Українському населенню
було відмовлено у праві на самоврядування,
автономний устрій і навіть культурну
автономію. Українці були позбавлені можливості
обіймати адміністративні посади в
державних органах влади, офіцерські
посади в польській, чеській, румунській
арміях.
Характерні риси економічного
стану західноукр. Земель.
-економ. Розвитку західноукр.
Земель приділялося мало уваги,
вони перетворювалися в колонії
Польщі, Чехословаччини, Румунії.
- західноукр. Землі опинились
у залежності від іноземного
капіталу. Іноземці в союзі з урядом Польщі,
Чехословаччини, Румунії хижацькі грабували
багатства краю, гальмували його економічний
розвиток.
- промисловість залишалася
напівкустарною
- надзвичайно відставали
райони Буковини і Закарпаття.
- значна кількість земель
залишалася у власності поміщиків,
держави, церкви. Селяни страждали
від малоземелля.
- в середині 30 – х років
тяжкого удару по економіці
західноукр. Земель було завдано
світовою економ. Кризою. Уряди Польщі,
Румунії залишили без підтримки
укр.. підприємства, кооперативи і
населення.
Відстала економіка зумовлювала
і скрутне матеріальне становище
населення. Розповсюдженими явищами були
безробіття, низька заробітна платня,
тяжкі умови праці, високі ціни на споживацькі
товари першої необхідності, а також
епідемії, висока смертність.
39.Розкрити обставини окупації
укр.. земель Німеччиною та її
союзниками в 1941 р. Зміст
фашистського окупаційного режиму.
На окупованій території
України було встановлено нацистський
« новий порядок»
Окупаційний режим («новий порядок»)
в Україні
- Україна
як держава переставала існувати.
- Територію
України було поділено.
- Окупаційна
влада використовувала каральні органи:
гестапо ( поліція), СС ( збройні загони),
СД( служба безпеки)
- Крім
окупаційної адміністрації , були створені
допоміжні адміністрації з осіб, що виявили
бажання співпрацювати з нацистами. Це
- бургомістри в містах, голови – в районах,
старости – в селищах, допоміжна поліція.
- Широко
застосовувалися репресії проти мирного
населення.
- Було
створено 150 концентраційних таборів
, де загинуло 1.9 млн. військовополонених.
- Укр.
Націю оголосили неповноцінною, тобто
такою, що підлягала витісненню за межі
України, частково знищенню, перетворенню
на рабів.
- Було
введено 12 -14 – годинний робочий день в
промисловості.
- Найсуворіше
контролювалася робота колгоспів
- В
Німеччину з України вивозились люди як
робоча сила , сировина, матеріальні цінності,
витвори мистецтва тощо.
Під час німецької
окупації в Україні було вбито
і закатовано 3.9 млн. мирних жителів;
на примусові роботи у Німеччину
було вивезено 2 млн. чоловік.
40. розкрити діяльність радянських
партизанських загонів у роки
Великої Вітчизняної війни
На боротьбу з окупаційним
режимом , «новим порядком» піднімалися
широкі верстви населення. Не всі
з них були прибічниками радянської
влади. В русі Опору було дві течії
– прорадянська і націоналістична.
Прородянська:
- Створення
підпільних організацій
- Створення
партизанських загонів
- Нанесення
шкоди окупантам шляхом саботажу
- Ведення
бойових дій
Націоналістична:
- Виголошення
30 червня 1941 р. у Львові незалежної укр..
держави. Формування уряду під проводом
Я. Стецька – одного з провідних діячів
ОУН.
- Намагання
співпрацювати з Німеччиною заради перемоги
над більшовизмом.
- Організація
підпілля і партизанських загонів , що
боролися як з окупантами так і з Червоною
армією( в цій боротьбі бере участь
частина ОУН під приводом С . Бендери)
- Агітаційна
робота серед населення.
- Створення
в жовтні 1942 р. Української повстанської
армії ( УПА) під проводом ОУН- Бандери.
Надавати Україні
незалежність Німеччина не бажала.
Уряд Я. Стецька 9 липня було розігнано
окупантами . проти ОУН гітлерівці
в 1941 – 1942 рр. проводять масові репресії:
арешти і розстріли. У вересні 1941
було заарештовано С. Бандеру, Я. Стецька.
Потім було розгромлено значну частину
оонівських організацій; тисячі активних
членів ОУН загинули , серед них були не
тільки прибічники Бандери, але й мельниківці.
Радянський рух
опору до 1942 р. зміцнився. В Україні
нараховувались сотні партизанських загонів,багато
з них об’єднувались в справжні боєздатні
армії, наприклад , партизанські загони
С. Ковпака, С. руднєва,О. Сабурова, О. Федорова.
