України в 1917 – 1921 роках

Що ж власне до самої  ринкової системи варто зазначити, що ринок організовувався на зразок «механізму Сонячної системи»: тобто  основний ринковий центр працював кожного  дня. Через нього проходили товари, виготовлені майже зі всього регіону. Навколо даного ринку скупчувалися невеличкі базарчики, які працювали  по окремими дням. Кожен із них спеціалізувався  на конкретному виду товарів та мав  обмежене коло вибору, що стосувалося  лише одного виду конкретної продукції, порівнюючи із центральним ринком²⁴.

Людей, які займалися подібним видом діяльності поважали навіть поміщики, та величали їх купцями, але це було пізніше набагато у часовому просторі.

Також можна своєрідним ринком праці назвати також найману  працю селян. Були розповсюджені  два основні види найманої праці. Перший – робота на земельних ділянках у своєму селі. Ця робота могла бути сезонною, що тривала певний час, хоча мало селян наймалися працювати  на довгий термін – як робітники  чи як прислуга в хаті на присадибному господарстві. Другий вид найму –  коли наймалися працювати до багатих  селян або поміщиків, чиї маєтки розташувалися на значній відстані.

Сезонна робота була найрозповсюдженішим видом найманого заробітку до якого здебільшого залучалась молодь. Селяни наймалися на різні роботи та на різний термін. Основну частину найманих робітників складали бідні сім’ї, в яких було мало землі проте багато дітей.

Заробітки на сезонних роботах  дуже різні та оплачувалися грошима, зерном чи іншими продуктами.

Отже, ми бачимо, що селяни відносилися  доволі позитивно до ринкових відносин та самі того не підозрюючи брали участь у кругообігу ринку праці, саме найманим працевлаштуванням….

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Справи у селянському  господарстві погіршувались з кожним днем. Генеральний секретаріат оцінював становище як смертельно небезпечне. Хліб проголошувався власністю УНР, торгувати ним приватним особам заборонялось. Ключем для розв'язання проблеми могла стати негайна земельна реформа, але з ЇЇ впровадженням зволікали.

На VIII сесії УЦР було прийнято чергову резолюцію про соціалізацію землі, те саме закріплювалось у III Універсалі, де проголошувалось скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські, кабінетні, церковні та інші землі нетрудових господарств. Це викликало багато непорозумінь на селі. Ось чому Генеральний секретаріат і земельне секретарство через тиждень після оприлюднення Універсалу змушені були видати положення ЦР про земельну справу. У циркулярі вказувалось, що III Універсал лише проголошує загальні підвалини для наступних законів про землю, які мають виробити уряд та Українські Установчі збори. Зверталась увага на те, що загальнонародне право власності означає, що виділені землі забороняється продавати будь-кому іншими способами. До Українських Установчих зборів порядкувати на землях мали виборні земельні комітети. Самовільне захоплення землі 
заборонялось так само, як і захоплення сільськогосподарських машин, лісів, будинків, коней, корів і іншого добра. Роз'яснювалось, що майбутні закони про землю і Установчі збори подбають про забезпечення інтересів всіх сільськогосподарських робітників і службовців, визначать порядок сплати боргів, а також питання про допомогу тим, хто найбільше постраждає в результаті земельної реформи. Всі трудові селянські землі мали залишитись недоторканими.

Земля надавалась для загальногромадського користування, під оселі і будівлі  окремим особам, товариствам, громадським  установам для мешкання, розміщення торговельних і промислових підприємств  і, звичайно, для приватно-трудового  господарювання, яке мало вестись  власною працею окремими 
особами, сім'ями або товариствами. Наймана праця могла використовуватись лише у виключних випадках, тимчасово і відповідно з правилами, які встановлювали земельні комітети. Приватно-трудові і колективні господарства повинні були одержувати землю за нормами, встановленими земельними комітетами і сільськими громадами, але "під керуванням і з затвердження центрального органу державної влади". Такі норми не могли перевищувати тієї кількості землі, що оброблялася працею сім'ї або товариства для задоволення своїх споживчих потреб і для підтримання власного господарства. Користування землею проголошувалось безкоштовним, оподаткуванню підлягали лише землі понад встановлену норму, а також надприбутки, які залежали від родючості земельної ділянки, її розташування стосовно торговельних центрів та шляхів та інших соціально-економічних умов, що не залежали від праці землекористувачів.

