Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Ноября 2013 в 19:40, курсовая работа
Актуальність роботи полягає у тому, що український театр − невід’ємна частина української культури та історії, яка в другій половині ХІХ ст., набула значного розвитку та поширення на українських землях. Театральне життя Галичини у складі Австро-Угорської монархії, як і в Наддніпрянщині, було частиною національно-культурного відродження краю. Галицький театр пройшов тернистий шлях в розвитку та формуванні, де політична влада не завжди ставилася лояльно до розвитку національної культури. Це можна пояснити тим, що в Галичині існували вже німецькі театри, які задовольняли владу, і одночасно принижували культуру Галичини.
Висновки
Заснування у 1864 р. руського народного театру товариством «Руська Бесіда»ту Львові – це визначне явище в історії української культури. З самого початку театр в основному був орієнтований на доробок Наддніпрянських авторів – І.Котляревського, Г.Квітки-Основ’яненка, Т.Шевченка. Власне, перша вистава, яка була показана публіці – «Маруся» є переробкою з твору І. Котляревського «Наталка-Полтавка». Важке матеріальне становище, відсутність підтримки уряду та власної сцени, а також той факт, що трупа часто гастролювала по містах Галичини, не завжди маючи змогу виступати у пристосованих приміщеннях, робило складним життя акторів і часто у складі акторської трупи не вистачало професійних виконавців.
Крім цього, український театр в Галичині став заручником протистояння двох таборів в галицькому відродженні – народовського та москвофільського. Ще одна особливість першого західноукраїнського театру полягала в тому, що його репертуар був складений не з найкращих зразків світової драматургії, але все ж за моделлю витвореною в європейських театрах: національна драматургія, причому національна не тільки у вузькому галицько-руському значенні, а майже всі відомі тогочасні п’єси українських драматургів, які творили в умовах Російської імперії, плюс перекладні твори.
З цього контексту можна стверджувати, що критика І.Франком руського театру у його менш народному характері цілком справедлива. Оскільки народний театр Наддніпрянщини, не маючи можливості займатися постановкою творів західноєвропейської драматургії (наприклад, п’єс В.Шекспіра) всі свої зусилля спрямував на український національний матеріал. Свідченням цьому є п’єси М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, С. Гулака-Артемовського, а згодом Панаса Мирного та ін. Галицькому ж театрові, який намагався бути певною противагою польському та німецькому, зважаючи на його матеріальне становище і підготовку акторів не завжди вдавалося презентувати себе як якісний міський театр. Власне тому твори наддніпрянських письменників, незважаючи на їх подекуди слабкі сторони, становили основу репертуару театру. У 60–70-х роках на сцені галицького театру, котрий гастролював по Галичині найбільш успішними були постановки «Назара Стодолі» за твором Т.Шевченка, «Наталки-Полтавки»
І. Котляревського, «Сватання на Гончарівці», «Щира любов» Квітки-Основ’яненка та „Шельменко-денщик» цього ж автора, «Запорожець за Дунаєм» С.Гулака-Артемовського, «Утоплена» М.Лисенка.
У 80-х та 90-х рр. ХІХ ст. на галицьку сцену прийшли твори
М. Кропивницького «Глитай, або ж павук», «Пошились у дурні»; «Наймичка», «Мартин Боруля», «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого. Дай серцю волю, заведе в неволю» М.Кропивницького та «Крути не перекручуй» Панаса Мирного. ін.). Популярність наддніпрянської комедії і драми пояснювалася й тим, що в основному глядачами галицького театру, особливо під час його гастролей Галичиною була не тільки міська публіка, але й селяни.
Окремою сторінкою у розвитку театру в Галичині була присутність тут
М. Кропивницького, котрий приїхав сюди на запрошення Т.Романович, яка була директором і водночас режисером театру «Руської Бесіди». Акторський талант Марка Лукича, стиль його гри, покликаної реально відтворювати життя українського народу, справив величезне враження як на публіку, так і на його колег – галицьких акторів. Власне завдяки йому в галицькому театрі намітився яскравий злам у бік реалізму, особливо, коли театром керував один з найталановитіших галицьких режисерів І. Гриневецький. Згодом між І.Гриневецьким, К. Підвисоцьким та Яновичем мали місце творчі контакти, про що свідчать спогади М.Кропивницького. Важливо відзначити, що у 80–90-ті роки ХІХ ст. розквітає талант І.Франка, як театрального критика. Окрім аналізу вистав, які здійснювалися за творами наддніпрянських авторів Іван Якович написав низку праць спрямованих на власне розвиток театру, розкриття його потенційних можливостей і творчих сил.
Отже, впродовж другої половини ХІХ ст. на сцені галицького театру найбільш успішними були постановки творів наддніпрянських авторів. Незважаючи на те, що акторський склад театру в різні часи бажав бути кращим, але під кінець ХІХ ст. можна констатувати, що талант окремих акторів розцвів власне завдяки ролям, які вони виконували у постановках з творів наддніпрянських авторів.
1 Український драматичний театр. Нариси історії в двох томах. Том перший. Дожовтневий період. – Київ, 1967. – С.282
2 Цит. за: Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. – Львів, 1934. – С.16.
3 Дмитро Антонович. Український театр. Прага, 1923. – С146 .
4 Слово. – Лвів, 1864. – 20 березня.
5 Український драматичний театр. Нариси історії в двох томах. Том перший. Дожовтневий період. – С.283.
6 Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. – С.29.
7 Там само.
8 Слово. –Львів, 1864. – 24 березня.
9 Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині – С.30.
10 Боньковська О. На марґінесі театральних ювілеїв. – Львів, 2010. – С.25.
