Шпаргалка по "Истории Украины"

 

 

1. Проаналізуйте форми осмислення людського минулого . Предмет та методологія Історії України.

Предметом вивчення історії  перед усім є діяльність укр.. народу і зокрема в першу чергу в політичному , державотворчому та соціал.-економічному аспекті . Історія має свої методи і принципи підтвердження істини.

Методологією істор. Науки  є теорія пізнання історичного процесу. Сукупність пізнавальних принципів  та дослідницьких методів, що реалізується в практиці істор. Пізнання.

Основні методологічні принципи:

1.принцип об’єктивності  . Він зобов’язує кожного , що  вивчає історію , розкривати істор.  Закономірність суспільного розвитку, його зумовленість матеріальними  , економ. Чинниками.В істор. Процесі є дві сторони:об’єктивна і суб’єктивна.

2.принцип історизму.

Кожне явище розглядається  з точки зору того, як воно виникло , які головні етапи у своєму розвитку проходило і чим воно стало на момент вивчення. Крім того воно розглядається в системі  суспільних відносин взаємозумовленості істор. Явищ. Застосовуються такі методи: історичний і логічний, специфічні методи , порівняльно- істор, ретроспективні.

Основні джерела історії:

- літописи, хронічки, сказання.

-архіолог. памятки.

- архівні матеріали.

- монографії

- переодична преса.

- мемуарна література.

2.Охаректерезуйте розвиток кам’яного  віку на території сучасної  України.

ЗаселениенынешнейтерриторииУкраины первобытным человеком началось около 1,5 млн. лет назад. Древнейшую историю можно разделить на периоды: каменный, бронзовый и железный век.

В свою очередь каменный век  делиться:

Палеолит( древнекаменный век; от появления человека до 10 тыс. до н. э .) Характерные черты: каменные орудия труда(чаще из кремня), занятия –  собирательство и охота, жили люди родовыми общинами, господствует матриархат появляется речь, завершается ледниковый период (палеолитическая стоянка у с. Королева в Закарпатье)

Мезолит( среднекаменный век; 10-6 тыс. до н. э)-орудие труда из кремневых  пластин с рукояткой, появился лук, огонь , человек начинает заниматься и рыболовством, начало приручения зверей, оседлость(стоянка Каменная Могила) 

Неолит ( новокаменный век; 6-4 тыс. до н. э.)- появление шлифования и сверления, занятие ткачеством, гончарством, изготовление лыж и  саней. Неолитическая революция. Основное занятие-земледелие, родовую общину сменяет соседская , появление племен, скотоводство, кочевники. Патриархат( стоянки на р .Буг и р. Оскол)

Энеолит(медно-каменный век;4-2 тыс. до н.э) –примером культуры  энеолита  на Украине служить  трипольская культура.

3.Охарактеризувати трипільську культуру.

(4 тыс. до нэ -1 половина 3 тыс. до н. э .)-открыта в конце 19 в. АрхиологомВ.Хвойко у с.  Триполье на Киевщине. Трипольцы жили от Среднего Поднепровья до Трансильвании , вели оседлый образ жизни, жили поселками по 10- 20 тыс. человек. Жилища были 1-3-х этажными. Строились из глины. Основное занятие земледелие, было скотоводство. Ремесло и др. гончарные изделия украшали орнаментом (возможно это начало письменности, рисунки-пиктограммы) . Имели торговые связи с Азией, Кавказом. Трипольская культура стала основой для развития последующих культур на территории Украины.

4.Пояснити історичне значення перебування на теренах України кіммерійців , скіфів, сарматів, готів та інших давніх етносів.

Характерними ознаками суспільного  розвитку цієї доби були значні міграції населення.Першими етнічними утворенням на території України , про яке  залишилася згадка в письменних джерелах, були кіммерійці( 9-перша половина 7 ст. до н.е ). Кіммерійці займали значну  територію між Дністром і Доном  , також Кримський і Таманський півострови. Кіммерійці були першими на території України , хто перейшов від осілого до кочового скотарства , а також першими , хто почав на цих землях виплавляти з болотної руди залізо. Вони здійснювали широкомасштабні походи в Малу Азію, де успішно воювали з Урарту, Ассирією , Лідією. У 7 ст. до н. е могутня хвиля численних , згуртованих та активних скіфських племен витіснила кіммерійців з Причорномор’я , внаслідок чого Кіммерія розпалася.

Скіфи підкорили собі більшість  місцевих жителів і у другій половині 7 ст. до н. е. утворили політично консолідоване  об’єднання племен- Велику Скіфію, що проіснувала до 3 ст. до н.е. Різними були і напрями діяльності скіфських племен : якщо для скіфів- кочівників та царських скіфів основним заняттям були кочове скотарство і грабіжницькі воєнні походи. То для скіфів – орачів – зернове землеробство. Скіфи на основі синтезу власних здобутків і досягнень народів, з якими вони воювали або ж торгували , створили самобутню культуру. Найяскравішими її виявами були царські кургани (Чортомник, Куль – Оба,  Солоха та ін.) і «скіфська тріада» -скіфський тип зброї. Ці та інші елементи скіфської культури вплинули на формування передслов’янської культури.