В травні 1942 р. з метою координації дій
партизанських загонів було створено
Центральний штаб партизанського руху
при Ставці. З жовтня 1942 р. партизанські
загони беруть участь в бойових діях Червоної
Армії . Значної шкоди фашистам завдали
і підпільні організації, діяльність яких
охоплювала всю територію України. В партизанському
русі брали участь 300 тис. чоловік, в діяльності
підпільних організацій – 100 тис. чоловік.
41. Охарактеризувати діяльність
ОУН – УПА у роки Великої
Вітчизняної війни.
ОУН – УПА в 1944- 1945 рр.
- В
січні – липні 1944 р. з ініціативи ОУН
формується Українська головна визвольна
рада ( УГВР) , яка повинна була очолити
боротьбу з німецькими окупантами за незалежність
України.
- У
відповідь на це окупаційна влада заарештовує
А. Мельника, С. Бандеру, Я . Стецька та інших
керівників
ОУН.
- У
вересні 1944 р. керівників ОУН було звільнено
, гітлерівське командування пропонує
дивізії січових стрільців ( СС) « Галичина»
, сформованій в 1943 р., вести бойові дії
проти Радянської армії разом. ОУН- мельниківці
погоджуються.
- В
червні 1944р. дивізія СС « галичина» бере
участь в боях під Бродами і зазнає
нищівної поразки від радянських військ.
- На
ліквідацію ОУН – УПА в 1944р. було кинуто
дивізії НКВС і прикордонні війська у
всіх районах дислокації УПА.
- Родини
вояків ОУН- УПА зазнають репресій ; їх
висиляють у північні і східні райони
СРСР.
- З
льотного 1944 р. до липня 1945 р. в боях загинуло
92.8 тис. бійців УПА , тобто переважна більшість.
42. Проаналізуватипроцесвідбудови
народного господарстваУкраїнипісляВеликоїВітчизняноївійни
1945 р. перед Україною
постає надзвичайно складне завдання
– підняти з руїн країну. Вирішити
його можна було тільки ціною
героїчних зусиль народу.
Як здійснювалася відбудова
народного господарства України.
- Відбудова
народного господарства України розпочалась
відразу ж після вигнання німецько – фашистських
загарбників. В 1946 р. на основі Закону СРСР
про п’ятирічний план відбудови народного
господарства було прийнято Закон про
відбудову народного господарства
України.
- У
відповідності з цим законом відбудову
народного господарства планувалося завершити
до 1950 р.
- В
першу чергу відбудовувалася важка промисловість
, транспорт, енергетика. В ці галузі спрямувалось
88% капіталовкладень.
- Сільське
господарство отримувало 7% вкладень
і відбувалось за рахунок більш жорстокої
дисципліни в колгоспах. Збільшився сільськогосподарський
податок. Колгоспникам , як правило, не
сплачувалася заробітна плата.
- Для
відбудови народного господарства використовувалися
репарації з Німеччини( сировина, устаткування)
, примусова праця військовополонених,
колгоспників, робітників, інтелігенції.
- Відбудовувати
народне господарство України допомагали
всі республіки СРСР .
- Відбудова
народного господарства проходила в умовах
патріотичного піднесення народу. Заводи
,шахти, дороги, електростанції, колгоспи
були відбудовані ціною неймовірних зусиль,
самовідданої праці мільйонів людей.
- П’ятирічний
план відбудови народного господарства
України в цілому було виконано.
- На
відміну від країн Західної Європи відбудова
економіки України здійснювалась без
впровадження нових технологій і матеріалів.
Відкидались ринкові відносини, зміцнювався
командно – адміністративний стиль керівництва
економікою. Поступово виникали засади
техніко – технологічного відставання
як України, так і СРСР від розвинутих
країн Заходу.
- Легка
і харчова промисловість , сфера охорони
здоров’я , освіти, науки були відбудовані
не в повному обсязі, тому що їм приділялося
замало уваги.
43.Розкрити особливості суспільно
– політичного та соціально
– економічного розвитку західних
областей України в повоєнні
роки.
44.Розкрити сутність процесу
десталінізації суспільного життя
, його суперечність і непослідовність
М.Хрущова
було обрано Першим секретарем ЦК КПРС
, а його прибічник М.Булганін став
Головою Ради міністрів. М. Хрущов стає
ініціатором проведення нової політики
, яка пізніше набула назву «
хрущовської відлиги». На думку М.Хрущова
, система створена в СРСР , є справедливою
та історично виправданою , здатною
до прогресу. Але при цьому наголошувалося
на необхідності позбавитися репресивних
перекручень, сталіністських методів
керівництва , тобто провести десталінізацію.
