Грецька міфологія в поемах Гомера

 

                        Міністерство освіти і науки України

         Чорноморський державний університет  ім. Петра Могили

                                 

                                       Кафедра всесвітньої історії

 

 

 

 

                               КУРСОВА РОБОТА

                                         за спеціальністю 6. 020302

 

 

            ГРЕЦЬКА МІФОЛОГІЯ В ПОЕМАХ ГОМЕРА

 

 

 

 

 

                                                                                      Студент – виконавець: Юдіна Ірина

                                                                                      Анатоліївна____________________

                                                                                      1 курс 133-і група, факультет

                                                                                      політичних наук

                                                                                      науковий керівник: Пронь Тетяна

                                                                                      Михайлівна, к. і. н., доцент________

 

 

 

 

           Допущено до захисту

          Зав. Кафедри_______________

          «___»  __________________2009 р.

 

 

 

 

 

                                                   Миколаїв – 2009

                                   ЗМІСТ

 

          Вступ ................................................................................................. 3- 6

          Розділ 1.   Гомер - видатний поет «темних віків»……………...........7- 13

          Розділ 2.   Міф – ядро гомерівського епосу ……………………...14- 22

          Розділ 3.    «Іліада» та «Одіссея», як головні джерела для вивчення                                       

                             грецької міфології ……………………………………….23- 31                                                

          Висновки.............................................................................................32- 33

          Список використаних джерел та літератури…………………………….34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               

                                                  ВСТУП  

          Актуальність теми дослідження. Міфологія грала величезну роль в житті людей на ранніх стадіях їх розвитку. Міфи затверджували прийняту в даному суспільстві систему цінностей, підтримували і санкціонували певні норми поведінки. І в цьому сенсі вони були важливими стабілізаторами суспільного життя. Цим не вичерпується роль міфології. Головне значення міфів полягає в тому, що вони встановлювали гармонію між світом і людиною, природою і суспільством, суспільством і індивідом і, таким чином, забезпечували внутрішню згоду людського життя. Міфологія Стародавньої Греції є яскравим явищем світової цивілізації. Її виникнення починається ще з періоду патріархату стародавніх грецьких племен. Грецька релігія почалася з міфології, яка увібрала в себе анімістичні і фетишистські уявлення, і своєї довершеності досягла в олімпійській міфології – загальна грецька міфологія періоду патріархату. У цей час головним богом греків був Зевс, який жив і правив на Олімпі. Яскравим прикладом на якому ми можемо простежити грецьку міфологію є поеми «Іліада» та «Одіссея». На думку вчених саме з цих поем починається розвиток грецької культури.

           Творцем цих поем вважається Гомер, хоча в сучасній науці до цих пір не вирішено питання чи жив він насправді або ж це є легендарна особа. "Іліада" і "Одіссея" - твори перш за все художні, це старогрецький епос. Проте, при аналізі тексту поем ми можемо знайти немало сюжетів, що розкривають суть міфологічного світогляду стародавніх греків [10, с. 56].

           Поеми Гомера зіграли визначну роль в розвитку античної культури, в художній формі виразили міфологічний світогляд ахейців.

Обидві поеми написано дактиличним гекзаметром, красивим і гнучким розміром. Біда в тому, що, оскільки даний ритм полягає  в чергуванні одного довгого і  двох коротких складів, його неможливо  відтворити засобами сучасних мов з  динамічним наголосом.

          Серед інших особливостей гомерівського стилю в обох поемах слід зазначити розгорнені порівняння (живі зарисовки повсякденного побуту), вражаючі метафори і архаїзми [10, с. 67].

          «Іліада» та «Одіссея» найвизначніші пам’ятки античних часів, в них ми можемо простежити побут та звичаї, які були на той час в стародавній Греції, в яких богів вірили, кому поклонялися, роль міфології в житті греків, ці поеми показують нам не тільки всі ці засади, але і вчать жити, розуміти ціну життя. «Іліада» - це розповідь про десятилітню війну троянців з ахейцями, яка розпочалася з викрадення Парисом, троянським царевичем, дружини спартанського царя Менелая, Єлени. Проте, коріння цієї війни сягає значно глибше, за легендою розгнівана богиня Єрида, яку не запросили через її підступність  на весілля до Пелея та богині Фетіди, де були присутні всі боги Олімпу. Богиня вирішила  помститися:  посіяти розбрат між ними. Вона взяла золоте яблуко з садів Гасперид, і написавши на ньому «найпрекраснішій» кинула його на стіл, де відбувалось святкування. В той же час між трьома богинями: Герою, Афіною та Афродітою виникла суперечка. Кожна з них вважала себе найпрекраснішою. Вони звернулись до Зевса – головного бога Олімпу, щоб він розсудив їх, не схотівши ображати жодну з богинь, Зевс порадив їм звернутися до Паріса, знавця жіночої краси. Вибравши Афродіту, яка пообіцяла йому натомість кохання Єлени, Паріс не тільки розгнівав Афіну та Геру, які через це перейшли на сторону ахейців і допомагали їм, але й таким чином став винуватцем цієї війни.