У 3 ст. до н .е. в поволзько-приуральських  степах сформувався союз кочових  іракомовних племен- сарматів. Сарматське суспільство перебувало на перехідному  етапі від родоплемінних до ранньокласових, але завершити цей перехід  створення власної держави сарматам так і не вдалося. Особливістю  сарматського суспільного ладу було існування пережитків матріархату. Сарматська культура генетично була близькою до скіфської , але не перевершила її досягнень. Водночас у військовій справі сармати суттєво випередили не тільки скіфів , а й інші народи. З часом сарматська модель важко озброєної кінноти внаслідок Великого переселення народів потрапила у Європу і суттєво вплинула на формування середньовічного лицарства.

5. Визначити історичні передумови  виникнення Київської Русі.

До утворення Давньоруської  держави у східних слов’ян  існувало 14 великих об’єднань . Значною подією в процесі  політичної консолідації полянського міжплемінного союзу стало заснування міста Києва, яке завдяки вдалому  географічному розташуванню швидко перетворилося на політичний центр східних словян. Утворені навколо нього Полянське і Київське князівства об’єднало древлян і сіверян. Внаслідок цього в 8- середині 9 ст. в Середньому Подніпров’ї сформувалося державне об’єднання – Руська земля.

У 882 р. Олег організовує похід  на Київ.Вбивство  Аскольда і захоплення влади в Києві Олегом мало надзвичайно  важливі наслідки: об’єднання   Північної та Південної Русі  стало основою виникнення загальноруської держави, Київ було проголошено столицею об’єднаної держави , з іншого – державний  переворот став початком антихристиянської , язичеської реакції.

Характерними рисами цього  етапу історії Київської Русі були: вихід  Давньоруської держави  на міжнародну арену; її перші спроби вписатися в геополітичний простір; постійна рухливість кордонів; розширення території країни; зосередження уваги  та сил держави не на внутрішній , а на зовнішній політиці.

7.Назвати  двох видатних діячів К.Р. Дати характеристику їх діяльності.

Олег(882-912)- объединилвосточнославянские племена  в единоегосударствоКиевская Русь , совершилудачныепоходы  на Византию  в 907 и 911 годах. В Ознаменованиепобедыприбылсвой  щит на вратахЦарьграда.

Ярослав Мудрый(1019-1054) . Князь Ярослав былпрозван народом Мудрымиз-заегообразованности  и любви к книгам. В годыправления  Ярослава былсозданпервыйписьменныйсборникзаконов  «Русская Правда» и построенСофиевский собор. С помощьюдинастическихбраков князь укрепилвнешнеполитические  святи. Посли смерти Ярослава Мудрого  начинаетсяпериодфеодальнойраздробленности.

8. Визначити причини та наслідки  занепаду Русі   і піднесення  Галицько- Волинського князівства.

Наприкінці 9 ст. посилилися відцентровані тенденції в державі , було втрачено політичну єдність, спалахнули численні міжусобні війни, зросла зовнішня загроза. У 12 ст. на території  Русі одне за одним з’являються окремі самостійні князівства . У цю добу роздробленість набула ознак стійкої , прогресуючої тенденції.  Так , якщо в 7 ст. утворилося 15 князівств, то їх кількість на початку 8 ст.  сягала вже 50.

Феодальну роздробленість спричинили такі чинники:

1. Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення.
2. Зростання великого феодального землеволодіння .
3. Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади.
4. Зміна торгівельної кон’юктури, частковий занепад Києва як торгового центру, поява поліцентрії в зовнішній торгівлі.
5. Посилення експансії степових кочівників (печенігів, половців та ін..)

Падіння 1240 р. центру Давньоруської  держави відкрило Батию шлях на Захід. Повернувшись  у пониззя Волги ,  завойовники  засновують нову державу  в складі Монгольської  імперії  – Золоту Орду. З цього часу Давньоруська держава перестає існувати .На Русі встановлюється іноземне іго на довгих 238 років.

Уже перші наслідки завойовницьких походів монголів були катастрофічними для словянських  земель:

1. Руйнація та падіння ролі міст.
2. Занепад ремесла і торгівлі.
3. Демографічні втрати
4. Знищення значної частини феодальної еліти.

Іншою була ситуація в південно-західній частині Русі, де 1199 р. з’явилося нове державне об’єднання – Галицько- Волинське князівство.

