Самостоятельная работа по «Країнознавству»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

 

Навчально – науковий інститут економіки і права

 

 

 

Країнознавча характеристика Угорщини

 

 

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

з дисципліни «Країнознавство»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала

Студентка 1 курсу гр. 1-Т         Шевченко

Напрям підготовки 6.140101                Анна

«Туризм»                                     Сергіївна

денної форми навчання

 

 

Викладач:

доцент кафедри туризму  і 

готельно-ресторанної  справи,

к. геогр. н., доцент                      В. І. Новикова

 

 

 

 

 

Черкаси 2013

ЗМІСТ

 

 

РОЗДІЛ 1. Загальні відомості..........................................................................3

РОЗДІЛ 2. Географічне  положення.................................................................7

РОЗДІЛ 3. Історія та політична  ситуація.........................................................8

РОЗДІЛ 4. Природа........................................................................................11

РОЗДІЛ 5. Народонаселення..........................................................................14

РОЗДІЛ 6. Господарство................................................................................15

РОЗДІЛ 7. Культура.......................................................................................19

РОЗДІЛ 8. Проблеми та перспективи  розвитку............................................27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Загальні відомості.

 

Офіційна назва - Угорська Народна Республіка ( угор. Magyar Npkztrsasg ). Неофіційна назва -  Угорщина.

Державний герб – являє собою розділений вертикально надвоє геральдичний щит. Права (для глядача ліва) частина щита розділена на вісім горизонтальних червоних і срібних смуг, що чергуються. У лівій частині щита в червоному полі срібний шестикінечний хрест, який стоїть на увінчаному золотою короною середньому з трьох зелених горбів (дане зображення є дещо зміненим гербом Словаччини, яка тривалий час входила до складу Угорщини). Щит увінчаний короною святого Стефана.

      Герб  Угорщини в сучасному вигляді  затверджений 3 липня 1990 року.

Державний прапор Угорської Республіки складається з червоної, білої і зеленої горизонтальних смуг. Червоний колір символізує кров угорських патріотів, пролиту в боротьбі за незалежність Угорщини. Білий колір — символ етичної чистоти і благородства ідеалів угорського народу. Зелений колір — символ надії на краще майбутнє країни. Прапор в теперішньому вигляді існує з 1957.

Державний гімн - композиція «Himnusz», також відома за першим рядком як «Isten, áldd meg a magyart» («Боже, благослови угорців»). Автор слів — Ференц Кельчеї (Kölcsey Ferenc). Автор музики — Ференц Еркель (Erkel Ferenc).

Обдари, Господь, добром,

Нас, мадяр, завжди зберігай,

І в битві з ворогом

Угорцям руку простягни;

Розірви, доля, наш гніт,

Щастя дай, що кожен чекав,

За прийдешнє народ

І минуле страждав!

 

На верху святих Карпат

Предків Ти вів по шляхах,

Дав вітчизну, немов сад,

Бендегуза синам,

І, де Тиса мчить струменем,

Де потік Дунаю вод,

Там Арпада жив герой

І колір його зростає.

 

На рівнинах Кунша дар

У золотом зерні даєш,

Виноградний Ти нектар

Нам в гронах токайських ллєш.

Був не раз наш прапор побачимо

На турецьких фортецях,

Матьяш воїнством своїм

Вселяв у Відня страх.

 

Але, на жаль! наш гріх зберігаючи,

Гнів у грудях Тебе стискав,

І з хмар грозою вогню,

Карою він на нас впав,

І орди монгольської тьма.

 

Загальна площа — 93 030 км² (0,74% - вода), зокрема:

Сільгоспугіддя — 50 000 км²

Ліси — 18 000 км².

Не має виходу до моря.

Населення - 9 982 000 за переписом, що проводився в 2011р.

Угорщина – однонаціональна держава, 97 % населення складають угорці, які вважають угорську мову рідною. Угорська мова не схожа на жодну з мов сусідніх країн, адже належить до фіно-угорської групи уральської мовної сім’ї. Національні меншини – німці, румуни, словаки, цигани, серби, українці. Більшість населення – католики, є кальвіністи, лютерани та православні.

Середня тривалість життя  чоловіків 69 років, жінок – 78 років. Щільність населення – 108,0 чол. на км2. 65 % населення мешкає в містах, найбільші з яких Будапешт (п’ята частина населення країни), Дебрецен, Мишкольц, Сегед і Печ.

Столиця – Будапешт. Регіон – Центральна Угорщина. Населеня  - 1698106 за переписом у 2006 р. Площа міста – 525, 16 км².