           Менелай, дізнавшись про викрадення був дуже обурений, він разом зі своїм братом царем Агамемноном та іншими великими героями ( Ахілл, Аякс, Патрокл, Діомед,  Одіссей та інші. ) вирішив розпочати війну проти Трої.

           Дев’ять років йшла ця війна, адже сили двох сторін були рівними, ще б стільки продовжувалась якби не мудрий Одіссей, за допомогою хитрості  якою ахейці здобули перемогу над троянцями.

 «Одіссея» - це своєрідне  продовження «Іліади». В цій поемі  розповідається про одного з  героїв троянської війни Одіссея,  який повертаючись з війни  десять років блукав по світу, не маючи змоги потрапити на батьківщину. Причиною цього звісно також були боги. Яких тільки страждань не зазнав Одіссей поки шукав шлях додому.

          Читаючи ці поеми ти ніби поринаєш в ті часи, уявляєш всю ту місцевість, тодішні  події, мудрих  богів та героїв, переживаєш хвилини радості та смутку разом з ними.

          Мета курсової роботи полягає у тому, щоб проаналізувати поеми «Іліада» та «Одіссея», щодо грецької міфології, яка простежується в них, визначити їх особливості та вплив на культуру.

          Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань:

• розглянути біографію давньогрецького поета Гомера, ті часи в які він жив, та умови при яких створював свої поеми;
• охарактеризувати стиль  в якому вони були написані;
• розглянути грецьку міфологію, простежити її в поемах;
• з’ясувати роль міфології у тогочасній культурі Греції.

          Об’єктом дослідження є грецька міфологія, яка відіграла важливу роль в релігійному світогляді античного світу.

          Предметом дослідження є поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея»  безцінні пам’ятки стародавньої  Греції,  з яких починається грецька культура.

           Стан наукової розробки теми та її джерельна база. Наукових робіт, які торкаються теми дослідження є не досить багато, хоча загальнотеоретичні дослідження представлені в широкому обсязі. Загалом, дослідженням грецької міфології безпосередньо за поемами Гомера займались і займаються вчені з усього світу, що дозволяє мати широке коло для ознайомлення з теоретичними дослідженнями.

          Вітчизняних вчених, які займались такими дослідженнями дуже мало, зокрема такі вчені, як К. С. Забарило [7], О. В. Лосєв та  О. І. Білецький [10],  В. І. Пащенко та Н. І. Пащенко [12],  які в своїх працях розглядали творчість Гомера, визначали територіальні рамки створення поем, розглядали різні версії щодо авторства Гомера та наводили аргументи, які підтверджували те, що саме він створив «Іліаду» та «Одіссею».

          Подібними проблемами займались і радянські вчені, такі як:                 К. А. Куманецкий [8], И. А. Лосева [9], С. П. Маркиш [11],  Н. П. Полонская [13], Н. Л. Сахарный [14], И. М. Троянский [15]. Погляди та спеціалізація цих дослідників мали схоже спрямування з напрямами діяльності українських вчених, хоча мають і деякі відмінності. Радянські вчені більше схилялись до думки, що Гомер є автором лише «Іліади», а «Одіссея» є доробком якогось іншого невідомого поета.

          Щодо  російських вчених, то найбільшу увагу досліджувавним питанням приділяли  С. П. Апта [1], Н. В. Флоренсов [16], И. В. Шталь [17]. Основна частина їх висновків ґрунтується на тому, що саме міф є основою гомерівського епосу, що міфологія відігравала важливу роль в житті еллінів і, що саме з Гомерівських поем починається грецька культура.

          Структура роботи відповідає поставленим цілям та завданням. Загальний обсяг її становить 34 сторінки, з них основного тексту – 33 сторінки. Кваліфікаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури ( 17 найменувань).