Право користування землею могло переходити у спадщину, а  строки встановлювалися сільськими громадами і товариствами на підставі правил, затверджених земельними комітетами згідно з законами. Передача права  на користування дозволялася лише громадами  і земельними комітетами. 
Вилучення у великих власників земель, вод, надр, лісів проводилось без викупу, але колишнім землевласникам за їх бажанням і згідно з рішенням волосних земельних комітетів залишалися ділянки з садами, виноградниками, хмільниками і т.ін. в кількості, яку вони могли обробити власною працею і працею своєї сім'ї. 
Водночас з вилученими землями у підпорядкування загальних комітетів переходив рухомий і нерухомий інвентар колишніх власників, а також будівлі, за винятком тих, які вкрай потрібні їм для життя і ведення приватно-трудового господарства чи торговельно-промислової діяльності. Всі вилучені ділянки мали за рішенням земельних комітетів под-ілятися на землі для громадського господарства і землі для приватно-трудового користування…

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

 Джерела:

1. 1917 год в деревне/ Воспоминания крестьян/ сост. Игрицкий В. И.: М., 1967 – 198 с.
2. Материалы по вопросам организации продовольственно дела. М., 1974 – 200 с.
3. Мехеда М. І. Поділля в роки громадянської війни: Вінниця, 1959 – 483 с.
4. Сборник декретов и постановлений советсокй власти по народному хазяйству 1917 – 1919 / под ред Игнатова А. Н.: М., 1940 – 210 с.
5. Сборник документов по земельному законодательству СССР и РСФСР (1917 - 1954) – М., 1954 – 715с.
6. Сборник решений по сельському хазяйству/ под ред              Орлянкина К. И.: М., 1963 – 672 с.
7. Тези доповідей чотирнадцятої Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції від 5 вересня 1995 року. Вінниця, 1995 – 132 с.
8. ЦДАВО. - Ф. 340. - On. 1. - Спр. 2841. - Apt 1.
9. Graziosi Andrea. A new, peculiar state. Explorations in Soviet History, 1917 – 1937. – Westport, Connecticut, London. – 2000. – 272 p.  
   

 

 

 

Література:

1. Анісімов Н. Радянське селянство: К., 1946 – 50 с.
2. Березоечук М. Л Перші соціалістичні перетворення на селі. -1. № - с.7
3. Бухарин Н. И. Экономика переходного периода // Избр, произведения. 1990. — С. 81, 82.
4. Верстюк В. Махновщина: селянський повстанський рух на Україні (1918—1921). — 1991 - С. 129, 130.
5. Верстюк В. Українська Центральна Рада. - 1С, 199? - С 91
6. Данилов В. П. Советская доколхозная деревня: население, землепользование, хазяйство: М., 1977 – 250 с.
7. Данилов В. П. Советское крестьянство. Краткий очерк истории  (1917 - 1966): М., 1970 – 510 с.
8. Дерев’янкін Т. І., Кульчицький С. В. Економічний розвиток Радянської України 1917 – 1970 рр: К., 1970 – 115 с.
9. Дорошенко Д. Історія України 1917—1923 pp. — T. 2. — Українська Гетьманська Держава 191« року. - Нью-Йорк, 1954. - С. ЗІ, 32.
10. Захарченко П.Селянський рух в Україні у контексті антигетьманського повстання (осінь 1918р) – К.: Тов “Міжнар. фін.агенція”, 1997.- 46 с.
11. Кислянский. Крестьянский двор: М., 1920 – 100 с.
12. Королівський С.М. Утворення Української Радянської держави //ХДУ. Учені записки. – Харків, 1957. – Том 89. – Труди історичного факультету. - С.9-40.
13. Ксензенко М.І. Завершення революційних земельних перетворень на Харківщині (грудень 1919 – березень 1921 р. р. ) – Х.: ХДУ, 1968.- 183 с.
14. Маистренко І. Історія мого покоління: спогади учасника революційних подій в Україні. - Едмонтон, 1985. - С. 55.
15. Майстренко В.С. Столипінська аграрна реформа в Харківській губернії: Автореф. дис... к-та істор. наук: 07.00.01 / Харк. Держ.ун-т. – Х., 1997 – 22 с.  
    