Порт на Дунаї, значний  транспортний вузол країни й важливий промисловий центр, що дає понад 35 % промислової продукції країни: машинобудування (в т.ч. автомобіле-, приладо- і тракторо-будування), електротехнічна, текстильна, хімічна, фармацевтична, гумова, швейна, поліграфічна, легка, харчова промисловість. Працює міжнародний аеропорт (Феріхедь). Саме в Будапешті вперше на території континентальної Європи почав працювати метрополітен.

Будапешт – найбільший культурний і науковий центр країни, тут працюють університет, Угорська академія наук, національний музей, музей  образотворчих мистецтв, музична академія, театри.

Історично місто склалося з трьох поселень: Буди, Пешта  й Обуди, які у 1873 р. об’єдналися  в Будапешт після закінчення будівництва  кількох мостів через Дунай. На місці  Обуди знайдено сліди неолітичних  поселень, є знахідки, що свідчать про присутність тут кельтів у ІІ – І ст. до н.е. На місці Буди й Обуди в І ст. було засновано римський Аквінкум у складі провінції Паннонія.

В межах міста Дунай  утворює декілька островів. Один з  них перетворено в парк з готелями, ресторанами, атракціонами тощо, на другому розташовано найбільше підприємство міста – Чепельський металообробний і машинобудівний комбінат. Береги Дунаю в межах міста зв’язують 8 мостів, 2 з яких залізничні.

У північній частині  рівнини Альфельд в результаті злиття декількох невеликих сіл утворилося місто Дебрецен. Перші згадки про нього відносяться до 1235 р.

В місті отримали розвиток машинобудування та металообробка, хіміко-фармакологічна, харчовосмакова, швейна, меблева, шкіряна галузі промисловості, працює аеропорт, інститути атомних досліджень і фізики Сонця академії наук країни, університет та інші заклади науки й культури.

Державний устрій. Дата здобуття незалежності: 23 жовтня 1989 року.

Форма правління: парламентська республіка з багатопартійною системою та чітким розподілом повноважень між гілками влади.

Конституція: прийнята у 1949 році, внесено значну кількість змін та доповнень, особливо протягом 1989 та 1990 років.

Глава держави: Президент Пал Шмітт (з 29 червня 2010 р.). Обирається на 5 років з можливістю переобрання на другий термін.

Наступні вибори у 2015 р.

Законодавча влада: однопалатні Державні Збори, 386 депутатів обираються на 4 роки за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. Голова – Ласло Ковер (Фідес-УГС).Представленість політичних партій: блок Фідес-Угорський громадянський союз–Християнська демократична народна партія (Фідес-УГС-ХДНП) – 263 мандати (2/3 більшість),Угорська соціалістична партія (УСП) – 59, право-радикальна партія „Правиця” (повна назва: „Правиця” - Рух за кращу Угорщину) – 47, партія „Політика може бути іншою” (ЛМП) – 16,а також 1 незалежний депутат. Наступні вибори у 2014 р.

Виконавча влада: Глава Уряду – Прем’єр-міністр Віктор Орбан (з 29 травня 2010 року). Президент за результатами парламентських виборів пропонує кандидатуру глави уряду парламенту, який обирає його таємним голосуванням. Міністрів призначає президент за поданням прем’єр-міністра. Міністр закордонних справ – Янош Мартоні (з 29 травня 2010 року).

Державна мова. Угорська є офіційною мовою Угорщини та Європейського Союзу. Крім того угорська є однією з офіційних мов Воєводини та трьох общин Словенії: Годоша, Добровніка та Лендави. Угорська є мовою меншин в Австрії,  Хорватії, Румунії, Словаччині та Україні 

(на Закарпатті).

В Румунії вона є офіційною мовою  на місцевому рівні в усіх муніципалітетах, де угорці складають більше 20% населення.

Багато угорців знають одну з іноземних мов - англійську, німецьку, російську.

Грошова одиниця Угорської Республіки – форинт (HUF)

Монети: по 5,10, 20, 50, 100, 200 форинтів. Банкноти: по 500,1000, 2000, 5000, 10000 і 20000 форинтів.

Історично 1 форинт = 100 філерам, проте, з 1999 філлер не має ходіння.

USD = 197,90 HUF

EUR = 269,68 HUF

Код валюти по ISO 4217 : HUF ( англ. Hungarian Forint ). Введено в обіг з 1 серпня 1946, після гіперінфляції 1945-46 рр.. (Колишня одиниця - пенге). Тоді співвідношення форинта до пенге було 1:4 10 ^29.