                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 РОЗДІЛ 1

                     ГОМЕР – ВИДАТНИЙ ПОЕТ «ТЕМНИХ  ВІКІВ»

            Гомер - найвидатніший і найлегендарніший  співець античності і, мабуть, найвідоміший поет світу. Для численних поколінь знайомство з античною культурою і світовою літературою незмінно починається з гомерівських поем "Іліада" та "Одіссея". Герої цих поем - Ахіллес, Агамемнон, Одіссей, Гектор, Паріс, Пріам, Єлена Прекрасна, Пенелопа, Андромаха, Гекуба - давно стали хрестоматійними, міцно увійшли в ужиток західної та слов'янської культур. Обидві поеми належать до жанру героїчного епосу, характерними рисами якого є масштабність зображуваних подій, у яких беруть участь відомі історичні, легендарні або міфологічні герої.

            Головне – завжди було поряд  зі всіма поколіннями античного  світу – текст «Іліади» і  «Одіссеї», який переписували, запам’ятовували,  нескінченно цитували,  детально  вивчали. Гомер і поема про  Троянську війну, яка була в  XII столітті до н. е., тобто за чотириста років до їх створення, сприймались в нерозривній єдності, не дивлячись на скептично налаштованих критиків, без яких не існувала жодна епоха. «Іліада» та «Одіссея» були книгою книг для античної людини, вищим авторитетом. Гомера називали божественним. Та і як він не міг бути ним, якщо він написав дві неперевершені поеми ( в «Іліаді» - 15 693 вірша, а «Одіссеї» - 12 110), не знаючи писемності, в традиціях усної народної творчості, але блискуче користуючись витонченою поетичною технікою так, наче кожну із поем він старанно продумав і продиктував [8, с. 28].

            Сюжети обох поем базуються на матеріалі одного з найвідоміших давньогрецьких циклів міфів - Троянського. В основі цього циклу лежать події загальногрецького масштабу, які поєднують родове прокляття, що тяжіє над нащадками відомого героя Тантала, з легендарно-історичною боротьбою грецького народу з багатою малоазійською державою Троєю (Іліоном).

            Для греків  творець"Іліади" і "Одіссеї"  був предметом гордощів, уособленням мудрості й художньої досконалості, майже богом. Слово "поет" у них асоціювалось зі словом "Гомер", а поеми "Іліада" і "Одіссея" вважались священними. Відомо, що в першій половині VI століття до н.е. афінський законотворець Солон звелів виконувати поеми Гомера на державних святах Панафіней, а в другій половині цього ж століття за розпорядженням тирана Пісістрата спеціальна комісія із чотирьох чоловік зробила перший запис гомерівських поем. Відтоді освіта в античності починалася з поем Гомера й ними ж закінчувалась. Видатний грецький філософ Платон так оцінив значення Гомера для Греції: "... Цьому поету Греція зобов'язана своїм духовним розвитком" [7,  с. 41-42].

            Про особистість Гомера ми  сьогодні знаємо стільки ж  мало, як і дві з половиною  тисячі років тому. До нашого  часу дійшли дев’ять біографій  Гомера, які приписувались Геродоту і Плутарху, але всі вони занадто  фантастичні щоб бути правдивими. Сім стародавніх міст сперечалися за право бути батьківщиною Гомера: Смірна, Хіос, Колофон, Пілос, Аргос, Ітака, Афіни, але жодне з них за правом не могло нею називатись. На думку дослідників він був родом з Смірни (Мала Азія), або з острова Хіос [14, с. 12].

            Важко зібрати біографічні дані  про сліпого поета, родовід   Гомера міфологічний – по одній з легенд син річки Мелета і німфи Крефеїди, а по іншій його батьком в разніх джерелах називають бога Аполлона, бога Мелета, Телемаха.  Матір’ю – богиню Фетіду, музу Калліопу, німфу Евметіду.

            В біографіях вказано, що після  того як Гомер осліп, музи  надихнули його на створення   поем. Він блукав по Греції, брав участь в поетичних змаганнях. За легендою, змагався в поезії з  Гесіодом. За думкою  більшості вчених, поеми «Іліада» та «Одіссея» були створені Гомером в Іонії (Мала Азія) в VIII  столітті до н. е. Сюжети цих поем були побудовані на міфах про Троянську війну [14, с. 13 -14].

            В давні часи Гомеру приписували авторство не тільки «Іліади» та «Одіссеї», але й деяких інших поем. Сучасні вчені схиляються до думки, що ці поеми, які дійшли до нас у вигляді окремих фрагментів належать іншому автору.