Початок десталінізації
в Україні
- Союзним
республікам надавалися більш широкі
права в економічній і культурній
сфері.
- Почалася
реабілітація репресованих в 30 – ті роки
відомих радянських , партійних, військових
діячів,науковців.
- З
таборів ГУЛАГ в Україну повернулися ті
, хто був репресований за дрібні « провини»
- анекдоти про радянську владу та Й. Сталіна.
- Було
припинено масові репресії
- На
шпальтах газет поступово зникло ім’я
Й. Сталіна, все частіше з’являлися матеріали
, що засуджували сталінський режим.
- Було
знято пам’ятники , погруддя і портрети
Й. Сталіна, що прикрашали приміщення держанних
установ.
- Були
змінені назви міст , селищ, районів, заводів,
колгоспів, кораблів тощо, які носили ім’я
Сталіна.
- Демократизувалась
робота партійних організацій. Було прийнято
новий Статут КПРС , в якому передбачалось
оновлення не менше чверті складу
ЦК і його Президії на кожних чергових
виборах; обрання керівників партійних
органів тільки на три строки. Це обмежувало
, в певній мірі,владу партійних чиновників.
- Докладались
зусилля з демократизації всіх сфер суспільного
життя.
- Зменшився
контрольних централь них органів над
економікою, тому що були створені територіальні
органи управління економікою – ради народного господарства(раднаргоспи)
- Розширилися права республік у формуванні бюджету , в сфері матеріально – технічного забезпечення, збуту, в адміністративних питаннях.
- Більше можливості з’явлося для розвитку культури , свобідної творчості
Причини непослідовностікерівництва
СРСР при проведенніполітикидесталінізації.
- більшість
керівників країни в тому числі
і М. Хрущов, були причетні до
репресій і поділяли відповідальність
за трагічні події 1925 – 1950 рр.
- соціалістична
держава з планово – директивною
економікою і однопартійною системою
не могла функціонувати на
демократичних засадах.
- в умовах «холодної
війни» СРСР не був підтриманий провідними
капіталістичними державами.
- М.Хрущов
– був людиною суперечливою
і непослідовною, надзвичайно
емоційною, амбіціозною, схильною
до адміністративного вирішення
проблем, здатною на пусті обіцянки.
45.Охарактеризувати розвиток народного
господарства в середині 50 –х
першій половині 60 – х років
20 ст.
46.Розкрити зміст реформ сільського
господарства і промисловості
середини 60 - х років 20 ст.
47. проаналізувати причини виникнення
, програмові та організаційні
засади дисидентства.
Наприкінці 50- х на початку
60 – років з’являється рух – дисидентів.
Вони відкрито висловлювали свої погляди
, піддавали критиці політику КПРС і радянського
уряду. В Україні дисиденти висловлювались
за незалежну українську державу, проти
колоніальної політики центру. Дисидентство
- мирна боротьба, мета якої – переконати
загал , суспільство в необхідності демократичних
змін.
Особливості дисидентського
руху в Україні.
- Дисидентський
рух був загальноукраїнським явищем; він
виникає у всіх регіонах України
- Дисид.
Рух охоплював різні соціальні верстви
суспільства.
- Дисидентс.
Рух був масовим , організованим ( спілки,
об’єднання, комісії)
Спочатку дисидентами
стали «шестидесятники» - молоде покоління
письменників: Л.Костенко, В.Симоненко,І.Драч,
І.Дзюба, В.Стус та ін..
Потім кількість дисидентів
зростає , починають створюватись дисидентські
організації. Організації дисидентів
зазнавали переслідувань. Проти
активних їх членів і лідерів було
проведено судові процеси в 1961- 1965
рр. Репресії було спрямовано проти
Петра Григоренка, Левка Лук’яненка,
Валентина Мороза та багатьох інших відомих
дисидентів.
48. Вказати причини і прояви
кризових явищ в економіці
в 70 –ті початку 80-х років
20 ст.
Радянська система склалася
і зміцнила в 20-30 –ті роки. В 1965- 1985
рр. вона зазнала гострої кризи, з
якої були два виходи: або радикальні
реформи , або часткові зміни, що не
чіпали засад системи, допомагали пом’якшити
наслідки кризи , але не ліквідувати її
(кризи) причини повністю.
Керівництво СРСР (і України)
обрало другий шлях. Цей вибір визначив
характер кризового двадцятип’ятиріччя:
повільного , хворобливого, болісного
для суспільства сомознищення радянської
системи, що не могла подолати кризу.