16. Нолл В. Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920 – 1930 рр: К., 1999 – 559 с.
17. Реєнт О.П. Нариси з історії Української революції // Історія України. – 2000.- № 29-32. – С. 1-78.
18. Решодько П.Ф. Селянський рух у Харківській губернії (березень 1917 р.- січень 1918 р.) – Х.: Видавництво Харківського університету, 1972.-170с.
19. Семененко В.І. Історія Східної України. Поновлення кайданів (1917-1922 роки). – Х.: Основа, 1995. – 400 с.
20. Хоменко А. Національний склад населення України по новіших даних //Червоний шлях. – 1923.- № 6-7. – С. 80-93.
21. Чаянов А. В. Крестьянское хазяйство: М., 1989 – 250 с.
22. Чаянов А. В. Организация крестьянского хазяйства: М., 1920 – 190 с.
23. Чикаленко Є. Щоденник. 1919-1920. -К. - Нью-Йорк. Ж-С 54.
24. Шанин Т. Великий незнакомец. Крестьяне и фермеры в современном мире /хрестоматия/ М., 1992 – 432 с.

 

 

¹ Березоечук М. Л Перші соціалістичні перетворення на селі. -1. №

² Мехеда М. І. Поділля в роки громадянської війни: Вінниця, 1959

³ Бухарин Н. И. Экономика переходного периода // Избр, произведения - №. 
1990.

⁴ Верстюк В. Українська Центральна Рада. - 1С, 1999

⁵ Дорошенко Д. Історія України 1917—1923 pp. — T. 2. — Українська Гетьманська Держава 191« року. - Нью-Йорк, 1954.

⁶ Маистренко І. Історія мого покоління: спогади учасника революційних подій в Україні. - Едмонтон, 1985.

⁷ Материалы по вопросам организации продовольственно дела. М., 1974

⁸ Сборник решений по сельському хазяйству/ под ред Орлянкина К. И.: М., 1963

⁹ Материалы по вопросам организации продовольственно дела. М., 1974

¹⁰ Верстюк В. Махновщина: селянський повстанський рух на Україні (1918—1921). — 1991

¹¹ Маистренко І. Історія мого покоління: спогади учасника революційних подій в Україні. - Едмонтон, 1985

¹² Данилов В. П. Советская доколхозная деревня: население, землепользование, хазяйство: М., 1977

¹³ Верстюк В. Українська Центральна Рада. - 1С, 1999

¹⁴ Данилов В. П. Советское крестьянство. Краткий очерк истории  (1917 - 1966): М., 1970

¹⁵ Дерев’янкін Т. І., Кульчицький С. В. Економічний розвиток Радянської України 1917 – 1970 рр: К., 1970

¹⁶ Шанин Т. Великий незнакомец. Крестьяне и фермеры в современном мире /хрестоматия/ М., 1992

¹⁷ Чикаленко Є. Щоденник. 1919-1920. -К. - Нью-Йорк

¹⁸ Данилов В. П. Советское крестьянство. Краткий очерк истории  (1917 - 1966): М., 1970

¹⁹ Там же

²⁰ Нолл В. Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920 – 1930 рр: К., 1999

²¹ Чаянов А. В. Крестьянское хазяйство: М., 1989

²² Нолл В. Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920 – 1930 рр: К., 1999

²³ Нолл В. Трансформація громадянського суспільства. Усна історія української селянської культури 1920 – 1930 рр: К., 1999

²⁴ Шанин Т. Великий незнакомец. Крестьяне и фермеры в современном мире /хрестоматия/ М., 1992