Виникненню та піднесенню Галицько- Волинської держави сприяла  низка чинників:

1.вдале географічне положення  (віддаленість від Києва  послаблювала  вплив центральної влади, природні  умови робили ці землі важкодоступними  для степових кочівників)

2. необхідність спільної  боротьби двох князівств проти  агресії з боку Польщі та  Угорщини, а згодом проти монгольського  нашестя та іга;

3. енергійна об’єднавча  політика князів Романа Мстиславича  ( 1199- 1205) та Данила Романовича  Галицького (1238- 1264);

4. існування на території  князівства багатих родовищ солі, що сприяло економічному зростанню  та інтенсифікації торгівлі.

9. Охарактеризуйте  причини литовської  експансії на українські землі  та їхнє становище у Великому  Князівстві Литовському ( 14- 15 ст.)

Перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського тривало  декілька віків. У середині 14 ст. розпочалося  м’яке , «оксамитове» , але досить активне литовське проникнення у землі колишньої Київської Русі.  У цей час Литва намагалася толерантно ставитись до місцевого населення , органічно сприймати його традиції та досвід. Після укладення Кревської унії (1385) українські землі остаточно втрачають залишки автономії, а з 1480 р. потрапляють в епіцентр московського - литовського протистояння. Намагаючись максимально сконцентрувати сили проти своїх зовнішніх ворогів, Польща і Литва 1569 р. Укладають Люблінську унію . Утворюється нова держава – Річ Посполита. З цього моменту укр.. землі опиняються у складі Польщі.

10.Назвати причини , охарактеризувати  зміст та дати оцінку Люблінської  унії.

 

Спираючись на українську шляхту , яка бажала припинення постійних  прикордонних конфліктів, обмеження  всевладдя власних магнатів, отримання  широких прав, якими користувалася  польська еліта, польський король терміново  видає  кілька універсалів про  відокремлення  Підляшшя, Волині, Київщини, та Брацлавщини від Литви  і приєднання  їх до Польщі. 1 липня 1569 року було  укладено польсько-  литовську унію, яка юридично закріпила появу нової держави – Речі Посполитої. Згідно з унією обирався спільний король , єдиними для новоствореної держави мали бути сейм, сенат, гроші. Польська та литовська шляхта отримувала право володіти землями в будь-якій частині держави. Незважаючи на тиск , литовське князівство частково зберігало ознаки своєї руська мова, а правовою основою – Литовський  статут.

Укладення Люблінської унії відкрило новий етап у житті укр.. земель, етап економічних утисків, згортання  політичного життя, прогресуючої втрати національних традицій і культури.

12. охарактеризувати релігійне  життя на українських землях  у 14- 17 ст. Брестська  унія.

Юридичне оформлення унії мало відбутися 1596 р. у м.  Бересті. Унія замість консолідації ще більше поглибила розкол суспільства, започаткувала  нову площину розшарування. Після  укладення унії розпочався масовий  наступ на православну церкву. Унія насолоджувалася силою, православні церковні маєтності передавалися уніатам, православні залишалися без вищої церковної ієрархії. Брестська унія була для Польщі зручною формою посилення формою посилення своєї влади в укр..землях, розширення сфери впливу катализму, а для частини православного духовенства -  спробою підняти його престиж , подолати дискримінацію правосл. Віруючих, вивести православну церкву з кризи.

13.Охарактеризувати українське  козацтво як історичне явище.

Перші згадки про козацтво датують 8ст. , проте як нова соціальна  верства суспільної ієрархії воно формується водночас  зі шляхтою протягом  15- 16 ст. Фактично майже до кінця 16 ст. термін « козацтво « фіксував не соціальний статус, а спосіб життя , рід занять. В перекладі  з тюрської «козак» означає вільна людина, розбійник.

Протягом 15- 17 ст. в суспільстві  формується  нова соціальна верства  – козацтво, яка виникла , як опозиція, як виклик існуючій системі, як нова еліта, що небезпідставно претендувала на роль політичного лідера і владу.  Грунтом  для формування козацтва стали існування великого масиву вільних земель, накопичений у попередній період досвід їх освоєння, природне прагнення людей до самозбереження , самоствердження і самореалізації. Каталізаторами цього процесу нових земель, що розгорнулася в 15 ст.; посилення соціально – економічних протиріч та релігійного і національного гніту ; зростання зовнішньої загрози з боку турків і татар.

14. Визначити характер та історичне  значення козацько- селянських повстань  в Україні наприкінці 16 – початку 17 ст.

Основними причинами першої хвилі народного гніву були посилення  кріпосницького та національного гніту ; енергійна експансія шляхти на відносно вільні українські землі, колонізовані уходниками та запорожцями; зіткнення  інтересів шляхетської та козацької  верств ; намагання офіційної влади  Речі Посполитої  взяти під контроль козацтво.

Повстання  К. Косинського (1591- 1593)- перший великий селянсько  –козацький виступ

Після першого великого спалаху  народної активності 1594 р. розпочинається козацько- селянське повстання під проводом С. Наливайка