Назва валюти походить від  назви міста Флоренція, де з XIII століття чеканилася золота монета, яка називається fiorino d'oro (золотий флорин). У 1857-1892 роках форинтом в Угорщині називалася австро-угорська валюта, яка називається по-німецьки австрійським 

гульденом або австрійським флоринів.

Між 1868 і 1892 роками, у форинта була назва, що використовується в угорською мовою для валюти Австро-Угорської імперії, відомої на німецькій мові, як австро-угорський гульден або австрійський флорин. Він був розділений на 100 krajczar (krajcr в сучасному Угорською мовою).

Монети . У 1946 році були введені монети гідністю в 2, 10, 20 філлерів і 1, 2, 5 форинтів. Срібна монета в 5 форинтів була введена тільки в наступному році, але пізніше вона була вилучена з обігу. 5 і 50 філлерів були випущені в 1948 році. У 1967 році

монета 5 форинтів була відновлена, а  потім були

введені монети 10 форинтів в 1971 році і 20 форинтів в 1982 році. У 1992 році була введена нова серія монет номіналом в

2, 5, 10, 20, 50 філерів, і 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 форинтів а також 200 і 500 форинтів з срібла. Виробництво монет в 2 і 5 філлеров припинилося в 1992 році, а в 1999 році філлери вийшли з обігу. У 1996 році біметалічна монета замінила монету в 100 форинтів 1992 року, так як остання була визнана занадто великий і незручною, і її можна було легко прийняти за 20 форинтові монету.

Срібні монети в 200/500 форинтів були зняті з виробництва в 1998 році (у зв'язку з тим що їх номінальна вартість стала дуже низькою порівняно  з вартістю дорогоцінного металу), монети 1 і 2 форинта залишалися в обігу до 29 лютого 2008. ^[1] Сума загального обсягу покупок округлюється до найближчих 5 форинтів (0 або 5) при оплаті готівкою. ^[2] Нова монета в 200 форинтів ^[3] була введена замість банкноти 200 форинтів з 15 червня 2009 року.

Банкноти . У 1946 році, банкноти 10 і 100 форинтів були введені Magyar Nemzeti Bank (Угорським Національним Банком). Нова серія банкнот вищої якості (10, 20 і 100 форинтів) були введені в 1947-1948 роках. Банкнота 50 форинтів була додана в 1953 році, 500 форинтів були введені в 1970 році, а

 потім 1000 форинтів  в 1983, 5000 форинтів в 1991 році.

Повністю перероблена  нова серія банкнот, що включає 200, 500, 1000, 2000, 5000, 10000 і 20000 форинтів була введена  поступово у період між 1997 і 2001 роками. Кожна банкнота зображує знаменитого  угорського лідера чи політика на лицьовій стороні і місце або подія, пов'язана з ним на зворотному. Всі банкноти без водяних знаків, але містять вбудовані вертикальну смугу безпеки і підходять для слабозорих людей. 1000 форинтів і вище захищені голографічного захисною смугою загальний розмір якої становить 154 70 мм. Банкноти друкуються Hungarian Banknote Printing Corp. в Будапешті або Disgyőr Papermill в Мішкольці.

Пам'ятні банкноти були також введені  в останній час: 1000 і 2000 форинтів на честь тисячоліття Угорщини (в 2000 році) та 500 форинтів до 50-річчя повстання 1956 року(в 2006).

 

РОЗДІЛ 2. Географічне  положення.

 

Угорщина розташована в Центральній Європі (між 45,48' та 48,35' градусами північної широти і 16,05' та 22,58' градусами східної довготи). Максимальна відстань з півночі на південь - 268 км., зі сходу на захід - 528 км. Половину території країни займає Середньодунайська рівнина: всю східну частину - Алфельд (Велика низовина), а уздовж північно-західної ділянки кордону - Кишалфельд (Мала низовина). Межує на заході - зі Словенією (101 км), Австрією (366 км), на півночі - зі Словаччиною (676 км), на північному сході - з Україною (136 км), на сході - з Румунією (443 км), на півдні - з Сербією (166 км) і Хорватією (329 км). Головні річки країни - Дунай і Тиса. Гори протягнулися по діагоналі із заходу на схід. Вища точка Угорщини - гора Кекеш, 1014 м, знаходиться в матрайському масиві. Вся територія Угорщини розташована в басейні Дунаю, довжина якого складає 420 км. На північній ділянці, де Дунай тече із заходу на схід, він річка, по якій проходить кордон. Найбільше озеро країни і всієї Центральної Європи - Балатон (592 кв. км.), яке угорці називають "Угорським морем". Глибина озера в середньому 3 м. Південний берег піщаний, глибина зростає поступово, це ідеальні умови для купання.