11 Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. – С.42.
12 Слово. –Львів, 1864. – 21 березня.
13 Боньковська О. На марґінесі театральних ювілеїв. – С.27.
14 Слово. –Львів, 1864. − 1 квітня.
15 Слово. –Львів, 1864. − 11 квітня.
16 Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині . С.36
17 Там само. – С.38.
18 Український драматичний театр. Нариси історії в двох томах. Том перший. Дожовтневий
період.– С. 286.
19 Боньковська О. На марґінесі театральних ювілеїв. – С.41.
20 Чорній С. Український театр і драматургія. – Мюнхен–Нью-Йорк, 1980. – С.151.
21 Слово. –Львів, 1865. – 27 березня.
22 Цит. за: Український драматичний театр. Нариси історії в двох томах. Том перший.
Дожовтневий період. – С.288.
23 Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. – С. 53.
24 Цит. за: Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. –С.
25 Український драматичний театр. – С.290.
26 Боньковська О. На марґінесі театральних ювілеїв. – С.31.
27 Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. – С.58.
28 Кропивницький М. Автобіографія (За 65 років)// Марко Лукич Кропивницький: Збірник статей, спогадів і матеріалів. – К., 1955. – С.36.
29 Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. – С.72.
30 Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. – С.76.
31 Український драматичний театр. Нариси історії в двох томах. Том перший. Дожовтневий період. –С.291.
32Цит. за: Історія української культури. – Т.4. – Кн.2. – С.88.
33 Історія української культури. – Т.4. – Кн.2. – С.90.
34 Слово. –Львів,1875. – 10 серпня .
35 Затворська Р. Корифеї галицьких театрів. – Коломия, 1997. – С.7.
36 Лужницький Г. Східноукраїнські впливи в галицькому театрі. В кн. Український театр. Наукові праці, статті, рецензії. – Т.1. – Львів, 2004. – С.209.
37 І. Франко. Про театр і драматаргію. Вибрані статті, рецензії та висловлювання. К., 1957. –
С. 49
38 Цит. за Український драматичний театр. – С.298.
39 Український драматичний театр. Нариси історії в двох томах. Том перший. Дожовтневий період.. – С.301.
40 Грабівська Г.І. До проблеми бібліографії театрознавчих статей Івана Франка на шпальтах часопису «Kurjer Lwowski» // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. –№6(217). – Ч.1. – Луганськ, 2001. – С.22.
41 Франко І.Я. [ «Запорожець за Дунаєм» ( С.Гулака-Артемовського)] // Франко І. Я. Зібрання
творів у 50-ти томах. –Т.53. – Київ, 1980. – С.210–211.
42 Франко І.Я. [ «Наталка-Полтавка» І.Котляревського з «Прологом» І.Франка] –Т.53. – С.211–
212.
43 Франко І.Я. [ «Дай серцю волю, заведе в неволю» (М.Кропивницького)] // Франко І. Я.
Зібрання творів у 50-ти томах. –Т.27. – Киїів, 1980. – С.228.
44 Франко І.Я. [ «Лихий день» Г.Цеглинського і «Пошилися в дурні» М.Кропивницького]. –Т.27.
– С.233.
45 Франко І.Я. [ «Хто винен» Карпенка-Карого (І.Тобілевича)] – Т.27. – С.342.
46 Франко І.Я. [«Не судилось М.Старицького»] – Т.28. – С.103.
47 Франко І.Я. [«Глитай або ж павук» М.Кропивницького]. –Т.28. – С.105.
48 Франко І.Я. [«Глитай абож павук» М. Кропивницького та «Вихованець» М.Янчука]. – Т.28. –
С.258.
49 Франко І.Я. [«Різдвяна ніч» М.Старицького–М.Лисенка]. – Т.28. – С.111.
50 Франко І.Я. [«Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого]. – Т.28. – С.251.
51 Франко І.Я. [«Лимерівна» П.Мирного]. – Т.28. – С.253.
52 Франко І.Я. [«Пошились у дурні» М. Кропивницького і «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого]. –
Т.28. – С.254.
53 Франко І.Я. [«Пилип Музика» М.Янчука]. –Т.28. – С.257.
54 Франко І.Я. [«Глитай абож павук» М. Кропивницького та «Вихованець» М.Янчука]. – Т.28. –
С.258–259.
55 Український драматичний театр. –С.302.
56 Йосипенко М. Марко Лукич Кропивницький. – К., 1958. С.94.
57 Йосипенко М. Марко Лукич Кропивницький. – С.96.
58 Там само. – С.98.
59 Цит. за Йосипенко М. Марко Лукич Кропивницький. – С. 98.
60 Франко І. Руський театр. // Іван Франко. Про театр і драматургію. Вибрані статті, рецензії та
висловлювання. – С.57.
61 Франко І.Я. [«Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського]. –Т.29. – К., 1981. –
С.87.
62 Франко І.Я. [«Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського].– С.87.
63 Франко І.Я. [«Пошились у дурні» М. Кропивницького]. – Т.29. – С.88.
64 Франко І.Я. [«Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» В.Алекс андрова–М.Старицького та
«Чорноморці» Л.Кухаренка]. – Т.29. – С.89.
65 Франко І.Я. [«Дай серцю волю...» М. Кропивницького та «Крути не перекручуй» панаса
Мирного]. – Т.29. – С.90.
66 Франко І.Я. [«Мужичка» К.Писанецького]. – Т.29. – С.91.
67 Боньковська Олена. На марґінесі театральних ювілеїв.– С.42.
Информация о работе Театр у громадсько-політичному житті Галичини ХIХ ст